Ухвала суду № 94145318, 14.01.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 8/490/6/2020 Справа № 490/5665/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А.,

при секретарі Дудник Г.С.,

без участі представника відповідача адвоката Гайдаржий А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача адвоката Гайдаржий А.В. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 490/5665/17 за позовом ПАТ "Миколаївобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за недовраховану електроенергію та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Миколаївобленерго" про визнання недійсним протоколу № 372 від 07 квітня 2017 року , -

В С Т А Н О В И В :

21 грудня 2020 року заявник звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №490/5665/16-ц, в якій просить скасувати рішення Центрального районного суду м.миколаєва від 20.11.2019 року та ухвалити нове про відмову у задволенні первісного позову; поновити строк для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 23.12.2020 року відкрито провадження за вказаною заявою представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 та справу призначенодо судового розгляду на 14 січня 2021 року о 09.00 за участю сторін.

Так, в обгрнутування заяви відповідач посилався на те, що за ініціативою відповідача 15 липня 2020 року було проведено атестованим судовим експертом Чернієм Я.О. експертизу помешкання відповідача за адресою АДРЕСА_1 . Експерт виявив, що схема електропостачання у цей об`єкт виконана без порушень законодавства та проектної документації . Ця обставина не могла бути відома відповідачеві на момент розгляду справи , оскільки експертиза була проведена вже після ухвалення судом рішення по даній справі .Натомість на момент розгляду справи суду не була відома обставина щодо місця фактичного підключення електропроводки , яку представники позивача вважали самовільно підключеною.

Такі обставини він вважає такими, що можуть вплинути на юридичну оцінку інших обставин по справі зокрема у частині наявності самого факту порушення відповідачем ПКЕЕН - як-то визначено п.1,2 ч.2 ст. 432 ЦПК України.

Щодо строку подання заяви вказує, що не мав змоги подати цю заяву протягом 30 днів з моменту, коли він одержав висновок експерта – 31 серпня 2020 року, оскільки на той момент рішення ще не набрало законної сили та переглядалося в апеляційній інстанції. Після перегляду рішення суду першої інстанції він скористався своїм правом на касаційне оскарження і дізнавшись про ухвалу суду касаційної інстанції 19.11.2020 року – в останній день 30 денного строку скористався своїм правом на подання вказаної заяви про перегляд.

Представник відповідача адвокат Гайдаржий А.В. в судовому засіданні підтримав вимоги заяви , просив про її задоволення.

Представник позиваач в судове засідання не з`явивися , повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду ен повідомив.

З урахуванням вищенаведеного, введенням карантинних обмежень на території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби Ковід-19, суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутності представника позиваач - за наявними доказами, яких достатньо для прваильного вирішення обставин справи та встановлення дійсних правовідносин сторін.

Відповідно п.1ч.1ст.424ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Встановлено, що заявником пропущено строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, проте представник в заяві просить суд поновити йому строк на звернення до суду із заявою про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами, оскільки пропустив його із поважних, на його думку, причин, чекаючи, коли завершиться перегляд вищевказаного рішення в касаційному порядку за його ксаційною скаргою, про результати якого він дізнався лише 19.11.2020 року.

Враховуючи обставини викладені в обґрунтування поновлення строку та з метою забезпечення права відповідача на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, строк для подання такої заяви потрібно поновити.

Відповідно до ст. 429 ЦПК України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Враховуючи, що судом явка учасників судового процесу в судове засідання обов`язковою не визнавалася, підстав для відкладення розгляду заяви не вбачається.

Суд, дослідивши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

30 червня 2017 року ПАТ "Миколаївобленерго" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 305 523 грн 90 коп.боргу , завданого порушенням Правил користування електричною енергією для населення , затв.постановою КМУ № 1357 від 26.07.11999 року , а також стягнення з відповідача судових витрат у сумі 1600 грн.

