
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2020 року Справа № 160/13180/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2020 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН-35/4.3-1505-ФС/130 від 24.09.2020 року про накладення штрафу на КП «МАД-1» НМР у розмірі 15 000 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 29.09.2020 р. КП «МАД-1» НМР отримало постанову про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ДН-35/4.3-1505-ФС/130 від 24.09.2020 року, винесену Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області, якою відповідно до ст.53 Закону України "Про зайнятість населення", ч.3 ст.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ № 509 від 17.07.2013 р. та на підставі абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України накладено на підприємство штраф у розмірі 15 000 грн. Підставою для складання постанови № ДН-35/4.3-1505-ФС/130 став акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 17.08.2020 року №ДН-35/4.3-1505. Позивач вважає, що постанова про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ДН-35/4.3-1505-ФС/130 від 24.09.2020 р. є протиправною та підлягає скасуванню судом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
До суду 30.11.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що інспектором праці Бакаловою О.В. було пред`явлено службове посвідчення, надано направлення на проведення інспекційного відвідування від 11.08.2020 року № 545-Н та вимогу про надання документів від 14.08.2020 року № ДН-147/1/4.3-1505/ПД головному бухгалтеру КП «МАД-1» НМР. Головний бухгалтер ознайомившись з наданими документами зателефонувала керівнику та повідомила про початок інспекційного відвідування. Завершивши телефонну розмову ОСОБА_1 було повідомлено, що керівник на виїзді, коли буде невідомо, а також зазначила, що погодження щодо надання документів для проведення позапланового заходу керівництвом не надано. Від підписання направлення на проведення позапланового заходу та в отримані вимоги щодо надання документів - відмовилась. Також не був наданий журнал для здійснення запису щодо розпочатого позапланового заходу, посилаючись на те, що розпоряджень керівника не було. Станом на 11 год. 00 хв. 14.08.2020 року документи зазначені у вимозі про надання документів від 14.08.2020 року № ДН-147/1/4.3-1505/ПД - не надані. Вимога про надання документів від 14.08.2020 року № ДН-147/1/4.3-1505/ПД - не оскаржувалась позивачем. В зв`язку з чим був складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 17.08.2020 року № ДН-35/4.3-1505 та 18.08.2020 року направлено позивачу. Зазначене свідчить про створення об`єктом відвідування перешкод у проведенні інспекційного відвідування.
На вимогу пункту 15 Порядку № 823 міському голові Нікопольської міської ради направлено лист разом із актом про неможливість проведення інспекційного відвідування від 17.08.2020 року № ДН-35/4.3-1505 для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням. 25.09.2020 року листом із повідомленням на адресу позивача направлено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 24.09.2020 року № ДН-35/4.3-1505-ФС/130. Враховуючи викладене відповідач вважає, що спірна постанова про накладення штрафу уповноваженими особами від 24.09.2020 року є законною та обґрунтованою, складеною на підставі та відповідно до норм діючого законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування, що є підставою для відмови у задоволенні позовної заяви позивача.
До суду 08.12.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що у відзиві відповідача відсутні контраргументи з питання перевищення службових повноважень посадовою особою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, що виразилося у накладенні штрафу на 2 181 грн. більший, ніж розмір штрафу, встановлений абз.6 ч.2 ст.265 КЗпП України. Також відсутні пояснення щодо невідповідності акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 17.08.2020 року №ДН-35/4.3-1505 формі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування, затвердженої Наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 р. №1388 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів», а саме: відсутності в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування від 17.08.2020 року №ДН-35/4.3-1505, інформації про час та дату, коли було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування.
Відповідачем також не надано жодного пояснення щодо відсутності будь-якої реакції на листи позивача: № 542/20 від 11.08.2020 р., № 565/20 від 21.08.2020 р. Відсутнє пояснення щодо строків розгляду листа вих.№522/20 від 14.08.2020 р.: відповідь-лист №6382-16/04 від 17.09.2020 р. отримана КП «МАД-1» НМР 05.10.2020 p., тобто через 6 днів після отримання постанови про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ДН-35/4.3-1505-ФС/130 від 24.09.2020 р., та відповідно, майже через два місяця з моменту звернення. В листі від 22.10.2020 р. №337/4.3-20 «Про розгляд скарги», Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області визнало не дотримання ОСОБА_1 при здійсненні контрольного заходу повноважень та обов`язків, визначених Законом України №877 та не застосування уніфікованих форм документів, затверджених Наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 р. №1338. Таким чином, позивач вважає, що при прийнятті постанови № ДН-35/4.3-1505-ФС/130 від 24.09.2020 р. про накладення штрафу на КП «МАД-1» НМР штрафу у розмірі 15 000 грн., Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області не було дотримано принципів, встановлених п.п.1, 3-6, 9 ч.2 ст.2 КАС України, що є підставою для задоволення позову.
Відповідач своїм правом на подачу заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву до теперішнього часу не скористався.
В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив на позовну заяву, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно абз.5 ч.1 ст.6 Закону України № 877-V на підставі звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам (вх.№1198/МО-10875153 від 06.07.2020 року Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області), за погодженням Державної служби України з питань праці від 17.07.2020 року №4838/2.1/3.1-20 (вх.№13591 від 17.07.2020 року Головного управління) призначено інспекційне відвідування КП «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради.
