Вирок № 94151719, 14.01.2021, Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 156/789/19

Номер провадження: 1-кп/156/10/21

ВИРОК

Іменем України

14 січня 2021 року смт. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Федечко М.О.

за участю секретаря Салатюк Г.В.

прокурора – Лісневського К.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іваничі в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12019030080000219, внесене до ЄРДР 01 серпня 2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Первомайськ Миколаївської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта повна загальна середня, без місця реєстрації, тимчасово перебуває у м. Кропивницький вул. Чернишевського, 1 Релігійна організація «Релігійна громада християн повного Євангелія «Слово життя», раніше судимого останній рази:

-25.12.2015 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 15 - ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, вироком апеляційного суду Миколаївської області від 02.03.2016 року, засуджений до 3 років 01 місяця позбавлення волі, 19.12.2017 року Ленінським районним судом м. Кіровограда звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі умовно-достроково строком на 10 місяців 29 днів;

- 25 листопада 2019 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту на строк 5 (п`ять) місяців, міру покарання відбув повністю,

за ч. 2 ст. 185 КК України,-

встановив:

30.07.2019 року близько 12год. 30хв., ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, 25.12.2015 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 15 - ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, вироком апеляційного суду Миколаївської області від 02.03.2016 року, засуджений до 3 років 01 місяця позбавлення волі, 19.12.2017 року Ленінським районним судом м. Кіровограда звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі умовно-достроково строком на 10 місяців 29 днів, звільнившись із місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став, продовжив свою злочинну діяльність та повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з метою власного збагачення, перебуваючи біля будівлі перукарні «Valery», що розташована в АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, умисно, таємно викрав бувший у вжитку велосипед іноземного виробництва марки «Forсe», чорного кольору, який зберігався біля входу до перукарні та належав потерпілому ОСОБА_2 .

Згідно довідки виданої ПП «Західний Буг-2», середньо ринкова вартість велосипеда іноземного виробництва марки «Force», станом на 31.07.2019 року становила 1500 грн.

Внаслідок крадіжки, потерпілому ОСОБА_2 було спричинено майнової шкоди на суму 1500 грн.

Таким чином, своїми умисними діями направленими на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України.

В судовому засідані, будучи допитаним з приводу пред`явленого обвинувачення, обвинувачений ОСОБА_1 , в режимі відеоконференції, визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся. Пояснив, що проходячи повз перукарню, що знаходиться в АДРЕСА_1 побачив велосипед, який викрав, розкаюється у вчиненому, просить його суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, претензій до обвинуваченого немає, при призначенні міри покарання покладається на розсуд суду.

Зважаючи на обставини кримінального правадження, існує об`єктивна можливість з`ясувати всі обставини у відсутність потерпілого.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження було визнано не доцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано правильне розуміння зазначеними особами змісту цих обставин, встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, і роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують обвинуваченого, як особу.

Оскільки обвинувачений вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, його дії вірно кваліфікуються за ч. 2ст. 185 КК України.

При обранні міри покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого, а саме, що вчинене кримінальне правопорушення на момент вчинення відносилося до злочинів середньої тяжкості, на даний час відноситься до нетяжкого злочину.

Обставини, що обтяжують покарання - відсутні.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст.65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені вище вказаною статтею. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність пом`якшуючих покарання обставин.

Також судом враховується, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, після вчинення злочину, 30 липня 2019 року, повторно, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 185 КК України за яке вироком Первомайського районного суду Миколаївської області від 25 листопада 2019 року засуджений до покарання у виді арешту.

Суд враховує особу обвинуваченого, який є молодого віку, без постійного місця проживання та реєстрації, на даний час знаходиться в Релігійній організації «Релігійна громада християн повного Євангелія «Слово життя», де як зазначив проживає та допомагає у господарстві, у 2020 році проходив там курс соціальної реабілітації та адаптації, що підтверджується характеристикою наданою релігійною організацією, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, за місцем колишнього проживання характеризується посередньо, як пояснив суду не одружений, у вчиненому щиро розкаявся, викрадений велосипед повернуто потерпілому.

Враховуючи вищенаведені обставини, особу обвинуваченого, який на думку суду не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, сім`ї, не працевлаштований, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде призначення покарання за санкцією статті закону, яка була чинна на момент вчинення кримінального правопорушення у виді арешту.

Заходи забезпечення по даному кримінальному провадженні не застосовувались.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді 5 (п`ять) місяців арешту.

Речовий доказ: велосипед марки «Forсe» – повернути власнику ОСОБА_2 .

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу набрання вироком законної сили та фактичного звернення його до виконання.

Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя М.О. Федечко