Рішення № 94127421, 14.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 січня 2021 р. справа № 520/14704/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини №А1476 (40021, м.Суми, в.Г.Кондратьєва, 165, код ЄДРПОУ 24983349) про визнання часткового протиправним акту, скасування окремих положень акту та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини №А1476, в якому просить суд:

- визнати частково протиправним Акт форми НВ-6 про результати спеціального службового розслідування без номеру, від 31.07.2016 року складений та затверджений відповідачем - ТВО командира в/ч А1476 полковником О.П.Трофіменко стосовно обставин загибелі солдата в/ч А1476 ОСОБА_2 28.07.2016 р. внаслідок самостріла та суїциду в с.Віровка, Добропільського району, Донецької області;

- скасувати окремі положення Акту спеціального розслідування форми НВ-6 про нещасний випадок, що стався 28.07.2016 року о 18 год., затвердженого ТВО командира в/ч А1476 полковником Трофіменко О.П. 31.07.2016 р., стосовно обставин загибелі військовослужбовця ЗСУ солдата ОСОБА_2 а саме: Абзац перший Акту де зазначено що: «... під час патрулювання базового табору солдат ОСОБА_2 здійснив самостріл», п.4 Акту «Причини випадку смерті» де зазначено що: «... за результатами проведення спеціального розслідування смерті солдата ОСОБА_2 , вищевикладені факти дають підґрунтя для скоєння солдатом ОСОБА_2 суїциду на фоні фінансових проблем...»;

