
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про забезпечення позову
14 січня 2021 року № 320/13188/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в м. Києві заяву представника позивача Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення заступника керівника Головного управління Державної податкової служби у Київській області Михайла Огерука №1 від 13 листопада 2020 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
13.01.2021 представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- зупинити дію рішення заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Київській області Михайла Огерука №1 від 13 листопада 2020 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків;
- зупинити стягнення коштів із банківських рахунків Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" на підставі рішення заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Київській області Михайла Огерука №1 від 13 листопада 2020 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків.
Обґрунтовуючи вказану заяву, представник позивача зазначив, що на підставі спірного рішення заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Київській області Михайла Огерука №1 від 13 листопада 2020 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків з банківського рахунку підприємства вже стягнуто кошти на загальну суму 543 945,23 грн.
З огляду на викладене, на думку представника, на час розгляду справи існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі, оскільки з рахунків підприємства систематично списуються грошові кошти в рахунок погашення неіснуючого податкового боргу, сума якого є неузгодженого та непідтвердженою, тобто не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до абз.2 п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06.03.2008 № 2 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд враховує принципи, що висловлені Рекомендацією №R (89)8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Міністром Ради Європи 13 вересня 1989 року.
Так, Комітет Міністрів, виходячи з того, що негайне і повне виконання адміністративних актів, які стали або можуть стати предметом оскарження, спроможні за деяких обставин завдавати інтересам осіб непоправної шкоди і що необхідно, заради справедливості, не допускати таких наслідків, виходячи з доцільності гарантувати особам, які цього потребують, тимчасовий захист з боку судів, не ігноруючи при цьому необхідність забезпечення ефективності адміністративної діяльності, рекомендував урядам держав-членів керуватися в своєму праві та адміністративній практиці, зокрема, наступним.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень – 78022699).
Як вже було зазначено судом вище, обґрунтовуючи необхідність вжиття обраного заходу забезпечення позову, представник позивач зазначає, що з банківського рахунку підприємства вже стягнуто кошти на загальну суму 543 945,23 грн. в рахунок боргу, який є неузгодженим та назараз оскаржується в суді.
Вважає, що є всі підстави того, що в результаті здійснення примусового виконання рішення заступника керівника Головного управління Державної податкової служби у Київській області Михайла Огерука №1 від 13 листопада 2020 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків позивачу будуть завдані значні збитки, та у разі невжиття заходів забезпечення позову це може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Судом встановлено, що 13.11.2020 заступником начальника Головного управління Державної податкової служби у Київській області було прийнято рішення №1 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків.
У період з 20.11.2020 по 11.12.2020 з рахунків УДП "Укрінтеравтосервіс" було списано грошові кошти у загальному розмірі 543945,23 грн. в рахунок погашення податкового боргу, що підтверджується копіями платіжних доручень №1087 від 20.11.2020, №1088 від 23.11.2020, №1091 від 26.11.2020, №1093 від 30.11.2020, №1094 від 01.12.2020, №1096 від 03.12.2020, №1122 від 08.12.2020, №1137 від 10.12.2020, №1142 від 11.12.2020 доданих представником позивача до заяви.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що на даний час Головним управлінням ДПС у Київській області здійснюється примусове стягнення з УДП "Укрінтеравтосервіс" на користь держави готівки в рахунок погашення податкового боргу на підставі рішення №1 від 13.11.2020, яке оскаржене позивачем до суду.
З огляду на те, що стягнення з позивача суми боргу може відбутись до прийняття рішення судом, то невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що стягнення в примусовому порядку боргу, нарахованого Головним управлінням ДПС у Київській області, на підставі рішення від 13.11.2020 №1, правомірність винесення якого оскаржується у цій справі, може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача в разі задоволення адміністративного позову, тому вважає за доцільне зупинити стягнення коштів із банківських рахунків Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" на підставі рішення заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Київській області Михайла Огерука №1 від 13 листопада 2020 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Щодо обрання позивачем такого способу забезпечення позову як зупинення дії рішення заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Київській області Михайла Огерука №1 від 13 листопада 2020 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків , то суд вважає що без з`ясування фактичних обставин справи, такий вид забезпечення означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.
При цьому суд враховує, що вжиття таких заходів забезпечення як зупинення судом стягнення на підставі вищевказаного рішення не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі “Пантелеєнко проти України” (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі “Дорани проти Ірландії” (Doran v. Ireland) ЄСПЛ визначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
На підставі викладеного, дослідивши зміст заяви представника позивача та матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог заявника, необхідність надання позивачу тимчасового захисту з метою збереження існуючого становища на період розгляду справи, у зв`язку з чим вважає за доцільне зупинити стягнення коштів із банківських рахунків Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" на підставі рішення заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Київській області Михайла Огерука №1 від 13 листопада 2020 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 156, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
Заяву представника Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" про забезпечення позову задовольнити частково.
Зупинити стягнення коштів із банківських рахунків Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" на підставі рішення заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Київській області Михайла Огерука №1 від 13 листопада 2020 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Роз`яснити учасникам справи, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.
Судове рішення № 94126417, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 14.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/13188/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: