Рішення № 94127320, 13.01.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4029/20

13 січня 2021 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.10.1994 по 07.09.2008 року на посаді підривника (вибуховика) в Міжобласному спеціалізованому виробничому управлінні «Західшляхвибухпром» перейменованого в Дочірнє підприємство «Західшляхвибухпром» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26.05.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки 25.05.2020 року досягнув 55 річного віку.

Проте, відповідач прийняв рішення №1900-0321-8/15683 від 02.10.2020 року яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому відповідачем зазначено, що до пільгового стажу роботи позивачу зараховано період з 08.09.2008 по 10.03.2020 року на посаді вибуховика з виконанням обов`язків водія в Спецуправлінні «Західшляхвибухпром» ДП «Західдорвибухпром», з огляду на що пільговий стаж роботи позивача склав 11 років 02 місяці 11 днів (при необхідному 12 років 6 місяців).

Однак, до пільгового стажу відповідачем не зараховано період роботи позивача з 10.10.1994 по 07.09.2008 року на посаді підривника (вибуховика) в Міжобласному спеціалізованому виробничому управлінні «Західшляхвибухпром» перейменованого в Дочірнє підприємство «Західдорвибухпром» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач вважає таку відмову протиправною, вказує, що має достатній стаж роботи із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дає право на призначення пенсії, згідно зі статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на підтвердження чого ним було подано до органів Пенсійного фонду України достовірні та належні підтверджуючі документи, зокрема трудову книжку, а тому просить зобов`язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 26.05.2020.

Ухвалою суду від 11.12.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

06.01.2021 року, через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив представника відповідача на позовні вимоги ОСОБА_1 (арк. справи 42-44).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що при призначенні пенсій на пільгових умовах особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 року, для зарахування до пільгового стажу певного 5-річного періоду роботи у несприятливих умовах праці, відповідне право упродовж цього періоду повинно бути підтверджено за результатами атестації робочих місць на підприємствах, установах, організаціях, згідно постанови КМУ від 01.08.1992р. №442, яка здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності. Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, зокрема, наявність професії чи посади в зазначеному Списку, підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць (при наявності пільгового стажу після 21.08.1992 року), а також підтвердження первинними документами зайнятості повного робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення працівникам, зокрема вибуховик, підривник лише згідно атестацій робочих місць, проведених у 2008, 2012, 2017 роках. З огляду на що, на момент звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії, пільговий стаж його роботи на посаді вибуховика з виконанням обов`язків водія із врахуванням атестацій робочих місць, проведених у 2008, 2012, 2017 роках за період з 08.09.2008 по 10.03.2020 склав 11 років 02 місяці 11 днів, що є меншим за необхідний, а тому, на думку відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області законно відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 6 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управлянні Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою від 24.06.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - заява) (арк. справи 15).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області розглянуло заяву позивача із доданими до неї документами та, за результатами розгляду, прийнято рішення, яке оформлено листом від 02.10.2020 №1900-0321-8/15683, про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Своє рішення відповідач мотивував тим, що відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затвердженим Кабінетом міністрів України і за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків (залежно від дати досягнення пенсійного віку), з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці - 12 років 6 місяців для чоловіків, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи.

Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 24.06.2016р. №461, розділом 1 «Гірничі роботи» підрозділ «Відкриті гірничі роботи та роботи на поверхні» передбачені посади, зокрема - підривники; водії автотранспортних засобів, зайняті в технологічному процесі.

Відповідач зазначив, що згідно із записами трудової книжки та довідки №78 від 22.05.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ДП «Західдорвибухпром», позивач працював вибуховиком, підривником з виконанням обов`язків водія в Спецуправлінні «Тернопільшляхвибухпром», ДП «Західдорвибухпром» з 10.10.1994 по 05.01.2018 та з 09.01.2018 по 10.03,2020.

Наказом №20 від 15.06.1994 «Про підтвердження робочих місць, виробництва, робіт, професій і посад спецуправління, працівникам яких підтверджується право на пільги та компенсації за результатами проведеної атестації» та висновком експертизи якості проведеної атестації робочих місць по Міжобласному спеціалізованому виробничому управлінні бурових робіт "Західшляхвибухпром" №02-01/01/051 від 03.03.2017 підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2, працівникам, зокрема - підривники.

Наказом №44 від 23.09.2003 «Про перелік робочих місць, професій і посад працівників підприємства, яким згідно атестації робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення» та висновком експертизи якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці по Міжобласному спеціалізованому виробничому управлінні «Західшляхвибухпром» №98 від 23.09.2003 підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2, працівникам, зокрема - вибуховик.

Наказом №50 від 08.09.2008 «Про перелік робочих місць, професій і посад працівників підприємства, яким згідно атестації робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення» та висновком щодо якості проведеної атестації робочих місці за умовами праці по ДП «Західдорвибухпром» №01- 02/214 від 07.04.2011 підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2, працівникам, зокрема - вибуховик, водій автотранспортних засобів.

Наказом №27 від 01.06.2012 «Про перелік робочих місць, професій і посад працівників підприємства, яким згідно атестації робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення» та висновком щодо якості проведеної атестації робочих місці за умовами праці по ДП «Західдорвибухпром» №01- 02/242 від 20.06.2012 підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2, працівникам, зокрема - вибуховик, водій.

Наказом №43 від 02.08.2017 «Про перелік робочих місць, професій і посад працівників підприємства, яким згідно атестації робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення» підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2, працівникам, зокрема - вибуховик, водій автотранспортних засобів.

Окрім цього, за результатами акту перевірки №1792 від 24.06.2020 пільгового стажу роботи в ДП «Західдорвибухпром», проведеної спеціалістами відділу контрольно-перевірочної роботи №1 управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відповідачем встановлено що, позивач працював на посадах вибуховика (підривника) з виконанням обов`язків водія з 10.10.1994 по 05.01.2018 та з 09.01.2018 по 10.03.2020.

Відповідач зазначив, що оскільки обидві професії передбачені Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016р. №461, відповідач дійшов висновку, що відповідні робітники мають право на пільгову пенсію в разі підтвердження такого права за результатами атестації робочих місць. З огляду на що вважає, що на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про призначенням пенсії, його пільговий стаж роботи на посаді вибуховика з виконанням обов`язків водія із врахуванням атестацій робочих місць, проведених у 2008, 2012, 2017 роках за період з 08.09.2008 по 10.03.2020, складає 11 років 02 місяці 11 днів, що є меншим за необхідний, а отже призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно статті 114 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - підстави відсутні (арк. справи 18-19).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) «Про пенсійне забезпечення» та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно наявного у матеріалах справи розрахунку стажу роботи ОСОБА_1 від 24.06.2020, відповідачем зараховано до загального страхового стажу 37 років 1 місяць 28 днів (арк. справи 17).

Відповідачем також зараховано пільговий страховий стаж позивача на робота із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, а саме:

за період з 08.09.2008 по 02.01.2013 (4 роки 4 місяці 2 дні;

за період з 01.02.2013 по 08.02.2013 ( 8 днів);

за період з 01.03.2013 по 31.05.2017 (4 роки 3 місяці);

за період з 02.08.2017 по 31.12.2017 ( 5 місяців);

за період з 01.01.2018 по 05.01.2018 (1 місяць);

за період з 09.01.2018 по 31.01.2018 (1 місяць);

за період з 01.02.2018 по 10.03.2020 (2 роки 2 місяці).

Разом з тим, відсутні відомості про зарахування відповідачем періодів роботи позивача до пільгового стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників за період з 23.09.1986 по 07.09.2008, з 01.06.2017 по 01.08.2017 та з 06.01.2018 по 08.01.2018.