- зобов`язати відповідача викласти п.4 Акту про причин смерті ОСОБА_2 в наступній редакції: "Смерть солдата ОСОБА_2 , згідно лікарського свідоцтва про смерть №1420 від 30.07.2016 р., настала від наскрізних вогнепальних кульових поранень голови і відповідно до витягу з протоколу засідання регіональної ВЛК-12 Збройних сил України №408 від 25.09.2020 р. ТАК, ПОВ`ЯЗАНА З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 року відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що син позивачки ОСОБА_2 згідно наказу №72-РС від 23.06.2016 року був зарахований на військову службу за контрактом до лав Збройних сил України та призначений на посаду оператора обслуги реактивного артилерійського взводу реактивної батареї реактивного артилерійського дивізіону в/ч А1476, в якій проходив військову службу. Згідно наказу командира частини А1476 №144 від 24.06.2016 року солдат ОСОБА_2 був відряджений в зону АТО для безпосередньої участі в її проведенні та забезпеченні. Згідно довідки №2358 від 31.08.2020 року солдат ОСОБА_2 з 29.06.2016 року по день загибелі 29.07.2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території донецької та Луганської областей у складі в/ч А1476 в районі с.Віровка, Добропільського району, Донецької області. 28 липня 2016 року близько 18 години солдат ОСОБА_2 загинув при невстановлених обставинах під час несення караульної служби в добовому наряді в районі дислокації 1-го реактивного дивізіону при виконанні службового (бойового) завдання від кульових поранень голови, несумісних з життям. Ознаки вживання алкогольних чи наркотичних речовин під час розтину не виявлені. Поранення та причини смерті солдата ОСОБА_2 пов`язані, згідно ізч.3 ст.24 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", з виконанням обов`язків військової служби. Згідно лікарського свідоцтва про смерть №1420 від 30.07.2016 року смерть солдата ОСОБА_2 настали від наскрізних кульових вогнепальних поранень голови з ушкодженням кісток черепу. Згідно витягу з протоколу засідання 12-ї регіональної ВЛК Збройних сил України поранення, причини смерті солдата ОСОБА_2 пов`язані з проходженням військової служби. Згідно з свідоцтвом про смерть 1-ВЛ від 02.08.2016 року смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Віровка, Добропільського району, Донецької області. В повідомленні Чугуївського РВК про смерть від 02.08.2016 року зазначено, що солдат ОСОБА_2 помер від наскрізних поранень голови. Смерть пов`язана з проходженням військової служби. Наказом командира військової частини №А1476 № 173 від 01.08.2016 року по особовому складу солдата ОСОБА_2 виключено з усіх видів забезпечення у зв`язку із смертю, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 . Смерть настала внаслідок випадків ушкодження з невизначеним наміром. За наказом командира ОТУ «Донецьк» по стройовій частині №183 від 31.07.2016 року солдат ОСОБА_2 вибув із складу сил АТО у зв`язку із смертю. За фактом загибелі солдата ОСОБА_2 слідчими ДБР м. Краматорська зареєстровано кримінальне провадження №1201605030001230 від 28.07.2016 р. за ст.115 ч.1 КК України (умисне вбивство), розслідування на даний час триває. Крім того, слідчими ДБР м.Краматорська також зареєстровано кримінальне провадження №62019050000001553 від 17.10.2019 року за ст.396 ч.1 КК України (приховування злочину слідчими поліції Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області в ході розслідування кримінального провадження №1201605030001230 за фактом смерті ОСОБА_2 ), розслідування наданий час триває. Позивач зазначив, що ТВО командира частини за даним фактом складено і затверджено Акт спеціального розслідування стосовно смерті військовослужбовця за контрактом солдата ОСОБА_2 формі НВ-6 від 31 липня 2016 року в абзаці першому якого зазначено, що «... під час патрулювання базового табору солдат ОСОБА_2 здійснив самостріл». Також в п.4 Акту «Причини випадку смерті» зазначено, «..дію за результатами проведення спеціального розслідування смерті солдата ОСОБА_2 вищевикладені факт дають підґрунтя для скоєння солдатом ОСОБА_2 суіциду на фоні фінансових проблем...». Зазначені висновки щодо можливого самострілу та суїциду виходять за межи повноважень військових службових осіб, причетних до проведення спеціального розслідування і складання акту та формулювання висновків, оскільки подібні висновки можуть буди встановлені лише за результатами досудового розслідування слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом та на підставі належних та допустимих доказів, зібраних в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом. До того ж метою спеціального розслідування і виявлення причин та умов, що призвели до надзвичайної події, визначення відповідальних службових осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів та розробка заходів по їх попередженню. Крім того, формулювання юридичних висновків причин та обставин смерті в акті спеціального розслідування не передбачено «Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», затвердженої наказом МО України №36 від 06.02.2001 року в редакції, чинній на день виникнення події. (п.2.5 Інструкції). Також позивач вважає, що висновки, викладені в акті спеціального розслідування форми НВ-6 стосовно можливого самострілу та суїциду суперечать наведеним доказам щодо обставин загибелі солдата ОСОБА_2 та порушують права і свободи позивача, оскільки унеможливлюють тривалий час отримання позивачем пільг та соціального захисту, передбачених Законами України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», що і стало приводом для звернення з даним адміністративним позовом до суду.