В обгрунтування позову посилалися на те, що 18 березня 2017 рок при здійсненні технічної перевірки та дотримання діючимх правил представниками (контролерами) позивача за адресою АДРЕСА_1 було виявленно порушення, а саме :"Самовільне підключеня електроустановок, струймоприймачів, електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника скритою електропроводкою поза приладом обліку з порушенням схеми обліку, що неможливо виявити при контрорльному огляді.Порушення п. 42 ПКЕЕН" 30 січня 2017 року цей АКТ№ S-6050 був розглянутий комісією позивача та відповідно до норм п.3.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії нараховано обсяг реально спожитої, але не врахованої приладом обліку споживача на суму 305 523,90 грн за три роки з 18.03.2014 року по 18.03.2017 року.

Провадження по справі відкрито ухвалою суду від 26.10.2017 року.

Представник відповідача неодноразово подавав клопотання про відкладення судового засідання через неознайомлення з матеріалами справи та необхідністю подання додаткових доказів.

18 травня 2018 року представником відповідача ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на те, що проткол від 07.04.2017 року є сфальшованим, оскільки на його адвокатський запит 10 квітня 2017 ркоу позивач його надати не зміг. Сам Акт складений з зазначенням припущення фактичних обставин, отже не є належним та допустимим доказом, не відповідає фактичним обставинам справи, додаток до нього складено не на місці правопорушення, енергопостачальник не звертався до правоохоронних органів з приводу розкрадання споживачем електроенергії. В Акті не зазначено чітко , в чому полягає порушення п.42 ПКЕЕн, акт складено без присутності споживаач ОСОБА_1 , та ним не підписувався, самому відповідлачу чи його уповноваженному представнику не повідомляломя про засідання комісії з розгляду акту на 07 квітня 2017 року, а отже саме засідання комісії відбулося без його присутності. В справі відсутні докази того, що проткол засідання був вручений споживачеві, отде він не набув чинності, а за такого і відсутні підстави для сплати відповідачем нарахованої відповідно до протоколу суми збитків. Акт був складений з порушеннями з боку представників ПАТ "Миколаївобленерго". Найбільш звертає увагу суду на те, що точку підключення контролери позивача не знайшли відповідно до положень пункту 3.1 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 цього пункту , Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі. Тому відповідно до п. 4.7 Методики нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії по такому акту є неправомірним. Сам Акт не містить даних , що споживачем не надано дозволу на частковий демонтаж оздоблювальних матеріалів для визначення місця підключення, а в акті про поушення це мало бути указано.

08 травня 2018 року ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Родікова Т.В. до початку розгляду справи по суті подано зустрічну позовну заяву до ПАТ "Миколаївобленерго" про визнання недійсним протоколу № 372 від 07 квітня 2017 року у відповідності до Закону України "Про захист прав споживачів". В зустрічному позові ОСОБА_1 , просить вигести рішення , яким задовольнити зустрічний позов та визнати недійсним Протокол № 372 від 07 квітня 2017 року про оплату вартості не облікованої електроенергії. Зміст зустрічної позовної заяви повністю аналогічний змісту відзиву на позов, який був поданий представником ОСОБА_1 раніше.

Ухвалою суду від 04 червня 2018 року прйнято зустрічну позовну заяву до розгляду та об`єднано її в одне провадженя з первісним позовом. Відкладено розгляд справи до 10.09.2018 року для надання відповідачу за зустрічним позовом строку для надання відзиву.

Як вбачається з рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2019 року позов ПАТ "Миколаївобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за недовраховану електроенергію - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Миколаївобленерго" борг за недовраховану електричну енергію у сумі 305 523 грн 90 коп та 1600 грн судового збору.У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "Миколаївобленерго" про визнання недійсним рішення про оплату вартості необлікованої електроенергії, оформленого протоколом № 372 від 07 квітня 2017 року - відмовлено.

