Рішення № 94145877, 14.01.2021, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1678/20

№ провадження 2/588/45/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2021 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої судді Щербаченко М.В., за участю секретаря судових засідань Безкоровайної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у м.Тростянці цивільну справу за позовомАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 у жовтні 2020 року звернувся до суду з указаним позовом, який мотивував тим, що 27.11.2013 року ОСОБА_3 з метою отримання банківських послуг підписав Анкету-заяву, в якій підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на сайті позивача, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Позивач виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому у договорі шляхом відкриття кредитного рахунку та установлення початкового кредитного ліміту. Натомість позивач вважає, що ОСОБА_3 не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та пенею.

Станом на 23.09.2020 за розрахунком позивача за картковим рахунком ОСОБА_3 утворилась заборгованість у розмірі 18103,76 грн., яка складається з: 10460,60 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита; 2186,77 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625; 5456,39 грн. – нарахована пеня.

Посилаючись на те, що відповідач не виконує належним чином зобов`язання за договором, порушує його умови, представник позивача просить суд стягнути із відповідача на його користь 18103,76 грн. заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг від 27.11.2013 та судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Ухвалою суду від 10.11.2020 року було відкрито провадження, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Ухвалою суду від 14.12.2020 року клопотання позивача про огляд і фіксування змісту Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб - сайті АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, вказує, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.64).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду. Від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, поважних причин неможливості явки в судове засідання суду останній не повідомив. За таких обставин, враховуючи згоду позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із таких мотивів.

Судом установлено, що 27.11.2013 ОСОБА_3 підписавАнкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 12).

У вказаній Заяві зазначено, що разом із Пам`яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, вони складають договір про надання банківських послуг, примірник якого він згоден отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту.

З довідки позивача судом установлено, що відповідач ОСОБА_3 отримав кредитну картку: номер НОМЕР_1 з датою відкриття 18.01.2016 і з терміном дії до 11/ 15, номер НОМЕР_2 з датою відкриття 09.10.2014 і з терміном дії до 09/18, номер НОМЕР_3 з датою відкриття 31.10.2018 і з терміном дії до 08/22 (а.с.10).

Кредитний ліміт за карткою № НОМЕР_2 склав 5000 грн. і з 13.01.2015 був зменшений до1500 грн., а з 13.12.2015 збільшений до 3000 грн., з 28.10.2016 збільшений до 6000 грн., та з 31.01.2017 був збільшений до 6300 грн. (а.с.11).

Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за тілом кредиту, яка розрахована позивачем, обґрунтованості нарахування позивачем відсотків за ставкою 34,8 %, 42,0 %, 43,2 %, нарахування відсотків на прострочений кредит за ставкою 84,0 % з 01.12.2019 по 01.02.2020 та неустойки (пені), суд виходить з такого.

За приписами статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Умови договору приєднання повинні бути зрозумілі, доведені до відома споживачів, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на положення статей 633, 634 ЦК України, суд вважає, що відповідач приєднується лише до тих умов, з якими ознайомлений під підпис в день укладення договору.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення позичальником зобов`язання, а на відповідача - обов`язок спростувати розмір існуючої заборгованості.

Обґрунтовуючи наявність між сторонами кредитних правовідносин, АТ КБ «ПриватБанк» посилалося на наявність анкети-заяви відповідача від 27.11.2013 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

В анкеті-заяві від 27.11.2013 року не зазначено зобов`язань відповідача сплачувати проценти за користування кредитними коштами, їх розмір, підстави нарахування неустойки (пені), строк повернення кредитних коштів.

За змістом анкети-заяви від 27 листопада 2013 року указана Анкета разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, примірник яких він згоден отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» та Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» наданий позивачем без підпису ОСОБА_3 (а.с. 14-48).

Позивачу судом пропонувалось подати на виконання обов`язків, передбачених статтями 12, 81 ЦПК України всі підписані ОСОБА_3 договори, заяви (інші) документи за змістом яких сторонами було погоджено Умови кредитування (а.с.81).

Проте, позивач до суду, крім Анкети-заяви від 27 листопада 2013 року, не подав до суду інших заяв, довідок з підписом ОСОБА_3 , які б містили його обов`язок сплачувати відсотки, неустойку.

Отже, позивачем на виконання обов`язків, передбачених статтями 12, 81 ЦПК України не доведено погодження з ОСОБА_3 . Умови кредитування в частині сплати процентів та неустойки.

За таких обставин, надані позивачем Тарифи, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані відповідачем, та якщо ці умови прямо не передбачені в заяві-анкеті позичальника, яка безпосередньо підписана нею і лише цей факт може свідчити про прийняття відповідачем запропонованих умов та приєднання як другої сторони договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у виді неустойки.

Відтак підстави для сплати відповідачем відсотків та неустойки, які нараховані позивачем на підставі Тарифів, Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» не узгоджених з відповідачем – відсутні. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 2186,77 грн. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит та 5456,39 грн. пені є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

З виписки про рух коштів та види транзакцій за кредитною карткою ОСОБА_3 з 13.01.2015 по 05.11.2016 року відповідач користувався кредитними коштами шляхом зняття готівки, оплати товарів, послуг зв`язку і всього використав кредитних коштів на загальну суму 15699,05 грн. Після 05 листопада 2016 року ОСОБА_3 кредитні кошти з картки не витрачав (а.с.57-60).

Разом з тим, відповідно до указаної виписки у рахунок повернення використаних ОСОБА_3 кредитних коштів відповідач поповнив кредитну картку на суму 28205,10 грн., що перевищує суму використаних коштів на 12506,05 грн. (28205,10 грн. – 15699,05 грн.).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем кошти, які сплачував ОСОБА_3 на повернення тіла кредиту, безпідставно спрямовувались на оплату відсотків, пені, а також згідно з випискою по картковому рахунку безпідставно і на оплату щомісячної комісії за обслуговування та страхового платежу за договором страхування кредитного ліміту, доказів укладення якого сторонами справи позивачем до суду не надано.

Поданий позивачем до суду розрахунок боргу за тілом кредиту в сумі 10460,6 грн. жодним чином не обґрунтовано, не враховує суму витрачених відповідачем коштів та сплачених в рахунок їх повернення. Крім того, сума визначеного позивачем боргу за тілом кредиту (10460,6 грн.) перевищує суму кредитного ліміту установленого ОСОБА_3 в розмірі 6300 грн. Співставлення виписки про рух коштів та види транзакцій за кредитною карткою ОСОБА_3 та розрахунку заборгованості за договором від 27.11.2013, доданого позивачем до позовної заяви, вказує на те, що до суми заборгованості за тілом кредиту позивач відносив суми щомісячної комісії за обслуговування та страхового платежу за договором страхування кредитного ліміту, які АТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку списувались з картки відповідача, що є безпідставним, оскільки такі платежі не можуть вважатись сумами коштів, використаних відповідачем за власною ініціативою на власні потреби за рахунок кредитного ліміту.

Отже, позивачем не доведено наявність заборгованості за тілом кредит в сумі 10460,60 грн. за укладеним з ОСОБА_3 договором від 27.11.2013.

За таких обставин, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Оскільки підстави для задоволення позову відсутні, сплачена позивачем сума судового збору не може бути стягнута з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду або через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14.01.2021 року.

Суддя М.В. Щербаченко