Рішення № 94146085, 12.01.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2021 Справа №607/124/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Базана Л.Т.

за участю секретаря с/з Заєць М.Ю.

з участю перекладача Кріль І.З.,

представника позивача Дядишин Л.В.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача Вереса М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовом Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області до ОСОБА_1 про примусове видворення іноземця за межі території України, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області (далі - УДМС у Тернопільській області) звернувся до суду із позовом до громадянина Республіки Зімбабве ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі України, допустивши рішення суду до негайного виконання.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що з метою виконання норм законодавства України в частині здійснення державного контролю щодо запобігання та протидії нелегальній (незаконній) міграції, а саме, притягнення порушників до адміністративної відповідальності, 04 січня 2021 року працівниками Тернопільського МВ УДМС у Тернопільській області виявлено на території м. Тернопіль громадянина Республіки Зімбабве ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно якого 21 жовтня 2020 року за порушення міграційного законодавства Тернопільським міським відділом Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області прийнято рішення № 66 про примусове повернення до країни походження або третьої країни, зобов`язано покинути територію України до 19 листопада 2020 року. При цьому, іноземцем не зазначено поважних причин не виконання рішення № 66 Тернопільського МВ УДМС у Тернопільській області від 21 жовтня 2020 року про його примусове повернення до країни походження або третьої країни, незаконного перебування на території нашої держави та не вказано з якою метою перебуває у місті. Крім того, позивач вказує на те, що громадянин Республіки Зімбабве ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,грубо порушує правила перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, не має постійного місця проживання, близьких родичів, належного фінансового забезпечення, не працює, не навчається та не має законних джерел доходу, а також може ухилятися від виконання рішення про примусове видворення. Також, громадянин Республіки Зімбабве ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території України шлюб не реєстрував та дітей немає.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просить суд примусово видворити за межі України громадянина Республіки Зімбабве ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач, який давав пояснення в присутності перекладача, у судовому засіданні не заперечив щодо його примусового видворення, оскільки придбав білет для повернення в Республіку Зімбабве.

Представник відповідача підтримав думку ОСОБА_1 та підтвердив, що останній дійсно придбав білет для повернення в Республіку Зімбабве.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Республіки Зімбабве, що підтверджується паспортним документом НОМЕР_1 , виданим 02.09.2019, строком дії до 01.09.2029. В`їхав на територію України 15.01.2020 через КПП ,,Львів" з метою навчання в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка.

Громадянина Республіки Зімбабве ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав в УДМС у Тернопільській області посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_2 .

Однак, відповідно до наказу Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка від 07.06.2020 № 240А ,,Про відрахування іноземних громадян» громадянин Республіки Зімбабве ОСОБА_1 відрахований з 17.06.2020 за невиконання умов договору про надання освітньої послуги слухача центру довузівської підготовки.

УДМС у Тернопільській області з метою забезпечення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, на підставі положень ч. 2 п. 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322, 01 липня 2020 року прийнято рішення № 130 про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянина Республіки Зімбабве ОСОБА_1 . Згідно вищевказаного рішення посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_2 була скасована, визнана такою, що підлягає вилученню та знищенню, відмітка про видачу посвідки на тимчасове проживання в паспортному документі відповідача анулюванню, а самого відповідача зобов`язано у семиденний строк з дня отримання копії рішення знятися з реєстрації місця проживання та виїхати за межі України.

Рішення УДМС у Тернопільській області від 01 липня 2020 року № 130 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 відповідачем не оскаржувалось.

Однак, громадянин Республіки Зімбабве ОСОБА_1 всупереч вимогам законодавства територію України не покинув.

Таким чином, на момент виявлення посадовими особами Тернопільського МВ УДМС у Тернопільській області 21 жовтня 2020 року громадянина Республіки Зімбабве ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній перебував в Україні без законних на те підстав, порушуючи законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

За порушення правил перебування іноземців в Україні, громадянина Республіки Зімбабве ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21 жовтня 2020 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700,00 грн., який іноземцем сплачено в повному обсязі, що підтверджується квитанцією.

Відповідач із заявою щодо продовження строку перебування на території України, надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту до територіальних органів та підрозділів ДМС України не звертався, продовжує знаходитись на території України без законних на те підстав.

