Рішення № 94135534, 14.01.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3882/20

провадження №: 2/398/517/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"14" січня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Бугайченко Т.А., з участю секретаря судового засідання Величко Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 37727,41 грн., а також судові витрати – судовий збір в сумі 2102,00 грн., посилаючись на те, що між ПАТ «ПриватБанк» і відповідачем 23.02.2011 року був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого ПАТ «ПриватБанк» надав, а відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, розмір якого в підсумку було збільшено до 15000грн. ПАТ «ПриватБанк» повністю та в строки виконав свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, однак відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконувала, ухиляється від добровільного погашення заборгованості за вищевказаним договором, що є порушенням прав позивача, внаслідок чого станом на 24.09.2020 року перед позивачем виникла заборгованість в сумі 37727,41 грн., яка складається з :

25323,37 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту,

1806,68грн. – заборгованість за простроченими відсотками,

10597,36грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України

14.06.2018 року відбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду від 27.11.2020 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справиу його відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася. Відповідно до вимог п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається такою, що про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки не повідомила, з заявою до суду про неможливість розгляду справи у її відсутність не зверталася, відзив на позов не подала.

За таких обставин, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у відсутність сторін, постановивши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, зокрема, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

За положеннями частин 1, 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

23.02.2011 відповідачем було підписано анкету-заяву, відповідно до якої остання погодилася, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських, а також Тарифами, становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася та згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, які були надані для ознайомлення у письмовому вигляді. Умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою: privatbank.ua. Відповідач зобов`язалась виконувати Умови та правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись із їх змінами на сайті банку (а.с. 14).

Крім того, відповідачем підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" (а.с. 15). З вказаної довідки вбачається, що пільговий період становить до 55 днів (пільгова ставка діє при умові погашення заборгованості до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення зоборгованості). Базова відсоткова ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи із розрахунку 360 днів в році) становить 2,5%.

Разом з тим, як свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості, нарахування відсотків за користування кредитними коштами позивачем здійснювалось за підвищеною процентною ставкою: в період з 04.08.2017 року по 31.07.2020 року – 3,5 %; в період з 01.28.2020 року по 24.09.2020 року – 3,4 %.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 23.02.2011 посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід`ємну частину кредитного договору.

Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, в тому числі: права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, порядок нарахування і оплати процентів, зокрема, проценти за підвищеною процентною ставкою у випадку несвоєчасного виконання боргових зобов`язань, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву позичальинка про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату підвищених (зміну банком в односторонньому порядку процентної ставки) процентів за користування кредитними коштами, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

При цьому згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг у ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Відповідна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору не підписані Умови та Правила викладена у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження № 6-16цс15).

Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться у матеріалах справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 23.02.2011 року шляхом підписання анкети-заяви позичальника.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами за підвищеною процентною ставкою у випадку несвоєчасного виконання боргових зобов`язань.

Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь АТ КБ "ПриватБанк" процентів за користування кредитом, нарахованих за підвищеною процентною ставкою понад 2,5 % на місяць (30,00 % річних).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за процентами, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 в розмірі 10597,36 грн. суд зазначає наступне.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, для вирішення питання щодо стягнення відсотків, нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦК України, визначальним є строк виконання грошових зобов`язань та розмір простроченої суми, а в кредитних правовідносинах – розмір та строк внесення щомісячних платежів.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що ним нараховувались проценти відповідно до ст. 625 ЦК України: з розрахунку 84% річних - з 01.09.2019 року по 29.02. 2020 року, з розрахунку 42% річних - з 01.03.2020 року по 31.07.2020 року, з розрахунку 40,8% річних - з 01.08.2020 року по 24.09.2020 року.

В той же час, як ст. 625 ЦПК України передбачає можливість нарахування відсотків за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі три проценти річних від простроченої суми.

Крім того, із наданих позивачем доказів на обґрунтування позовних вимог неможливо встановити строк виконання основного грошового зобов`язання відповідача, дату виникнення прострочення боржника, суму простроченого грошового зобов`язання та період прострочення.

З урахуванням зазначеного суд самостійно позбавлений можливості зробити таких розрахунок, оскільки неправильність розрахунку позивача полягає не тільки в арифметичних діях, а і в принципах та підставах нарахування процентів за ст. 625 ЦК України, що безумовно впливає на їх розмір, який не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 в розмірі 10597,36 грн. не підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені позову у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками та заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу в анкеті-заяві та довідці про зміну умов кредитування, оскільки Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

В той же час, враховуючи те, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, тобто відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 25323,37 грн.

Оскільки на день розгляду справи, зі сторони відповідача не надано доказів про виконання свого обов`язку в частині сплати заборгованості за тілом кредита суд вважає, що позов в цій частині є обґрунтованим, обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому він підлягає задоволенню в розмірі, визначеному судом.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 25323,37грн. станом на 24.09.2020 року.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно до задоволених вимог, тобто в сумі 1410,90грн. (25323,37 (розмір задоволених позовних вимог) / 37727,41 грн. (розмір позовних вимог, які просив стягнути позивач) х 2102 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,141, 264,265,273, 280,282,352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.02.2011 року в сумі 25323(двадцять п`ять тисяч триста двадцять три)грн. 37коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 1410 (одна тисяча чотириста десять)грн. 90коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1 Д;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1

Суддя Т.А.Бугайченко