
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" січня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3147/20
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Третьякової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
справу № 911/3147/20
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “ Немиринецький харчовий комбінат” (13643, Житомирська обл., Ружинський район, с. Немиринці, вул. Центральна, 42; 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 63-Д)ДоДочірнього підприємства “Рітейл Центр” (49130, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Міхновського Миколи, 8)Простягнення 68681,24 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Немиринецький харчовий комбінат” (далі – позивач) від 28.10.2020 №44, згідно з якою заявлено позовні вимоги до Дочірнього підприємства “Рітейл Центр” (далі – відповідач) про стягнення 68681,24 грн заборгованості з оплати товару.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором №1І039988 від 08.04.2019, укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Астерс груп”, права та обов`язки якого за таким договором прийняв відповідач згідно з договором від 01.04.2020 про заміну сторони за договором №1І039988 від 08.04.2019.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.11.2020 №911/3147/20 зазначений позов залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення у десятиденний строк недоліків позовної заяви.
В установлений строк позивач надав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви №46 від 06.11.2020, якою усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.11.2020 відкрито провадження у справі №911/3147/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у зв`язку з малозначністю справи в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін.
Згідно з ч.1 ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
У встановлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 16.11.2020 строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, про наявність заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засідання з повідомленням сторін не заявив. Про розгляд справи в господарському суді відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення №0103275876066 про вручення відповідачу 21.12.2020 копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вищеперелічених норм Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд
ВСТАНОВИВ:
08.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Астерс груп” (далі – покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Немиринецький харчовий комбінат” (далі – постачальник) укладено договір №1І039988 (далі – договір, основний договір), згідно з яким постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар покупцю, а покупець зобов`язаний в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в специфікації/акційній специфікації чинній на момент замовлення товару.
Відповідно до п.1.2 договору поставка товару постачальником здійснюється з метою його реалізації покупцем, в тому числі, оптово-роздрібної через “Мережу магазинів “Фуршет – магазин сімейної покупки”.
Згідно з п.1.3 договору постачальник зобов`язується приймати участь в заходах по стимулюванню збуту його товарів в “Мережі магазинів “Фуршет – магазин сімейної покупки”, а також приймати участь у випуску рекламно-інформаційних матеріалів.
Постачальник поставляє товари згідно з “Замовлень” (ORDERS) покупця на поставку товару, поданих за посередництва сертифікованих EDI-провайдерів, за вибором постачальника. Постачальник зобов`язаний поставити товар належної якості, з урахуванням достатнього і необхідного обсягу інформації про нього у відповідності до вимог, передбаченим чинним законодавством України. Поставка товару не зазначеного в “Замовленні”, не допускається та не зобов`язує покупця прийняти такий товар або розрахуватися за нього. Також, не дозволяється поставка товару, що зазначений в “Замовленні” частинами. Постачальник повністю повинен виконати одне замовлення однією поставкою (п.3.1, 3.1.1 договору).
Відповідно до п.3.4, 3.4.1 договору його сторони домовились визначити наступний порядок підписання товарно-транспортних накладних. Покупець зазначає в товарно-транспортній накладній фактичну дату та час поставки товару постачальником. Також, в товарно-транспортній накладній постачальник обов`язково вказує номер замовлення покупця. Товарно-транспортна накладна підписується в момент прийняття товару (зазначається час і дата): з боку покупця уповноваженими представниками (завідуючим складом, завідуючим відділу, тощо); з боку постачальника-уповноваженим представником (експедитором) та/або водієм транспортного засобу, яким був доставлений товар. В товарно-транспортну накладну заносяться дані (прізвище ім`я по-батькові особи) водія/експедитора, державний (реєстраційний) номер транспортного засобу, яким був доставлений товар. По можливості, з “посвідчення водія” знімається копія. У разі відсутності уповноваженого представника постачальника (експедитора) в момент прийняття товару, підпис водія транспортного засобу, яким доставлено товар, у товарно-транспортній накладній є достатньою підставою підтвердження викладених у ній даних. У разі відмови експедитора та/або водія транспортного засобу, яким доставлено товар, від підпису в товарно-транспортній накладній, товарно-транспортна накладна підписується наявними представниками (учасниками приймання товару), чиї підписи є достатньою підставою підтвердження викладених даних в товарно-транспортній накладній. Такі товарно-транспортні накладні мають юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, і можуть бути представлені до суду в якості належних доказів. У разі залучення постачальником до виконання поставки товару третіх осіб (кур`єр, перевізник, тощо), представник такої третьої особи, яка фактично доставила товар Покупцю, є уповноваженою особою зі сторони постачальника для підписання відповідних документів (актів, товарно-транспортних накладних, тощо).