З відзиву представника відповідача слідує, що позивач перебував у зазначені періоди з 23.09.1986 по 07.09.2008, з 01.06.2017 по 01.08.2017 та з 06.01.2018 по 08.01.2018 на посаді вибуховика з виконанням обов`язків водія, тобто на тій же посаді, що в періодах які враховано ним при частковому підтвердженні пільгового страхового стажу, однак, посилаючись на вимоги постанови КМУ від 01.081992 №442, відповідач не зарахував його до пільгового через відсутність атестацій робочих місць.

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків (за відсутності вказаного стажу роботи у період до 01.04.2024 пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 01.04.2018 по 30.03.2019 не менше 27 років у чоловіків), з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Аналогічні приписи містяться у пункті 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV.

Таким чином, головними умовами для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за заявою від 24.06.2020 є досягнення ним віку 55 років, наявність стажу роботи 37 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Як передбачено статтею 10 Закону №1788-ХІІ, пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

За приписами частин першої, другої статті 7 Закону №1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

За приписами статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 №1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 №159/4178/16-а.

Списки № 1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162; якщо пільгова робота продовжується після 16.01.2003 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03.08.2016, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36; якщо пільгова робота продовжується після 03.08.2016 (або тільки почалась після цієї дати) - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

Досліджуючи копію трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 (арк. справи 12-14) стосовно трудової діяльність позивача, яка стосується права на пільгове пенсійне забезпечення за умовами праці, судом встановлено наступне.

Згідно запису №9 трудової книжки НОМЕР_1 від 10.10.1994 року у зв`язку із закінченням курсів, ОСОБА_1 прийнятий на роботу підривником з виконанням обов`язків водія до Міжобласного спеціалізованого виробничого управління «Західшляхвибухпром».

Окрім цього, наказом №20 від 15.06.1994 року «Про підтвердження робочих місць, виробництва, робіт, професій і посад спецуправління, працівникам яких підтверджується право на пільги та компенсації за результатами проведеної атестації» та висновком експертизи якості проведеної атестації робочих місць по Міжобласному спеціалізованому виробничому управлінні бурових робіт «Західшляхвибухпром» №02-01/01/051 від 03.03.2017 року підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2, працівникам, зокрема - підривник (арк. справи 27-28).

Відповідно до запису №10 від 10.10.2003 року трудової книжки позивача професію «підривник» замінено на «вибуховик».

При цьому, наказом №44 від 23.09.2003 року «Про перелік робочих місць, професій і посад працівників підприємства, яким згідно атестації робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення» та висновком експертизи якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці по Міжобласному спеціалізованому виробничому управлінні «Західшляхвибухпром» №98 від 23.09.2003 року підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2, працівникам, зокрема - вибуховик (арк. справи 32-33).

Судом встановлено, що у період з 10.03.1994 по 16.01.2003 року діяв Список №2 виробництв, робіт, професій, посад, показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, де класифікатором 2010100а-11429 передбачено посаду «Підривники».

У період з 16.01.2003 по 24.06.2016 року діяв Список №2 затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, розділом І «Гірничі роботи» підрозділом І «Відкриті гірничі роботи та роботи на поверхні» пунктом 1.1а якого передбачено посаду «Вибуховики».

Окрім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016р. №461, затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, де Списком №2, а саме: розділом І «Гірничі роботи» підрозділ «Відкриті гірничі роботи та роботи на поверхні» передбачені посади, зокрема - «підривники», «водії автотранспортних засобів, зайняті в технологічному процесі».

З долученої до матеріалів судової справи довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №48 від 22.05.2020 року, виданої дочірнім підприємством «Західдорвибухпром» (акр. справи 23), ОСОБА_1 працював повний робочий день в Міжобласному виробничому управлінні «Західдорвибухпром», за період з 10.10.1994 по 05.01.2018 року та з 09.01.2018 по 10.03.2020 року на посаді вибуховика з виконанням обов`язків водія, що ідентично професіям «підривник» та «водій автотранспортного засобу».

Зі змісту даної довідки слідує, що до обов`язків вибуховика дільниці буровибухових робіт з виконанням обов`язків водія входить: виписка, одержання, навантаження, розвантаження транспортування вибухових матеріалів до місця проведення вибухових робіт, виготовлення патронів-бойовиків, заряджання шпурів та свердловин, монтаж і перевірка справності підривної мережі, проведення вибуху. Проведення на полігоні випробувань вибухових матеріалів. Всі ці роботи виконувались вручну, в умовах шкідливих та небезпечних виробничих факторів, при наявності в робочій зоні шкідливих хімічних речовин, фібро генного пилу, часто за складних погодних та кліматичних умов, при наявності емоційної та інтелектуальної напруженості.

Отже, на підставі вище викладеного, судом встановлено, що за період з 10.10.1994 по 05.01.2018 року та з 09.01.2018 по 10.03.2020 року пільговий стаж роботи ОСОБА_1 на посаді: «вибуховик», «водій автотранспортного засобу» становить 25 років 04 місяці 26 днів (при необхідних 12 років 6 місяців). При цьому, загальний стаж роботи позивача становить 37 років 01 місяць 28 днів, що підтверджується розрахунком стажу.

Водночас, зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0321-8/15683 від 02.10.2020 року (арк. справи 18-19) слідує, що позивачу із врахуванням атестацій робочих місць, проведених у 1994, 2003 роках, підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення працівникам, зокрема вибуховик, підривник, а згідно атестацій робочих місць, проведених у 2008, 2012, 2017 роках - підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення працівникам, зокрема - вибуховик і водій автотранспортних засобів, однак для призначення пенсії зараховано лише пільговий стаж роботи на посаді вибуховика з виконанням обов`язків водія із врахуванням атестацій робочих місць, проведених у 2008, 2012, 2017 роках за період з 08.09.2008 по 10.03.2020 року.

Щодо необхідності проведення атестації робочих місць за умовами праці, суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Судом встановлено, та не заперечено сторонами, що на підприємствах, де працював позивач підривником з виконанням обов`язків водія, вибуховиком - було проведено атестацію робочих місць за умовами праці, якою підтверджено право працівників, які працюють на посаді підривника з виконанням обов`язків водія, вибуховика, на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 (арк. справи 26-33).

Отже, періоди роботи позивача Міжобласному спеціалізованому виробничому управлінні бурових робіт «Західшляхвибухпром», ДП «Західдорвибухпром» мають бути зараховані до пільгового стажу за результатами проведення атестацій.

Щодо періоду роботи позивача, який не охоплено проведенням атестації робочого місця, то суд зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, суд вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі № 21-183а13, від 25.11.2014 у справі № 21-519а14, від 10.03.2015 та 17.03.2015 у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14.04.2015 у справі № 21-383а14, від 02.12.2015 у справі № 21-1329а15, від 10.02.2016 у справі № 21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці, на які у доповненнях до відзиву посилається відповідач.

За нормами частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (частина 4 статті 245 КАС України).

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення.

З правового аналізу зазначених норм вбачається, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Суд констатує, що у спірних правовідносинах нормами чинного законодавства, враховуючи наявність у позивача 55 річного віку, достатнього загального та спеціального (пільгового) стажу, не передбачено альтернативних способів поведінки, дій, рішень суб`єкта владних повноважень, окрім як призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

З приводу дати, з якої слід призначити пенсію позивачу, то суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку; пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відтак, з урахуванням наведеного та положень частини першої статті 45 Закону №1058-IV, пунктів 1.6, 1.7 Порядку №22-1, беручи до уваги факт звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії 24.06.2020, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення позивачем 55 років (25.05.2020), суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права та є адекватним наявним обставинам, буде зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 26.05.2020.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, заперечень, не довів правомірності оскаржуваних дій.

Водночас, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач за подання даної позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн згідно квитанції №30 від 18.11.2020 (арк. справи 1), а отже, такі судові витрати підлягають до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.10.1994 по 07.09.2008 року на посаді підривника (вибуховика) в Міжобласному спеціалізованому виробничому управлінні «Західшляхвибухпром» перейменованого в Дочірнє підприємство «Західшляхвибухпром» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26.05.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 судові витрати на суму 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 січня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддя Мірінович У.А.