Ухвала суду № 94137668, 13.01.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/2994/20

Провадження 1кп/712/277/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Бащенка С.М.

суддів Марцішевської О.М., Троян Т.Є.

при секретарі Ляховецькій Ю.Л.

за участю:

прокурора Пилипаса Р.О.

захисників Хмельницького І.О., Демчика В.І., Ковтуна Ю.О., Савченка В.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5

представника потерпілих Мельника С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п.7, 12 ч. 2 ст. 115, п.п.7, 12 ч. 2 ст.115 КК України, ОСОБА_7 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п.7, 12 ч. 2 ст. 115, п.п.7, 12 ч. 2 ст.115 КК України, ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п.7, 12 ч. 2 ст. 115, п.п.7, 12 ч. 2 ст.115 КК України, ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п.7, 12 ч. 2 ст. 115, п.п.7, 12 ч. 2 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п.7, 12 ч. 2 ст. 115, п.п.7, 12 ч. 2 ст.115КК України, ОСОБА_1 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п.7, 12 ч. 2 ст. 115, п.п.7, 12 ч. 2 ст.115КК України, ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п.7, 12 ч. 2 ст. 115, п.п.7, 12 ч. 2 ст.115КК України, ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п.7, 12 ч. 2 ст. 115, п.п.7, 12 ч. 2 ст.115 КК України.

Згідно даних реєстру матеріалів досудового розслідування, доданих до обвинувального акту, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 Соснівським районним судом м. Черкаси було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалами суду було продовжено до 16.01.2021 року.

Прокурор в судовому засіданні просив суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим на 2 місяці.

Потерпілі та їх представник підтримали думку прокурора.

Обвинувачені заперечували щодо продовження строку тримання під вартою, просили змінити запобіжний захід на більш м`який.

Захисники Ковтун Ю.О., Савченко В.В., Хмельницький І.О. просили змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на цілодобовий домашній арешт.

Захисник Демчик В.І. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на особисте зобов`язання, враховуючи його стан здоров`я.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Розглядаючи заявлені клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Право на свободу та особисту недоторканість є одним із значущих прав людини. Частиною 2 статті 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматись під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановленим законом.

Суд виходить з того, що до вирішення питання про винність особи тримання під вартою не може бути загальним правилом і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі. Тримання під вартою повинно бути законним і обґрунтованим. Законність тримання полягає у дотриманні передбаченої законом процедури застосування цього запобіжного заходу, а його обґрунтованість у вимозі взяття під вартою лише за наявності передбачених для цього у законі підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини, та з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення інкримінованих обвинуваченими діянь, як вони сформульовані у обвинуваченні, суд приходить до висновку про те, що продовжують існувати ризики передбачені ч.1 п.1, 2, 3, 4, ст.177 КПК України, а саме: те, що вони можуть переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати здійсненню правосуддя, незаконно впливати на потерпілих, свідків, а тому перебуваючи на свободі можуть вплинути на них та їхні подальші покази.

В судовому засіданні обвинувачені та їх захисники не надали суду доказів, що ризики або їх частина передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент винесення ухвал про застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим – відпали.

Твердження захисника Демчика В.І., що обвинувачений ОСОБА_1 потребує негайного лікування в умовах стаціонару, а тому йому необхідно змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання, судом не можуть бути прийняті до уваги.

Так, згідно з ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», ст.ст. 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров`я, особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 18.03.2013р. №460/5, яким затверджено «Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», передбачено надання медичного обслуговування ув`язненим особам в слідчих ізоляторах. Надання ув`язненим і засудженим невідкладної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині СІЗО, здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, взятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104.

Ухвалою суду від 21.09.2020 з метою забезпечення додержання прав ОСОБА_1 до якісної медичної допомоги, було доручено Державній установі «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» здійснити перевірку дотримання прав останнього на доступ до якісної медичної допомоги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в межах двомісячного строку, встановленого КПК України, підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинувачених з тримання під вартою на інший більш м`який - суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 177-178, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 2 ( два ) місяці з дня винесення даної ухвали, тобто по 13 березня 2021 року включно.

Продовжити ОСОБА_9 строк тримання під вартою на 2 ( два ) місяці з дня винесення даної ухвали, тобто по 13 березня 2021 року включно.

Продовжити ОСОБА_2 строк тримання під вартою на 2 ( два ) місяці з дня винесення даної ухвали, тобто по 13 березня 2021 року включно.

Продовжити ОСОБА_3 строк тримання під вартою на 2 ( два ) місяці з дня винесення даної ухвали, тобто по 13 березня 2021 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення.

Головуючий -

Судді –