Ухвала суду № 94141462, 13.01.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ЄУН 331/4961/20

Провадження № 1-кс/331/50/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Гнатик Г.В., при секретарі судового засідання Ткачовій А.В., за участю прокурора Іваннікової А.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Рибалки О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі клопотання слідчого Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Кісіль А.А. погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 Іванніковою А.І. за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080020001648 від 29.11.2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мелітополь Запорізької області, освіта – середньо-спеціальна, сімейний стан – розлучений, на утриманні осіб не має, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 26.09.2012 Якимівським р/с Запорізької області за ч.1 ст.309 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. 25.03.2013 вирок Якимівського р/с Запорізької області переглянуто та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців;

- 21.11.2013 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ч.4 ст.70 частково приєднано покарання по вироку Жовтневого р/с м. Запоріжжя від 06.09.2013 та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці;

- 29.05.2013Жовтневим р/с м. Запоріжжя за ч.2 ст.186 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст..71 КК України приєднано покарання по вироку Якимівського р/с Запорізької області від 26.09.2012 та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. 06.09.2013 вирок Жовтневого р/с м. Запоріжжя від 06.09.2013 переглянуто та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць;

- 28.02.2014 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.185, ч.1 ст.70 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці. На підставі ст.70 КК України частково приєднано покарання по вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21.11.2013 та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці. Звільнений 16.02.2016 з Біленьковської ВК №99 по відбуттю строку покарання;

- 22.09.2016 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст..75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

- 20.10.2017 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України призначено покрання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання по вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22.09.2016 та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці. 25.01.2018 Апеляційним судом Запорізької області переглянуто вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області залишено без змін;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій Кісіль А.А. за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 Іванніковою А.І. звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР під № 12020080020001648 від 29.11.2020 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 29 листопада 2020 року, приблизно б 11 годині 06 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись у приміщенні супермаркету «Варус», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 83/85, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з полиці торгового залу зазначеного супермаркету, намагався таємно, сховавши під верхній одяг, викрасти майно, що належить ТОВ «Омега», а саме:

- шоколад зі злаками Ферреро «Кіндер Кантрі Т1х24», вагою 96 г. (артикул 8000500167656) в кількості 8 одиниць товару, вартістю 39 грн. 36 коп. без урахування ПДВ за одиницю товару, на загальну суму 314 грн. 88 коп. без урахування ПДВ;

- шоколад молочний з крекером «Лу Мілка», вагою 87 г. (артикул 7622210451255) в кількості 7 одиниць товару, вартістю 31 грн. 12 коп. без урахування ПДВ за одиницю товару, на загальну суму 217 грн. 84 коп. без урахування ПДВ;

- шоколад молочний з солоним крекером «Тук Мілка», вагою 87 г., Угорщина (артикул 7622210451224) у кількості 9 одиниць товару, вартістю 27 грн. 68 коп. без урахування ПДВ за одиницю товару, на загальну суму 249 грн. 12 коп. без урахування ПДВ, а всього товару на загальну суму 781 грн. 84 коп. без урахування ПДВ, чим намагався спричинити ТОВ «Омега» матеріальну шкоду на вищезазначену суму, але не довів злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівником охорони супермаркету з викраденим товаром, після проходження касової зони та в подальшому переданий працівникам поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 , ч.2 ст. 185 КК України, який кваліфікується як: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

19.12.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України у зв`язку з чим слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказує, що без застосування даного запобіжного заходу неможливо уникнути ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

Прокурор в судовому засіданні підтримала зазначене клопотання в повному обсязі, оскільки підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого злочину, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, переховувався від органів досудового розслідування, не працевлаштований, соціальні зв`язки відсутні. Більш м`який запобіжний захід не забезпечить його належної поведінки та не зможе запобігти ризику скоєння нових злочинів. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважає доцільним застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що переховуватись та вчиняти інші злочини не збирається. Вину у скоєному визнає повністю, скоїв злочин, бо не мав грошей.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, оскільки тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення не може бути підставою для обрання такого суворого запобіжного заходу. Просила застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 .

Заслухавши доводи та пояснення учасників процесу, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження №12020080020001648 від 29.11.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

19.12.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, обґрунтованість якої підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.

Також судом встановлено, що 24.12.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_1 було надано дозвіл на затримання з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

12.01.2021 року на виконання вищевказаної ухвали суду ОСОБА_1 затримано.

13.01.2021 року об 11 годині 00 хвилин підозрюваному ОСОБА_1 вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність запобіжного заходу.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що на теперішній час відносно ОСОБА_1 . Мелітопольською місцевою прокуратурою направлено до суду обвинувальний акт за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ст. 395 КК України.

Клопотання оформлено відповідно до вимог ст. 184 КПК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя виходить з наступного.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду та інших дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри в скоєнні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають слідчому судді підстави вважати, що підозрюваний може не виконати покладені на нього обов`язки.

Згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_1 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу, вчинив злочин проти власності, є особою яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності.

Таким чином, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов переконання про доведеність чинників, які передбачені ч. 1 ст. 194 КПК.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні корисливого злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України, а саме крадіжка, вчинена повторно, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу, є особою яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, тим самим буде перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги його винятковість, та оцінює в сукупності: ступінь тяжкості інкримінованого злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинене повторно, не доведене до кінця з причин, що не залежали від її волі; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, відсутність постійного місця роботи, у шлюбі не перебуває, не має неповнолітніх дітей.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає доведеним, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому наявні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, слідчий суддя доходить висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та уникнення встановлених слідчим суддею ризиків, доцільно обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави. Таким чином, з урахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194, 289 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СВ Олександрівсьго ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, лейтенанта поліції Кісіль Анжели Андріївни про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080020001648 від 29.11.2020 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор №10» УДПтС України в Запорізькій області строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, а саме з 12 січня 2021 року з 19 години 13 хвилин.

Строк дії ухвали визначити по 13 березня 2021 року до 19 години 13 хвилин включно.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, яку необхідно внести на наступні реквізити: Отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області; ЄДРПОУ: 26316700; р/р: № UA378201720355249002000001205; Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_1 .

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, строком на 2 (два) місяці покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено 14.01.2020 року.

Слідчий суддя Г.В. Гнатик