Ухвала суду № 94130259, 11.01.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/85/21

Провадження № 2-а/161/91/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 січня 2021 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Філюк Т.М. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції ДПП у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення від 15 грудня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Управління патрульної поліції ДПП у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення від 15 грудня 2020 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі – КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч наведеній нормі Закону позивач до свого позову документ про сплату судового збору не додав.

Верховний Суд України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) зазначив таке: «У справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2-4 Закону України «Про судовий збір» позивач звільняється від сплати судового збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 відступила від такого правового висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, при зверненні до суду з цим позовом позивачу належить сплатити судовий збір, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 454 грн.

(Реквізити сплати судового збору – Отримувач коштів: ГУК у Волин.обл/ м.Луцьк/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371;Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA538999980313101206000003550; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луцький міськрайонний суд Волинської області (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини , на яких ґрунтується позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Також суд звертає увагу, що за вимогами ч.ч.2, 4, 5, 6 ст.94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Слід зазначити, що відповідно до вимог пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлювання документів", який затверджений Наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, засвідчення копій документів здійснюється шляхом проставляння відмітки зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вказує, що ним до позовної заяви додані копії документів, оригінали яких знаходяться у нього, однак всупереч наведеному, позивачем не долучено копії оскаржуваних постанов, які останній просить визнати незаконними та скасувати, зокрема постанова серії ГАА № 232883 від 15.12.2020 року та постанова серії ДПО18 № 673772 від 15.12.2020 року.

Також, відповідно до положень ч. 5 ст. 161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Однак, з дослідженої позовної заяви вбачається, що вищезазначених вимог позивачем не дотримано, зокрема, зі змісту прохальної частини позовної заяви встановлено, що позивач просить витребувати від відповідача усі матеріали, які стали підставою для винесення постанов серії ГАА № 232883 від 15.12.2020 року та постанова серії ДПО18 № 673772 від 15.12.2020 року.

Слід зазначити, що Глава 5 розділу КАС України регулює питання щодо доказів та доказування, так, згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Частиною 1 та 2 ст. 80 КАС України, передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Разом з тим, в порушення норм КАС України, позивач, не вказує підстави, що перешкоджають йому самому звернутися до відповідача із відповідним клопотанням, так само відсутні докази того, що останній звертався із клопотанням про отримання вказаних ним доказів, та що у задоволенні такого йому було відмовлено.

Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку із встановленими недоліками, позовну заяву слід залишити без руху роз`яснивши позивачу про необхідність протягом десяти днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позову.

Приведену у відповідність до ст. 161 КАС України позовну заяву, позивачу слід направити суду з копією та копіями доданих до неї документів для сторін.

На підставі наведеного, керуючись частиною першою статті 169 КАС України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції ДПП у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення від 15 грудня 2020 року - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає, зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М. Філюк