Згідно з п.3.7 договору після приймання товару покупець направляє постачальнику через EDI-провайдера електронний документ “накладна” (COMDOC). Документ COMDOC відображає факт приймання товару покупцем, завіряється з ЕЦП покупця (підпис відповідальної особи і печатка підприємства) і відправляється постачальнику через EDI-провайдера. Дата електронного документа “Накладна” (COMDOC) повинна відповідати даті фактичної поставки товару. Постачальник, після отримання від покупця через EDI-провайдера електронний документ “накладна” (COMDOC), зі свого боку завіряє “Накладна” ЕЦП (підпис відповідальної особи за передачу товару та печатку підприємства) і, не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів, відправляє покупцю через EDI-провайдера. Заборгованість покупця за поставлений товар виникає з моменту отримання від постачальника електронного документу “Накладна” (COMDOC) завірену ЕЦП постачальника (підпис відповідальної особи за передачу товару та печатку підприємства).
Відповідно до п.3.8 договору його сторони погодили, що повідомлення покупця і постачальника (в тому числі, але не виключно, заявки на поставки товару, повідомлення про відвантаження товару, повідомлення про повернення, підтвердження повернення, нарахування штрафів, акти звірок, тощо), які відправляються сторонами за допомогою EDI-провайдера, мають юридичну силу, можуть бути представлені в судові інстанції в якості належних доказів, щодо подачі і прийняття даних повідомлень постачальником і покупцем. При відправці зазначених повідомлень через EDI-провайдера, достатнім підтвердженням відправки, отримання таких повідомлень і прийняття їх до виконання сторонами є звіт EDI-провайдера про відправку та отримання повідомлення стороною.
Згідно з п.5.1 договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент фактичного приймання-передачі товару в пункті поставки – магазині “Фуршет – магазин сімейної покупки”, з обов`язком складанням покупцем електронного документа “накладна” (COMDOC) з ЕЦП покупця та відправленням постачальнику через EDI-провайдера протягом одного календарного дня з моменту фактичного приймання-передачі товару.
За умовами п.7.1 договору покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами погодженими сторонами в специфікації/акційній специфікації-(PRODUCTLIST), що збережені у системі електронного документообороту (портал специфікацій на платформі “EDIN-PRICE”) та підтвердженими у накладних (COMDOC). Ціна на товар в специфікації/акційній специфікації-(PRODUCTLIST) вказується у гривнях. Ціна повинна відповідати законодавству України та включати не більше 2-х знаків після коми (ціна без ПДВ). Ціна кожного “артикулу товару” зазначається у накладній (COMDOC) і повинна відповідати ціні, яка узгоджена сторонами в специфікації/акційній специфікації-(PRODUCTLIST). Ведення нових “артикулів товару” виконується шляхом оформлення окремих специффкацій/акційних специфікації-(PRODUCTLIST), що збережені у системі електронного документообороту (портал специфікацій на платформі “EDIN-PRICE”).
У п.7.8 договору передбачено, що загальна сума цього договору складається з сум “Накладних” (COMDOC), за якими була здійснена поставка товару.
Підставою для здійснення покупцем оплати за поставлений товар є виконання постачальником своїх зобов`язань за договором, зокрема обов`язок надати покупцю через EDI-провайдера електронний документ “Накладна” (COMDOC) завірений ЕЦП постачальника, та обов`язок зареєструвати “Податкову накладну” в Єдиному реєстрі податкових накладних, з дотриманням умов цього договору, на дату настання строку оплати за товар. Покупець здійснює оплату постачальнику за поставлений товар через 30 (тридцять) днів після реалізації товару, за умови отримання покупцем через EDI-провайдера від постачальника електронного документу “Накладна” (COMDOC) завіреного ЕЦП постачальника, та наявності зареєстрованої постачальником “Податкової накладної” в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше ніж за 2 (два) календарних дні до настання строку оплати за товар (п.7.9 договору).
