Ухвала суду № 94135876, 06.02.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/401/2017

Справа № 428/5437/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 лютого 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря судового засідання Лисенко Л.Ю.,

прокурора Лещинської О.Я.,

захисників Пивоварова В.І., Горбатенка О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька, матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345, ч.1 ст.121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходяться матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345, ч. 1 ст. 121 КК України.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду вказане кримінальне провадження було призначене до підготовчого судового засідання.

Прокурором у підготовчому судовому засіданні було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345, ч. 1 ст. 121 КК України, його провина підтверджується зібраними у провадженні доказами.

Під час слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти продовження йому запобіжного заходу, так як він вже значний час знаходиться під вартою.

Захисник Пивоваров В.І. заперечував проти клопотання прокурора, вважав його необґрунтованим, ОСОБА_1 має місце постійного проживання, у м.Сєвєродонецьк проживають його мати, сестра, дівчина, а отже, на його думку, має міцні соціальні зв`язки. Вважав за можливе застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Суд, вислухавши заявлене прокурором клопотання, думку обвинуваченого та його захисників, які просили в задоволенні клопотання прокурора відмовити, крім того адвокати заявили клопотання про зміну обраного запобіжного заходу на більш м`який – домашній арешт, дійшов наступних висновків.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1 , внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017130370003406 від 16.11.2017 ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18.12.2018 у відношенні обвинуваченого були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження, у вигляді тримання під вартою.

Згідно ст.315 КПК України під час підготовчого судового розгляду суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Розглядаючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує характеризуючи та особистісні відомості обвинуваченого, його майновий стан та стан здоров`я, міцність соціальних зав`язків, наявність постійного місця проживання, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, що йому інкримінується, а також те, що злочин за ч.2 ст.345 КК України, є злочином середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років, злочин за ч.1 ст.121 КК України, є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, а отже більш м`який запобіжний захід аніж тримання під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

При цьому відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує його вік та стан здоров`я, зухвалість скоєних інкримінованих кримінальних правопорушень, що ОСОБА_1 ніде не працює, не одружений, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зав`язків за місцем проживання. Крім того, свідки потерпілі по справі не допитані, а тому в разі обрання більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_1 , він може переховуватись від суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих по справі, перешкоджати провадженню іншим чином.

Також на теперішній час суду не надано відомостей щодо неможливості тримання обвинуваченого під вартою у слідчому ізоляторі.

З рішення Європейського суду з прав людини у справі Харченко проти України від 10.02.2011 року видно, що тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (див., серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта проти Італії» (980_009 ) (Labita v. Italy), [GC], N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV).

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, підстави обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, докази в судовому засіданні не перевірені в повному обсязі, а значить ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює скасування або обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , тому клопотання прокурора підлягає задоволенню, а запобіжний захід - продовженню строком на 60 днів. Підстав для зміни запобіжного заходу на даний час не вбачається.

Оскільки, суд дійшов висновку про те, що підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому немає, так як наявні на час розгляду справи ризики не усунені, тому у задоволенні клопотання захисників слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 314, 315 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів, а саме по 06 квітня 2019 року, включно.

В задоволенні клопотання захисників про заміну запобіжного заходу обвинуваченому відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

У задоволенні клопотання захисників про заміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, а також спрямувати до відповідного слідчого ізолятора для виконання.

Суддя В. М. Олійник