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Представник відповідача вказав, що під час проведеного спеціального розслідування відповідною комісією було досліджено факти та оглянуто місце смерті солдата ОСОБА_2 . При цьому встановлено, що викладені в Акті факти дають підґрунтя вважати, що солдат ОСОБА_2 здійснив суїцид на фоні фінансових проблем, цю версію під час досудових дій розробляли представники Добропільської поліції. Представник відповідача вказав, що саме на представників поліції (слідчих органів), які на той час здійснювали досудове слідство в рамках кримінального провадження №1201605030001230 від 28.07.2016 року покладається завдання встановлення причин смерті, способу вчинення тощо. Станом на момент завершення спеціального розслідування досудове розслідування тривало, питання про причину смерті (загибель) було не вирішеним. Також представник відповідача зазначив, що за фактом смерті ОСОБА_2 зареєстровано кримінальне провадження № 1201605030001230 від 28.07.2016 року, на даний час досудове розслідування триває та здійснюється слідчими Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську. Причини смерті ОСОБА_2 , спосіб вчинення на даний час не встановлені. Відповідно, під час розгляду даної адміністративної справи передчасно робити висновки про пов`язання смерті ОСОБА_2 з проходженням військової служби. Відносно тверджень позивача, що дії військової частини А1476 суперечать статті 62 Конституції України, Військова частина А1476 категорично не погоджується, оскільки жодним документом, виданим військовою частиною А1476 за фактом смерті ОСОБА_2 , не стверджується про вчинення злочину будь-якою особою. Більш того, за змістом Акту спеціального розслідування стосовно смерті військовослужбовця за контрактом солдата ОСОБА_2 від 01.08.20216 №1775 зазначено, що смерть солдата ОСОБА_2 настала під час виконання ним обов`язків військової служби, відповідно до пояснень військовослужбовців, які на той час проходили службу разом з ОСОБА_2 , останній поводив себе спокійно, не проявляв хвилювання та занепокоєння. Але, разом з тим, під час огляду речей ОСОБА_2 та інформації, наданої співслужбовцями останнього, було встановлено, що ОСОБА_2 мав фінансові зобов`язання перед кредитною спілкою та банком. Цей факт також зазначений за змістом Акту спеціального розслідування стосовно смерті військовослужбовця за контрактом солдата ОСОБА_2 від 01.08.20216 №1775. В той же час, пов`язати дані фінансові зобов`язання з проходженням солдатом ОСОБА_2 військової служби не можливо. Окрім цього, відповідно до витягу з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців № 408 від 25.09.2020 року "ПОРАНЕННЯ солдата ОСОБА_3 ,...., ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ 28.07.2016, ... - ОДЕРЖАНА В РЕЗУЛЬТАТІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ." Дане рішення прийнято та запротокольовано засіданням 12 Регіональної військово-лікарської комісії на підставі підпункту "в" пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами), а саме: в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку; ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків або одержане внаслідок правопорушення. Отже, військово-лікарською комісією вказано на те, що поранення солдата ОСОБА_2 , яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків. Тому вимоги позивача щодо внесення змін до Акту спеціального розслідування стосовно смерті військовослужбовця за контрактом солдата ОСОБА_2 є безпідставними. З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що акт спеціального розслідування стосовно смерті військовослужбовця за контрактом солдата ОСОБА_2 від 01.08.20216 № 1775 був складений відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36 (в редакції від 17.02.2015); зробити висновок та пов`язати смерть ОСОБА_2 з проходженням військової служби на даний час не є можливим, дані висновки перебувають в залежності від офіційного висновку уповноважених органів або рішення суду; вимоги позивача щодо внесення змін до Акту спеціального розслідування стосовно смерті військовослужбовця за контрактом солдата ОСОБА_2 є безпідставними та передчасними. З огляду на викладене просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позицію, викладену у адміністративному позові. Не заважаючи на будь-які заперечення відповідача з даного приводу, солдат контрактної служби ОСОБА_2 беззаперечно, знаходячись в зоні проведення АТО, під час патрулювання території табору, виконував обов`язки військової служби, як це зазначено в ч.3 ст.24 ЗУ «Про військову службу і військовий обов`язок». Представник позивача зазначив, що відповідач безпідставно намагається перебрати на себе повноваження штатної 12-ї регіональної Військово-лікарської комісії, свавільно зазначаючи що штатна ВЛК №12 прийняла рішення про пов`язаність поранення, причин смерті ОСОБА_4 за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків або одержане внаслідок правопорушення, керуючись п.21.5 «в» глави 21 розділу 11.стверджуючі, що поранення, причини смерті ОСОБА_2 одержані за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби. Таке твердження є помилковим не підтверджено жодним доказом і суперечить сукупності доказів, наданих позивачем на підтвердження дійсних обставин загибелі ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що син позивача - ОСОБА_2 згідно наказу №72-РС від 23.06.2016 року, відповідно до статей 19, 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», частини 3 пункту 42 частини 4 пункту 81 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1 153/2008 (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента №430/2009 від 12.06.2009 та №613/2012 від 26.10.2012) з солдатом ОСОБА_2 , оператором обслуги реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону, укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України терміном на 3 (три) роки з 23.06.2016 року по 22.06.2019 року.

