
Справа № 588/1734/20
№ провадження 2/588/56/21
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.01.2021 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої судді Щербаченко М.В., за участю секретаря судових засідань Безкоровайної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у м. Тростянці цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
Представник позивача за довіреністю Дашко В.М. у листопаді 2020 року звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 із метою отримання банківських послуг звернулася до АТ КБ «Приватбанк», у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 23.02.2011 року.
Відповідач підтвердила, що підписана Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складають між сторонами договір про надання банківських послуг. Позивач вважає, що указаною заявою підтверджується, що відповідач була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк».
Позивач виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому у договорі шляхом відкриття кредитного рахунку та установлення початкового кредитного ліміту. Натомість позивач вважає, що ОСОБА_3 не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за простроченим тілом кредиту, відсотками, пенею.
Станом на 05.10.2020 за розрахунком позивача у відповідачки утворилась заборгованість у розмірі 18012,98 грн., яка складається з наступного: 9711,06 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита; 1309,16 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625; 6992,76 грн. – нарахована пеня.
Ураховуючи, що відповідачка, не виконуючи належним чином зобов`язання за договором, порушує його умови, представник позивача просить суд стягнути із відповідача на його користь 18012,98 грн. заборгованості за договором та судовий збір в сумі 2102,00 грн.
Ухвалою суду від 12.11.2020 року було відкрито провадження, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, вказує, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.67).
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з`явилася, повідомлялась належним чином про час і місце судового розгляду за зареєстрованим місцем її проживання. Від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, поважних причин неможливості явки в судове засідання суду остання не повідомляв. За таких обставин, ураховуючи згоду позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із таких мотивів.
Судом установлено, що 23.02.2011 року ОСОБА_4 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 15).
Відповідачка 29.03.2017 року отримала новий паспорт громадянина України з прізвищем « ОСОБА_5 (а.с.43).
В ОСОБА_6 -заяві від 23.02.2011 зазначено, що разом із Пам`яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, вони складають договір про надання банківських послуг, примірник якого він отримав шляхом самостійного роздрукування.
До позовної заяви банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Умови та правила надання банківських послуг (а.с. 16-40).
З довідки позивача про видані кредитні картки установлено, що відповідачка отримала кредитні картки: номер НОМЕР_1 з датою відкриття 23.02.2011 і з терміном дії до 11/14 року, номер НОМЕР_2 і з терміном дії до 05/17 року, номер НОМЕР_3 з і з терміном дії до 03/21 року (а.с.14).
Відповідно до довідки, наданої суду позивачем відповідачу був установлений 17 червня 2013 року кредитний ліміт в сумі 16800 грн., який з 25.07.2014 був збільшений до 18300 грн. (а.с.13).
Згідно розрахунку заборгованості, складеного позивачем станом на 05.10.2020 у відповідачки утворилась заборгованість у розмірі 18012,98 грн., яка складається з наступного: 9711,06 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита; 1309,16 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625; 6992,76 грн. – нарахована пеня (а.с.4-12).
Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення з відповідача боргу за тілом кредиту у заявленому розмірі, відсотками на прострочений кредит та пенею, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За приписами статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Умови договору приєднання повинні бути зрозумілі, доведені до відома споживачів, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на положення статей 633, 634 ЦК України, суд вважає, що відповідач приєднується лише до тих умов, з якими ознайомлений під підпис в день укладення договору.
В Анкеті-заяві від 23.02.2011 року відсутні умови договору про встановлення обов`язку ОСОБА_2 оплачувати пеню та відсотки нараховані на прострочений кредит.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме Витяг з Тарифів та Витяг з Умов, який позивачем наданий до суду, ОСОБА_3 розуміла, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків, неустойки саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За вимогами частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачу судом пропонувалось надати всі підписані ОСОБА_3 заяви, договори або інші документи, за змістом яких з останньою позивачем погоджено умови кредитування, але таких письмових доказів позивач суду не надав (а.с.80).
За таких обставин, надані позивачем Тарифи, Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані відповідачем, та якщо ці умови прямо не передбачені в заяві-анкеті позичальника, яка безпосередньо підписана ним і лише цей факт може свідчити про прийняття відповідачем запропонованих умов та приєднання як другої сторони договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.
Отже, повертаючись до обставин цієї справи слід зазначити, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.
Відтак, підстави для сплати відповідачем пені та відсотків, які нараховувалася позивачем на підставі Тарифів, Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку не узгоджених з відповідачем – відсутні.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення 6992,76 грн. заборгованості за пенею та 1309,16 грн. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Аналіз виписки про рух коштів по кредитним карткам на ім`я ОСОБА_2 свідчить про те, що остання з 2011 року активно користувалася кредитними коштами.
З 13.03.2011 по 01.01.2019 ОСОБА_3 шляхом зняття готівки у банкоматі, оплати послуг, товарів у магазинах, поповнення рахунку мобільного телефону,оплати комунальних послуг тощо всього використала 78537 грн. 76 коп. (а.с.51-65). З 01.01.2019 відповідачка припинила здійснення витрат кредитних коштів, здійснювала лише поповнення кредитної картки.
За даними указаної виписки про рух коштів у період з 13.03.2011 по 07.09.2020 на карткові рахунки відповідача нею шляхом поповнення готівковими коштами через термінал самообслуговування або безготівкового поповнення сплачено 125780 грн. 09 коп.
Позивачем кошти, які сплачувала ОСОБА_3 на повернення використаного кредиту, безпідставно спрямовувались на оплату відсотків, пені, і не зарахування їх у повному обсязі на оплату зобов`язань відповідача за тілом кредиту. Крім того, позивач безпідставно зараховував сплачені відповідачем кошти на повернення кредиту на суми комісії за обслуговування (членський внесок) в розмірі 20 грн. та на щомісячний платіж за страховку «Захист на кожен день», які щомісячно списувались в односторонньому порядку позивачем з карткового рахунку ОСОБА_3 . Доказів узгодження сторонами справи розміру та підстав щомісячного стягнення з відповідача комісії та платежу за страховку позивач до суду не надав.
Ураховуючи, що відповідачка всього використала кредитних коштів в сумі 78537 грн. 76 коп.., а повернула 125780 грн. 09 коп., позовні вимоги про стягнення боргу за тілом кредиту є необґрунтованим і задоволенню не підлягають.
Оскільки підстави для задоволення позову відсутні, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2102 грн. задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 13.01.2021 року.
Суддя М.В. Щербаченко
Судове рішення № 94145859, Тростянецький районний суд Сумської області було прийнято 13.01.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 588/1734/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: