Вирок № 9414478, 18.05.2010, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1-118/10 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2010 року Лебединський районний суд

Сумської області

В складі: головуючого судді Гура А.О.,

при секретарі Ткаченко Я.О.,

з участю прокурора Радковського В.П.,

підсудного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

по ч. 1 ст. 190 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

01.03.2010 року підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння в барі «Гриль», що знаходиться в м. Лебедині по вул. К.Маркса, під час спілкування з потерпілим ОСОБА_2 помітив належну йому куртку матерчану, чорного кольору, мобільний телефон марки «Нокіа 6151» та гроші, якими вирішив заволодіти. Реалізуючі свій умисел, ввійшовши в довірчі стосунки з потерпілим, що склались під час спілкування у барі з 00.40 год. 02.03.2010 року, перебуваючи на вул. Леніна, поблизу бару «Мікс», підсудний повідомив ОСОБА_2 неправдиві відомості, сказавши, що змерз, та умисно, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів чорною матерчаною курткою, що належить ОСОБА_2, вартістю 163 грн., мобільним телефоном «Нокіа 6151» вартістю 1180 грн. та грошима в сумі 200 грн.,, які знаходились в курточці, та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 1543 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю і пояснив, що 01.03.2010 року він перебував в барі «Гриль», що розташований по вул. К.Маркса в м. Лебедині Сумської області, де познайомився з потерпілим ОСОБА_2 та його товаришем на імя ОСОБА_3. Близько 23 год. вони всі вирішили піти до кафе «Анна», щоб познайомитися з дівчатами, а оскільки воно вже не працювало, він запропонував хлопцям піти до тітки та зателефонувати дівчатам, на що останні погодилися. Коли проходили по вул. Леніна в м. Лебедині, він вирішив заволодіти курткою потерпілого, для цього він сказав останньому, що змерз і попросив у нього курточку, щоб зігрітися. Підійшовши до підїзду будинку АДРЕСА_1, де він проживав, запропонував потерпілому та ОСОБА_3 зачекати, доки він сходить до тітки, щоб зателефонувати дівчатам. Піднявшись до своєї квартири, зачинився та ліг спати, оскільки повертатися до хлопців та віддавати речі він не збирався. Наступного дня, одягаючи куртку, в кишені виявив мобільний телефон марки «Нокіа 6151» та гроші в сумі 200 грн. Він вирішив поїхати в м. Суми, щоб продати вищевказаний мобільний телефон, а за ці ж гроші купити собі костюм. Телефон він продав на ринку в м. Суми незнайомому чоловіку, який заплатив йому за нього 500 грн. на виручені кошти він придбав для себе чоловічий костюм, поїв в ресторані, а решту грошей витратив на продукти харчування. 04.03.2010 року працівниками міліції в присутності понятих була виявлена та вилучена куртка, якою він заволодів шляхом обману та зловживання довірою.

Ці дії підсудного ОСОБА_1 суд вважає необхідним кваліфікувати по ч. 1 ст. 190 КК України, так як він вчинив шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою .

При обранні підсудному виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, характеристику підсудного з місця проживання та визнання ним своєї вини, його сімейний та матеріальний стан.

Обставинами, що помякшують покарання, суд визнає щиросердне каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність тяжких наслідків від скоєного, а також те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Враховуючи всі ці обставини, суд вважає необхідним призначити основне покарання у виді громадських робіт, оскільки вважає, що саме така міра покарання буде доцільною і достатньою для його виправлення і попередження нових злочинів.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування завданої йому матеріальної шкоди в розмірі 1380 грн., підлягає задоволенню повністю, так як в судовому засіданні встановлено, що саме на таку суму було викрадено майна, а відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними діями особи, повинна бути відшкодована в повному обсязі за рахунок цієї особи.

Також суд вважає необхідним стягнути з підсудного ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області кошти на відшкодування витрат на проведення товарознавчої експертизи.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 81 ч. 3 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України і призначити йому покарання по цьому закону у виді ста годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2, проживаючого в АДРЕСА_2, на відшкодування матеріальної шкоди кошти в розмірі 1 380 грн., а також на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892 код класифікації доходів бюджету 25010100 р/р 31256272210011 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області кошти за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 187 грн. 80 коп.

Речові докази: костюм брючний сірого кольору, що належить засудженому ОСОБА_1 та знаходиться на зберіганні у відділі ресурсного забезпечення при ГУМВС України в Сумській області, повернути останньому, куртку чоловічу, чорного кольору, балонову, що належить потерпілому ОСОБА_2 та знаходиться на зберіганні у відділі ресурсного забезпечення при ГУМВС України в Сумській області, повернути власнику.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Лебединський районний суд.

Суддя

Лебединського райсуду А.О. Гура