Рішення № 94126564, 13.01.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 січня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3587/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Марківське ОУПФУ Луганської області), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 29.04.2020 №16 "Про відмову в перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати згідно Закону України "Про прокуратуру" гр. ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити перерахунок та виплату без обмеження граничного розміру та у часі ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" в первинній редакції, з врахуванням положень ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», що діяла на час призначення мені пенсії, виходячи з розрахунку 90 (дев`яносто) % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області від 02.03.2020 №18- 122 вих.20;

- зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити різницю суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою з урахуванням довідки від 02.03.2020 №18-122 вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 02.03.2006 призначено пенсію за вислугою років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789 в розмірі 90% сум заробітної плати на посаді прокурора Перевальського району Луганської області. 29.04.2020 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії згідно довідки прокуратури Луганської області № 18-122вих-20 від 02.03.2020 про складові заробітної плати на посаді прокурора прокуратури області (на правах начальника відділу).

Як стверджує позивач, листом від 28.04.2020 № 2851/03.1-18 Марківським ОУПФУ Луганської області повідомлено про те, що рішенням від 29.04.2020 № 16 відмовлено в перерахунку пенсії.

Позивач вважає, що дії та рішення відповідача від 29.04.2020 № 16 є протиправними та такими, що порушують його права на соціальний захист.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином (арк.спр.77).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, просив здійснювати розгляд справи без участі представника (арк.спр.79).

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вимоги статті 205 КАС України, суд приходить до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

27.11.2020 від представника відповідача до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 48685/2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю (арк.спр.40-45 ).

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вимоги статті 205 КАС України, суд приходить до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Судом по справі вчинено такі процесуальні дії:

- ухвалою суду від 09.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження (арк.спр.34-35);

- ухвалою суду від 23.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (арк.спр.74).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 є пенсіонером за вислугою років з 20.08.2002, про що свідчить протокол № 147 від 20.08.2002 (арк.спр.28-29, 47).

02.03.2020 за № 18-122 вих.20 Прокуратурою Луганської області відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)2019 та у зв`язку з підвищенням у вересні 2017 року заробітної плати працюючих працівників органів прокуратури згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», ОСОБА_1 видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за нормами чинними на 06.09.2017 за відповідною (прирівняною) посадою прокурор районної прокуратури (арк. спр. 27).

03.03.2020 позивач звернувся до Марківського ОУПФУ Луганської області із заявою про перерахунок пенсії за вислугою років у зв`язку із підвищенням розміру посадового окладу на підставі довідки прокуратури Луганської області від 12.03.2002.03.2020 № 18-122 вих. 20 (арк. спр. 50).

За результатами розгляду заяви позивача від 03.03.2020 відповідач прийняв рішення від 29.04.2020, яким відмовив позивачу у проведенні перерахунку, посилаючись на те, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугою років призначену відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ. Положення частини 18 зазначеного закону, які визначали умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури у зв`язку із підвищенням заробітної плати, з дня набрання чинності Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014, тобто з липня 2015 втратили чинність (арк.спр.49).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади пенсійного забезпечення працівників прокуратури встановлює Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015.

Відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ, в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 (справа № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні встановив, що:

частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Конституційний Суд України також дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України.

Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 №2136-VIII передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У Рішенні від 24.12.1997 № 8-зп у справі № 3/690-97 Конституційний Суд України зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

У Рішенні від 30.09.2010 № 20-рп/2010 у справі № 1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 08.12.2004 № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.

Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018(2413/18, 2807/19), як це визначено статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», тобто з 13.12.2019.

Отже, з 13.12.2019 Закон № 1697-VІІ не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України

Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.

Відтак, зазначена постанова, що набрала чинності 06.09.2017, є підставою для проведення перерахунку пенсії позивачу.

Суд зауважує, шо дана постанова Уряду хоча й набрала чинності 06.09.2017, однак на позивача її положення поширюються лише з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019.

Так, за змістом довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій Прокуратури Луганської області від 02.03.2020 № 18-122 вих. 20, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017, що є підставою для перерахунку пенсії, розмір заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами, чинними на 06.09.2017, за відповідною (прирівняною) посадою прокурора місцевої прокуратури, з урахуванням усіх складових, становить 49504,00 грн. (арк.спр.27).

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року у справі № 7-р(ІІ)2019 існувало на момент звернення до відповідача право на перерахунок пенсії у зв`язку з збільшенням розміру складових його заробітної плати.

На підставі наведеного та враховуючи, що протиправні дії відповідача полягали саме у прийнятті рішення, яке створює відповідні правові наслідки, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови позивача у перерахунку раніше призначеної пенсії у відповідності до довідки Прокуратури Луганської області від 02.03.2020 № 18-122 вих. 20, оскільки з 13.12.2019 підстави для відмови в такому перерахунку були відсутні.

Щодо вимоги позивача про виплату пенсії без обмеження її максимального розміру, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області від 12.03.2020 № 18/202 вих. 20, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII (в редакції Законів України № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та №1774-VIII від 06.12.2016), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 01.01.2016 по 31.12.2016 та з 01.01.2017 року по 31.12.2017 максимального розміру пенсії у розмірі 10740,00 грн. визначено Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Як слідує з пунктів 1 та 2 Прикінцевих положень Закону України № 911-VІІІ, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Крім того, пункт 1 Прикінцевих Положень Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII цей Закон набирає чинності з 01 січня 2017 року.

Спір між позивачем та Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області виник з підстави відмови йому у здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії є похідним і повинно вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.

Суд зазначає, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.

Відтак, спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії або порядку та способу виплати пенсії ОСОБА_2 на час звернення позивача у цій справі відсутній.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Аналогічна правова позиція висловлена у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 року за результатами розгляду зразкової справи № 560/2120/20.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні вимог позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, без обмеження граничного розміру пенсії, виходячи з розрахунку 90% суми місячного заробітку слід відмовити.

Щодо вимоги в частині зобов`язання виплатити різницю суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разом та однією сумою, суд зазначає, що спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб`єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. У разі задоволення позову та набрання чинності рішенням суду про зобов`язання сплатити недоплачену частину пенсії перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми єдиним платежем, так і кількома платежами, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.

Отже, вимога виплатити різницю суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разом та однією сумою не підлягає задоволенню, оскільки з системного аналізу положень частини 1 статті 2 та частини 3 статті 2 КАС України в кореспонденції з приписами статті 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, вбачається, що суд не може перебирати на себе функції суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта.

Кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення, адже метою судового захисту є спонукання владного суб`єкта до належного виконання адміністративних функцій у повному обсязі, що полягає у проведенні розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії.

Відтак, у задоволені вказаних вимог також слід відмовити.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та зобов`язати Марківське ОУПФУ Луганської області здійснити перерахунок розміру раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, на підставі довідки Прокуратури Луганської області від 02 березня 2020 року №18-122 вих-20, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 13 грудня 2019 року.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідачем не доведено правомірності винесення ним оскаржуваного рішення.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина восьма статті 139 КАС України).

Оскільки спір виник внаслідок протиправних дій відповідача і позовні вимоги підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання судом неналежного способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ: 41247405, місцезнаходження: Луганська обл., Марківський р-н, селище міського типу Марківка, вул. Центральна, буд. 20) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 29 квітня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років.

Зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» на підставі довідки Прокуратури Луганської області від 02 березня 2020 року № 18-122 вих.20, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 13 грудня 2019 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляцій-ного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну час-тини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя Є.О. Кисельова