Рішення № 94127371, 12.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2021 р. № 520/15395/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0000461305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170,00 грн; №0000471305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на доходи фізичних осіб на 317877,05 грн, в т.ч. за податком на доходи фізичних осіб - 254301,64 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 63575,41 грн; №0000481305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за військовим збором на 26489,75 грн, в т.ч. за військовим податком - 21191,80 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5297,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду від 06.11.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача до суду було надано відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, та відповідають вимогам чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

В період з 28.12.2020 по 11.01.2021 суддя Панов М.М. знаходився у щорічній відпустці, тому вирішення вказаного питання здійснюється в перший робочій день після відпустки.

Оцінивши повідомлені обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області з метою здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог Податкового кодексу України в частині повноти нарахування та сплати податків та зборів під час отримання доходу у вигляді «додаткового блага» на адресу ПАТ КБ «ПАРАВЕКС БАНК» було направлено запит від 13.10.2017 №19873/10/20-40-13-07 щодо виконання установою банку вимог пп. 164.2.17 (д) п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України в частині повідомлення платника податку - боржника ОСОБА_1 рекомендованим листом або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення боргу (анулювання).

Згідно з відповіддю ПАТ КБ «ПАРАВЕКС БАНК» від 30.10.2017 №4951/09-01 ЗБТ (вх. ГУ ДФС у Харківській області від 06.11.2017 №25656/10) ОСОБА_1 у 2016 році нараховано та отримано доход, як додаткове благо (ознакою « 126» у вигляді анулювання основної суми кредиторської заборгованості, не пов`язаною з процедурою банкрутства у сумі 1412786,89 грн, але платником податків ОСОБА_1 за перевіряємий період, що перевірявся до ГУ ДФС у Харківській області декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік декларація не подавалась.

На підставі пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України ГУ ДФС у Харківській області у зв`язку з отриманням інформації від ПАТ КБ «ПАРАВЕКС БАНК» було видано наказ від 14.09.2018 №6802 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 щодо повноти нарахування та сплати податку на доходи з фізичних осіб платника податків за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 Наказ на проведення перевірки та повідомлення від 14.09.2018 №876 про початок проведення перевірки та повідомлення з питань підписання та отримання матеріалів документальної позапланової невиїзної перевірки та корінець повідомлення від 14.09.2018 №9706/Д/20-40-13-05-17 було направлено поштою з рекомендованим листом 16.09.2018 з повідомленням про вручення та у зв`язку із закінченням терміну зберігання повернуто 18.10.2018 до ГУ ДФС у Харківській області.

В період з 15.11.2018 по 21.11.208 (п`ять робочих днів) фахівцем ГУ ДФС у Харківській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 щодо достовірності, повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб, за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

В ході перевірки було встановлено, що згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, фізична особа - платник податку ОСОБА_1 у 2016 році отримав дохід за ознакою « 126» - дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми фінансової допомоги, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства відповідно до пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, у сумі 1412786,89 грн, яку відображено ПАТ КБ «ПАРАВЕКС БАНК» у податковому розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми, отриманого з них податку за формою 1-ДФ (зазначений документ надаємо разом з відзивом на позовну заяву).

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 28.11.2018 №4936/20-40-13-05-08/ НОМЕР_1 , яким встановлено наступні порушення:

- пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, пп. 176.1. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України - не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік;

- пп. 164.1, пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168, п. 177.6 та п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижені податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік у сумі 254301,64 грн;

- п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України - встановлено заниження військового збору за 2016 рік у сумі 21191,80 грн.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС у Харківській області були винесені податкові повідомлення-рішення: №0000461305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170,00 грн; №0000471305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на доходи фізичних осіб на 317877,05 грн, в т.ч. за податком на доходи фізичних осіб - 254301,64 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 63575,41 грн; №0000481305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за військовим збором на 26489,75 грн, в т.ч. за військовим податком - 21191,80 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5297,95 грн.

Позивач вважаючи дані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачений порядок проведення документальних позапланових перевірок. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансферного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Згідно п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 605 Цивільного кодексу України, припинення зобов`язання прощенням боргу, зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що доходи - це загальна сума доходу платника податків від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальні або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, та за її межами.

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пп. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (редакція чинна на момент виникнення правовідносин) до загального місячного (річного) доходу платника податків включається, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, а у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що обов`язок щодо самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб внаслідок анулювання кредитором суми боргу виникає у платника податків за наявності таких умов: отримання платником податку доходу у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; надіслання (вручення) платнику податку кредитором повідомлення про анулювання боргу або укладення з платником відповідного договору; включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду,

Пунктом 179.1 статті 179 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно пп. 49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків передбачених цим кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період , що дорівнює зокрема календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.

Відповідно п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України, фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно з п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, а не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат та винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Так, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з пп. 164.2.17(Д) п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з п. 179.1 ст.179 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу, Згідно з п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Щодо питання отримання позивачем «Додаткового блага», суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді, зокрема, основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку-боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом

Аналіз наведеної законодавчої норми дає підстави для висновку про те, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама собою ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку-боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, основна сума кредиту (боргу), прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається до його оподатковуваного доходу.

Аналогічне твердження висловлене у постанові Верховного Суду від 06.11.2020 у справі №820/7313/17.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, контролюючим органом дотримані вимоги пп. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, а саме, як зазначалось раніше, позивачем у 2016 року отримано дохід як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, у сумі 1412786,89 грн, що підтверджується відповіддю ПАТ КБ «ПАРАВЕКС БАНК» від 30.10.2017 №30.10-09-01-ЗБТ.

Відповідно до Відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України про суми виплачених доходів за формою 1-ДФ в 2016 році ОСОБА_1 отримав дохід у сумі 1412786,89 грн з ознакою « 126» - додаткове благо.

Отже, з метою оподаткування, доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, є додатковим благом та піддягають оподаткуванню відповідно до вимог пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Таким чином, в порушення вимог пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1. «В» пп. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, позивачем, фізичною особою ОСОБА_1 , не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік.

Таким чином платником податків було занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік та не сплачено за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Подвткового кодексу України у сумі 1412786,89 грн та штрафні санкції у сумі 63575,41 грн.

Перевіркою було встановлено, що позивачем занижено оподаткування доходів за 2016 рік у розмірі 1412786,89 грн, який є об`єктом оподаткування військовим збором, чим порушено п. 16-1 п.п 10 розділу XX Податкового кодексу України та занижено військовий збір за 2016 рік у сумі 21191,80 грн.

На підставі вищевикладеного, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області діяло на підставі та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Отже, відповідачем доказана правомірність спірних рішень, проте, позивачем не доведена їх протиправність.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов