Ухвала суду № 94134065, 14.01.2021, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/20/21

У Х В А Л А

14 січня 2021 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого слідчого судді Цаберябого Б.М.,

секретаря Янченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.Кринички за участю прокурора Лісняка А.І., захисника Самка О.І., підозрюваного ОСОБА_1 клопотання слідчого СВ Криничанського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Сокола М.В. у кримінальному провадженні № 12021040460000012 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт. Божедарівка Криничанського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого повну загальну середню освіту, військовослужбовця військової частини А1978, не судимого, зареєстрованого та проживаючим по АДРЕСА_1 , -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчим СВ Криничанського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області до суду внесено клопотання, узгоджене з прокурором у кримінальному провадженні за № 12021040460000012 порушеного за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 КК України.

Згідно клопотання 11 січня 2021 року, близько 04 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб із малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою відкритого заволодіння чужим майном, прийшов на територію подвір`я, яке розташоване по АДРЕСА_1 . Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, повторно, 11 січня 2021 року, близько 04 годині 02 хвилин ОСОБА_1 , разом із ОСОБА_2 , виламали дерев`яні двері до сараю та потрапили до приміщення коридору, що веде до середини домоволодіння. Далі, перебуваючи у вказаному приміщенні, почали руками вибивати двері до будинку. В цей час, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає сумісно із господаркою вказаного домоволодіння ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , почав утримувати двері, які намагались вибити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в той момент, коли ОСОБА_3 , утримував вхідні двері, від поштовху вказаними дверима останній отримав удар по голові, внаслідок чого, ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження.

У подальшому, 11 січня 2021 року, близько 04 години 07 хвилин ОСОБА_1 , разом із ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, здійснюючи це відкрито, тобто в присутності потерпілого, який розумів протиправний характер їх дій, а ОСОБА_1 , у свою чергу, усвідомлюючи цю обставину, вибив вікно у приміщення коридору, звідки дістав 4 алюмінієвих бідони, 3 на 40 літрів та один на 30 літрів, після чого, ОСОБА_1 , разом із ОСОБА_2 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло.

12 січня 2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 186 КК України, а також за ч. 3 ст. 185 КК України.

Причетність ОСОБА_1 у вчиненні вказано кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду місця події від 11 січня 2021 року та протоколом огляду та вилучення майна від 11 січня 2021 року, протоколом допиту потерпілого.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання і посилаючись на тяжкість кримінального правопорушення, просить обрати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обумовлюючи тим, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого чи свідків, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_1 та захисник Самко О.І. просять не застосовувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, дослідивши додані до клопотання матеріали, приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Суд вважає реальними, обґрунтованими та доведеними ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу підозрюваного на свідків з метою ухилення від кримінальної відповідальності або з метою суттєвого зменшення рівня її тяжкості, нівелювання або зменшення доказової бази сторони обвинувачення, оскільки підозрюваному ОСОБА_1 може бути відоме місцезнаходження всіх речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 підозрюється в скоєнні ряду кримінальних правопорушень, що свідчить про існування ризику вчинення ним нових злочинів.

Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його "вразливій" стадії.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція ч. 3 ст. 186 КК України за якою ОСОБА_1 пред`явлена підозра, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років суд не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у інший спосіб, ніж тримання його під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання слідчого про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29 вересня 2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ряду ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 після вчинення кримінального правопорушення з місця злочину зник, тим самим перешкоджаючи об`єктивному розслідуванню кримінального провадження, а також те що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, тому існує ризик, що підозрюваний скоюватиме нові кримінальні правопорушення. Підозрюваний ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що створюватиме перешкоди в здійсненню контролю за його поведінкою з боку правоохоронних органів, що обумовлює висновок суду про неможливість застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, тому суд вважає необхідним клопотання задоволити. При цьому враховуючи положення ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 суд вважає необхідним визначити заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт.Божедарівка /Щорськ/ Криничанського району Дніпропетровської області, зареєстрованому проживаючим по АДРЕСА_1 , підозрюваному за ч. 3 ст. 186 КК України, обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали складає шістдесят днів, починаючи з 11 січня 2021 року.

Підозрюваному ОСОБА_1 та захиснику Самку О.І. в задоволенні клопотання про обрання ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту - відмовити.

Встановити, що у разі внесення ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312022006709, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 109450 гривень ОСОБА_1 підлягає звільненню з під варти.

У разі внесення застави та звільнення ОСОБА_1 з під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов`язки не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі не з'явлення ним за викликом до суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 5-ти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: Б. М. Цаберябий