Вирок № 94132191, 13.01.2021, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/2227/20

Провадження № 1-кп/538/19/21

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2021 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання Волошиної Л.О.

прокурора Катріченко А.М.

представника потерпілого Шкляревської Л.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Лохвиця кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020175230000137 від 19.11.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Безсали Лохвицького району Полтавської області, проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, працюючого водієм у ФГ "Моя земля 2015", неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, військовозобов"язаного, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, суд

в с т а н о в и в:

Судом встановлено, що 15.11.2020 року близько 11.30 год, ОСОБА_1 , працюючи на посаді водія автотранспортних засобів фермерського господарства "Моя земля 2015", приїхав на склад вказаного господарства, що розташований по вулиці Героїв України, 104, м. Лохвиця Полтавської області, щоб завантажити у автомобіль, марки "КАМАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 , дванадцять біг-бегів з мінеральними добривами з метою подальшого їх транспортування до поля неподалік с. Безсали, де працівниками ФГ "Моя земля 2015" проводились роботи по внесенню мінеральних добрив у грунт. У процесі завантаження біг-бегів у ОСОБА_1 виник умисел на крадіжку мінеральних добрив, які знаходилися на складі.

Завантаживши до вказаного автомобіля дванадцять біг-бегів, які необхідно було транспортувати до поля, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, таємно, завантажив три біг-беги з мінеральними добривами, марки "POLIFOSKA", загальною вагою 1500 кг та 1 біг-бег з мінеральними добривами. марки "Карбамід марки Б", вагою 700 кг, до автомобіля з метою подальшого заволодіння.

Далі, ОСОБА_1 разом із вантажем на автомобілі поїхав до с. Безсали Лохвицького району Полтавської області, до нежилого господарства АДРЕСА_2 , де вивантажив із кузова автомобіля викрадені ним чотири біг-беги з мінеральними добривами, загальною вартістю 28160 грн, після чого продовжив транспортування дванадцяти біг-бегів з мінеральними добривами до поля, завдавши своїми діями ФГ "Моя земля 2015" збитків на вище вказану суму.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обвинувачений ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального проступку визнав повністю, щиро розкаявся та майнова шкода повністю відшкодована шляхом повернення викраденого майна.

25.11.2020 року між представником потерпілої сторони Шкляревською Л.М. і обвинуваченим ОСОБА_1 , в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 471 КПК України укладено угоду про примирення.

Згідно даної угоди обвинувачений та представник потерпілої сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_1 , у виді 80 годин громадських робіт.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому. Сторони просять затвердити угоду.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені йому п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Представник потерпілої сторони ОСОБА_2 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди. Підстав для відмови у затвердженні угоди, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між представником потерпілої сторони Шкляревською Л.М. і обвинуваченим ОСОБА_1 , та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

Затвердити у кримінальному провадженні № 12020175230000137 від 19.11.2020 року угоду про примирення від 25 листопада 2020 року між представником потерпілої строни Шкляревською Людмилою Миколаївною і обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 25.11.2020 року покарання у виді 80 годин громадських робіт.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази - три біг-бега з написом "Grupa azoty" із зеленою емблемою на кожному мішку, один біг-бег з написом "Речовина (карбамід) із емблемою синього кольору, які передані на зберігання під зберігаючу розписку ОСОБА_3 , вважати повернутими.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: В.А. Бондарь