14.08.2020 року о 10 год. 30 хв. було розпочато позаплановий захід за адресою місцезнаходження юридичної особи: 53200, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Ушинського, буд.51, кор.Б. На проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю з питань повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати інспекційне відвідування у КП «МАД-1» НМР мало бути проведено з 12.08.2020 по 17.08.2020. У визначені наказом терміни інспекційного відвідування вказаного суб`єкта господарювання інспектором праці ОСОБА_1 не проведено, про що складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 17.08.2020 р. №ДН-35/4.3-1505.
За результатами розгляду справи уповноваженою посадовою особою на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 17.08.2020 року № ДН-35/4.3-1505 було складено постанову про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ДН-35/4.3-1505-ФС/130 від 24.09.2020 року, винесену Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області, якою відповідно до ст.53 Закону України "Про зайнятість населення", ч.3 ст.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ № 509 від 17.07.2013 р. та на підставі абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України накладено на позивача штраф у розмірі 15 000 грн.
Правомірність та обґрунтованість постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відповідача №ДН-35/4.3-1505-ФС/130 від 24.09.2020 року є предметом позову, який передано на розгляд суду.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Згідно з пунктами 1, 4, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема, Головне Управління Держпраці у Дніпропетровській області.
Наказом Держпраці від 03.08.2018 р. № 84 затверджено Положення про Головне Управління Держпраці у Дніпропетровській області (нова редакція), згідно з пунктом 1 якого Головне Управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Відповідно до п.3 Положення про Управління Держпраці, основним завданням Управління Держпраці є, зокрема, реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Підпунктами 5, 8 пункту 4 Положення про Управління Держпраці передбачено, що Управління Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.
Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення про Управління Держпраці, Управління Держпраці має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління.
Тобто, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Дніпропетровської області.
30.08.2019 року набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823 (далі - Порядок № 823), положення якого узгоджуються з нормами Закону України № 877-V.
Відповідно до п.1 Порядку № 823 Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-1V, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-ГУ, та Законом України "Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Згідно з п.2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці (п.3 Порядку № 823).
Відповідно до абз.11 пп.6 п.5 Порядку № 823 інспекційні відвідування проводяться за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.
Згідно з п.19 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.
В силу п.20 Порядку № 823 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
Відповідно до п.26 Порядку № 823 у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженою ним особою від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.
Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення.
Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.
Зазначений вище аналіз норм вказує на те, що акт про неможливість інспекційного відвідування може лише служити підставами для вжиття заходів до суб`єкта господарювання з усунення встановлених перешкод (відсутність його за місцезнаходженням) і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
Судом також встановлено, що відповідно до листа відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Нікопольському регіоні Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 22.10.2020 року вих.337/4.3-20 про розгляд скарги КП «МАД-1» НМР повідомлено, що відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 04.08.2020 №887-ІІ (зі змінами, внесеними наказом від 11.08.2020 №161) на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю з питань повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати інспекційне відвідування у Комунальному підприємстві «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради мало бути проведено з 12.08.2020 по 17.08.2020. У визначені наказом терміни інспекційного відвідування вказаного суб`єкта господарювання інспектором праці ОСОБА_1 не проведено, про що складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 17.08.2020 №ДН-35/4.3-1505. Проведеним аналізом матеріалів єдиної справи № 77/4.3-1505 встановлено недотримання ОСОБА_1 при здійснені даного контрольного заходу повноважень та обов`язків, визначених Законом України №877 «Про основні засади державного Нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», не застосування уніфікованих форм документів, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338 (зі змінами та доповненнями), ряду технічних помилок, що свідчить про неналежне виконання інспектором праці посадових обов`язків та є підставою для застосування заходів дисциплінарного впливу.
Відповідно до ст.259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Водночас, загальні правила застосування відповідальності до суб`єкта господарювання встановлені частиною 1 цієї статті, згідно якої посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством у випадку, якщо вони винні у порушенні законодавства про працю.
Абз.2 п.2 Порядку №509 передбачено застосування штрафу лише на підставі акту про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, тобто за наслідками проведеної перевірки, а застосування штрафу на підставі акту про неможливість інспекційного відвідування не передбачено Порядком №509.
Крім того, за приписами ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз.6 ч.2 ст.265 КЗпП України). Так, розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2020 р. по 31.08.2020 р. становив 4723,00 гривень - (4723,00 гривень х 3 = 12819,00 гривень).
Відтак, розмір штрафу, накладеного на КП «МАД-1» НМР постановою про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ДН-35/4.3-1505-ФС/130 від 24.09.2020 року, на 2 181 грн. більший, ніж розмір штрафу, встановлений абз.6 ч.2 ст.265 КЗпП України).
Що стосується вимог позивача викладених у його відповіді на відзив на позовну заяву щодо призупинення примусового виконання постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № ДН-35/4.3-1505-ФС/130 від 24.09.2020 про накладення на КП «МАД-1» НМР штрафу у розмірі 15 000 грн., суд дані вимоги не розглядає, оскільки позивач повинен звернутися із заявою про забезпечення позову, що ним до теперішнього часу зроблено не було.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відповідача №ДН-35/4.3-1505-ФС/130 від 24.09.2020 року прийнята не на підставі та не у спосіб передбачений чинним законодавством, а отже підлягає скасуванню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позовну заяву задоволено, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в розмірі 2 102 грн. підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН-35/4.3-1505-ФС/130 від 24.09.2020 року.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул.Казакова, 3, м.Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 39788766) на користь Комунального підприємства «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради (вул.Ушинського, 51б, м.Нікополь, 53200, код ЄДРПОУ 38578897) судові витрати по справі в розмірі 2 102 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Кучма
Судове рішення № 94125532, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 18.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/13180/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: