Ухвала суду № 94140928, 21.02.2020, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 307/2685/16

У Х В А Л А

21.02.2020 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого – судді Леньо В.В., суддів Трагнюк В.Р., Надопта А.А., при секретарі судового засідання – Казимірська Н.В., за участі прокурора – Варга Ю.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника – Стасюк Ю.П., при розгляді у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів кримінального провадження №12013070140000952 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.2 ст.307, ч.2 ст.315, ч.2 ст.317 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Виноградівського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.307, ч.2 ст.315, ч.2 ст.317 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку про можливість призначення судового розгляду кримінального провадження.

Захисник щодо питання про призначення обвинувального акту до судового розгляду заперечив, про що подав письмове клопотання (т.2 а.с.83-84), доводи якого зводяться до наступного.

12.03.2014 року за наслідками розгляду кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12013070140000952 від 13.09.2013 року підзахисного ОСОБА_1 було обвинувачено у вчиненні ряду кримінальних правопорушення передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.315, ч.2 ст.317 КК України та вказаний обвинувальний акт направлено для розгляду до Тячівського районного суду.

18.12.2014 року вказаним судом було винесено вирок по справі № 1 -кп/307/182/14 за яким ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні частини інкримінованих йому кримінальних правопорушень та призначено покарання у вигляді позбавлення волі.

Не погодившись з вироком суду стороною була подана апеляційна скарга, за розглядом якої 11.03.2015 року апеляційним судом Закарпатської області було винесено ухвалу якою вирок Тячівського районного суду скасовано і направлено до суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання, причиною чого є неналежне складення обвинувального акту і інші процесуальні порушення допущені під час розгляду справи.

В подальшому Тячівським районним судом винесено ухвалу від 18.05.2015 року, відповідно до якої вищевказаний обвинувальний акт повернуто прокурору для усунення недоліків протягом розумного часу та наведені недоліки та порушення відповідно до ст.291 КПК України.

23.09.2016 року за наслідками розгляду кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12013070140000952 від 13.09.2013 року підзахисному обвинуваченому ОСОБА_1 знову було спочатку винесено нову підозру зі зміненими обставинами, допитано його як підозрюваного, хоча він вже був в статусі обвинуваченого а в подальшому і обвинувачення у вчиненні ряду кримінальних правопорушення передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.315, ч.2 ст.317 КК України та вказаний обвинувальний акт направлено для розгляду до Тячівського районного суду.

Порівнявши обидва обвинувальні акти помічено, що у зміненому обвинувальному акті відсутні ряд кримінальних правопорушень в яких обвинувачувався його підзахисний ОСОБА_1 за першим обвинувальним актом.

У зміненому обвинуваченні фактично відсутні 17 епізодів кримінальних правопорушень які ніби то вчинив ОСОБА_1 , і в матеріалах справи відсутні будь які відомості про те що вказані епізоди були виділені з провадження і в подальшому закриті, чи надалі розслідуються, чи направлені до суду .

Окрім того прокуратурою так і не було усунуто недоліки на які вказав як Апеляційний суд Закарпатської області так і Тячівський районний суд в своїх ухвалах від 11.03.2015 року та 18.05.2015 року.

Тобто після повернення обвинувального акту сторона обвинувачення повинна була лише усунути недоліки вказані судом, але в ніякій мірі не змінювати обсяг обвинувачення та проводити слідчі дії такі як вручення зміненої підозри допит підозрюваного особливо особи яка у вказаному провадженні має статус обвинуваченого.

Прокурор щодо клопотання заперечив та зазначив, що питання відповідності обвинувального акту вимогам КПК України вже вирішувалося і Апеляційним судом зазначено, що даний обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам закону. Просив у клопотанні відмовити, а обвинувальний акт призначити до судового розгляду.

Крім того прокурор зазначив, що вказані недоліки можливо усунути під час судового розгляду шляхом уточнення обвинувачення в суді.

Також прокурором зазначено, що під час судового розгляду прокурор може відмовитися від обвинувачення. А якщо не буде усунуто недоліків то суд зможе виправдати обвинуваченого.

Вважає позицію захисту щодо неодноразового повернення прокурору обвинувального акту виключно затягуванням судового розгляду.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт та подані до нього матеріали суд приходить до наступного.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відноситься, згідно з п.10 ч.1 ст. 7 КПК України, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, окрім іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення: вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат: обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження: обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Згідно з ч.2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 92 КІІК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, в кримінальному провадженні покладається на слідчого, прокурора.

Пунктом першим частини третьої статті 42 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

Пунктами другим і десятим частини першої статті 56 цього Кодексу передбачено, що потерпілий має право знати сутність підозри та обвинувачення, право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 110, ч.2 ст. 291 КПК України виклад всіх обставин, що підлягають доказуванню згідно зі ст. 91 КПК України, які їх вважають установленими слідчий, прокурор, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення, обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання, розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, мають міститися в обвинувальному акті.

Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Формулювання обвинувачення повинно складатись з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого в його вчиненні, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь його тяжкості.

Правова кваліфікація дій особи повинна містити в собі не тільки посилання на окрему статтю (частину статті) кримінального закону, але і точне формулювання об`єктивної сторони кримінального правопорушення, його кваліфікуючих ознак.

Правильне відображення в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення мас суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, виражених у формулюванні обвинувачення, але і для реалізації прав обвинуваченого (на захист), потерпілого (знати сутність обвинувачення) та для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді.

Зазначені вимоги національного закону узгоджуються з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними у рішеннях.

Так, Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Абрамян проти Росії» зазначив, що у п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод йдеться про необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (справа «Пелісьє та Сассі проти Франції», «Матточіа проти Італії», «І.Н. та інші проти Австрії»).Крім того, право бути детально поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.

Встановлювати кримінально-карні діяння чи розмежовувати їх, суд не вправі, а лише при розгляді кримінального провадження за умови відповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КК України, на підставі ст. 368 КПК України зобов`язаний вирішити питання для ухвалення законного, обгрунтованого вироку.

Доводи захисника про те, що у новому обвинувальному акті відсутні деякі епізоди, які йому у яких він обвинувачувався раніше, на думку суду не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Разом з тим, на думку суду, прокурором не в повній мірі виконано вимоги ухвал Апеляційного суду Закарпатської області від 11.03.2015 р. та Тячівського районного суду від 18.05.2015 р.

Разом з тим, ухвалою апеляційного суду від 12.12.2017 року зазначеним обставинам давалася і оцінка і було зазначено безпідставність повернення обвинувального акту прокурору.

Суд погоджується з доводами прокурора про можливість зміни обвинувачення в суду або відмови від обвинувачення прокурором у порядку ст. ст. 338, 340 КПК України, а в разі не доведення вини ОСОБА_1 за пред`явленим обвинуваченням – його виправдання.

Відтак клопотання захисника задоволенню не підлягає.

Оскільки підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.2-4 ч.3 ст.314 КПК України, відсутні, відтак кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Виноградів, вул.Тюльпанів, 24 та з`ясував питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Угода у кримінальному провадженні в порядку ст. 468 КПК України не укладалась. Підстави для закриття провадження у випадках, передбачених пунктами 4-8 частини першої або другої статті 284 КПК України не встановлені. Підстави для повернення обвинувального акту відсутні. Справа підсудна Виноградівському районному суду Закарпатської області.

Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Клопотання про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження не поступали.

Керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по матеріалам кримінального провадження №12013070140000952 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.2 ст.307, ч.2 ст.315, ч.2 ст.317 ч.2 КК України на 05.03.2020 року на 14.30 год. у приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області за адресою м.Виноградів, вул. Тюльпанів, 24.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

У задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору – відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Ухвала набирає законної сили з дня оголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Леньо

Судді Трагнюк В.Р. Надопта А.А.