Рішення № 94126305, 14.01.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2021 р. справа № 300/648/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області (надалі також – відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання списати податковий борг в сумі 110332,40 грн як безнадійний.

Позовні вимоги мотивовані тим, що заборгованість позивача по платежу "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування" розмірі 110332,40 грн, у відповідності до пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України є безнадійним податковим боргом, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, відтак такий підлягає списанню, однак відповідачем протиправно, в порушення вимог Податкового кодексу України та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 року за № 577, допущено бездіяльність та не вчинено жодних дій щодо списання податкової заборгованості позивача, що стало підставою для звернення останнього до відповідача з заявою про списання податкового боргу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 262,52 грн.

15.06.2020 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунуто.

У зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, встановивши після відкриття провадження, що дана позовна заява не відповідає вимогам, визначеним частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до приписів частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, 20.10.2020 постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Позивачу надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання належно оформленої позовної заяви з уточненням в частині "по батькові" позивача згідно паспортних даних із наданням належним чином засвідченої копії документів, які підтверджують особу позивача.

У зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 27.11.2020 продовжено розгляд адміністративної справи № 300/648/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 03.08.2020. У відзиві проти задоволення позовних вимог представник відповідача заперечив, вказав, на відсутність правових підстав для визнання податкового боргу безнадійним, оскільки постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 позов контролюючого органу про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 в розмірі 110332,40 грн, задоволено повністю та видано виконавчий лист №809/2861/14, який на даний час перебуває на виконанні в Івано-Франківську міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Окрім того, відповідач зазначив, що згідно Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 року за № 577 необхідною умовою для прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу є звернення платника податків до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню із обов`язковим доданням документів, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним. З врахуванням викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позову (а.с.36-38).

Вищенаведений відзив на позовну заяву відповідачем був надісланий позивачу, однак, відповіді на відзив у строк, встановлений судом та інших заяв позивач не подав, поважних причин ненадання відповіді на відзив у встановлений судом строк не повідомив.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та з 04.07.2006 до 21.07.2014 здійснював підприємницьку діяльність, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

07.08.2019 позивач звернувся до Головного управління ДФС в Івано-Франківської області із заявою про надання інформації про стан розрахунків ОСОБА_1 з податками, зборами та ЄСВ станом на 01.08.2019 та за наявності заборгованості вказати підстави та дату виникнення останньої (а.с.8).

Відповідачем надало відповідь на вищенаведену заяву №4131/10/09-19-55-07-16 від 16.08.2019, згідно якої зазначено, що відповідно до інтегрованих карток платника, що ведуться у відповідності до вимог Наказу Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016, у платника ОСОБА_1 станом на 01.08.2019 наявна заборгованість (податковий борг) по платежу "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 110332,40 грн, який виник 10.05.2014 внаслідок несплати поновленого за рішенням суду податкового-рішення повідомлення від 05.05.2008 №0016681700/0 (а.с.9).

27.08.2019 позивач звернувся до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області із заявою від 27.08.2019, в якій просив списати податковий борг у сумі 110332,40 грн, на підставі підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України та Наказу Міндоходів України від 10.10.2013 № 577(а.с.10).

За наслідком розгляду заяви щодо списання податкового боргу, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, згідно листа за № 28/10/09-19-55-10-14 від 04.09.2019, повідомило, що станом на 29.08.2019 за ОСОБА_1 числиться податковий борг у сумі 110332,40 грн, який виник згідно акту перевірки №2315/17-3/ НОМЕР_1 від 16.04.2018 та податкового повідомлення рішення №0016681700/0 від 05.05.2008 по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, який оскаржувався в судовому порядку платником та 10.05.2014 відображено в ІКП платника відповідно до Постанови ВАС України № К/9991/28455/12 від 31.01.2013. Оскільки, даний борг стягується за рішенням суду, а виконавчий лист направлений 07.11.2014 до ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції де перебуває відкрите виконавче провадження щодо стягнення боргу, контролюючий орган не має підстав для прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу (а.с.11).

Вважаючи вищенаведену відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, слід вийти із наступних мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), визначено, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове законодавство ґрунтується на принципах, зокрема на принципі загальності оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 36.1, 36.2, 36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19.1 статті 19 ПК України контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють функції, зокрема, щодо відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Згідно з підпунктом 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3. пункту 101.2. статті 101 Податкового кодексу України).

При цьому, пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №844/24376 (далі - Порядок №577).

Відповідно до положень пунктів 3.1, 3.2 Порядку №577 визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню контролюючим органом, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України) є дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

Згідно з приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку №577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційних систем не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Отже, списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 4.1 Порядку). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється органами державної податкової служби щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Відтак, аналізуючи зазначені норми закону, суд дійшов висновку, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК).

При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

Так, судом встановлено, що за результатами оскарження ФОП ОСОБА_1 податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0016681700/0 від 05.05.2008, постановою ВАС України № К/9991/28455/12 від 31.01.2013 касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську -задоволено частково. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 липня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року – скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо нарахування податкового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб та відмовлено в цій частині в задоволенні позовних вимог фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 . В іншій частині постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 липня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року залишити без змін. Відтак, податкове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням №0016681700/0 від 05.05.2008 набуло статусу узгодженого(а.с.48-49).

Також, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 по справі 809/2861/14 позов Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 110332,40 грн – задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 110332 гривні, 40 коп. Вказане рішення суду набрало законної сили 14.10.2014 (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/40597915).

20.10.2014 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано Державній податковій інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області виконавчий лист по справі 809/2861/14(а.с.51).

Відтак, у разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення "безнадійного", що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК.

Аналогічну правову позицію викладено в у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі 826/8231/15 (провадження №К/9901/24864/18).

З огляду на зазначене, суд критично ставиться до аргументів позивача, викладених в позовній заяві, відносно пропуску відповідачем 1095 денного строку на стягнення податкового боргу та невчинення належних дій щодо визнання такого боргу безнадійним та таким, що підлягає списанню, оскільки відповідачем вжито заходи до стягнення податкового боргу шляхом подання відповідного позову до суду.

Суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, зазначений податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не може вважатись "безнадійним", адже підлягає стягненню за рішенням суду і строки стягнення щодо нього встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним, а тому відсутні й підстави для списання такого боргу податковим органом.

У постанові Верховного Суду від 03.04.2020 року у справі №822/2243/17 викладено висновок, відповідно до якого невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, протягом тривалого часу не може бути підставою для звільнення від обов`язку платника податків виконати судове рішення та сплатити суму боргу.

За встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання списати податковий борг в сумі 110332,40 грн, як безнадійний є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд також враховує частину 2 статті 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, згідно приписів статті 139 КАСУ підстави для стягнення судових витрат з відповідача у суду відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання списати податковий борг в сумі 110332,40 грн як безнадійний.- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

відповідач: Головне управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.