Рішення № 94126830, 14.01.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2021 р. № 400/5194/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 про:визнання протиправною та скасування вимоги від 20.02.2020 № Ф-2851-25У,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області від 20.02.2020 за № Ф-2851-25У про сплату боргу (недоїмки) в сумі 32767,34 гривень.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржувана вимога від 20.02.2020 про сплату боргу є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки винесена безпідставно, враховуючи те, що позивач з 2014 року по теперішній час працює найманим працівником, із заробітної плати здійснюється відрахування та сплата ЄСВ. За таких обставин, необхідність сплати єдиного внеску особами, які зареєстровані як фізичні особи - підприємці, проте господарську діяльність не здійснюють та доходи не отримують, та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату, що суперечить меті запровадженого державою страхового внеску.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Обгрунтовуючи свою позицію, вказав на безпідставність позовних вимог зважаючи на те, що платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Відповідно до інформаційної бази даних ІС "Податковий блок" ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ДПС у Миколаївській області, за період з 2014 по 2019 рік за ОСОБА_1 значиться борг зі сплати єдиного внеску. Щодо інформації стосовно працевлаштування позивача, то ТОВ "Леонні" подано останній звіт про суми заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період вересня 2019 із зазначенням дати звільнення позивача, а ПП "Амарист" за період з 2018-2019 не подавались звіти.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначає, що нарахування позивачу заробітної плати та відрахування ЄСВ у період з 2017-2019 рік здійснювали підприємства, з якими він перебував у трудових відносинах.

Суд розглянув справу 14.01.2021, відповідно до вимог ст.262 КАС України, без проведення судового засідання, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та Рішення Ради суддів України від 17.03.2020 №19, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 01.10.2010 року був зареєстрований в статусі фізичної особи-підприємця.

Відповідно до інформації про застраховану особу ОСОБА_1 , викладеної у довідці Форми ОК-5 реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ПФУ, позивач у 2014, 2017-2019 роках працював у ПП "ТК"Крокус", вільній профспілці машиністів України, ТОВ "Мегаполіс Буд", ТОВ "Грумтек", ТОВ "Грандис Лайн", ТОВ "Клонді", ТОВ "Рендал" та відповідно протягом цього періоду вказані товариства сплачували ЄСВ за найманого працівника ОСОБА_1 .

Крім того, у період з 27.11.2018 по 19.12.2019 ОСОБА_1 працював директором у ПП "Амарист", що підтверджується записом у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

20.02.2020 Головним управлінням ДПС виставлена вимога № Ф-2851-25 У про сплату боргу (недоїмки) в сумі 32767,34 гривень на ім`я ОСОБА_1 .

На виконання вимоги № Ф-2851-25 У від 20.02.2020 Інгульським відділом ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 62958958, на виконання якого винесено постанову від 07.09.2020 про відкриття виконавчого провадження.

13.11.2020 припинено підприємницьку діяльність позивача, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено відповідний запис №2005220060002053689.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"(далі - Закон).

Як вбачається з ч. 1 ст. 4 Закону, платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Платник єдиного внеску зобов`язаний:1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону податкові органи зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 25 податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області сформовано вимогу від 20.02.2020 № Ф-2851-25У на підставі даних інформаційної системи податкового органу, що відповідає положенням Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Системний аналіз норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" свідчить про те, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ.

Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З наведеного випливає, що з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, які зареєстровані як фізичні особи підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та, які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 року по справі № 440/2149/19 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86203700).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску, про сплату якої виставлено вимогу №Ф-2851-25У від 20.02.2020, складає 32767,34 гривень, а саме за ІІ-IV квартали 2014 року, 2017 рік, І-IV квартали 2018 року та І-IV квартал 2019 року.

Оскільки протягом вказаного періоду позивач перебував у трудових відносинах з ПП "ТК"Крокус", вільною профспілкою машиністів України, ТОВ "Мегаполіс Буд", ТОВ "Грумтек", ТОВ "Грандис Лайн", ТОВ "Клонді", ТОВ "Рендал", у нього відсутній обов`язок сплачувати єдиний внесок з цього періоду.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що ГУ ДПС у Миколаївській області безпідставно здійснено нарахування позивачу єдиного внеску, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2020 року №Ф-2851-25У є протиправною та підлягає скасуванню.

Позов задовольнити.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 840,80 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 20.02.2020 за № Ф-2851-25У про сплату боргу (недоїмки) в сумі 32767,34 гривень.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 840,80 (вісімсот сорок грн вісімдесят коп) гривень.

4. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко