Рішення № 9413188, 27.04.2010, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2-289/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання - Бінько М.А.,

за участю: відповідачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та розірвання кредитного договору, -

встановив:

03.12.2009 року відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору № 014/0076/82/0005027 від 05.06.2008 року, стягнення заборгованості за вказаним договором у сумі 9 417 грн. 15 коп. та судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між Банком та відповідачкою ОСОБА_1 05.06.2008 року був укладений кредитний договір № 014/0076/82/0005027, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 8 000 грн. 00 коп., строком на 72 місяці зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 29,5 % річних. ОСОБА_1 зобовязалася здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно Графіку (додаток № 1 до Кредитного договору), кінцевий строк погашення кредиту 05.06.2014 року.

Посилаючись на те, що Банк у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, відповідно до умов кредитного договору, а відповідачка ОСОБА_1, незважаючи на це, порушила його, оскільки, своєчасно не погашала кредит та не сплатила відсотки за користування ним, що надає кредитору право на застосування наслідків, передбачених ст. 13 даного кредитного договору.

На підставі викладеного, позивач просив позов задовольнити, стягнути з відповідачки на користь Банку заборгованість за кредитним договором, яка станом на 20.10.2009 року становить 9 417 грн. 15 коп ., з яких:

- заборгованість за кредитом 8 493 грн. 54 коп.;

- прострочені платежі 560 грн. 73 коп.;

- пеня - 362 грн. 88 коп.

Також просив розірвати кредитний договір, що був укладений між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1, на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України.

Крім того, просив стягнути з відповідачки в повернення сплачених при зверненні з позовом до суду 94 грн. 17 коп. судового збору та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Згідно заяви, що надійшла на адресу суду, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, а справу розглянути без його участі

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнала в повному обсязі.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/0076/82/0005027 від 05.06.2008 року, строком на 72 місяці (кінцевий термін повернення кредиту 05.06.2014 року), згідно якого Банк надав позичальнику у тимчасове платне користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) у сумі 8000 грн. 00 коп. (05.11.2009 року відбулася зміна найменування юридичної особи на ПАТ «Райффайзен Банк аваль).

Отже, судом встановлено, що між сторонами мають місце договірні відносини, зокрема, кредитні.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, згідно умов договору та у строки передбачені цим договором.

Проте, відповідно до доданих до матеріалів справи виписок по рахунку, як доказ Банком, відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення належних за кредитним договором платежів не виконала, в наслідок чого утворилась заборгованість за вказаним договором.

Таким чином, суд вважає, що невиконання умов кредитного договору знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, що дає підстави для застосування правових наслідків, встановлених договором або законом, відповідно до положень ст. 611 ЦК України.

Так, згідно п.13.2 п.13 Кредитного договору, у випадку порушення Позичальником зобовязань, передбачених умовами даного договору, Банк має право достроково повернути кредитні кошти за цим договором.

Крім того, п.п.13.3 п.13 даного кредитного договору передбачено, що при порушенні строків погашення заборгованості по кредиту (у випадку непогашення заборгованості по кредиту на дату сплати) позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі 1 % від сумі прострочення платежу за кожен день прострочення виконання.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що між сторонами мали місце договірні правовідносини, які повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та в установлений строк (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України). Проте, відповідачка порушила умови кредитного договору, тому з врахуванням вимог ст.526 ЦК України повинна відповідати за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань.

За таких обставин, відповідно до ст. ст. 1049, 1054 ЦК України, з відповідачки ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 014/0076/82/0005027 від 05.06.2008 року, станом на 20.10.2009 року в сумі 9 417 грн. 15 коп.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено право сторони за договором вимагати його розірвання в разі істотного порушення договору другою стороною. Оскільки, в судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 не виконувала істотні умови кредитного договору, а саме порушувала строки повернення кредитних коштів та відповідних платежів за їх використання, тим самим спричиняючи шкоду позивачу, який позбавлений того, на що розраховував при укладені договору, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в частині розірвання обумовленого кредитного договору теж підлягають задоволенню.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати: 94 грн. 17 коп. судового збору та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та розірвання кредитного договору задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (транз/р 29090312 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 326312 ЄДРПОУ 24779442) заборгованість за кредитним договором № 014/0076/82/0005027 від 05.06.2008 року в розмірі 9417 (девять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 15 коп., яка утворилась станом на 20.10.2009 року.

Розірвати кредитний договір № 014/0076/82/0005027 укладений 05.06.2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (транз/р 29090312 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 326312 ЄДРПОУ 24779442) судові витрати: судовий збір у розмірі 94 грн. 17 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп., а всього 214 (двісті чотирнадцять) грн. 17 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Л.В.Лузан