Рішення № 94127768, 14.01.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1617/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач або ГУ ПФУ в Чернівецькій області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області управління обслуговування громадян Сторожинецького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №15 про відмову в призначенні їй пільгової пенсії від 31.03.2020 року № 500-493/1-02/8-2400123;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області призначити їй пільгову пенсію за віком, як матері дитини-інваліда, що здійснювала виховання дитини-інваліда до шестирічного віку.

1.2. Ухвалою суду від 01.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2.1. 24.03.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області із заявою, в якій просила розглянути її заяву про призначення дострокової пенсії за віком, як матері яка здійснює догляд за інвалідом з дитинства 2 групи внаслідок психічного розладу, який потребує постійного стороннього догляду. Однак, листом від 31.03.2020 року № 500-493/1-02/8-2400123 ГУ ПФУ в Чернівецькій області позивача повідомлено, що підстави для призначення дострокової пенсії відсутні у зв`язку із відсутністю у позивача необхідного страхового стажу.

2.2. Рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області про відмову у призначенні дострокової пенсії, яке оформлене листом від 31.03.2020 року № 500-493/1-02/8-2400123, позивач вважає протиправними, що і обумовило звернення до суду з цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

3.1. Відповідно до змісту позову та доданих до нього матеріалів позиція позивача обґрунтовується наступним.

3.2. Так вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народився син ОСОБА_2 , який являється інвалідом з дитинства з діагнозом помірна розумова відсталість з вираженими розладами поведінки та емоцій. ОСОБА_2 був визнаний дитиною з інвалідністю після шестирічного віку, але мав медичні покази до визнання його дитиною з інвалідністю до шестирічного віку, що підтверджується відповідною довідкою.

3.3. Зазначає, що вона постійно з 11.05.1992 року по сьогоднішній день здійснювала догляд за дитиною-інвалідом віком до 16 років ОСОБА_2 . Відтак, звернулась до Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області із заявою про зарахування до пільгового стажу періоду догляду за дитиною інвалідом та призначення дострокової пенсії за віком. Листом Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області від 19 листопада 2019 року їй відмовлено у зарахуванні вказаного періоду до пільгового стажу. Відмова мотивована тим, що нею не представлені документи які підтверджували те, що вона дійсно доглядала за своєю дитиною інвалідом до 16 років, у зв`язку з чим законних підстав для зарахування даного періоду в страховий стаж немає. Разом з тим Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області їй відмовлено також у складанні акту обстеження.

3.4. Сторожинецьким відділом обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на її заяву від 28.02.2020 року № 993/8 складено акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду за дитиною з інвалідністю ОСОБА_2 , від 11.03.2020 року №3 на підставі свідчень свідків. В результаті перевірки було встановлено: що ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно здійснює догляд за дитиною - інвалідом II групи з дитинства ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 11.05.1992 року по 31.12.2003 року.

3.5. Враховуючи зазначене, стверджує, що право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом. Відтак, на думку позивача, прийняте щодо неї відповідачем рішення є протиправним.

Позиція відповідача

3.6. 09.10.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

3.7. Так, представник відповідача зазначає, що позивач звернулася до Головного управління із заявою про дострокове призначення пенсії за віком відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). Позивачу відмовлено в достроковому призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 115 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

3.8. Поряд з цим, протягом 2019 року ОСОБА_1 не одноразово зверталась до ГУ ПФУ в Чернівецькій області із заявами в межах Закону України «Про звернення громадян», на що листами Головного управління надавалися обґрунтовані відповіді в межах норм чинного законодавства

3.9. 20.08.2020 року позивач повторно звернулась до Головного управління із заявою про дострокове призначення пенсії за віком відповідно до ст. 115 Закону №1058. Листом №32251/92-08 від 19.11.2019 року ГУ ПФУ в Чернівецькій області повідомило позивачу про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

3.10. Не погоджуючись із рішенням органу Пенсійного фонду України в грудні 2019 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом про зобов`язанням призначити їй пільгову пенсію за віком як матері дитини-інваліда, що здійснювала виховання дитини-інваліда до шестирічного віку (адміністративна справа №824/1588/19-а). Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.01.2020 р. по справі №824/1588/19-а у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

3.11. 23.03.2020 року позивач звернулась до Головного управління із заявою, в якій просила розглянути її заяву про призначення дострокової пенсії.

3.12. При цьому, звертає увагу на те, що при розгляді даної заяви ГУ ПФУ в Чернівецькій області не приймалося рішення про призначення, чи відмову у призначені пенсії позивачу, у зв`язку із тим, що частиною першою статті 44 Закону №1058 передбачено, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до органу, що призначає пенсію, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

3.13. Заяву позивача щодо призначення пенсії від 23.03.2020 року було розглянуто у відповідності до норм Закону України «Про звернення громадян», та надано відповідь листом №500-493/1-02/8-2400/20 від 31.03.2020 року, яким надано роз`яснення щодо порядку зарахування до стажу періоду догляду за дитиною - інвалідом, та повідомлено про відсутність підстав для призначення пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного стажу.

3.14. Представник відповідача зазначає, що позивач у своєму позові просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління про відмову в призначені їй пенсії від 31.03.2020 року №500-493/1-02/8-2400/20, однак, даний лист Головного управління не є рішенням про відмову у призначені пенсії, а є відповіддю на звернення позивача, у зв`язку із чим, дана вимога не підлягає задоволенню. Вказує, що востаннє із заявою про призначення пенсії позивач зверталась 20.08.2020 р., а відмова, яка була прийнята за результатами її звернення, стала предметом судового розгляду по справі №824/1588/19-а, по якій позивачу відмовлено в задоволені її позовних вимог.

3.15. Щодо вимоги позивача зобов`язати Головне управління призначити їй пільгову пенсію за віком, як матері дитини - інваліда, що здійснювала виховання дитини - інваліда до шестирічного віку, зазначив наступне.

3.16. Так, підставою для відмови позивачу в призначенні пільгової пенсії за віком як матері дитини-інваліда, що здійснювала виховання дитини-інваліда до шестирічного віку слугувало, зокрема, те, що згідно з поданими нею документами її страховий стаж становить 8 років 1 місяць 25 днів, при необхідному не менше 15 років.

3.17. Крім того, представник відповідача зазначає, що згідно медичного висновку №79/І від 24.07.2006 р. встановлено про існуюче захворювання ОСОБА_2 , яке дає право для визнання його дитиною (підлітком) інвалідом з дитинства віком до 16 років. Даний висновок видано коли ОСОБА_2 було 14 років.

3.18. Відповідач зазначає, що не підтвердження статусу особи з інвалідністю 1-ої групи, статусу дитини-інваліда чи статусу пенсіонера, який за медичним висновком потребує стороннього догляду, виключає можливість зарахування періоду догляду за ними до стажу роботи.

3.19. Таким чином, на думку відповідача, у зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували перебування на інвалідності сина ОСОБА_2 до 14 річного віку, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу у позивача, підстав для призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 115 Закону №1058 немає.

IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. 18.12.2020 року до суду надійшла заява позивача про доручення документів до матеріалів справи.

4.2. Заяв та клопотань іншого характеру від учасників справи до суду не надходило.

V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

5.1. З матеріалів справи та аргументів сторін судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане підтверджується копією свідоцтва про народження від 30.05.1992 року серії НОМЕР_1 (а.с. 10).

5.2. Згідно довідки виконкому Сторожинецької міської ради від 13.12.2018р. №366 ОСОБА_1 , 1969 року народження, народила і виховала до шестирічного віку дитину з інвалідністю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується (а.с. 23).

5.3. Медичним висновком №79/Г від 24.07.2006р. ОСОБА_2 встановлено: захворювання (патологічний стан) помірна розумова відсталість з емоційно-вольовою нестійкістю. Висновок: існуюче захворювання та патологічний стан відповідають розділу Х пункту 3 підпункту 3.1 "Переліку медичних показань, які дають право на отримання соціальної пенсії дітям-інвалідам віком до 16 років", затвердженому наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.11.2001р. №454/471/516 (а.с. 34).

5.4. Наявним у матеріалах справи висновками медико-соціальних експертних комісій (далі - МСЕК) встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, причина інвалідності "інвалід з дитинства", що підтверджується: довідкою серії ПОВ №029460 від 17.05.2010р., витягом із акту огляду у МСЕК до довідки серії ПОВ №029460 від 17.05.2010р., випискою з акта огляду МСЕК до довідки серії 10 ААВ №940432 від 09.07.2014 р., випискою з акта огляду МСЕК до довідки серії 12ААА №236908 від 11.05.2016 р., випискою з акта огляду МСЕК до довідки серії 12ААБ №048471 від 16.05.2018 р. (а.с. 24-28).

5.5. Заключенням ЛКК №801 підтверджено, що ОСОБА_2 був визнаний дитиною з інвалідністю після 6-ти річного віку, але мав медичні покази визнання його дитиною з інвалідністю до 6 років (а.с. 22).

5.6. 12.02.2019 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Чернівецькій області із заявою про призначення їй дострокової пенсії як матері, яка здійснює догляд за інвалідом з дитинства 2 групи, однак, листом від 26.02.2019 року №145/І-11 орган Пенсійного фонду зазначив, що заявниці відмовлено у призначенні зазначеної вище пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, а також тим, що висновок щодо визнання ОСОБА_2 дитиною інвалідом з дитинства віком до 16 років видано тоді, коли ОСОБА_2 було 14 років (а.с. 17-18).

5.7. 08.04.2019 року позивач звернулась до Сторожинецького відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян ГУФПУ в Чернівецькій області із заявою, згідно якої просила перевірити та скласти акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду за дитиною-інвалідом відповідно до законодавства України для зарахування до стажу догляду за дитиною інвалідом до 16 років, призначення дострокової пенсії матері, яка виховує дитину інваліда з дитинства, на підставі наданих підтверджуючих документів (а.с. 15). Листом від 11.04.2019 р. ГУФПУ в Чернівецькій області повідомив позивача про те, що у зв`язку із відсутністю документів, передбачених Порядком затвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою КМУ від 17.08.1993р. №637, що підтверджують перебування на інвалідності до цього відсутні, немає правових підстав для підтвердження часу догляду за дитиною з інвалідністю віком до 16 років за періоди до 01.01.2004 року. Також, у листі зазначено, що час догляду, починаючи з 01.01.2004 року зараховується до страхового стажу за умови отримання відповідної допомоги або компенсації в органах соціального захисту населення і сплати страхових внесків, тоді як ОСОБА_3 отримувала таку допомогу в період з 27.07.2006 року по 31.12.2009 року (а.с. 16).

5.8. Окрім цього, згідно листа ГУФПУ в Чернівецькій області від 13.03.2020 року №2400-0211-8/8237 судом встановлено, що у відповідь на заяву від 28.02.2020 року №993/8 Сторожинецьким відділом обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, 11.03.2020 проведено обстеження фактичних обставин здійснення догляду за дитиною з інвалідністю гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході, якого складено акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду за дитиною з інвалідністю (а.с. 38).

5.9. Так, згідно акту обстеження фактичних обставин здійснення догляду від 11.03.2020 року №3 на підставі свідчень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в результаті перевірки встановлено: що ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно здійснює догляд за дитиною - інвалідом II групи з дитинства ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 11.05.1992 року по 31.12.2003 року (а.с. 39).

5.10. 24.03.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області із заявою, в якій просила розглянути її заяву про призначення дострокової пенсії за віком, як матері яка здійснює догляд за інвалідом з дитинства 2 групи внаслідок психічного розладу, який потребує постійного стороннього догляду (а.с. 60).

5.11. Листом від 31.03.2020 року № 500-493/1-02/8-2400123 ГУ ПФУ в Чернівецькій області позивача повідомлено, що згідно медичного висновку № 79/1 від 24.07.2006 року установлено, що існуюче захворювання ОСОБА_2 дає право для визнання його дитиною (підлітком) інвалідом з дитинства віком до 16 років. Цей висновок щодо визнання дитини дитиною інвалідом з інвалідністю видано коли ОСОБА_2 було 14 років. Також, зазначено, що оскільки документи, передбачені Порядком №637, що підтверджують перебування на інвалідності відсутні, немає правових підстав для зарахування до стажу час догляду за дитиною з інвалідністю віком до 16 років за періоди до 01.01.2004 року. Окрім цього, повідомлено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 8 років 1 місяць 25 днів. Відтак, констатовано, що враховуючи відсутність у необхідного страхового стажу підстав для призначення позивачу дострокової пенсії за віком немає (а.с. 37).

VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

6.1. Предметом оскарження у цій справі є відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком. Відтак, суд у цій справі надасть оцінку такій відмові ГУ ПФУ в Чернівецькій області через призму верховенства права.

6.2. Відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти «є» і «ж» статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).

6.3. Пунктом «є» статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

6.4. Таким чином, з аналізу вищенаведених положень законодавства слідує, що час догляду за дитиною-інвалідом з дитинства зараховується до стажу роботи.

6.5. Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

6.6. Статтею 1 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

6.7. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

6.8. Згідно частини 4 статті 24 Закону №1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

6.9. У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону №1058-ІV право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

6.10. Отже, право на дострокову пенсію за віком мають матері, які виховали інвалідів з дитинства до шестирічного віку (після досягнення матір`ю 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу). За змістом наведеної норми однією з обов`язкових умов для призначення дострокової пенсії за віком є виховання до шестирічного віку саме дитини - інваліда з дитинства.

6.11. Таким чином, встановлення органами медико-соціальної експертної комісії інвалідності після досягнення такою дитиною шестирічного віку в певній мірі ставить під сумнів факт виховання матір`ю до шестирічного віку саме дитини - інваліда з дитинства, а не дитини без такого роду медичних показань.

6.12. Загальний підхід до змістовного наповнення поняття «особа з інвалідністю» установлювався статті 2 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №875-ХІ), а також статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №2961-ІV). Зокрема, такий статус могла мати особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, унаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

6.13. Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону №2961-ІV дитина-інвалід - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, унаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

6.14. Однак, суд зазначає, що визначення терміну «інвалід з дитинства» відсутнє як в Законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», так і Законі України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю».

6.15. Поряд з цим, згідно абз.2 пункту 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі - Положення №1317) інвалідність з дитинства розглядається як причина інвалідності. Згідно з пунктом 14 Положення №1317 причинний зв`язок інвалідності з хворобами, перенесеними у дитинстві, установлюється за наявності документів лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання або травму, перенесену до вісімнадцятирічного віку.

6.16. Зі змісту абзацу 4 пункту 3 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV слідує, що пільга, пов`язана зі зменшенням жінкам пільгового віку та страхового стажу, установлювалася лише тим матерям інвалідів з дитинства та дітей інвалідів до 16 років, які виховували їх за підтвердженого стану інвалідності на момент досягнення дитиною 6 років.

6.17. Отже, для призначення пенсії на підставі Закону №1058-ІV має значення не факт встановлення інвалідності, а термін (момент) настання інвалідності у дитини, що повинен мати місце протягом періоду життя дитини з моменту народження і до інвалідності у дитини до досягнення шестирічного віку, оскільки виховання дитини-інваліда у віці до 6 років створює для матері чи батька більше перешкод для участі у суспільно-корисній діяльності, наслідком якої є отримання заробітної плати і страхового стажу, що зумовлюється сплатою страхувальником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

6.18. Згідно частини 12 статті 7 Закону №2961-ІV положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів затверджується Кабінетом Міністрів України. Серед повноважень лікарсько-консультативних комісій, визначених Положенням про лікарсько-консультативну комісію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року №917, визначено надання висновку, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

6.19. Тобто такий висновок дає можливість опосередковано підтвердити факт догляду матері за дитиною, яка мала право на отримання статусу дитини-інваліда до досягнення шестирічного віку, як це передбачено положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

6.20. Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1).

6.21. Згідно з вимогами пп.5 пункту 2.1 Розділу II Порядку №22-1 при призначенні пенсії з певними особливостями, зокрема, при призначенні пенсії згідно з абз.1 пункту 3 частини 1 статті 115 Закону (матері інваліда з дитинства, яка виховала її до шестирічного віку) подаються, окрім інших, документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема: документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом.

6.22. Пунктом 2.17 Порядку Розділу II №22-1 визначено, що при призначенні пенсій жінкам, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть.

6.23. У відповідності до пункту 2.18 Порядку №22-1 визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

6.24. Судом у цій справі встановлено (див. пункт 5.5 цього рішення), що згідно заключення ЛКК №801 ОСОБА_2 був визнаний дитиною з інвалідністю після шестирічного віку, але мав медичні покази до визнання його дитиною з інвалідністю до шестирічного віку.

6.25. Окрім цього, матеріалами справи, а саме довідкою серії ПОВ №029460 від 17.05.2010 р., витягом із акту огляду у МСЕК до довідки серії ПОВ №029460 від 17.05.2010 р., випискою з акта огляду МСЕК до довідки серії 10 ААВ №940432 від 09.07.2014 р., випискою з акта огляду МСЕК до довідки серії 12ААА №236908 від 11.05.2016 р., випискою з акта огляду МСЕК до довідки серії 12ААБ №048471 від 16.05.2018 р. (а.с. 24-28), підтверджується, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, причина інвалідності «інвалід з дитинства».

6.26. Отже, доказами по справі підтверджується, що у ОСОБА_2 наявна хвороба: помірна розумова відсталість з емоційно-вольовою нестійкістю та інвалідність настала до досягнення шестирічного віку.

6.27. Відмовляючи у призначенні дострокової пенсії позивачу, згідно листа від 31.03.2020 року № 500-493/1-02/8-2400123, відповідач, зокрема, виходив з того, що відповідно до медичного висновку - №79/І органом медико-соціальної експертизи 24.07.2006 р. встановлено, що існуюче захворювання ОСОБА_2 дає право для визнання його інвалідом з дитинства, проте даний висновок щодо визнання дитини дитиною з інвалідністю з дитинства видано, коли ОСОБА_2 було 14 років, тому відсутні правові підстави для підтвердження часу догляду за дитиною з інвалідністю віком до 16 років за періоди до 01.01.2004 року.

6.28. Як зазначено судом вище, відповідно до пп.5 пункту 2.1 Порядку №22-1, у якості документів, які необхідно додати до заяви про призначення пенсії визначено лише документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом.

6.29. Згідно пункту 9 статті 11 Закону №1058-ІV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства. Ця норма набрала чинності з 01 січня 2005 року.

6.30. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-ІV).

6.31. До 01 січня 2005 року час догляду за названою категорією осіб зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених чинним раніше законодавством.

6.32. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» від 29 квітня 2004 року №558 непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, котрих обслуговують соціальні служби), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

6.33. У разі, якщо до січня 2004 року непрацююча працездатна особа доглядала за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду, час догляду зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, незалежно від отримання допомоги або компенсації.

6.34. Аналіз викладених норм свідчить про те, що час догляду за дитиною-інвалідом, встановлюється на підставі акта фактичних обставин здійснення догляду за такою особою, а починаючи з 01 січня 2005 року - у разі отримання допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

6.35. У свою чергу, пунктом 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637) також передбачено, що час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи і дітей з інвалідністю) і вік (осіб похилого віку і дітей з інвалідністю).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних. Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.

6.36. Як встановлено судом, відповідач вважає, що для підтвердження часу догляду за дитиною з інвалідністю віком до 16 років відповідно до Порядку №637 немає підстав у зв`язку з визнанням сина позивача дитиною з інвалідністю з дитинства у віці 14 років.

6.37. З приводу цього, суд вважає за необхідне зазначити, що законом не передбачена вимога про те, що для призначення пенсії обов`язковим є визнання дитини інвалідом до 6-ти річного віку. В законі визначена лише вимога про виховання такої дитини до шести років.

6.38. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на те, що зі змісту заключення ЛКК №801 ОСОБА_2 встановлено, що був визнаний дитиною з інвалідністю після шестирічного віку, але мав медичні покази до визнання його дитиною з інвалідністю до шестирічного віку.

6.39. При цьому, весь час, з народження позивач здійснювала догляд за сином, що підтверджується актом обстеження фактичних обставин здійснення догляду від 11.03.2020 року №3 (див. пункт 5.9 цього рішення).

6.40. Відтак, визначальною умовою для призначення дострокової пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства є виховання до шестирічного віку саме дитини - інваліда з дитинства, а не дитини без такого роду медичних показань. Тобто, при вирішенні питання про наявність права на призначення такого виду пенсії враховується не тлумачення поняття «інваліда з дитинства», а момент настання медичних показань для встановлення інвалідності.

6.41. Суд зазначає, що передбачена законодавцем можливість зарахувати до стажу роботи час догляду за дитиною-інвалідом віком до 16 років надана з ціллю забезпечити дану категорію осіб соціальним захистом.

6.42. На переконання суду, відповідач помилково не зарахував позивачу до страхового стажу періоду догляду за сином-інвалідом з 1992 року по 2003 рік, адже за такого розуміння та трактування законодавства, норма на підставі якої позивачу надається право на призначення пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства втрачає своє значення. В свою чергу, час догляду за дитиною-інвалідом підтверджений актом обстеження фактичних обставин здійснення догляду від 11.03.2020 року №3, який безпідставно не був врахований відповідачем при розгляді заяви позивача про призначення пенсії. При цьому, у листі від 31.03.2020 року № 500-493/1-02/8-2400123 відповідачем зроблено посилання на акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду від 11.03.2020 року №3.

6.43. Відтак, з урахування встановлених обставин справи, суд вважає, що у позивача наявні всі критерії, які є необхідними для призначення їй пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства, оскільки на час звернення органу Пенсійного фонду із заявою про призначення такої пенсії (24.03.2020 року), згідно вимог пункту 3 частини 1 статті 115 Закону №1058-ІV, досягла 50 років та з урахуванням періоду догляду за сином-інвалідом з 1992 року по 2003 рік її страховий стаж становить більше 15 років.

6.44. Окрім цього, суд відхиляє аргументи відповідача, з приводу того, що лист №500-493/1-02/8-2400/20 від 31.03.2020 року не є рішенням про відмову у призначені пенсії, а є відповіддю на звернення позивача. Вказаним листом позивачу повідомлено, що їй відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком та перелічено підстави такої відмови. Окрім цього, констатовано, що таке рішення може бути оскаржено.

6.45. Суд зазначає, з огляду на тривалі звернення позивача, надмірний формалізм з боку відповідача, допущений у листі від 31.03.2020 року № 500-493/1-02/8-2400123 при вирішені питання щодо призначення позивачу дострокової пенсії за віком, порушує права останньої та носить дискримінаційне забарвлення.

6.46. Вирішуючи цей спір судом враховані правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 330/2181/16-а та від 19 жовтня 2020 року у справі № 510/475/17, які відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

7.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

7.2. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

7.3. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні дострокової пенсії, діяв не на підставі Конституції та законів України.

7.4. Відтак, відповідачем не доведено правомірність свого рішення, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.

7.5. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.

7.6. При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

8.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

8.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією №1-1805К від 25.09.2020 року (а.с. 6).

8.3. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 840 грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, яке оформлене листом від 31.03.2020 року № 500-493/1-02/8-2400123, про відмову в призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанції №1-1805К від 25.09.2020 року судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58022, м. Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя О.В. Анісімов