Рішення № 94127873, 14.01.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/6361/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90%, на підставі довідки Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2020 №06-23/312/20;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2020 №06-23/312/20, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням раніше проведених виплат.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, що полягають у відмові у перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі відповідної довідки від 24.02.2020 №06-23/312/20, є протиправними та порушують принцип законності і верховенства права.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 16.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі №620/3461/20 позивачці був здійснений перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 58% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі відповідної довідки від 24.02.2020 №06-23/312/20.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 №1515-VІІІ ОСОБА_1 звільнена з посади судді Господарського суду Чернігівської області у зв`язку з поданням заяви у відставку.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області, який є правонаступником Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.02.2017 по справі №750/1406/17, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017, визнано протиправними та неправомірними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо визначення ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без зарахування до стажу роботи судді половини строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського (1 рік 11 місяців); зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає їй право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського (1 рік 11 місяців), нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з розрахунку 90% від заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з дня звернення до Пенсійного фонду, а саме з 20.09.2016 року, а також провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання (а.с.20-25).

24.02.2020 Господарським судом Чернігівської області ОСОБА_1 видано довідку №06-23/312/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 (а.с.19).

24.02.2020 позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою від 24.02.2020 №06-23/312/20, виданою Господарським судом Чернігівської області.

Листом від 13.03.2020 №2500-0339-8/8292 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивачку про прийняття рішення від 28.02.2020 про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 24.02.2020 №06-23/312/20, виданої Господарським судом Чернігівської області, з посиланням, зокрема, на той факт, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Натомість, після 18.02.2020 не приймались нормативно-правові акти щодо зміни розміру складових такої винагороди (а.с.16-18).

Не погоджуюсь з рішенням відповідача про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 24.02.2020 №06-23/312/20, виданої Господарським судом Чернігівської області позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 по справі №620/3461/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 28.02.2020 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 24.02.2020 №06-23/312/20; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 24.02.2020 №06-23/312/20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020; в решті позовних вимог відмовлено (а.с.26-32).

Листом від 11.11.2020 №2500-0402-8/43866 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивачку, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 по справі №620/3461/20 виконано. Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 68394,88 грн виплачується з 01.12.2020. Доплата за період з 19.02.2020 по 30.11.2020 в сумі 189030,44 грн буде виплачуватись в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат (а.с.33-34).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання з 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді до 58% позивачка звернулася до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Статтею 130 Основного Закону України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

На момент виходу позивача у відставку право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці було гарантоване статтею 141 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (надалі - Закон № 2453-VI), у редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VIII, з урахуванням змін, внесених Законом від 02.03.2015 № 213-VIII, відповідно до частини першої якої суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Частиною третьою цієї статті було визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016 положення частини третьої статті 141 Закону № 2453-VI у редакції Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

У пункті 4 резолютивної частини згаданого Рішення Конституційним Судом України визначено порядок його виконання, а саме: частина третя статті 141 Закону № 2453-VI у редакції Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону № 2453-VI до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», тобто у редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (надалі - Закон №1402-VIII), статтею 142 якого урегульовано порядок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зокрема відповідно до частини четвертої цієї статті у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Водночас пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом втрачає чинність Закон № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Пунктом 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII (з урахуванням змін, внесених згідно із Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII та у редакції Закону України від 21.12.2016 № 1798-VIII) було визначено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41 - 45, ст. 529; 2015 р., №№ 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Однак Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Мотивуючи дане Рішення Суд зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Запровадження Законом № 1402-VIII правил, згідно з якими зміна складових грошового забезпечення працюючого судді є підставою для перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, покликане забезпечити єдність статусу судді у відставці зі статусом судді, який здійснює повноваження з відправлення правосуддя.

З урахуванням наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України».

Отже зазначені вище положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII втратили чинність з 18.02.2020.

Як випливає з матеріалів справи, позивачка є суддею у відставці та до 19.02.2020 отримувала щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, обчислене з урахуванням наведених вище положень абзацу другого пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

ГУ ПФУ в Чернігівській області, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі №620/3461/20, здійснив, з 19.02.2020, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачки, на підставі довідки Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2020 №06-23/312/20 та основний розмір щомісячного довічного грошового утримання після перерахунку склав 58% суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді.

Отже при здійсненні відповідного перерахунку відповідач зменшив розмір щомісячного довічного грошового утримання позивачки з 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді до 58% .

Проте як випливає з розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого Господарським судом Чернігівської області від 11.01.2021 №05-20/29/21, суддівський стаж ОСОБА_1 , станом на 16.09.2016, становить - 26 років 01 місяць 00 днів (а.с.69).

Даний факт також підтверджується постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.02.2017 по справі №750/1406/17, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 та якою зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає їй право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського (1 рік 11 місяців).

Надаючи оцінку діям відповідача, які виразились у зменшенні основного розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці із 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді до 58%, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 підлягає перерахунку виходячи з 62 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (50% - за роботу на посаді судді понад 20 років + 12% за 6 років роботи понад 20 років, по 2% за кожний рік).

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в розмірі 62% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді на підставі довідки Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2020 №06-23/312/20 та задоволення позову в цій частині.

Суд відхиляє посилання позивачки на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.02.2017 по справі №750/1406/17, якою зобов`язано відповідача нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з розрахунку 90% від заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді, оскільки частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII змінений розмір щомісячного довічного грошового утримання з 80 % на 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Вказана норма Закону №1402-VIII не визнавалась Конституційним судом України не конституційною.

Згідно частини 2 статті 52 Закону №1402-VIII судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.

Суд зауважує, що Конституційний Суд України в рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Як наслідок, з 19.02.2020 на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення частини третьої та четвертої статті 142 Закону №1402-VIII.

За таких обставин суд, в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді на підставі довідки Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2020 №06-23/312/20, відмовляє в позові за необґрунтованістю.

Спосіб відновлення порушеного права позивачки має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених у спірних відносинах прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у розмірі 62% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2020 №06-23/312/20, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням раніше проведених виплат.При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача судовий збір у сумі 420,40 грн.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в розмірі 62% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді на підставі довідки Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2020 №06-23/312/20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у розмірі 62% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2020 №06-23/312/20, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).

Повний текст рішення виготовлено 14.01.2021.

Суддя В.В. Падій