Згідно наказу командира частини А1476 №144 від 24.06.2016 року, вважати такими, що вибули: 2.7. До складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення на території Донецької та Луганської областей, з подальшим підпорядкуванням керівнику ОТУ «Донецьк» з метою виконання службових (бойових) завдань з "28" червня 2016 року: солдата ОСОБА_5 , оператора 2 обслуги 1 реактивною артилерійського взводу 1 реактивної артилерійської батареї 1 реактивного артилерійського дивізіону, на підставі розпорядження КСВ ЗСУ від 13 05.2015 № 116/4/8499дск, рапорт командира підрозділу.

Згідно довідки №2358 від 31.08.2020 року, солдат ОСОБА_2 дійсно в період з 29.06.2016 р. по 29.07.2016 р. безпосередньо брав (брала) участь в антитерористичній операції, забезпеченій її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей в складі в/ч А1476 (ппВ1060).

28 липня 2016 року солдат ОСОБА_2 загинув під час патрулювання в місці зберігання військової техніки.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №1420 від 30.07.2016 року смерть солдата ОСОБА_2 настала від наскрізних кульових вогнепальних поранень голови з ушкодженням кісток черепу.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу з протоколу №408 від 25.09.2020 року засідання 12-ї регіональної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців встановлено, що "ПОРАНЕННЯ солдата ОСОБА_3 ,...., ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ 28.07.2016, ... - ОДЕРЖАНА В РЕЗУЛЬТАТІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНА З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ."

Згідно з свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 02.08.2016 року, смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Віровка, Добропільського району, Донецької області.

З наявної в матеріалах справи копії сповіщення про смерть (загибель) №1137/к від 10.08.2016 року Чугуївського РВК Харківської області вбачається, що солдат ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок випадків ушкодження з невизначеним наміром біля с.Віровка, Добропільського району, Донецької області.

Наказом командира військової частини польова пошта В1060 (по стройовій частині) №173 від 01.08.2016 року, солдата ОСОБА_5 , оператора 2 обслуги 1 реактивного артилерійського взводу 1 реактивної артилерійської батареї І реактивного артилерійського дивізіону, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з "28" липня 2016 року виключити зі списків особового складу частини, зняти зі всіх видів забезпечення. Також, у вказаному наказі зазначено, що смерть настала внаслідок випадків ушкодження з невизначеним наміром.

За наказом командира ОТУ «Донецьк» по стройовій частині №183 від 31.07.2016 року солдат ОСОБА_2 вибув із складу сил АТО у зв`язку з загибеллю.

З наявних матеріалів справи вбачається, що за фактом загибелі солдата ОСОБА_2 слідчими ДБР м. Краматорська зареєстровано кримінальне провадження №1201605030001230 від 28.07.2016 р. за ст.115 ч.1 КК України (умисне вбивство), розслідування на даний час триває.

Судом встановлено, що ТВО командира частини за даним фактом складено і затверджено Акт спеціального розслідування стосовно смерті військовослужбовця за контрактом солдата ОСОБА_2 формі НВ-6 від 31 липня 2016 року, відповідно до положень Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36 (в редакції від 17.02.2015).

У вказаному акті зазначено, що смерть солдата ОСОБА_2 настала під час виконання ним обов`язків військової служби, відповідно до пояснень військовослужбовців, які на той час проходили службу разом з ОСОБА_2 , останній поводив себе спокійно, не проявляв хвилювання та занепокоєння. Але, разом з тим, під час огляду речей ОСОБА_2 та інформації, наданої співслужбовцями останнього, було встановлено, що ОСОБА_2 мав фінансові зобов`язання перед кредитною спілкою та банком.

Відповідно до п.4 вказаного акту, причини випадку смерті, вказано, що за результатами проведення спеціального розслідування смерті солдата ОСОБА_2 , вищевикладені факти дають підґрунтя для скоєння солдатом ОСОБА_2 суїциду на фоні фінансових проблем, - цю версію під час досудових дій розробляють і працівники Добропільської поліції.

