Рішення № 94126312, 14.01.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2021 р. справа № 300/2967/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 1241 Національної Гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини 1241 Національної гвардії України (далі – відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним наказ № 143 від 20.06.2019 командира військової частини 1241 Національної гвардії України в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військовослужбовця, звільненого з військової служби; зобов`язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за недоотримане речове майно у сумі 21160,24 грн.; датою виключення зі списків особового складу ОСОБА_1 вважати дату виплати йому грошової компенсації за недоотримане речове майно у сумі 21160,24 грн.; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячне грошове забезпечення військовослужбовця з 20.06.2019 по день виплати грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 21160,24 грн. з урахуванням індексації за цей період.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині 1241 Національної гвардії України. Наказом командира військової частини 1241 Національної гвардії України № 46 о/с від 13.06.2019 ОСОБА_1 звільнено з військової служби, а згідно наказу командира військової частини 1241 Національної гвардії України № 143 від 20.06.2019 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. На час видачі вищевказаного наказу № 143 від 20.06.2019 з ОСОБА_1 проведено розрахунок по грошовому забезпеченню, окрім виплати компенсації за додаткову відпустку як учаснику бойових дій та грошової компенсації за неотримане речове майно. Позивач зазначив, що компенсацію за додаткову відпустку як учаснику бойових дій отримав 19.02.2020. В той же час компенсацію за неотримане речове майно ОСОБА_1 не отримав. ОСОБА_1 зазначив, що наказ № 143 від 20.06.2019 прийнятий за відсутності проведення з позивачем усіх необхідних розрахунків та без його згоди. За вказаних обставин, ОСОБА_1 вважає, що відповідач зобов`язаний виплатити йому грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 21160,24 грн.

Ухвалою суду від 02.11.2020 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків.

Позивач у вказаний в ухвалі строк частково усунув недоліки позовної заяви, подавши 20.11.2020 уточнену позовну заяву від 19.11.2020.

Ухвалою від 25.11.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 1241 Національної гвардії України в частині позовної вимоги про визнання протиправним наказу № 143 від 20.06.2019 командира військової частини 1241 Національної гвардії України щодо виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військовослужбовця, звільненого з військової служби та позовної вимоги про те, що датою виключення зі списків особового складу ОСОБА_1 вважати дату виплати йому грошової компенсації за недоотримане речове майно у сумі 21160,24 грн., - повернуто позивачу.

Щодо решти позовних вимог, то ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07.12.2020 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Військової частини 1241 від 04.12.2020 за № 50/41-1844 на позовну заяву. Відповідач не визнає позову. У відзиві відповідач зазначив, що позивач особисто подав рапорт на звільнення, а тому погодився на звільнення з військової служби до проведення з ним усіх розрахунків. При цьому, продовжує відповідач, суму грошової компенсації за речове майно ОСОБА_1 не заробив особистою працею (службою) у військовій частині, оскільки ця виплата є способом соціального захисту військовослужбовців та надається згідно із кошторисними призначеннями на дані потреби. Грошова компенсація за неотримане речове майно не є складовою грошового забезпечення та не є основним джерелом для забезпечення життєдіяльності військовослужбовців, а виплачується в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна. Вказує на те, що відсутній законодавчо врегульований порядок розрахунку суми коштів за затримку у виплаті грошових компенсацій за неотримане речове майно для військовослужбовців. Відповідач зазначив, що грошове забезпеченя за час проходження військової служби у Військовій частині 1241 позивачу надано повністю та усі виплати у зв`язку із звільненням позивачу нараховані та виплачені.

14.12.2020 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача від 11.12.2020 про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 16.12.2020 суд відмовив в задоволенні клопотання представника позивача від 11.12.2020 про зупинення провадження у справі № 300/2967/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 1241 Національної Гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними в справі матеріалами відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Військовій частині 1241 Національної Гвардії України. Згідно наказу командира Військової частини 1241 Національної Гвардії України від 13.06.2019 № 46 о/с позивача звільнено з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту (а.с. 6), а відповідно до витягу з наказу командира Військової частини 1241 Національної Гвардії України від 20.06.2019 № 143 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 20.06.2019 та для зарахування на військовий облік направлено до Івано-Франківського МВК (а.с. 5).

12.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно.

11.02.2020 Військова частина 1241 Національної Гвардії України листом № 50/41-256 повідомила позивача, що грошову компенсацію за неотримане речове майно ОСОБА_1 буде нараховано після надходження коштів та надано довідку-розрахунок № 4 від 07.02.2020 про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу, на загальну суму 21160,24 грн. (а.с. 7-9).

Вирішуючи спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначає Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, статтею 1 Закону № 2011-ХІІ визначено, що соціальний захист військовослужбовців – це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (статті 2 цього Закону).

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до статті 9-1 вказаного Закону № 2011-ХІІ продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 за № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (надалі - Порядок № 178), який визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Так, відповідно до пунктів 3-5 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (надалі по тексту також - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Таким чином, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби (пункт 3 Порядку № 178), за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини (пункт 4 Порядку № 178) та довідки про вартість речового майна (пункт 5 Порядку № 178).

Згідно з пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 за № 475 (далі - Інструкція № 475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до затвердженого Порядку № 178.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 проходив військову службу в Військовій частині 1241 Національної Гвардії України. Згідно наказу командира Військової частини 1241 Національної Гвардії України від 13.06.2019 № 46 о/с позивача звільнено з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту, а відповідно до витягу з наказу командира Військової частини 1241 Національної Гвардії України від 20.06.2019 № 143 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 20.06.2019. Вказані обставини не заперечується відповідачем.

