Ухвала суду № 94125768, 13.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

13 січня 2021 р. Справа №200/8559/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі:

секретаря судового засідання - Артемчук Д.В.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представниці відповідача – Богуцької В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача про роз`яснення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправним та скасування наказу від 12.08.2020 № 2993/к, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправним та скасування наказу від 12.08.2020 № 2993/к, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також визнання дій протиправними.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 16.12.2020 позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Суд визнав протиправним та скасував наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) «Про звільнення ОСОБА_2 » від 12.08.2020 № 2993/к. Поновив ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору судової роботи та міжнародного співробітництва у Донецькій області відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з 18.08.2020. Також суд стягнув зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.08.2020 по день ухвалення рішення суду у розмірі 74 069, 00 грн (сімдесят чотири тисячі шістдесят дев`ять гривень). В решті заявлених позовних вимог, - відмовив.

При цьому, на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про роз`яснення судового рішення по справі ОСОБА_2 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправним та скасування наказу від 12.08.2020 № 2993/к, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також визнання дій протиправними.

В обґрунтування вказаної заяви представник відповідача зазначає, що рішення є не зрозумілим в тій частині, яка допущена до негайного виконання, з огляду на наступне. Так, оскільки позивачка працювала на посаді строково, тобто, до виходу основного працівника, то виплата середньої заробітної плати за один місяць не може проводитися, оскільки як зазначалося вище, у зв`язку із виходом ОСОБА_3 із відпустки по догляду за дитиною, ОСОБА_1 була звільнена. А відтак, фактично відсутні підстави для виплати середньої заробітної плати за цілий місяць та поновлення її на посаді. Більш того, представник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) наголошує, що йому не зрозуміло як поновити на посаді працівника, який був прийнятий на роботу на декретну посаду ( ОСОБА_1 ), якщо наразі вийшов основний працівник.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

За правилами статті 254 КАС України роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

За загальними нормами права, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16.

Як встановлено судом, у заяві відповідача про роз`яснення судового рішення заявник просить роз`яснити порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2020, а саме яким чином поновити на посаді позивачку. Проте чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку виконання судового рішення.

Таким чином, із поданої заяви вбачається, що порушені заявником питання стосуються роз`яснення порядку та способу виконання рішення суду від 16.12.2020, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статті 254 КАС України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2018 року у справі №808/1298/15.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд зауважує, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2020 труднощів для розуміння не викликає, суть рішення зрозуміла та недвозначна, спосіб, у який викладено резолютивну частину вказаного рішення, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння.

Крім того, з обґрунтування заяви про роз`яснення судового рішення вбачається, що представник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не погоджується саме з прийнятим судом рішенням, що також не є підставою для роз`яснення рішення суду.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд у цій справі також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заява відповідача про роз`яснення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправним та скасування наказу від 12.08.2020 № 2993/к, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також визнання дій протиправними є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 248, 254, 256, 372 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача про роз`яснення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправним та скасування наказу від 12.08.2020 № 2993/к, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також визнання дій протиправними, – залишити без задоволення.

Повний текст ухвали складено 14.01.2021.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя В.А. Голуб