Не погоджуючись частково з Актом форми НВ-6 про результати спеціального службового розслідування без номеру, від 31.07.2016 року складений та затверджений відповідачем - ТВО командира в/ч А1476 полковником О.П.Трофіменко стосовно обставин загибелі солдата в/ч А1476 ОСОБА_2 28.07.2016 р. внаслідок самостріла та суїциду в с.Віровка, Добропільського району, Донецької області в частині: Абзацу першого Акту де зазначено що: «... під час патрулювання базового табору солдат ОСОБА_2 здійснив самостріл», п.4 Акту «Причини випадку смерті» де зазначено що: «... за результатами проведення спеціального розслідування смерті солдата ОСОБА_2 , вищевикладені факти дають підґрунтя для скоєння солдатом ОСОБА_2 суїциду на фоні фінансових проблем...», позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу двадцять четвертого пункту 12.7 глави 12 розділу II Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 № 333 ( в редакції від 25.12.2015), зазначено, що при цьому запис про зв`язок смерті з виконанням обов`язків військової служби робиться тільки в тих випадках, коли для цього є підстави. В інших випадках вказуються тільки діагноз хвороби, причина, від якої настала смерть. При вирішенні питання про причину смерті (загибелі) і зв`язок її з виконанням обов`язків військової служби необхідно керуватися вимогами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та матеріалами службового розслідування з приводу смерті (загибелі) військовослужбовця. На безвісно відсутніх та оголошених померлими - число, місяць, рік народження, з якого часу у Збройних Силах, особистий номер, дата, причина і обставини смерті (зникнення безвісти), рішення суду, склад і місце проживання сім`ї, яка знаходиться на утриманні, за необхідності місце поховання;".

Судом встановлено, що спірний акт про результати спеціального службового розслідування було складено у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 №36 (в редакції від 17.02.2015).

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36 (в редакції від 17.02.2015) спеціальному розслідуванню підлягають:

- нещасні випадки зі смертельним або тяжким наслідком під час виконання обов`язків військової служби;

- групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров`я;

- випадки смерті під час виконання обов`язків військової служби.

Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 4 липня 2007 року № 370, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 серпня 2007 року за № 902/14169.

Разом з тим, відповідно до пункту 1.8. Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36 (в редакції від 17.02.2015), за результатами розслідування не складається акт (додаток 1 до даної Інструкції) і не беруться на облік нещасні випадки, що сталися з військовослужбовцями:

- внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин під час проведення робіт і виконання обов`язків військової служби чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який знаходився в стані алкогольного сп`яніння, був наказом командира (начальника) усунутий від виконання обов`язків військової служби;

- під час скоєння військовослужбовцями злочинів або правопорушень, якщо ці дії зафіксовані й на них є рішення суду або прокуратури;

- у разі природної смерті, самогубства, якщо це не було наслідком впливу психофізичних, небезпечних і шкідливих факторів під час виконання обов`язків військової служби за наявності офіційного висновку уповноважених органів;

- у разі навмисного заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров`ю;

- під час виконання дій, що не входять до обов`язків військової служби.

З огляду на наведені приписи законодавства, у разі навмисного заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров`ю, за результатами розслідування не складається акт, натомість, ТВО командира в/ч А1476 полковником О.П.Трофіменко було складено та затверджено Акт форми НВ-6 про результати спеціального службового розслідування без номеру, від 31.07.2016 року стосовно обставин загибелі солдата в/ч А1476 ОСОБА_2 28.07.2016 р..

Судом встановлено, що за фактом смерті ОСОБА_2 зареєстровано кримінальне провадження №1201605030001230 від 28.07.2016 року. На даний час досудове розслідування триває та здійснюється слідчими Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську. Причини смерті ОСОБА_2 , спосіб вчинення на даний час не встановлені.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що Актом форми НВ-6 про результати спеціального службового розслідування без номеру від 31.07.2016 року стосовно обставин загибелі солдата в/ч А1476 ОСОБА_2 28.07.2016 року не встановлено причини смерті військовослужбовця, а лише зафіксовані факти, що були встановлені під час огляду місця події, показання військовослужбовців, які проходили службу разом з загиблим та опис особистих речей загиблого, при цьому в п.4 вказаного акту вказано виключно версію під час досудових дій працівників Добропільської поліції.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду із даним позовом та розгляду справи судами попередніх інстанцій) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Таким чином обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З огляду на те, що Акт форми НВ-6 про результати спеціального службового розслідування без номеру від 31.07.2016 року складений та затверджений відповідачем - ТВО командира в/ч А1476 полковником О.П.Трофіменко стосовно обставин загибелі солдата в/ч А1476 ОСОБА_2 28.07.2016 року носить виключно інформативний характер, не містить висновків, які впливають на права позивача, та не створюють для позивача самостійного юридичного наслідку, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог визнати частково протиправним Акт форми НВ-6 про результати спеціального службового розслідування без номеру, від 31.07.2016 року складений та затверджений відповідачем - ТВО командира в/ч А1476 полковником О.П.Трофіменко стосовно обставин загибелі солдата в/ч А1476 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок самостріла та суїциду в с.Віровка, Добропільського району, Донецької області та скасувати окремі положення Акту спеціального розслідування форми НВ-6 про нещасний випадок, що стався 28.07.2016 року о 18 год,, затвердженого ТВО командира в/ч А1476 полковником Трофіменко О.П. 31.07.2016 р., стосовно обставин загибелі військовослужбовця ЗСУ солдата ОСОБА_2 а саме: Абзац перший Акту де зазначено що: «... під час патрулювання базового табору солдат ОСОБА_2 здійснив самостріл», п.4 Акту «Причини випадку смерті» де зазначено що: «... за результатами проведення спеціального розслідування смерті солдата ОСОБА_2 , вищевикладені факти дають підґрунтя для скоєння солдатом ОСОБА_2 суїциду на фоні фінансових проблем...».

Відносно позовної вимоги зобов`язати відповідача викласти п.4 Акту про причини смерті ОСОБА_2 в наступній редакції: "Смерть солдата ОСОБА_2 , згідно лікарського свідоцтва про смерть №1420 від 30.07.2016 р., настала від наскрізних вогнепальних кульових поранень голови і відповідно до витягу з протоколу засідання регіональної ВЛК-12 Збройних сил України №408 від 25.09.2020 р. ТАК, ПОВ`ЯЗАНА З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ", суд зазначає наступне.

Відповідно до глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 (зі змінами), визначено порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України.

Пунктом 21.3 глави 21 розділу II даного Положення визначено, що причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом.

Таким чином, виключно ВЛК уповноважені в силу чинного законодавства причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців.

Пунктом 21.30 глави 21 розділу II даного Положення зазначено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, і причину смерті приймається в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II Положення.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців № 408 від 25.09.2020 року "ПОРАНЕННЯ солдата ОСОБА_3 ,...., ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ 28.07.2016, ... - ОДЕРЖАНА В РЕЗУЛЬТАТІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ."

Згідно з положеннями пункту 21.5 розділу II Положення передбачено, зокрема:

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби". Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

З огляду на формулювання протоколу засіданням 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців № 408 від 25.09.2020 року, військово-лікарська комісія дійшла висновку про те, що поранення солдата ОСОБА_2 , яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, при цьому пов`язане з проходженням військової служби.

Оскільки факт пов`язаності загибелі солдата ОСОБА_2 з проходженням військової служби встановлено уповноваженим органом, а саме Регіональною військово-лікарською комісією по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача викласти п.4 Акту про причини смерті ОСОБА_2 в наступній редакції: "Смерть солдата ОСОБА_2 , згідно лікарського свідоцтва про смерть №1420 від 30.07.2016 р., настала від наскрізних вогнепальних кульових поранень голови і відповідно до витягу з протоколу засідання регіональної ВЛК-12 Збройних сил України №408 від 25.09.2020 р. ТАК, ПОВ`ЯЗАНА З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ", та як наслідок відмовляє в задоволенні вказаної позовної вимоги.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що за наведеними у позовній заяві обґрунтуванням адміністративного позову, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини №А1476 (40021, м.Суми, в.Г.Кондратьєва, 165, код ЄДРПОУ 24983349) про визнання часткового протиправним акту, скасування окремих положень акту та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14.01.2021 року.

Суддя Біленський О.О.