Ухвала суду № 94153805, 15.01.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/208/21

Провадження № 1-кс/185/103/21

У Х В А Л А

15 січня 2021 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання Красуцького Б.В.,

прокурора Підшивайла М.В., слідчого Овсієнка А.І., захисника Матвейцева В.І., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в м. Павлограді клопотання по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040370001680 від 26.12.2020 року, слідчого Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Нарівської С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Морозівка Вінницької області, українець, громадянин України, з середнє-спеціальною освітою, не одружений, непрацюючий, який раніше проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 07.09.2017 року Павлоградським міжрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, звільнений 25.09.2020 на підставі відбуття строку покарання,-

ВСТАНОВИВ:

Сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів з можливістю визначення застави в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, на даний час належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову, повторно, вчинив злочин за наступних обставин.

Так, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 проживає самостійно, у ОСОБА_1 виник протиправний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, яке перебуває за місцем мешкання ОСОБА_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 26.12.2020, в період часу з 15 год. 30 хв. до 18 год. 30 хв. проник до будинку АДРЕСА_2 , відірвавши плівку, якою було заклеєне вікно зальної кімнати, де оглянув речі та побачив електричну плиту "Леміра". Скориставшись відсутністю власника вдома, ОСОБА_1 таємно, повторно, з корисливих мотивів, взяв електричну плиту "Леміра", вартістю 466,91 грн., після чого переліз через вікно у двір будинку маючи на меті розпорядитися викраденим майном. Продовжуючи свої протиправні дії, утримуючи викрадену плиту при собі, ОСОБА_1 направився до виходу з двору, та помітивши в той час повернення до дому власника будинку ОСОБА_2 та сина останнього - ОСОБА_3 , кинув вказану плитку біля виходу з двору в темному місці, а сам ОСОБА_1 відбіг до купи дров, яка розташована в даному домоволодінні та заховався за нею. ОСОБА_3 усвідомлюючи бажання ОСОБА_1 вчинити викрадення вказаного майна, затримав ОСОБА_1 у дворі домоволодіння АДРЕСА_2 . Своїми злочинними діями ОСОБА_1 міг завдати ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 466,91 гривень.

30 грудня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло.

Слідчий, посилається на обґрунтованість клопотання, тими фактами, що ОСОБА_1 засуджений за вчинення корисливих злочинів, не маючи постійного місця мешкання та ведучи бродяжницький спосіб життя вчинив повторно тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років та під загрозою застосування до нього суворого покарання у разі доведеності його вини, у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, також, знаходячись на свободі, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що потерпілий ОСОБА_2 проживає самостійно, та в силу свого похилого віку не в змозі йому протистояти, може перешкоджати кримінальному провадженню, у якому він підозрюється, а саме незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, з метою схилення до зміни показів чи відмови від показів взагалі.

З метою запобігання переліченим ризикам, слідчий та прокурор просять застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, просили задовольнити.

Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили призначити цілодобовий домашній арешт за адресою проживання сестри: АДРЕСА_1 . В скоєнні злочину підозрюваний вину визнає, розкаявся.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне: підозра ОСОБА_1 обґрунтована доказами, долученими до клопотання у вигляді матеріалів кримінального провадження.

Згідно висновку експерта № 19/104-17/2/522 від 29.12.2020 року в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , вилучені шість слідів пальців рук залишені ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 характеризується негативно, за час проживання за адресою: АДРЕСА_1 , надходило багато скарг від сусідів, на даний час за вищевказаною адресою не проживає. Згідно показів сестри, яка проживає за даною адресою, ОСОБА_4 , брат, ОСОБА_1 , веде бродяжницький спосіб життя.

Враховуючи викладене, суд вважає цілком доведеним існування як ризику переховування від слідства, незаконного впливу на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий, поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Крім того, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, підтверджують наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, обґрунтовано в клопотанні тим, що підозрюваний не має постійного місця мешкання та веде бродяжницький спосіб життя, доказом чого є характеристика голови квартального комітету буд.17, по пров.Геологів, міста Павлограда, покази ОСОБА_4 .

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи викладене, існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 тяжкого злочину, застосування більш м`яких запобіжних заходів, є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Беручи до уваги положення ч. 4, 5 статтею 182, пункту 5 частини другої статті 183 Кримінального процесуального Кодексу України, враховуючи матеріальне становище підозрюваного, класифікацію кримінального правопорушення, розмір завданої шкоди, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 10 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 22700 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Вказаний розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 183, 193-194, 196-198, 309, 395 Кримінального процесуального Кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити та застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 16-12 години 15 березня 2021 року включно, взявши останнього під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою рахувати з 16-12 години 15 січня 2021 року .

Строк дії ухвали до 16-12 години 15 березня 2021 року.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 родичів останнього.

Визначити суму застави у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень, які необхідно внести на депозитний розрахунковий рахунок № UA158201720355229002000017442, банк отримувача Державна казначейська служба України, м.Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, код банку отримувача (МФО) 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2021 року у справі № 185/208/21 (провадження № 1-кс/185/103/21) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спливу терміну тримання під вартою.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ. Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з під варти у зв`язку з внесенням застави. Після внесення застави підозрюваний ОСОБА_1 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) Прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) Не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду з м. Павлоград Дніпропетровської області.

В разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків не може перевищувати двох місяців.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених обов`язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: А. О. Врона