Ухвала суду № 94136420, 09.01.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/133/21

Провадження № 1-кс/638/201/21

09.01.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

Слідчого судді Омельченко К.О.

При секретарі Котяш Н.В.

За участю прокурора Самусенко А.В.

Слідчого Задорожного Ю.С.

Захисників Іщенко Ю.В., Гулієва І.М.

Підозрюваного ОСОБА_1 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області Проценко В.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке погоджено з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 Самусенко А.В. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220480000046 від 07.01.2021 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

установив:

08.01.2021 до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області Проценко В.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке погоджено з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 Самусенко А.В. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220480000046 від 07.01.2021 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , знаходився за адресою м. Харків, майдан Свободи навпроти будинку № 6, приблизно о 22 годині 00 хвилин, 06.01.2021, де у нього стався конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з раніше незнайомим , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час вказаного конфлікту у ОСОБА_1 виник умисел на спричинення смерті іншій людині та реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті іншої людини, дістав ніж, який знаходився у нього в кармані курки, та наніс не менше двох ударів в область тулубу, ОСОБА_2 , тобто в область розташування життєво важливих органів людини, чим спричинив потерпілому тілесне ушкодження у формі проникаючого колото-різаного поранення.

Тобто, ОСОБА_1 виконав всі дії, які вважав необхідними для спричинення смерті іншій людині, однак в результаті надання своєчасної медичної допомоги потерпілому, умисел ОСОБА_1 не був доведений до кінця, з причин, що не залежали від його волі.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , знаходився за адресою м. Харків, майдан Свободи навпроти будинку № 6, приблизно о 22 годині 00 хвилин, 06.01.2021, де у нього стався конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з раніше незнайомим, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час вказаного конфлікту у ОСОБА_1 виник умисел на спричинення смерті іншій людині та реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті іншої людини, дістав ніж, який знаходився у нього в кармані курки, та наніс не менше двох ударів в область тулубу, ОСОБА_3 , тобто в область розташування життєво важливих органів людини, чим спричинив потерпілому тілесне ушкодження у формі проникаючого колото-різаного поранення.

Тобто, ОСОБА_1 виконав всі дії, які вважав необхідними для спричинення смерті іншій людині, однак в результаті надання своєчасної медичної допомоги потерпілому, умисел ОСОБА_1 не був доведений до кінця, з причин, що не залежали від його волі.

07 січня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст.15, ч. 1 ст.115 КК України, тобто закінчений замах на умисне вбивство.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Харків, громадянин України, українця, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , із вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактичо мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.

Причетність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 07.01.2021;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 07.01.2021;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_5 від 07.01.2021;

-протоколом огляду місця події від 06.01.2021, за адресою м. Харків, майдан Свободи.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які діють достатні підстави слідчому судді, суду , вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вважаю, що у даному випадку мається існування ризику, передбаченого п.п. 1,2,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 вчинив замах на тяжкий злочин проти життя і здоров`я, усвідомлюючи міру покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінального покарання; на території м. Харкова не має стійких соціальних зв`язків, з законною дружиною спільно не проживає, не працює.

-знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

-незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні, впливаючи на яких останній може поміняти показання у кримінальному провадженні.

Прокурор та слідчий клопотання підтримали.

Захисники підозрюваного заперечували проти заявленого клопотання та зазначили, що слідчим не доведені ризики, визначені в клопотанні, також викликає сумнів кваліфікація дій їх підзахисного, тому просили відмовити в задоволенні вказаного клопотання.

Підозрюваний підтримав думку захисників та зазначив, що будь-якого умислу на навмисне вбивство в нього не було, а у конфлікті, який виник, він захищав себе та свою малолітню дитину.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до висновку про те, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 184 КПК України, клопотання про застосування запобіжних заходів повинно містити виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Одних припущень органу досудового розслідування щодо наявності певних ризиків недостатньо для винесення рішення про обрання запобіжного заходу, кожен конкретний ризик має бути доведений та обґрунтований доказами його існування, з наданням копій матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України N° 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинно носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Александр Макаров проти Росії» національні органи влади зобов`язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.

Згідно Постанови N 14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014 р. «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.

Як зазначено в п. 143 Рішення ЄСПЛ «Бойченко проти Молдови» одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без зазначення підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню по справі, переховуватись від правосудця або скоювати нові злочини, не є достатніми для ухвалення рішення про тримання заявника під вартою (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Більш того, у п.48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв*язки, працює неофіційно та має двох дітей, одна я яких є малолітньою.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд допитав підозрюваного, який надав пояснення про те, що будь-якого умислу на навмисне вбивство в нього не було. В цей день він з малолітньою донькою та друзями відпочивали біля ялинки на площі ОСОБА_8 . Потерпілі напали на нього першими, у одного з них був ніж. Обороняючись, цим ножем він і спричинив тілесні ушкодження потерпілим. Він захищав себе та свою малолітню доньку. В подальшому ніж викинув, навіть не зрозумівши, що наніс комусь тілесні ушкодження.

Згідно з довідеою Державної установи «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева Національної академії медичних наук України» № 92 та 93 від 08.01.2021у потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_3 мають місце колото-різані поранення брюшної полості.

Також суд звертає увагу на те, що на теперішній час потерпілі та всі свідки сторони захисту не допитані, показання підозрюваного не спростовані. Враховуючи викладене, а також зважаючи на локалізацію тілесних ушкоджень у потерпілих, суд вважає кваліфікацію дій підозрюваного за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, передчасною.

Допитана в якості свідка дружина підозрюваного охарактеризувала його виключно позитивно та зазначила, що він працює водієм таксі і є єдиним годувальником родини.

За таких обставин суд задовольняє клопотання частково та обирає відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу на теперішній час є достатнім.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1ст. 181 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, покладає на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Таким чином, враховуючи існування ризиків, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, з урахуванням вказаних ризиків, сукупності обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. ст.ст.177,178,181, 183,193,194,196,197, 205,206,372,395 КПК України, суддя –

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області Проценко В.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке погоджено з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 Самусенко А.В. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220480000046 від 07.01.2021 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- заборонити у період часу з 23-00 годин по 07.00 годин ранку залишати місце реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

не відлучатися з населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

-носити електронний засіб контролю.

Ухвалу направити для виконання за місцем проживання підозрюваної - до СВ Основ*янського ВП ГУ НП в Харківській області.

Орган поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали - 2 місяці.

Повний текст ухвали складено та проголошено 14.01.2021.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Слідчий суддя: