Постанова № 94135660, 14.01.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

справа 415/6643/20

провадження № 3/415/5/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2021 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., за участі секретаря Малахова В.В., захисника Мєдвєдєва С.С., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не є особою з інвалідністю, працюючого директором Другої Лисичанської державної нотаріальної контори, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

14 жовтня 2020 року о 16 годині 35 хвилин, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , по вулиці Енергетиків міста Лисичанська, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9(а) ПДР України.

У судове засідання, призначене на 11 листопада 2020 року ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, повістка з рекомендованим повідомленням повернулася без вручення адресатові, у зв`язку з чим, слухання справи про адміністративне правопорушення було відкладено на 02 грудня 2020 року, в яке ОСОБА_1 також не з`явився. Причини його неявки суду не відомі, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

В наступне судове засідання, призначене на 11.12.2020 ОСОБА_1 знову не з`явився, повістка з рекомендованим повідомленням повернулася без вручення адресатові. Цього ж дня на електронну адресу Лисичанського міського суду надійшла заява з долученими документами захисника Мєдвєдєва С.С. про те, що він уклав договір з ОСОБА_1 про надання правової допомоги, в якій захисник просить справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КК України у відношенні ОСОБА_1 відкласти на іншу дату, у зв`язку з його перебуванням на лікарняному та неможливості прибуття до суду для прийняття участі в судовому засіданні. Особисто від ОСОБА_1 заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Клопотання захисника Мєдвєдєва С.С. було задоволено та судовий розгляд відкладено на 21.12.2020, в яке ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися. Від ОСОБА_3 на електронну адресу Лисичанського міського суду надійшла заява про відкладення судового засідання на іншу дату, оскільки він продовжує хворіти та не має можливості прибути до суду. Від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою ОСОБА_1 та клопотанням захисника розгляд справи було відкладено на 28.12.2020, про що повідомлено захисника Мєдвєдєва С.С. секретарем судових засідань ОСОБА_4 через мобільний додаток “Viber”, оскільки на здійснені неодноразові телефонні виклики, останній не відповідав. Однак, в судове засідання 28.12.2020 ні ОСОБА_1 , ні його захисник не з`явилися, причини їх неявки суду не відомі, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило, у зв`язку з чим розгляд справи був відкладений на 04.01.2021, про що повідомлено захисника Мєдвєдєва С.С. секретарем судових засідань ОСОБА_4 через мобільний додаток “Viber”.

Оскільки, повістки з рекомендованими повідомленнями про виклик до суду ОСОБА_1 надіслані на адресу його проживання, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, неодноразово поверталися без вручення адресатові з причини відсутності адресата за вказаною адресою, Лисичанським міським судом 28.12.2020 направлено виклик-повідомлення про його обов`язкову явку в судове засідання на 04.01.2021 за місцем роботи ОСОБА_1 , яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: на адресу другої Лисичанської державної нотаріальної контори - Луганська область, місто Лисичанськ, кв. Центральний, 6, однак повістка з рекомендованим повідомленням повернулася без вручення адресатові з причини відсутності адресата за вказаною адресою.

Одночасно з цим, 28.12.2020 Лисичанським міським судом була винесена постанова про здійснення приводу ОСОБА_1 на 04 січня 2021 року, в якій зазначена адреса проживання та адреса місця роботи останнього. Постанова про привід Національною поліцією виконана не була. Відповідно до пояснень працівників поліції на виконання приводу, за адресою місця проживання ОСОБА_1 двері ніхто не відчинив.

04 січня 2021 року ОСОБА_1 до суду не з`явився, причин неявки не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Захисник Мєдвєдєв С.С. в телефонному режимі повідомив суд, що має намір ознайомитися з матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а також, у зв`язку з невиконанням співробітниками поліції приводу 04 січня 2021 року Лисичанським міським судом була повторно винесена постанова про здійснення приводу ОСОБА_1 на 11.01.2021, яка Національною поліцією виконана не була. Відповідно до пояснень працівників поліції на виконання приводу, за адресою місця проживання ОСОБА_1 не виявили, опитати сусідів не вдалося, так як ніхто не відчинив двері.

11 січня 2021 року ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причин неявки до суду не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Від захисника Мєдвєдєва С.С. надійшла заява про надання справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 для ознайомлення, яка була задоволена судом.

У зв`язку з неявкою ОСОБА_1 та клопотанням захисника розгляд справи був відкладений на 12 січня 2021 року, в яке ОСОБА_1 знову не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань про відкладення розгляду не надав. Зі слів його захисника Шенцев В.В. до суду не з`явився у зв`язку з перебуванням на лікарняному, однак жодного документу на підтвердження хвороби ОСОБА_1 та неможливості його явки суду надано не було.

Таким чином, на думку суду, неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також поведінку правопорушника, направлену на затягування судового процесу з метою уникнення відповідальності та відсутність у суду доказів, підтверджуючих поважність причин його неявки в судове засідання у вищевказані дати, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки явка особи, стосовно якої судом розглядається справа про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, не є обов`язковою, відповідно до вимог ч.2 ст.268 КУпАП.

Представник ОСОБА_1 – захисник Мєдвєдєв С.С. в судовому засіданні просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з підстав того, що:

-при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП та порушено його право на захист;

-здійснювалася «прихована відеофіксація»;

-свідки, які були залучені співробітниками патрульної поліції, при складанні письмових пояснень не ознайомлювались з їх змістом;

-при здійсненні медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння не надано доказів державної повірки робочого засобу вимірювальної техніки.

Суд, заслухавши доводи захисника Мєдвєдєва С.С., відтворивши відеодокази, які містяться в матеріалах справи, а також дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується встановленими та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами у їх сукупності, які не викликають у суду сумнівів у їх достовірності, та які відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, котрі повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 201082 від 14.10.2020, складеного поліцейським УПП в Луганській області ДПП Чучиним І.О. у відношенні ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, останній по суті правопорушення надав письмові пояснення наступного змісту: «згідно даного протоколу можу пояснити, що це не є відповідним до закону України та не відповідає дійсності». Зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення. Також, в протоколі зазначені свідки правопорушення - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , письмові пояснення яких містяться в матеріалах справи (а.с.1).

Згідно дослідженого в судовому засіданні рапорту інспектора взводу №1 роти № 2 батальйону УПП в Луганській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Гончарова Д.В. 14 жовтня 2020 року, патрулюючи у м. Лисичанськ у складі екіпажу «Цейлон-116» спільно з рядовим поліції ОСОБА_7 було виявлено транспортний засіб марки DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , який, рухаючись по вулиці Енергетиків, повертаючи ліворуч не надав сигнал світловим покажчиком повороту, чим порушив п.9.2б ПДР України. Відповідно до ст.35 Закону України «Про національну поліцію» було прийнято рішення про зупинку даного транспортного засобу.

Після зупинки та під час спілкування з водієм було встановлено його особу, ним виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час подальшого спілкування з водієм, у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці та різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.

На місце зупинки транспортного засобу було запрошено двох свідків, у присутності яких ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме: на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою газоаналізатора Драгер 6820, на що останній відмовився та побажав пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Громадянина ОСОБА_1 було доставлено до КНП «ЦПЗ» м. Лисичанська, який знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, пр. Перемоги, 54ж.

Після проведення медичного огляду лікарем наркологом ОСОБА_8 була встановлено, що гр. ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Отримавши висновок лікаря відносно гр. ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, копію якого порушник отримав на місці. Також відносно останнього було розглянуто справу за ч.2 ст.122 КУпАП та винесено постанову, копію якої отримати відмовився.

З досліджених в судовому засіданні письмових пояснень свідків ОСОБА_5 (а.с.5) та ОСОБА_6 (а.с.6), вбачається, що 14 жовтня 2020 року останніх працівниками поліції було запрошено в якості свідків, коли в їх присутності громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував автомобілем марки DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку за допомогою АLKOTEST DRAGER, проте побажав проїхати до медичного закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, у останнього були наявні ознаки алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці та різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.

В судовому засіданні також була відтворена і досліджена відеозйомка з нагрудних камер співробітників патрульної поліції від 14 жовтня 2020 року, що міститься на СD носії, з якої вбачається:

Початок запису 14 жовтня 2020 року о 16:36 на якому видно, що патрульна машина, яка їхала за автомобілем марки DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , зупиняє даний транспортний засіб. До автомобілю, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 , підходить поліцейський, представляється поліцейським взводу 2 роти 3 батальйону УПП рядовим поліції Чучиним І.О., попереджає, що ведеться відеофіксація та пояснює, що причиною зупинки даного транспортного засобу є відсутність світлового покажчика при здійсненні повороту ліворуч. Після чого просить водія вийти з автомобіля і відкрити багажне відділення. В ході виконання вимоги ОСОБА_1 поліцейський запитує його чи не вживав він сьогодні спиртне і просить зробити видих в його бік, так як від нього чутно запах алкоголю, на що ОСОБА_1 відмовляється.

Далі, інспектор інформує водія, що при спілкуванні з ним були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту та поведінка, що не відповідає обстановці і пропонує пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме: на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер, або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 не реагує, при цьому закриває машину, одягає куртку та намагається піти. Співробітники поліції його зупиняють, при цьому ОСОБА_1 дістає телефон, увімкнувши камеру починає знімати на відео поліцейських, що також просить зробити і свою супутницю, яка перебувала з ним в автомобілі в якості пасажира.

О 16:42 ОСОБА_1 робить другу спробу покинути місце зупинки транспортного засобу, його знову зупиняють поліцейські. Після чого він підходить до торгівельного кіоску, який знаходиться неподалік, і просить продавчиню продати йому пляшку пива, на що співробітники поліції роблять йому зауваження, про те, що пиво є алкогольним напоєм, почувши останніх, ОСОБА_1 купує банку безалкогольного пива і починає вживати його.

Далі ОСОБА_1 просить поліцейських повернути йому технічний паспорт на автомобіль, при цьому зазначає що, посвідчення водія, яке було вилучене поліцейськими, йому обов`язково повернуть у суді.

З відео, знятого о 16:56 вбачається, як в присутності двох свідків, які представилися як ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , співробітник поліції інформує присутніх про те, що був зупинений транспортний засіб марки DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , за порушення ПДР України, за кермом якого знаходився ОСОБА_1 . В ході спілкування з водієм у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці та різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Далі в присутності даних свідків ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме: на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер, або в медичному закладі, на що останній відповів, що хоче поїхати до лікарні.

На запису, знятому о 16:59 видно, як поліцейськими встановлюються особи свідків, відбираються, оформлюються та підписуються ними їх пояснення і акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

О 17:12 ОСОБА_1 , після погодження пройти огляд у медичному закладі, сідає в службовий автомобіль поліції та, о 17:22 вони прибувають до закладу охорони здоров`я.

До кабінету лікаря нарколога зайшли ОСОБА_1 , два співробітника поліції та супутниця ОСОБА_1 , яка увімкнувши відеокамеру на телефоні, почала знімати процес проходження медичного огляду.

Перед проходженням огляду медсестра наркології дістає запакований мундштук і дає його перевірити на цілісність упаковки жінці, яка прийшла разом з ОСОБА_1 .

З відео о 17:25 вбачається, як лікар нарколог ОСОБА_8 детально інформує водія про порядок проходження огляду за допомогою алкотестера.

ОСОБА_1 тричі робить спробу пройти тест за допомогою алкотестера, однак відеокамера фіксує, як останній напроти робить вдих, втягуючи повітря в себе або взагалі не дихає, імітуючи видих повітря в мундштук пристрою, на що прилад не реагує.

Після цього лікар вдруге роз`ясняє ОСОБА_1 як проходити тестування і пропонує ще раз спробувати зробити видих в прилад, однак останній сперечається з лікарем, доводячи що він правильно проходив тестування і відмовляється від наступної спроби.

О 17:36 лікар пропонує ОСОБА_1 поміряти тиск, на що останній знову категорично відмовляється. Після чого, лікар проводить тестування ОСОБА_1 за допомогою проби Ромберга, пальце-носової проби, перевірки тремору рук та різкості зміни освітлення і повідомляє останнього, що він не пройшов жодного тесту, що підтверджує перебування його в стані алкогольного сп`яніння.

З відео знятого о 17:45 видно, як лікар ОСОБА_8 інформує ОСОБА_1 , що пройшло 20 хвилин і він повинен пройти ще раз огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестера. Останній погоджується, однак, знову робить три спроби імітуючи видих повітря в мундштук пристрою. Лікар йому повідомляє, що він намагається знову імітувати видих, на що ОСОБА_1 просить лікаря в такому випадку зробити запис про те, що він відмовляється пройти огляд, після чого запитує, чи можливо у нього взяти аналіз крові.

На що лікар ОСОБА_8 пропонує ОСОБА_1 відібрати у нього аналіз сечі, потім крові, при цьому пояснює, що за всіма зовнішніми ознаками, після проведення тестування він виявив у ОСОБА_1 алкогольне сп`яніння, однак, якщо останній хоче довести зворотнє він повинен здати аналізи, на що ОСОБА_1 знову категорично відмовляється.

О 18:55 поліцейський ознайомлює ОСОБА_1 зі складеним відносно нього протоколом, у відповідну графу якого останній вносить свої пояснення по суті правопорушення, після чого підписує його і отримує його копію.

Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.10.2020 на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом № 813 від 14.10.2020 року (а.с.4), проведеного у КНП Лисичанської обласної ради «ЦПЗ» лікарем ОСОБА_8 , в п. 10 якого зазначено, що « ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння», який останній відмовився підписувати, про що свідчать підписи двох свідків.

Також, судом було досліджене письмове пояснення медичної сестри відділення інтенсивної терапії КНП «ЦПЗ» ОСОБА_9 , згідно якого, під час проведення експертизи на стан алкогольного сп`яніння 14 жовтня 2020 року ОСОБА_1 була надана вичерпна інформація щодо порядку проведення медичної експертизи, а саме, як зробити видих в алкотестер Драгер 5510. Під час декількох спроб ОСОБА_1 вдихав в себе повітря. Після неодноразових пояснень, як правильно це робити останній глузував та робив неправильно. Через 20 хвилин після початку експертизи ОСОБА_1 було запропоновано повторну спробу, яка теж була хибна, оскільки останній повторив свої дії (а.с.7).

Всі перераховані вище докази у своїй сукупності повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за обставин, викладених у протоколі, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об`єктивність та правдивість.

З довідки, наданої УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції вбачається, що згідно бази даних НАІС ГСЦ МВС України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія: НОМЕР_2 (а.с.10), яке, в порядку ст. 265-1 КУпАП, було вилучено співробітниками УПП в Луганській області, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 201082 від 14.10.2020 та виданий тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_3 від 14.10.2020 (а.с.1).

В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пунктом 2.9 Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.2,3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Пунктами 6 та 7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, також передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На переконання суду матеріали справи та наведені докази свідчать про те, що працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду на визначення перебування особи, яка керувала транспортним засобом – ОСОБА_1 , а тому і висновок за результатами проведення медичного огляду, яким було встановлено факт перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, який було складено повноважною особою – лікарем закладу охорони здоров`я з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, що також зафіксовано на відеозаписі подій, суд визнає належним та допустимим доказом.

Досліджений в судовому засіданні диск з відеофайлами подій суд визнає належним та допустимим доказом, оскільки останній отриманий в порядку, передбаченому діючим Законодавством України і повністю підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню та інших обставин, які мають значення для даної справи, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доводи захисника про те, що відеозапис здійснювався без попередження (прихована фіксація), суд оцінює критично і до уваги не приймає, оскільки ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Будь-яким законодавчим актом не передбачено обов`язок поліцейського інформувати особу про те, що на її форменому одязі закріплена автоматична фото - і відеотехніка у вигляді нагрудної камери, а зважаючи на те, що така камера закріплюється відкрито, а не приховано, будь-яка особа може об`єктивно виявити її.

Крім того, ствердження сторони захисту про відеофіксацію співробітників патрульної поліції без попередження ОСОБА_1 спростовуються дослідженим в судовому засіданні відеозаписом подій, згідно яких ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу був попереджений про здійснення відеофіксації.

Доводи захисника Медвєдєва С.С. про порушення процесуальних прав ОСОБА_1 , що виразилися в тому, що при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП є непереконливими та спростовуються матеріалами справи, згідно з якими процесуальні права ОСОБА_1 роз`яснені, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 , крім того, будь-яких порушень при оформленні адміністративного матеріалу не допущено, в т.ч. і порушення права останнього на захист.

Будь-яких скарг, зауважень чи заперечень щодо оформлення протоколу та самої процедури огляду (підстав) ОСОБА_1 не пред`являв, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу, до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Порушень вимог КУпАП, які б могли потягнути за собою визнання доказів недопустимими судом не встановлено.

Відповідно, у суду відсутні підстави для визнання необ`єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, ставити під сумнів об`єктивність письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підстав немає, оскільки пояснення свідків відібрані у встановленому законом порядку, містять необхідні реквізити, підписані свідками без застережень та в матеріалах справи відсутні будь які дані про те, що вказані пояснення свідки давали внаслідок впливу на них.

Що стосується доводів захисту про те, що при здійсненні медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння не надано доказів державної повірки робочого засобу вимірювальної техніки, суд не приймає до уваги, оскільки на час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння лікарем у медичному закладі за допомогою приладу «DragerAlcotest» ОСОБА_1 клопотань про надання сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки не заявляв, огляд проводився за добровільною згодою останнього, за результатами огляду складено відповідний висновок, який долучений до матеріалів справи.

Судом в межах повноважень, були створені всі необхідні умови для реалізації правопорушником його процесуальних прав, в тому числі відстоювати свою правову позицію та подавати докази, які свідчили б на його користь, однак наданими умовами останній не скористався, оскільки на неодноразові виклики до суду не з`являвся.

Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст. 130 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом патрульної поліції кваліфіковані правильно, оскільки він, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушника, суду надано не було.

Невизнання своєї провини правопорушником у протоколі суд визнає як спосіб захисту з метою уникнути відповідальність за вчинене правопорушення, яке є найбільш небезпечним у сфері безпеки дорожнього руху.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 працює, не є особою з інвалідністю, відповідно до довідки УПП в Луганській області ДПП повторності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП не встановлено (а.с.9), згідно довідки УПП в Луганській області ДПП має посвідчення водія (а.с.10).

Обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника згідно зі ст. 34 КУпАП та обтяжують відповідальність згідно зі ст. 35 КУпАП, суд не вбачає.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушника ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, а також - характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що правопорушнику слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі вимог ст. 8 КУпАП згідно якої особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Керуючись ст. ст. 33, ч.1 ст.130, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір – у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М. Старікова