Постанова № 94137009, 14.01.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5708/20

Номер провадження 3/629/14/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря Бєловол О.О., Фалькової І.М.,

прокурора Гребенюка В.Є., Іванчака А.О.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області адміністративний матеріал, який надійшов з Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого старшим майстром головного енергетика Придніпровського управління магістрального аміакопроводу ДП «Укрхімтрансаміак», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

в с т а н о в и в :

30.11.2020 року оперуповноваженим Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Кулик С. складено протокол № 648 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що останній, будучи головним енергетиком Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак», згідно з підпунктом «а» пункту 2 частині 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», тобто суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 даного, несвоєчасно подав декларацію (перед звільненям) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, без поважних причин, а саме: 20.10.2020 року. Вказане правопорушення було вчинене при наступних обставинах: ОСОБА_1 , припиняючи свою діяльність на посаді головного енергетика Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак», будучи згідно підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, та згідно абзацу 15 частини 1 статті 1 цього Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме пізніше дня припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, оприлюднив 20.10.2020 року на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції Е-декларацію перед звільненням за період з 01.01.2020 року по 16.02.2020 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КпАП України. Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, є місце роботи ОСОБА_1 , а саме: Придніпровське управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак», що розташоване за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Свободи, буд. 53. Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 17.03.2020 року, тобто не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Фактичним моментом виявлення адміністративного правопорушення є дата складання зазначеного протоколу, а саме 30.11.2020 року.

В протоколі про адміністративне правопорушення № 647, складеного 30.11.2020 року оперуповноваженим Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Кулик С.Г., зазначено, що ОСОБА_1 , будучи головним енергетиком Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак», тобто суб`єктом декларування, згідно з пунктом «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за порушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст. 45, п. 2-1 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно подав декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави за 2019 рік, без поважних причин, а саме 02.06.2020 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене частиною 1 статті 172-6 КпАП України. Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, є місце роботи ОСОБА_1 , а саме: Придніпровське управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак», що розташоване за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Свободи, буд. 53. Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 02.06.2020 року, тобто наступний день після 01 червня 2020 року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Фактичним моментом виявлення адміністративного правопорушення є дата складання зазначеного протоколу, а саме 30.11.2020 року.

Постановою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.12.2020 року об`єднано в одне провадження справу № 629/5707/20, провадження № 3/629/1185/20 про притягнення ОСОБА_1 ч. 1 ст. 172-6 КУпАП зі справою № 629/5708/20, провадження № 3/629/1186/20 про притягнення ОСОБА_1 ч. 1 ст. 172-6 КУпАП в одне провадження та присвоєно єдиний номер справи про адміністративне правопорушення № 629/5707/20, провадження № 3/629/1185/20.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 17.02.2020 року був переведений на посаду старшого майстра. З 14.01.2020 року по 16.02.2020 року перебував на лікарняному. З 23.03.2020 року у зв`язку з упровадженням карантину був переведений на дистанційну роботу вдома, за домашньою адресою не має інтернету, а тому не міг подати декларацію. З 04.03.2020 року перебував у чисельних відряджених, під час яких не мав можливості подати декларацію. Також, у зв`язку зі зміною посади та тим, що він вже перестав бути головним енергетиком, він не розумів чи повинен подавати декларацію.

В судовому засіданні прокурор Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Гребенюк В.Є. наполягав на тому, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, і прохав суд про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

Заслухавши прокурора, особу, у відношенні якої складені протоколи про адміністративне правопорушення, повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено таке.

Згідно з вимогами ст. 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Наказом Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» №71к від 01.11.2017 ОСОБА_1 переведено з посади старшого майстра на посаду головного енергетика 01.11.2017 року.

При цьому суд зазначає, що диспозицією ст. 172-6 ч. 1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Зазначена диспозиція за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб`єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.

Об`єктивною стороною вищевказаного адміністративного правопорушення, яка має активну форму прояву, є несвоєчасне подання без поважних причин декларації.

Так, ОСОБА_1 відповідно до наказу Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» №16к від 17.02.2020 року було переведено з посади головного енергетика на посаду старшого майстра /а.с. 23/.

За інформацією Єдиного державного реєстру декларацій на офіційному веб-сайті НАЗК, датою публікації декларації ОСОБА_1 за період не охоплений раніше поданими деклараціями - з 01.01.2020 року по 16.02.2020 року є 20.10.2020 року.

Суду не надано довідки щодо наявності/відсутності обмежень доступу до Єдиного державного реєстру декларацій, не надано інформації з послідовністю дій користувача з «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» за період до 20.10.2020 року.

Вимогами ч.1 ст.45 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до ч.2 ст.45 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Тобто, законом не визначено конкретного строку для подачі декларацій особами, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що унеможливлює безумовну констатацію несвоєчасності подання такої декларації.

Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) від 13.02.2020 року №1 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» передбачено один із типів декларації суб`єкта декларування:

- декларація суб`єкта декларування, який припиняє відповідну діяльність (декларація перед звільненням) – декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Декларація «перед звільненям» охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб`єктом декларування.

