Рішення № 94137085, 14.01.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/13521/18

Провадження № 2/643/185/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2021 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Новакової Т.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача адвокатів Готвянського С.І., Забара В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

З позовною заявою до суду звернулась ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту вступу у спадщину ОСОБА_1 , як спадкоємця першої черги на квартиру АДРЕСА_1 , та визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка на момент своєї смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Після смерті матері залишилось спадкове майно - квартира АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті ОСОБА_2 не залишила жодних розпоряджень. Єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 є вона, позивач, як спадкоємець першої черги. В Одинадцятій ХДНК знаходиться заведена нотаріальна справа. Після спливу шести місяців вона звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте свідоцтва їй не видано з підстави невстановлення родинних зв`язків між нею, позивачем, та померлою матір`ю.

Позивач подала уточнену позовну заяву до Харківської міської ради, третя особа - Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора, в якій просить встановити факт родинних відносин між нею та померлою, встановивши, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , та визнати за нею в порядку спадкування право власності на квартиру АДРЕСА_1 . На обґрунтування уточнених позовних вимог зазначає, що померла ОСОБА_2 є її матір`ю, що підтверджується її, позивача, свідоцтвом про народження, в якому її дівоче прізвище записано як ОСОБА_2 , батьками записані ОСОБА_2 (мати), ОСОБА_5 (батько). Після смерті батька її мати змінила своє прізвище на дівоче - ОСОБА_2 . Проте відомості на підтвердження факту такої зміни прізвища втрачені, та немає змоги їх поновити (а.с.23-26).

Ухвалою суду від 27.11.2018 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження (а.с.29-30).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що позовні вимоги не обґрунтовані та недоведені, позивач належних та допустимих доказів на підтвердження свого родинного зв`язку з померлою ОСОБА_2 не надала, також відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с.33-36).

За ухвалами суду від 30.01.2019 та від 03.04.2019 з Одинадцятої ХДНК витребувана копія спадкової справи № 410/2018 до майна померлої ОСОБА_2 (а.с.55,66).

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 19.11.2018 № 3623/5 «Про перейменування та реорганізацію деяких державних нотаріальних контор», наказу Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 19.03.2019 № 591/к «Про переведення працівників Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори», Одинадцяту Харківську державну нотаріальну контору перейменовано на П`яту Харківську міську державну нотаріальну контору (а.с.160).

Позивач ОСОБА_1 подала до суду уточнену позовну заяву до Харківської міської ради, третя особа - Одинадцята державна нотаріальна контора, в якій просить: встановити, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме, видачі свідоцтва про право власності після померлої матері ОСОБА_2 , оскільки на думку нотаріуса, факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підтверджується. Той факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є рідною матір`ю позивача підтверджується свідоцтвом про народження позивача, де вона зазначена російською мовою, як ОСОБА_1 , а її батьками зазначені російською мовою: мати - ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_5 . Ім`я матері у свідоцтві про народження позивача вказано з помилкою - ОСОБА_2 , вказане свідоцтво було видане 25.10.1947 в Казахстані та помилка допущена через недосконале знання російської мови. Після смерті батька мати змінила своє прізвище на дівоче - ОСОБА_2 . Проте всі відомості на підтвердження факту переходу з одного прізвища на інше втрачені та немає змоги їх поновити. В свідоцтві про народження мати позивача вказана російською мовою як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 мати стала після реєстрації 03.01.1947 шлюбу з ОСОБА_5 . У громадянському паспорті мати вказана українською мовою, як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити, зазначивши, що коли їй було три роки її батьки розійшлися, та мати разом з нею уїхала від батька, її батько жив у Казахстані, а мати разом з нею - у м. Харкові, враховуючи, що згодом мати змінила своє прізвище на дівоче, позивач вважає, що шлюб між її батьками було розірвано.

Представники позивача просили позовні вимоги задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином та вчасно, причину неявки суду не повідомив.

Третя особа просила розглянути справу без участі її представника, що зазначала у письмових заявах.

Суд, заслухавши учасників справи, покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 показала, що вона є сусідкою позивача, вони дружні з 2000 року, позивач жила разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6 , до неї приїздила її мати, яку знали на ім`я ОСОБА_2 чи ОСОБА_2 . Свідок підтвердила по фото, яке міститься в матеріалах справи, що це є мати позивача. Останній час мати позивача проживала у ОСОБА_1 , оскільки потребувала догляду, позивач її доглядала.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 показала, що вона є дочкою позивача, по фото, що міститься в матеріалах справи, впізнала свою бабусю - мати позивача, показала, що останні два роки перед смертю з 2015 по 2017 бабуся жила у ОСОБА_1 . Квартира, де була зареєстрована померла бабуся, отримувалась на бабусю та маму, прізвище якої було ОСОБА_2 , мати у 1975 році знялась з реєстрації із зазначеної квартири, вийшла заміж. За два місяці перед смертю бабуся хворіла, не рухалась, не здатна була себе обслуговувати, жила у матері, яка її доглядала.

Як встановлено судом і підтверджується наявними у справі письмовими доказами, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Згідно копії паспорту громадянина України, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Кл. Башкирівка Чугуївського району Харківської області.

Згідно копії свідоцтва про народження, виданого 19.04.1968, складеного російською мовою, ОСОБА_2 родилась 29.12.1925 г.р. в с. Кл.-Башкировка Чугуевского района Харьковской області.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, 03.01.1947 зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про народження виданого 02.04.1952, складеного російською мовою, ОСОБА_1 родилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , отец - ОСОБА_5 , мать - ОСОБА_2 .

Як вбачається з копії ордеру № 25320 серії А від 01.07.1970, складеного російською мовою, виданого ОСОБА_2 на склад сім`ї 2 особи: ОСОБА_2 - основний наймач, ОСОБА_1 - дочка.

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформація щодо актового запису про зміну імені ОСОБА_2 відсутня.

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу, складеного російською мовою, 27.07.1974 укладений шлюб між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1 (російською).

Факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджується зібраними у справі письмовими доказами, показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Факт, про встановлення якого просить позивач, має для неї юридичне значення, оскільки необхідний для оформлення спадщини після померлої матері.

Судом встановлено та підтверджується письмовими доказами, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло р. НОМЕР_2 від 16.01.1998.

У вказаній квартирі ОСОБА_2 зареєстрована з 03.10.1970, та знята з реєстрації 21.12.2017, що підтверджується повідомленням КП «Жилкомсервіс», що міститься у матеріалах спадкової справи.

Згідно копії спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка мешкала за адресою: АДРЕСА_2 , із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 до Одинадцятої ХДНК 18.04.2018 звернулась ОСОБА_1 .

Постановою державного нотаріуса П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 21.01.2020 № 247/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підтверджується у зв`язку з суперечками у прізвищі та імені, тобто неможливо встановити. Коли саме « ОСОБА_2 » стала « ОСОБА_2 », та що це є одна і таж особа.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки

Як зазначено у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно.

Відповідно до частини 1 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч. 2 ст. 263 ЦПК України). Частиною 5 статті 263 ЦПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_2 і спадкоємцем першої черги за законом після померлої, у встановлений законом шестимісячний строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Отже, судом встановлена наявність підстав для задоволення позову.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору суд покладає на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 92, 128-131, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 315 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 .

Відповідач Харківська міська рада - 61003 м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243.

Третя особа П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора - 61146 м. Харків, вул. Валентинівська, 27-Г.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Уразі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 14.01.2021.

Суддя Т.В. Поліщук