Постановою від 21 вересня 2020 року апеляційного суду Миколаївської області вказане рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду від 16 листопада 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Як вбачається зі змісту вказаних судових рішень суди першої та апеляційної інстанції прийшли до висновку, що не зазначення в схемі точки (місця) підключення не дають підстав вважати складений акт про порушення незаконним, оскільки встановлено та підтверджено факт порушення п.48 ПКЕЕН. До того ж, споживач погодився зі складеним актом не маючи при цьому зауважень.

Таким чином,судами встановлено, що акт є однозначним, його не можливо подвійно тлумачити, він має інформацію та опис порушення, яке було виявлене, а також необхідні дані для визначення згідно з Методикою обсягу вартості необлікованої електричної енергії.

При цьому, як вбачається з постанови суду апеляційної інстанції від 21 вересня 2020 року - щодо долученого до матеріалів справи висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи за №24/16-20 від 31 серпня 2020 року, складеного судовим експертом Черніним Я.О., то колегія суддів виходила , що відповідно до ст.102ЦПК України під час перегляду справи апеляційним судом відповідач реалізував своє право на проведення експертизи у справі у позасудовому порядку, надавши суду висновок експерта, який був долучений судом апеляційної інстанції до справи та який колегія суддів не прийняла до уваги, оскільки він не спростовує встановленого факту порушення.

Відповідно до ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

З аналізу норм чинного законодавства під нововиявленими обставинами розуміються обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення справи, але не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність певних умов, а саме: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, те, що такі обставини є істотними для розгляду справи та вирішення спору, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України», від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» наголосив на тому, що процедура перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження передбачає існування доказу, який раніше не міг бути відомий, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Особа, яка звертається із заявою про скасування судового рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також що цей доказ є вирішальним у справі. Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя.

Необхідно відзначити, що у з`ясуванні наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами має значення факт та момент встановлення відповідних обставин заявником та характер цих обставин як доказів у справі.

У даному випадку визначальним є істотність для справи обставин, які підтверджуються певними доказами і на які посилається заявник як на нововиявлені, та з`ясування того, чи були або могли бути ці обставини відомими заявникові на момент вирішення спору.

В поданій заяві про перегляд вищевказаного рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 20.11.2019 року за нововиявленими обставинами, заявник вказує, що ним здобуті нові докази , які мали б важливе значення при ухваленні рішення, що переглядається. Дані докази не були відомі йому та суду на момент розгляду справи по суті в суді першої інстанції та винесення рішення та на думку заявника є нововиявленими обставинами - а саме висновок експерта від 31.08.2020 року.

Суд вважає доводи заявника, викладені в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами необґрунтованими, а обставини, зазначені заявником такими, що не є нововиявленими, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, та містять посилання на докази , які були оцінені судом апеляційної та зводяться виключно до незгоди відповідача з доказами , оціненими судом у процесі розгляду справи та незгоди з оцінкою нових доказів судом апеляційної інстанції - отже не є підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. В разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається заявник, як на підставу перегляду рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.11.2019, не є нововиявленими.

Аналізуючи зміст заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, можна зробити висновок, що вона зводиться до незгоди заявника з ухваленим по суті справи рішенням першої інстанції та не погодженням заявника із висновкою та оцінкою доказів вищестоящого суду, викладених в судовому рішенні за результатами апеляційного перегляду рішення першої інстанції - а тому в задоволенні заяви про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами слід відмовити.

При цьому суд звертає увагу на те, що у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (аналогічної позиції дотримується Консультативна рада європейських суддів щодо якості судових рішень у своєму Висновку № 11 [2008]). Таким чином, суди не повинні ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі, але не зобов`язані надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони.

Керуючись ст. ст. 423 - 429 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Гайдаржий А.В. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 490/5665/17 та залишити рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 листопада 2019 року у справі за позовом ПАТ "Миколаївобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за недовраховану електроенергію та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Миколаївобленерго" про визнання недійсним протоколу № 372 від 07 квітня 2017 року - в силі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з моменту вручення заявнику копії повного тексту цієї ухвали.

Повний текст ухвали складено 14 січня 2021 року

Суддя О.А. Гуденко