Суд констатує, що адміністративна відповідальність за ч.1 ст.172-6 КУпАП та приміткою до неї, яка діяла на час переведення ОСОБА_1 , виникає в разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які визначені у ч. ч. 1, 2 ст. 45 Закону. Проте, положення ч.2 ст.45 вищевказаного Закону не містять конкретного визначеного строку для подання декларації. Інших бланкетних норм ч.1 ст. 172-6 КУпАП не містить, не відсилає до будь-якої галузі права і не має конкретизованого характеру, а відтак і посилання при застосуванні цієї правової норми на цей Закон є неможливим.

Суд зазначає, що за ієрархією нормативно-правових актів закони мають вищу юридичну силу, яка, зокрема, полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Фактично ж, Національне агентство з питань запобігання корупції у прийнятих ним нормативних актах, всупереч Закону України «Про запобігання корупції», встановило інший термін подання декларації в разі припинення діяльності, який на законодавчому рівні встановлено не було.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2000 року у справі № 1-3/2000 Конституція України встановила, що діяння, які є (правопорушеннями) злочинами, та відповідальність за них визначається виключно законами України (пункт 22 частини першої статті 92), а не підзаконними актами. Закон, який визначає діяння як (правопорушення) злочин, може містити посилання на положення інших нормативно-правових актів. Якщо ці положення в наступному змінюються, загальний зміст закону, в даному випадку - диспозиція його норм, змін не зазнає. Протилежне означало б можливість зміни кримінального закону /закону про адміністративну відповідальність/ підзаконними актами, зокрема постановами Верховної Ради України, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, що суперечило б вимогам пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України».

Також притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП необхідно розглядати в аспекті дотримання вимог ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме - «злочини (правопорушення) та відповідні покарання повинні бути чітко визначені законом».

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «Гавенда проти Польщі» від 14.03.2002 р., у справі «Аманн проти Швейцарії» від 16.02.2000 р., "Закон має містити зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право»; «Якість закону пов`язана з достатньою чіткістю встановлення ним тих чи інших обставин, на підставі яких діють державні органи».

У рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу якості закону. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Тому, відсутність якості правил поведінки визначених в ч.1 ст.172-6 КУпАП і ЗУ "Про запобігання корупції", а також вільне тлумачення закону на свій розсуд, а не на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, призвело до складання працівниками поліції у даній справі протоколу про адміністративне правопорушення.

Приписами ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Системний аналіз вжитого в абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" формулювання «припиняє діяльність» дає підстави констатувати, що термін «припинення» за загальним правилом (ст. 36 Кодексу законів про працю України) співвідноситься із терміном «звільнення» як ціле і частина, охоплюючи останнє.

Іншими словами, беручи до уваги положення ст. 7 КУпАП, згідно з якою «застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом», тобто яка передбачає чітке виконання передбачених законом норм, а отже, забороняє притягнення особи до адміністративної відповідальності за аналогією, тобто унеможливлює застосування по аналогії норм, що закріплюють склад правопорушень, з огляду на проведений вище аналіз, судді, які звільняються з підстав, визначених ч. 6 ст. 126 Конституції України, не можуть бути суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Саме такого висновку дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року "Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією".

Отже, в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП за несвоєчасне подання без поважних причин декларації (перед звільненням) особи, уповноваженої на виконання функцій держави, а провадження у цій справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення № 647, складеного 30.11.2020 року оперуповноваженим Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Кулик С.Г., про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2019 рік, то:

Згідно скриншотів сторінок НАЗК та за інформацією з послідовністю дій користувача з «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», доданих до протоколів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 старший майстер служби головного енергетика, подав щорічну декларацію 02.06.2020 року.

Згідно абзацу 15 частини 1 статті 1 Закону № 1700-VII, суб`єкти декларування - особи, зазначені у підпункті "а" пункту 2 частини першої статті З цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до Закону №1700-VII.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2частини 1статті 3 Закону №1700-VIIвизначено осіб, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема: посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Згідно ч. 1ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно п. 2-1 Розділу ХІІІ Прикінцеві положення зазначено - встановити, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 1 червня.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи особою, на яку відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поширюється дія цього закону, несвоєчасно подав без поважних причин щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, та несвоєчасно подав декларацію (після звільнення) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим порушив вимоги ч. 1ст. 172-6 КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що відповідає приписам ст. 245 КУпАП.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

З урахуванням обставин вчинення адміністративного правопорушення, особи порушника, його відношення до скоєного, відсутність відомостей про те, що він раніше притягувався до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-6 КУпАП, за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2019 рік, та обтяжують відповідальність, а тому до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Приймаючи до уваги положення ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя вважає необхідним також стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 грн.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за несвоєчасне подання без поважних причин декларації (перед звільненням) особи, уповноваженої на виконання функцій держави, закрити, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2019 рік та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень на р/р UA028999980313070106000020573, отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Лозова/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081100

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106 у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

На постанову суду може бути подана скарга в апеляційний суд Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: К.Ш. Харабадзе