Рішення № 94146885, 14.01.2021, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/809/19

№2/680/11/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2021 року смт Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Яцини О.І.,

з участю секретаря судового засідання Стандрійчук М.П.,

представника позивачки ОСОБА_2,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дністер» про визнання договору оренди землі недійсним, -

установив:

Позивачка звернулася в суд із позовом до відповідача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,67 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території колишньої Вільховецької сільської ради Новоушицького району, кадастровий номер 68:233:86500:05:001:0933 укладеного між нею та TOB «Агро-Дністер» від 04 січня 2017 року.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,67 гектара, кадастровий номер 68:233:86500:05:001:0933, що розташована на території колишньої Вільховецької сільської ради. Право власності на дану земельну ділянку посвідчено державним актом серії ХМ № 004425, що виданий 20 травня 2002 року Вільховецькою сільською радою.

Із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачка дізналася, що зареєстроване право оренди даної земельної ділянки, яке виникло із договору оренди від 04 січня 2017 року, що нібито був укладений між нею та TOB «Агро-Дністер». Право оренди зареєстровано лише 30 березня 2017 року.

Між позивачкою та TOB «Агро-Дністер» взагалі ніякі договори у 2017 році не укладалися. А тому вважає, що договір, на підставі якого зареєстровано право оренди її земельної ділянки підлягає визнанню не дійсним.

Стверджує, що згоди щодо укладення договору вона не надавала, а сам договір вона не підписувала. Таким чином, її волевиявлення щодо укладення договору не було, а сам правочин не відповідає її волі.

Ухвалою суду від 08 листопада 2019 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, надано відповідачу строк для подачі відзиву.

29 січня 2020 року до суду надійшов відзив в якому відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає обставини викладені в позовній заяві не обґрунтованими, а позовні вимоги безпідставними, та такими, що не відповідають реальним обставинам справи з наступних причин.

Зазначив, що між сторонами укладено договір оренди землі від 04 січня 2017 року. Відповідно до умов вищезазначеного договору позивачка передала в оренду земельну ділянку, кадастровий № 6823386500:05:001:0933, загальною площею 0,67 га, а відповідач зобов`язався використовувати її згідно із цільовим призначенням та виплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою. Протягом дії договору відповідач належним чином виконував зобов`язання з обробітку земельної ділянки та виплати орендної плати. Позивачки у 2017, 2018, 2019 роках отримувала орендну плату в повному розмірі відповідно до умов договору.

Окрім того 25 липня 2019 року позивачка звернулася до TOB «Агро-Дністер» з заявою про дострокове розірвання договору та фактично підтвердила свою поінформованість стосовно наявності договору оренди землі від 04 січня 2017 року.

Вказує, що позивачка не одноразово протягом 2019 року перешкоджала відповідачеві здійснювати господарську діяльність на орендованих ним земельних ділянках погрожуючи працівникам відповідача, та фізичним знищенням техніки.

Також на початку вересня 2019 року позивачка звернулася до Новоушицького ВП ДВП ГУНП в Хмельницькій області з заявою про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки належної їй, та підробкою підпису на договорі оренди землі від 04 січня 2017 року.

05 вересня 2019 року Новоушицьким ВП ДВП ГУНП в Хмельницькій області відкрито кримінальне провадження №12019240190000145 за ч.1 ст.358 КК України.

В рамках даного кримінального провадження відповідач надав до Новоушицького ВП ДВП ГУНП в Хмельницькій області оригінал договору оренди землі укладений між TOB «Агро-Дністер» та ОСОБА_1 для проведення експертизи. Станом на 09 січня 2020 року оригінал договору оренди землі знаходиться в матеріалах кримінального провадження по справі №12019240190000145 від 05 вересня 2019 року. Таким чином у відповідача відсутній оригінал Договору оренди від 04 січня 2017 року.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2020 року клопотання позивачки задоволено та призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, провадження по справі зупинено.

21 жовтня 2020 року суд скасував постановлену ним ухвалу від 06 жовтня 2020 року про призначення експертизи у зв`язку з невиконанням позивачкою обов`язку щодо подачі зразків підпису та поновив провадження.