З метою забезпечення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, керуючись положеннями ст. 26 Закону, 21 жовтня 2020 року Тернопільським МВ УДМС у Тернопільській області прийнято рішення № 66 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Зімбабве ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким останнього зобов`язано покинути територію України до 19 листопада 2020 року. Дане рішення було йому оголошено, один із примірників вказаного рішення особисто вручено відповідачу, йому роз`яснено його права та обов`язки, зобов`язано не пізніше 19 листопада 2020 року самостійно залишити територію України, а також попереджено про наслідки невиконання рішення № 66 про примусове повернення від 21 жовтня 2020 року, що підтверджується його підписом. Вказане рішення відповідачем не оскаржувалось.

Повідомленням від 24 жовтня 2020 року за № 6110.20-2126/6110.02-20 Тернопільським МВ УДМС у Тернопільській області, керівника Тернопільської місцевої прокуратури повідомлено про прийняття 21 жовтня 2020 року рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Зімбабве ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак, громадянин Республіки Зімбабве ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 вищевказаного рішення № 66 про примусове повернення від 21 жовтня 2020 року не виконав, хоча ч. 5 ст. 26 Закону встановлено, що іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Враховуючи, що відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства здійснюється органом, що його прийняв, Тернопільським МВ УДМС у Тернопільській області спільно з УДМС у Тернопільській області здійснювалась перевірки по даних міжвідомчої інтегрованої системи ,,ДМС-АРКАН". За результатами перевірки встановлено, що громадянин Республіки Зімбабве ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України у строк встановлений у рішенні № 66 про примусове повернення від 21 жовтня 2020 року не виїхав, що підтверджується витягом з підсистеми ДМС-АРКАН.

З доповідної записки від 04 січня 2021 року заступника начальника Тернопільського МВ УДМС у Тернопільській області Бориса П.Ю. встановлено, що відповідно до інформації міжвідомчої інтегрованої системи ,,ДМС-АРКАН" відомості щодо перетину державного кордону України громадянином Республіки Зімбабве ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні. Разом з тим, П. Борисом вказано, що за результатами перевірки проведеної за наявними обліками територіальних органів ДМС України та відомчої інформаційної системи ,,Оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" ЄІАС УМП встановлено, що відповідач громадянства не набув, посвідкою на постійне чи тимчасове проживання не документувався.

Закон України ,,Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі - Закон) визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Статтею першою Закону визначено, що:

- іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав (п. 6 ст. 1);

- іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні ( п. 7 ст. 1);

- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні,- іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом ( п. 10 ст. 1);

- посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні (п. 18 ст. 1).

Статтею 4 Закону визначено підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України. Так, ч. 12 ст. 4 Закону (в редакції чинній до 29.04.2018) було чітко встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання. Аналогічне положення міститься в ч. 13 ст. 4 Закону в редакції чинній на даний час.

П. 14 ст.1 Закону визначено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Статтею 26 Закону передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки.

Статтею 30 Закону передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, може лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду від 25.06.2009 № 1 ,,Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця і особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні" роз`яснює, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 288 КАС України, позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються судом за обов`язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви.

При вирішенні питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судом враховано, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", відповідно до якої іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуація міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що громадянин Республіки Зімбабве ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства і не виконав в установлений строк без поважних причин Рішення про примусове повернення, у відповідача відсутні документи на право перебування на території України, а також відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; підстави вважати, що відповідач підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" відсутні, суд дійшов висновку про наявність підстав для примусового видворення відповідача за межі території України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідач позовні вимоги Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області визнав та вказав, що придбав білет для повернення в Республіку Зімбабве.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України, суд, який ухвалив рішення за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Суд, приймаючи до уваги клопотання позивача про звернення рішення суду до негайного виконання та те, що відповідачем порушуються правила перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, враховуючи особу відповідача, який добровільно не виконав рішення про примусове повернення з України, продовжує знаходитись на території України без законних на те підстав, не працює, доходів не отримує, з метою забезпечення реального виконання судового рішення, вважає за можливе звернути рішення суду до негайного виконання.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку щодо задоволення позовних вимог Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області про примусове видворення громадянина Республіки Зімбабве ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 7-9,72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області (бульв. Т. Шевченка, 10 м. Тернопіль) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про примусове видворення іноземця за межі території України - задовольнити.

Примусово видворити за межі України громадянина Республіки Зімбабве ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданим 02.09.2019, строком дії до 01.09.2029

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного судуабо через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками справи, яким повне рішення не було вручене у день його проголошення, у той же строк з дня його вручення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Позивач: Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, місцезнаходження: бульв. Т. Шевченка, 10, м. Тернопіль, ЄДРПОУ 37839038.

Відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяЛ. Т. Базан