Строк дії договору сторони погодили у п.11.1, де зазначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022.
Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Нормами ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визначається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Приписами ч.1 ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона-постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні-покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Правило, визначене відповідною нормою, також викладене у ст.712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодесу.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За твердженнями позивача за період дії договору, зокрема у період з 29.01.2020 по 25.03.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю “Астерс груп” здійснено поставку товару на загальну суму 72850,32 грн., що підтверджується видатковими накладними №141 від 29.01.2020, №169 від 05.02.2020, №206 від 12.02.2020, №247 від 19.02.2020, №286 від 26.02.2020, №326 від 04.03.2020, №362 від 11.03.2020, №408 від 18.03.2020 та №448 від 25.03.2020.
Зазначені видаткові накладні підписані в двохсторонньому порядку представниками сторін договору та скріплені печатками підприємств, а їх завірені копії залучені до матеріалів справи.
Надалі, 01.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Немиринецький харчовий комбінат” (далі – сторона-1, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю “Астерс груп” (далі – сторона-2) та Дочірнім підприємством “Рітейл Центр” (далі – сторона-3, відповідач) укладено договір про заміну сторони за договором №1І039988 від 08.04.2019, за яким сторона-2, що є покупцем за основним договором, передає, а сторона-3 приймає на себе всі права та обов`язки сторони-2, передбачені основним договором та стає покупцем за основним договором.
Договір укладено у тристоронньому порядку, підписано уповноваженими представниками його сторін та скріплено печатками - Товариства з обмеженою відповідальністю “Немиринецький харчовий комбінат”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Астерс груп” та Дочірнього підприємства “Рітейл Центр”.
Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ст.521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
А відтак, правочин щодо заміни боржника у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, яке переводиться на нового боржника.
Враховуючи викладене вище, зобов`язаною особою за договором по оплаті поставленого позивачем товару є відповідач, визначений у позові.
Суд встановив, що після відкриття провадження у справі 30.12.2020 Дочірнє підприємство “Рітейл Центр” здійснило державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, змінивши своє місцезнаходження. Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Дочірнього підприємства “Рітейл Центр” є: 49130, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Міхновського Миколи, 8.
Відповідно до ч.2 ст.31 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
В підтвердження суми заборгованості відповідача перед позивачем, позивачем до матеріалів справи надано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.09.2020 по 30.09.2020, який підписаний сторонами із застосуванням ЕЦП, відповідно до якого за відповідачем станом на 30.09.2020 обліковується заборгованість у розмірі 68681,24 грн.
Спір у справі виник у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань за договором.
Враховуючи, що відповідач свої грошові зобов`язання за укладеним договором в повному обсязі та своєчасно не виконав, заявлена до стягнення сума відповідачем не сплачена, доказів протилежного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позивач правомірно звернувся до суду з заявленими вимогами про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 68681,24 грн, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, як такі, що є обґрунтованими, доведеними, відповідачем не запереченими та належним чином не спростованими.
Згідно з ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Позивач просить покласти на відповідача понесені ним витрати зі сплати судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в сумі 2197,00 грн, що підтверджуються платіжним дорученням №737 від 27.10.2020.
Разом із тим, виходячи із суми позовних вимог (68681,24 грн) судовий збір мав бути сплачений позивачем в сумі 2 102,00 грн.
За таких обставин на користь позивача з відповідача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн.
Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З огляду на викладене, позивач не позбавлений права вирішити питання повернення зайво сплаченого судового збору в сумі 95,00 грн шляхом звернення до суду з відповідним клопотанням.
Інших судових витрат, для їх покладення на відповідача, позивач не заявив.
Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Немиринецький харчовий комбінат” до Дочірнього підприємства “Рітейл Центр” про стягнення 68681,24 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Рітейл Центр” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Немиринецький харчовий комбінат” 68681 (шістдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят одну) грн 24 коп основного боргу та 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп витрат зі сплати судового збору.
Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Немиринецький харчовий комбінат” (13643, Житомирська обл., Ружинський район, с. Немиринці, вул. Центральна, 42, ідентифікаційний код 38085913).
Відповідач – Дочірнє підприємство “Рітейл Центр” (49130, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Міхновського Миколи, 8, ідентифікаційний код 38734018).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Третьякова
Судове рішення № 94150526, Господарський суд Київської області було прийнято 15.01.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 911/3147/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: