Рішення № 94140251, 13.01.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/150/21

Провадження №2-о/235/46/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Бородавки К.П. за участю секретаря судового засідання Григор`євої С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Центральний районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про встановлення факту смерті особи,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – заявник) звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Донецьку Донецької області.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер рідний брат заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на день смерті проживав в м.Донецьку. Провести державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 заявник не має можливості, оскільки наявні в неї документи не є дійсними на території України, адже видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Заявник та її представник – адвокат Залівной І.О. в судове засідання не з`явились, за змістом поданих заяв просять розглянути справу за їх відсутності.

Заінтересована особа, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, надала заяву, в якій просить розглянути справу на розсуд суду без участі представника відділу.

В силу приписів ч.1 ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутністю учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою суду від 13.01.2021 провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити в порядку окремого провадження.

Судом встановлені такі фактичні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 заявник народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками записані – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Зміна прізвища заявника відбулася на підставі актового запису про шлюб №23 від 12.01.1967, згідно з яким заявник змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00001696636 від 24.11.2009), та свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (актовий запис про шлюб №470), відповідно до якого заявник змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 .

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками записані – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Наведене свідчить, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними сестрою та братом.

Як вбачається з довідки про причину смерті, виданої до форми №106-у №4595 від 16.10.2020 Республіканським бюро судово-медичної експертизи так званої «ДНР», ОСОБА_2 , 1952 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , причина смерті – отруєння окисом вуглецю, про що 16.10.2020 Будьоннівським відділом ЗАГС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції так званої «ДНР» видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , актовий запис №990.

За змістом вказаного свідоцтва ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце його смерті – місто Донецьк.

Захоронення ОСОБА_2 здійснено на кладовищі міста Макіївка, що підтверджується виданим ДК «Ритуал» свідоцтвом про захоронення серії НОМЕР_5 від 17.10.2020.

Листом №3/20.2-108 від 05.01.2021 підтверджується, що заявник звернулась до Центрального районного у місті Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану задля державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавши довідку про причину смерті від 16.10.2020, проте у проведенні державної реєстрації смерті їй було відмовлено у зв`язку з пред`явленням для підтвердження факту смерті документу, який не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545.

Суд враховує такі норми права.

Положеннями Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000р. № 52/5, визначено, що у зв`язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та на тимчасово окупованих територіях, та на території проведення АТО проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення, анулювання здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території за місцем звернення заявника.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.

За п.1 гл.5 розд. ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000р. № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024. Лікарське свідоцтво про смерть видається лікарями, амбулаторно-поліклінічними закладам, диспансерами, пологовими будинками, санаторіями, поталого-анатомічними бюро, бюро судово-медичної експертизи. Лікарське свідоцтво про смерть підписується лікарем, який особисто його заповнив, засвідчується круглою печаткою закладу.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого до суду за межами такої території України.

Суд зазначає, що для встановлення факту смерті особи необхідні обставини, що свідчать про цю подію, а також про те, що заявник позбавлений можливості зареєструвати факт смерті в інший спосіб. Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина у певний час за певних обставин.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст.77 та ст.78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Надаючи оцінку допустимості наданих заявником доказів, а саме документів, виданих на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, суд керується ч.2 ст.19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одночасно суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСЛП), за висновками якої, зокрема, у справах проти Туреччини, Молдови та Росії, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

У заявника немає можливості надати лікарське свідоцтво з печатками відповідного зразка медичного закладу України, адже лікарських установ, які б діяли на території міста Донецька Донецької області та були б підконтрольні Україні, немає.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що дослідженими у справі доказами доведено факт смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку Донецької області, та підтверджено неможливість реєстрації такого факту в органах реєстрації актів цивільного стану України, відтак, оскільки встановлення відповідного факту необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть встановленої законом України форми та реалізації наслідків, передбачених законодавством у зв`язку зі смертю брата, заява підлягає задоволенню.

Згідно з ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст.263-265, 268, 315-319 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Центральний районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про встановлення факту смерті особи задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – м.Донецьк, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Донецьку Донецької області, Україна, причина смерті: отруєння окисом вуглецю.

Рішення суду підлягає негайному виконанню та його оскарження не зупиняє виконання рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до або через відповідний суд.

Заявник – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Заінтересована особа – Центральний районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), місцезнаходження – Донецька область, м.Маріуполь, пр.Металургів, 21, ЄДРПОУ 33426211.

Суддя