Таким чином, з огляду на зміст статті 9-1 Закону № 2011-XII, а також пунктів 2, 3 Порядку № 178, позивач має право на отримання грошової компенсації за неотримане речового майна.

При цьому, виплата позивачу грошової компенсації вартості за недоотримане речове майно на час розгляду судом цієї адміністративної справи Військовою частиною 1241 Національної Гвардії України не проведена.

На звернення позивача від 12.12.2019 про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, відповідач надав ОСОБА_1 довідку-розрахунок № 4 від 07.02.2020 про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу, на загальну суму 21160,24 грн., та листом № 50/41-256 від 11.02.2020 повідомив позивача, що грошову компенсацію за неотримане речове майно ОСОБА_1 буде нараховано після надходження коштів.

У відзиві на позовну заяву від 04.12.2020 відповідач не спростував факт невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно та не подав суду доказів такої виплати.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 3 Порядку № 178 право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

Отже військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

При цьому, в пункті 4 Порядку № 178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.

В даному випадку позивач звернувся до Військової частини 1241 Національної Гвардії України із заявою від 12.12.2019 про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, що, зокрема, передбачено пунктом 4 Порядку № 178. Однак відповідачем не виплачено позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, натомість надано роз`яснення про те, що таке виплата буде проведена після надходження коштів з довольчого органу. Відповідача також надав позивачу довідку за встановленою формою (довідка-розрахунок № 4 від 07.02.2020), необхідну для такої виплати, якою підтверджено вартість майна, яке підлягало компенсації, на суму 21160,24 грн.

За вказаних обставин, ОСОБА_1 вчинив дії, необхідні для вирішення питання щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 30 липня 2020 року в справі № 820/5767/17, від 19 лютого 2020 року в справі № 802/1677/16-а, від 29 серпня 2019 року у справі № 2040/7697/18, які підлягають врахуванню в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.

Доводи стосовно неможливості проведення компенсації, викладені відповідачем у відзиві, суд оцінює критично, оскільки вони не спростовують наявності відповідного права особи, яке вона набула за час проходження служби і яке є однією з гарантій статусу військовослужбовця. При цьому, чинними у спірному періоді нормативно-правовими актами не ставиться право особи на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно у залежність від наявності (відсутності) коштів у роботодавця.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини вказаного в рішенні від 08.11.2005 по справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00), якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

За вказаних обставин, а також зважаючи на гарантоване право військовослужбовця на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно, у разі звільнення з військової служби, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно. Таким чином, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача необхідно зобов`язати Військову частину 1241 Національної Гвардії України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 21160,24 грн. згідно довідки-розрахунку про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу за № 4 від 07.02.2020.

Що стосується позову в частині вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячне грошове забезпечення військовослужбовця з 20.06.2019 по день виплати грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 21160,24 грн. з урахуванням індексації за цей період, то суд вказує на таке.

Відповідно до положень частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» днем закінчення проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України, які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з`єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров`я та установах Національної гвардії України, визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністесртва внутрішніх справ України 15.03.2018 № 200 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.04.2018 за № 405/31857 (далі – Інструкція).

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у військових частинах за місцем служби.

Підпунктом 1 пункту 1 розділу ХХХІ Інструкції визначено, що у разі звільнення військовослужбовців з військової служби грошове забезпечення виплачується особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що обіймають посади до дня отримання військовою частиною наказу або повідомлення про звільнення з військової служби, слухачам, курсантам з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до дня, що настає за днем виключення наказом зі списків особового складу, але не більше ніж за один місяць з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення (з урахуванням пунктів 2– 4 цього розділу).

В даному випадку згідно витягу з наказу командира Військової частини 1241 Національної Гвардії України від 20.06.2019 № 143 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 20.06.2019.

Таким чином, з 20.06.2019 позивач припинив проходити військову службу, а тому після виключення його зі списків особового складу Військової частини 1241 Національної Гвардії України відсутні підстави для виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, передбаченого пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, в тому числі й з врахуванням його індексації.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Військової частини 1241 Національної Гвардії України належить задовольнити частково у такий спосіб: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно та зобов`язати Військову частину 1241 Національної Гвардії України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 21160,24 грн. згідно довідки-розрахунку про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу за № 4 від 07.02.2020. В задоволенні позову в частині вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячне грошове забезпечення військовослужбовця з 20.06.2019 по день виплати грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 21160,24 грн. з урахуванням індексації за цей період належить відмовити.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 16.10.2015, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій (а.с. 12).

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів понесення сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частинами 3, 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 1241 Національної Гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) грошової компенсації за неотримане речове майно.

Зобов`язати Військову частину 1241 Національної Гвардії України (ідентифікаційний код – 14323422, вулиця В.Чорновола, 161, місто Івано-Франківськ, 76018) виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 21160 (двадцять одну тисячу сто шістдесят) гривень 24 копійки згідно довідки-розрахунку про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , за № 4 від 07.02.2020.

Відмовити в задоволенні позову в частині вимоги про зобов`язання Військової частини 1241 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне грошове забезпечення військовослужбовця з 20.06.2019 по день виплати грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 21160,24 грн. з урахуванням індексації за цей період.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Військова частина 1241 Національної Гвардії України, ідентифікаційний код – 14323422, вулиця В.Чорновола, 161, місто Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.