Рішення № 94150570, 15.01.2021, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року м. Харків Справа № 913/622/20

Провадження № 30/913/622/20

Суддя господарського суду Луганської області Голенко І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Фуд", м. Чугуїв Харківської області

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Петхімпром", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 112 820 грн 75 коп.

Без виклику учасників справи.

В С Т А Н О В И В:

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача вартості неповернутого майна, переданого на відповідальне зберігання за договором від 13.02.2019 № 3/19ХК в сумі 102564,32 грн та штрафу в розмірі 10256,43 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 3/19ХК від 13.02.2019, в частині повернення майна за вимогою позивача, що стало підставою для нарахування відповідачу штрафу.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/622/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачеві, згідно з ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Про відкриття провадження у справі та необхідність подання відзиву на позовну заяву відповідач повідомлявся шляхом надсилання ухвали суду від 17.11.2020 на його адресу, зазначену позивачем у позовній заяві та яка відповідає адресі вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

23 грудня 2020 року на адресу господарського суду Луганської області відділенням поштового зв`язку вказану ухвалу суду було повернуто із зазначенням причини повернення: «За закінченням терміну зберігання».

Про необхідність виконання вимог ухвали суду від 17.11.2020 (подання відзиву на позовну заяву) відповідача додатково було повідомлено засобами телефонного зв`язку, що підтверджується наявною у матеріалах справи телефонограмою № 283 від 24.12.2020 (а.с. 29). Електрона адреса відповідача – не відома.

Таким чином, судом вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про перебуванні на розгляді господарського суду Луганської області справи № 913/622/20.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, у зв`язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини.

13 лютого 2019 року між сторонами у справі було укладено договір відповідального зберігання № 3/19ХК (далі - договір) (а.с. 7-8), згідно якого позивач (поклажодавець) в порядку та на умовах, визначених цим договором, за актом приймання - передачі майна, який є невід`ємною частиною цього договору передав, а відповідач (зберігач) прийняв на відповідальне зберігання протягом строку дії цього договору майно (пляшка ПЕТ в асортименті).

Згідно п. 1.4 договору майно передане зберігачу на відповідальне зберігання є власністю поклажодавця.

Відповідно до п. 2.1 договору передача та повернення майна оформлюється актами прийому - передачі на відповідальне зберігання (повернення з відповідального зберігання) за підписами уповноважених представників сторін.

18.09.2019 на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання майно на загальну суму 102564,32 грн.

Факт передачі майна підтверджується наявним у матеріалах справи Актом прийому -передачі № 1924 від 18.09.2019 (а.с. 9).

Згідно з п. 4.1.5 договору зберігач зобов`язаний повернути майно поклажодавцеві протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання вимоги останнього про повернення майна, навіть якщо передбачений договором строк не закінчився, або з дати закінчення строку дії договору (залежно від того, що відбудеться раніше).

Вимога про повернення майна повинна бути оформлена в письмовому вигляді і відправлена поклажодавцем за адресою зберігача, зазначену в розділі 9 договору цінним листом.

Вимога про повернення майна вважається такою, що отримана зберігачем на 10 (десятий) календарний день з дати відправлення поклажодавцем цінного листа з відділення поштового зв`язку.

У разі неповернення майна на 15 (п`ятнадцятий) календарний день після настання строку повернення, майно вважається втраченим зберігачем. В такому разі зберігач зобов`язаний на 16 (шістнадцятий) календарний день після настання строку повернення в повному обсязі відшкодувати поклажодавцю збитки за втрату майна в розмірі вартості втраченого майна, виходячи з вартості майна, що вказана в актах приймання-передачі на відповідальне зберігання.

Згідно із п. 6.1 договору за втрату (недостачу) майна, що передане на відповідальне зберігання, зберігач відшкодовує поклажодавцеві вартість втраченого майна, а також сплачує штраф в розмірі 10% від вартості втраченого майна.

Сторони узгодили, що майно вважається втраченим, а поклажодавець має право вимагати відшкодування збитків за втрату майна без надання будь-яких додаткових доказів, у разі, якщо майно не було повернуто поклажодавцю протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів після настання встановленого строку повернення майна.

Відповідно до п. 7.1 договір від 13.02.2019 набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року.

23.09.2020 (до закінчення строку дії договору) позивач звернувся до відповідача з вимогою № 22/09 від 22.09.2020 про повернення майна переданого на зберігання за актом прийому-передачі № 1924 від 18.09.2019, або відшкодування збитків за втрату майна в розмірі вартості втраченого майна (а.с. 10).

Вказана вимога надіслана на адресу відповідача 23.09.2020 цінним листом з описом вкладення, що підтверджується поштовою накладною № 6100144950204 (а.с. 11-12).

Відповідачем вимога залишена без відповіді та без задоволення.

У порушення умов договору відповідач вартість неповернутого майна позивачу не оплатив, борг відповідача складає 102564,32 грн.

Крім того, на підставі п. 6.1 договору відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 10% від вартості неповернутого (втраченого) майна, що становить 10256,43 грн.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не подав.

На підставі ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Судом встановлено, що спір виник через порушення відповідачем зобов`язання за укладеним з позивачем договором відповідального зберігання.

Частиною першою статті 936 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до ст. 953 ЦК України зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно з ч.1 ст. 949 ЦК України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Сторонами, у п. 4.1.5 договору передбачено, що зберігач зобов`язаний повернути майно поклажодавцеві за першою вимогою останнього, навіть якщо передбачений договором строк не закінчився.

Матеріали справи містять докази звернення ТОВ «Мастер Фуд» до закінчення строку дії договору з вимогою № 22/09 від 22.09.2020 до ТОВ «Петхімпром» про повернення переданого 18.09.2019 на зберігання майна.

Нормами ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вже зазначалось, у п. 4.1.5 договору сторонами передбачено, що у разі неповернення майна на 15 (п`ятнадцятий) календарний день після настання строку повернення (протягом 7 календарних днів з дати отримання вимоги про повернення майна), майно вважається втраченим зберігачем. В такому разі зберігач зобов`язаний на 16 (шістнадцятий) календарний день в повному обсязі відшкодувати поклажодавцю збитки за втрату майна в розмірі вартості втраченого майна.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Судом встановлено, що вартість майна переданого позивачем на відповідальне зберігання відповідачу за актом прийому - передачі № 1924 від 18.09.2019 становить 102564,32 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору відповідач зобов`язаний сплатити суму штрафу в розмірі 10 % від вартості неповернутого (втраченого) майна, що становить 10256,43 грн.

Обов`язок з повернення майна за договором відповідачем своєчасно не виконаний, внаслідок чого майно вважається втраченим, у зв`язку з чим позивач має право вимагати від відповідача повернення вартості втраченого майна в сумі 102564,32 грн, а також сплату штрафу в розмірі 10256,43 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрат зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петхімпром", 93412, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Космонавтів, буд. 7-А, кв. 104, ідентифікаційний код 42528965, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Фуд", 63501, Харківська область, м. Чугуїв, Мікрорайон Авіатор, буд. 162, ідентифікаційний код 38227944, вартість неповернутого майна в сумі 102564,32 грн, штраф в розмірі 10256,43 грн, витрати на судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному пп. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено - 15.01.2021.

Суддя І.П. Голенко