13 листопада 2020 року позивачка в підготовчому провадженні позов підтримала, клопотань не подавала, відмовилась від призначення експертизи. За таких обставин, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

14 грудня 2020 року клопотання представника позивачки судом було задоволено та відкладено судове засідання на іншу дату.

05 січня 2021 року представник позивачки подав до суду заяву про зміну предмета спору.

13 січня 2021 року представник позивачки подав до суду клопотання про призначення експертизи.

Представник позивачки в судовому засіданні підтримав раніше подане клопотання про призначення експертизи та позов з урахуванням вимог зазначених в заяві про зміну предмета позову.

Відповідач ТОВ «Агро Дністер» представника в судове засідання не направив та не повідомив про причини неявки.

Що стосується клопотання про призначення експертизи та заяви про зміну предмета спору слід зазначити наступне.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до ч.1 ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Згідно із ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.222 ЦПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Представник позивачки з клопотанням про поновлення або продовження пропущеного процесуального строку до суду не звертався.

Таким чином, оскільки прийняття заяви про зміну предмета позову та призначення експертизи з переліком запропонованих питань є фактичним повернення справи на стадію підготовчого провадження, що є недопустимим на стадій розгляду по суті цивільної справи, а вказана заява та клопотання подано до суду на стадії судового розгляду, то відповідно до положень ч.1 ст.126, ч.2 ст.222 ЦПК України суд залишає їх без розгляду.

Суд, заслухавши представника позивачки, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Позивачка є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 68:233:86500:05:001:0933, загальною площею 0,67 га, яка розташована на території колишньої Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю (а.с.7).

04 січня 2017 року між ТОВ «Агро-Дністер» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) був укладений договір оренди землі, згідно з умовами якого ОСОБА_1 передала ТОВ «Агро-Дністер» в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером 6823386500:05:001:0933, загальною площею 0,67 га, яка розташована на території Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області. Право оренди зареєстроване 30 березня 2017 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав від 03 квітня 2017 року та копією договору від 04 січня 2017 року (а.с.8,9; 11).

03 квітня 2017 року вказана земельна ділянка передана ОСОБА_1 ТОВ «Агро-Дністер», про що складено акт приймання-передачі об`єкта оренди (а.с.10).

Позивачка зверталась про TOB «Агро-Дністер» про дострокове розірвання договору оренди від 04 січня 2017 року (а.с.25).

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона не підписувала спірний договір та він не відповідає вимогам пунктів 1-4 статті 203 ЦК України.

Надаючи правову оцінку таким доводам позивачки суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Згідно зі статтями 13, 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.4 ст.12, ч.3 ст.13 ЦПК України).

Суд вважає, що позивачка не довела, що вона не підписувала оспорюваний нею договір оренди землі, що є її процесуальним обов`язком (стаття 81 ЦПК України).

Водночас, суд на виконання вимог частини п`ятої статті 12 ЦПК України щодо сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, задовольнив клопотання представника позивачки та призначив у справі судову почеркознавчу експертизу. Проте експертиза не була проведена у зв`язку із тим, що позивачка не подала зразки підпису, повідомила суду, що оплачувати експертизу не буде та відмовилась від експертизи в цивільному процесі. Більше того, користуючись своїми правами на власний розсуду та будучи представленою у судовому провадженні представником не скористалась правом повторно клопотати про призначення експертизи та подачі заяви про зміну предмета спору на передбаченій законом для цього стадії судового провадження.

Відтак у задоволенні позову необхідно відмовити у зв`язку із недоведеність позовних вимог.

Розподіляючи судові витрати, суд керується частиною першої статті 141 ЦПК України та враховуючи відмову у позові, покладає судові витрати у виді судового збору у сумі 768 грн 40 коп. та у виді професійної правничої допомоги у сумі 1700 грн, понесені позивачкою на останню.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 141, 258, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дністер» про визнання договору оренди землі недійсним - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: с.Вільховець, Новоушицького району, Хмельницької області, РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Дністер», місцезнаходження: м.Жмеринка, вул.Барляєва, 28а, Вінницька область, код ЄДРПОУ - 35604979.

Суддя О. І. Яцина