Ухвала суду № 94135872, 25.01.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/76/2019

Справа № 428/5682/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря судового засідання Лисенко Л.Ю.,

прокурора Кудрявцевої О.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Бондаренко Ю.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Сєвєродонецького міського суду Луганської області, кримінальне провадження у відношенні:

ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходяться матеріали кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду вказане кримінальне провадження було призначене до судового розгляду.

Прокурором у судовому засіданні було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, так як на сьогоднішній день ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не усунені, ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та його провина підтверджується зібраними у провадженні доказами.

Під час слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, у вчинені якого він обвинувачується, а також те, що ОСОБА_2 раніше судимий, судимість не погашена та не знята.

Захисник обвинуваченого - адвокат Бондаренко Ю.Ю. в судовому засіданні заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю, посилаючись на практику ЄСПЛ та інформаційний лист ВССУ № 511-550/0/4-13 в обґрунтування клопотання зазначив, що запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 слідчим суддею 29.03.2018, неодноразово продовжувався за клопотанням прокурора. Підставами зазначено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризиків спробам переховуватися від суду, можливість продовження кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні.

ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у м. Сєвєродонецьк разом зі своїми батьками які є особами похилого віку, які страждають захворюваннями та потребують догляду сина.

Надані потерпілим та свідком покази не дають правових підстав вважати доведеним правову кваліфікацію саме за ч.2 ст.187 КК України, оскільки потерпілий та свідок зазначили що тілесні ушкодження потерпілому наносила одна особа, друга особа не вчиняла будь-яких дій.

Наявність ризиків переховуватися, продовжити кримінальне правопорушення та впливати на свідків або потерпілого ніякими об`єктивними доказами на даний час не підтверджується, окрім тяжкості покарання яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у скоєнні інкримінованих йому злочинів, але, тяжкість покарання не може бути виключною обставиною та підставою обґрунтування продовження запобіжного заходу.

Сторона обвинувачення не наводять інших підстав, а лише зазначають виключно стандартні підстави щодо тримання або продовження строку тримання під вартою. Прокурор, заявляючи суду клопотання не розглядають можливості застосування до обвинуваченого альтернативних видів запобіжного заходу.

Вважає, що на даний час, ризики та обставини щодо тримання під вартою ОСОБА_2 які вперше були враховані слідчим суддею 29.03.2018 року не збільшилися, нові обставини прокурором не наводяться.

Вислухавши прокурора, захисника обвинуваченого, обвинуваченого, який заперечував щодо клопотання прокурора, підтримав захисника, думку потерпілого, який підтримав клопотання прокурора, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду від 29.03.2018 ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На підставі ч.4 ст.183 розмір застави не встановлювався.

Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Розглядаючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, відповідно до ст.178 КПК України суд враховує характеризуючи та особистісні відомості обвинуваченого, його майновий стан та стан здоров`я, міцність соціальних зав`язків, те, що він ніде не працює, не одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб не має, раніше судимий, судимість не погашена і не знята; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, що йому інкримінується, а також те, що злочин за ч.2 ст.187 КК України, є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна, а отже більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Також на теперішній час суду не надано відомостей про стан здоров`я ОСОБА_2 , який би унеможливлював тримання обвинуваченого під вартою в умовах слідчого ізолятора.

Ст.8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципів верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З рішення Європейського суду з прав людини у справі Харченко проти України від 10.02.2011 року видно, що тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (див., серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта проти Італії» (980_009 ) (Labita v. Italy), [GC], N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції.

Захисником в обґрунтування заявленого клопотання було надано лише фотокопію виписки з медичної карти ОСОБА_3 щодо перебування на лікуванні з 21.08.2016 по 09.09.2016, яка не містить підтвердження необхідності догляду, жодних інших документів в підтвердження посилань захисника – суду надано не було.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, про що також зазначено і в клопотанні захисника, підстави обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, докази в судовому засіданні не перевірені в повному обсязі.

У судовому засіданні встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризиків спробам переховуватися від суду, можливість продовження кримінального правопорушення, тому на думку суду клопотання прокурора підлягає задоволенню, а ОСОБА_2 повинно бути продовжено, достатній та відповідний його особі, запобіжний захід, який забезпечить його належну процесуальну поведінку, у вигляді тримання під ватрою, строком на 60 днів, який усуне передбачені ст. 177 КПК України ризики.

Підстав для зміни обраного запобіжного заходу більш м`яким, судом на даний час не встановлено. Отже, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , підлягає задоволенню.

Оскільки, суд дійшов висновку про те, що підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому немає, так як наявні на час розгляду справи ризики не усунені, обставини не змінилися, тому у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 331, 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, по 25 березня 2019 року, включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому -відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику, а також спрямувати до відповідного слідчого ізолятора для виконання.

Суддя В. М. Олійник