Ухвала суду № 94125939, 22.12.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/12426/20

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Єфремової О.С.,

за участю: представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради (в особі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування) про визнання протиправними дій,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Житомирської міської ради в особі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування, в якій просить визнати дії Житомирської міської ради в особі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування (оформлені протоколом № 130 від 12.06.2015 року) щодо рекомендації № 1002/22 К-3 від 13.05.2015 року про зняття з розгляду питання щодо передачі ОСОБА_1 земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 протиправними та зобов`язати Житомирську міську раду в особі постійної омісії з питань містобудування, архітектури та землекористування передати на на розгляд сесії Житомирської міської ради питання щодо передачі ОСОБА_1 земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 27.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

07.10.2020 до суду надійшло клопотання Житомирської міської ради про закриття провадження у справі на підставі ч.1 ст.238 КАС України. В обгрунтування клопотання вказано, що прийнято рішення сесії Житомирської міської ради від 28.04.2016 №207 "Про пеедачу у власність та оренду земельних ділянок громадянам під існуючим нерухомим майном» щодо земельної ділянки площею 0,0365га кадастровий номер 1810136300:11:014:0059 за адресою АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яку передано у власність ОСОБА_2 та яке оскаржувалось в судовому порядку, де стороною по справі №395/9009/17 був ОСОБА_1 . Богунського районного суду м. Житомира від 13.03.2020 відновлено провадження у цивільній справі №295/10592/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Житомирська міська рада про встане влення порядку користування ти виділення земельної ділянки в натурі. А тому наявні судові провадження свідчать про наявний спір про право щодо земельної ділянки по АДРЕСА_2 , саме тому дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного провадження.

В судовому засіданні призначеного на 22.12.2020 року представники відповідача та третьої особи підтримали колопотання про закриття провадження у справі, представник позивача заперечив щодо заявленого клопотання.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Розглянувши клопотання представника відповідача про закриття провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

За змістом положень ст. 122 Земельного кодексу України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

У разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України.

За приписами ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч.ч. 10, 13, 14 ст. 123 Земельного кодексу України).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та визначені органи, уповноважені розглядати ці питання.

Так, зокрема, для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені Земельним кодексом України органи приймають одне з відповідних рішень.

Як встановлено судом, рішенням № 714 від 18.06.2014 року Житомирської міської ради позивачу надано дозвіл на розробку техйічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 ) на підставі заяви від 23.05.2014 року N° 2815, нотаріально посвідченої згоди від 23.05.2014 року № 1213, договору оренди землі від 26.08.2009 року № 040922900024.

06.03.2015 року позивач звернувся до міського голови з заявою про внесення на розгляд сесії міської ради питання щодо передачі земельної ділянки у власність та користування площею 0,0365 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку та споруд.

Пунктом 15.2 рішення Житомирської міської ради № 928 від 29.05.2015 року знято з розгляду питання щодо передачі у власність позивача земельної діля площею 0,0365 га за адресом АДРЕСА_2 , на підставі рекомендації постійної комісії- з питань містобудування, архітектури та землекористування; від 13.05.2015 року № 1002/22 К-3.

Зважаємо дії, Житомирської міської ради в особі постійної комісії з питань містобудування , архітектури та землекористування незаконними та протиправними, позивач просиь суд зобов`язати Житомирську міську раду в особі постійної омісії з питань містобудування, архітектури та землекористування передати на розгляд сесії Житомирської міської ради питання щодо передачі ОСОБА_1 земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 .

Конституційний Суд України у рішенні від 01 квітня 2010 року №10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 143 Конституції України, п. "а", "б", "в", "г" ст. 12 ЗК України, п. 1 ч. ст. 17 КАС України вирішив, що: - положення п. "а", "б", "в", "г" ст. 12 ЗК України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб`єкти владних повноважень;

- положення п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень, пов`язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно зі ст. 151-1 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Тобто, якщо особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких ці органи приймають відповідні рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Наведена правова позиція узгоджується із висновками Великої Палати Верховного суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (питання предметної юрисдикції), які викладені в постанові від 17.10.2018 у справі №380/624/16-ц (провадження №14-301цс18).

В даній справі встановлюватиметься факт правомірності здійснення владно-управлінських функцій відповідачем, як суб`єктом публічно-правових відносин щодо розгляду Житомирською міською радою питання з приводу передачі ОСОБА_1 земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд зауважує, що управління та розпорядження державним і комунальним майном є організаційно правовою діяльністю суб`єктів владних повноважень - органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють її шляхом прийняття актів з дотриманням встановленої процедури. У таких відносинах держава або територіальні громади не є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами.

У позові не порушується питання щодо визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, на час розгляду справи такого права відповідно до порядку, встановленого земельним законодавства.

Приватний інтерес між сторонами на час звернення до суду з цим адміністративним позовом відсутній.

Таким чином, спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №536/233/16-ц, та від 28.11.2018 у справі №820/4219/17.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в даному відпадку відсутні підстави для закриття провадження в даній справі, а тому у задоволенні клопотання Житомирської міської ради слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.238, 243, 248 КАС України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні клопотання Житомирської міської ради про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради (в особі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування), третя особа - Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про визнання протиправними дій, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 04.01.2021

Суддя О.Г. Попова