Вирок № 94153564, 15.01.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/126/21

№ 1-кп/183/854/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гузоватого О.І.,

за участю секретаря судового засідання Долиненко О.О.,

розглянувши в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12020045350000200 від 04 листопада 2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Панасівки Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянки України, маючої середню освіту, не працюючої, не одруженої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, РНОКПП НОМЕР_1 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

У відповідності до обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження обвинувачена ОСОБА_1 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, повністю згодна із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного нею, в присутності захисника – Павлова Є.Г. ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подала письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно неї у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за її відсутності.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.01.2021 року, у відповідності до вимог ст.ст. 381, 382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, призначено до судового розгляду у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За результатами спрощеного провадження встановлено, що ОСОБА_1 на підставі цивільно-правового договору від 01.07.2020 року працювала на посаді секретаря - референта в ТОВ «Курорт Орлівщина», який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вул. Лісна, 32.

03.07.2020 року у денний час доби, більш точний час під час судового розгляду не встановлений, ОСОБА_1 знаходячись на своєму робочому місці, де отримала від бухгалтера ОСОБА_2 вказаного закладу під звіт грошові кошти у розмірі 800 гривень відповідно до видаткового касового ордеру від 03.07.2020 року, для придбання службового мобільного телефону. Отримавши гроші в розмірі 800 гривень ОСОБА_1 поклала їх у робочий стіл у своєму службовому кабінеті.

20.07.2020 року o 11 годині 30 хвилин у ОСОБА_1 , яка знаходилась на своєму робочому місці, яке розташоване в адміністративній будівлі ТОВ «Курорт Орлівщина» за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вул. Лісна, 32, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме робочого ноутбука марки «Lenovo Z710A» з інв. № 10460050 та грошових коштів у сумі 800 гривень, які останній раніше були видані бухгалтером ОСОБА_2 , для придбання робочого мобільного телефону.

Цього ж дня, а саме 20.07.2020 року об 11 годині 31 хвилині ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись на своєму робочому місці, яке знаходиться за вищевказаною адресою, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, зі свого робочого кабінету таємно викрала робочий ноутбук марки «Lenovo Z710A» з інв. №10460050, вартістю 19 186 грн. 20 коп. та грошові кошти в розмірі 800 гривень.

Після цього ОСОБА_1 з викраденим майном покинула місце скоєння кримінального проступку та в подальшому викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, спричинивши ТОВ «Санаторій Курорт Орлівщина» матеріальну шкоду на суму 19 986 гривень 20 копійок.

Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) при обставинах встановлених органом досудового розслідування доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує те, що обвинувачена перебувала в трудових відносинах з потерпілим, а також наявність не відшкодованої шкоди потерпілому.

Разом з тим, обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суд визнає її щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Крім того, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, свою вину визнала повністю, розкаялася у вчиненому, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місцем мешкання характеризується посередньо.

З урахуванням даних про особу обвинуваченої, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу чи виправних робіт, оскільки остання офіційно не працює, а також у виді арешту чи обмеження волі, оскільки зазначені види покарань, окрім того, що передбачають реальну ізоляцію особи, також не можуть бути застосовані до жінок, які, зокрема, мають малолітніх дітей, а вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченої.

Також, за наявності пом`якшуючої обставини, суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_1 покарання в межах найбільшої санкції ч. 1 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи зі змісту вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді громадських робіт буде необхідним та достатнім для виправлення засудженої і запобігання вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 326,88 грн. (висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 5393-20 від 15.12.2020 року).

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також всі обставини по справі, керуючись статтями 100, 107, 370, 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді громадських робіт строком на сто годин.

Речовий доказ: договір фінансового кредиту під заставу № DNZ-94.96435/0 від 20 липня 2020 року, який зберігається в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 326 гривень 88 копійок.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок суду учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Суддя О.І. Гузоватий