Рішення № 94125485, 14.01.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/17161/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року, зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року, яка визначається відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року №2262-ХП, Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року №2050-111 та згідно “Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 01 вересня 2011 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року у справі №803/1933/17, яке набрало законної сили 23 травня 2018 року, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року пенсії; зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) з 01 січня 2016 року пенсії відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей” від 23 грудня 2015 року № 900-VIII), постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” та на підставі довідки ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 04 травня 2017 року № 1143.

На виконання вказаного рішення суду пенсійним органом здійснено перерахунок позивачу пенсії, однак виплату різниці у розмірі 1039,39 грн. між фактично отриманою пенсією та належною до сплати сумою пенсії з 01 січня 2016 року по 31.грудня 2017 року проведено не було.

Крім того, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року по справі №803/1025/18, яке набрало законної сили 09 серпня 2018 року, визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку; зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення, що визначене у довідці Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області від 23 березня 2018 року №2516.

На виконання вказаного рішення суду пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії, виплату якої в розмірі 79% грошового забезпечення розпочато з жовтня 2018 року, але виплату різниці у розмірі 20688,03 грн. між фактично отриманою пенсією та належною до сплати сумою пенсії з 01 січня 2016 року по жовтень 2018 проведено не було.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість з виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року на загальну суму 21727,42 грн., яку було виплачено лише 13 липня 2020 року, тобто з порушенням встановлених строків.

Вказує, що звернувся до відповідача із заявою від 28 вересня 2020 року про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням ним строків їх виплати, однак листом від 16 жовтня 2020 року ГУ ПФУ у Волинській області повідомило про відмову в задоволенні заяви, мотивуючи це відсутністю правових підстав, оскільки на виконання вищенаведених рішень суду разовим дорученням від 13 липня 2020 року було зараховано кошти в сумі 20688,03 грн. та в сумі 1039,39 грн.

З таким рішенням позивач не згідний, вважає, що відповідачем порушено його законні права та інтереси, з огляду на що просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.12.2020 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву від 30.12.2020 вих. №0300-0802-8/45746 відповідач заперечує проти позову та просить в задоволенні позову відмовити повністю з тих підстав, що на виконання вищенаведених рішень суду проведено перерахунок пенсії позивачу з 01 січня 2016 року, а виплата донарахованих частин розміру пенсії в сумі 20688,03 грн. та в сумі 1039,39 грн. проводилась згідно із Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 у порядку черговості,.

На думку пенсійного органу, затримка у виплаті перерахованої пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року відсутня, оскільки у вказаний період виплата пенсії позивачу проводилася на підставі чинного законодавства, а виплата перерахованої пенсії за рішеннями суду за цей період є одноразовим платежем та не є доходом, на який нараховується компенсація.

З урахуванням зазначеного відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив від 04.01.2021 позивач не згідний з твердженнями відповідача щодо безпідставності позовних вимог, оскільки невиплата доходу у вигляді пенсії мала не разовий, а щомісячний характер, що підтверджується доданими до позовної заяви доказами. А тому має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих і виплачених на підставі рішень суду, у зв`язку з чим просить позов задовольнити повністю.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію на підставі Закону №2262-ХІІ, що підтверджується пенсійним посвідченням від 03.10.2011 №241812063 серії НОМЕР_1 .

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року у справі № 803/1933/17, яке набрало законної сили 23 травня 2018 року на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року пенсії відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей” від 23 грудня 2015 року № 900-VIII), постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” та на підставі довідки ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 04 травня 2017 року № 1143; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) з 01 січня 2016 року пенсії відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей” від 23 грудня 2015 року № 900-VIII), постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” та на підставі довідки ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 04 травня 2017 року № 1143.

Крім того, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі № 803/1025/18, яке набрало законної сили 09 серпня 2018 року, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення, що визначене у довідці Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області від 23 березня 2018 року №2516.

З матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із запитом на інформацію від 21 лютого 2019 року, в якому просив надати довідку (розрахунок) у якій вказати: яка сума основного розміру пенсії була нарахована та підлягала виплаті йому кожного календарного місяця, починаючи з 01.01.2016 по 30.09.2018 після перерахунку по відсотках, зробленого на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду по справі №803/1025/18; яку суму основного розміру пенсії фактично отримував кожного календарного місяця, починаючи з 01.01.2016 по 30.09.2018; яку суму становить заборгованість основного розміру його пенсії кожного календарного місяця, починаючи з 01.01.2016 по 30.09.2018, що виникла у зв`язку з перерахунком по відсотках, проведеного на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду по справі №803/1025/18.

У відповідь на зазначений запит позивач отримав від відповідача лист від 28.02.2019 №1710/02-60-39, в якому останній повідомив, що відповідно до вищезазначеного рішення суду йому проведено перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2016 року в розмірі 79% від суми грошового забезпечення. Сума перерахованої пенсії відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі № 803/1025/18 за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2018 року становить 20688,03 грн. та буде виплачуватись відповідно до Порядку встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649. Як додаток до вказаного листа відповідач надав позивачу розрахунок, де відображено суми пенсії ОСОБА_1 до перерахунку і після її перерахунку, а також суми щомісячної різниці по рішенню суду за період з січня 2016 року по вересень 2018 року, загальний розмір яких становить 20688,33 грн.

Крім того, ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із запитом на інформацію від 20 липня 2020 року, в якому просив повідомити про підстави зарахування 13.07.2020 на його розрахунковий рахунок в філії Волинського обласного управління AT «ОЩАДБАНК» платежів у розмірі 20688,03 грн. та 1039,39 грн.

У відповідь на вказаний запит відповідач листом від 28 липня 2020 року №863710014/П-02/8-0300/20 повідомив позивача про те, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 по справі №803/1933/17 проведено перерахунок його пенсії з урахуванням довідки №1143 від 04.05.2017. Нарахована доплата, в сумі 1039,39 грн. за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 на виконання згаданого рішення суду, виплата якої регулюється нормами постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду”, внесена до Реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Доплата, нарахована за рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 по справі №803/1025/18 за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 в сумі 20688,03 грн. була внесена до Реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Відповідно до протоколу від 08.07.2020 №26 засідання Комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду” на виконання вищезазначених рішень судів зараховано 13 липня 2020 року на його розрахунковий рахунок, відкритий в філії Волинського обласного управління AT «Ощадбанк» разовими дорученнями суми 20688,03 грн. та 1039,39 грн.

Вказані пенсійні виплати сум заборгованості за рішеннями судів позивачу підтверджуються копіями платіжних доручень від 13.07.2020 №8682, №868 та копіями повідомлень до доручення на одноразову виплату пенсії (допомоги) пенсіонеру.

Також позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із запитом на інформацію від 04 серпня 2020 року, в якому просив надати інформацію про щомісячний розмір частини невиплаченої йому пенсії (за які саме місяці та в якому розмірі), котра була нарахована згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду по справі №803/1933/17 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 і котра була виплачена йому 13.07.2020 в сумі 1039,39 грн.

У відповідь на вказаний запит пенсійний орган надав позивачу розрахунок суми, що підлягає виплаті згідно постанови №649 від 22.08.2018, де відображені суми нарахованої та фактично виплаченої йому пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, а також сума боргу, яка підлягає виплаті за цей період, загальний розмір якого становить 1039,39 грн.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 28 вересня 2020 року про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, однак листом від 16 жовтня 2020 року №15088-15871/П-02/8-0300/20 ГУ ПФУ у Волинській області повідомив про відсутність правових підстав для нарахування та виплати грошової компенсації за несвоєчасну виплату пенсії.

Позивач вважаючи таку бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області протиправною, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено статтею 46 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно із статтею 1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 цього Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

З метою реалізації Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2001 року № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Відповідно до статті 6 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, статтею 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №336/4675/17.

Як установлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, сума перерахованої пенсії в розмірі 20688,03 грн. за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року по справі №803/1025/18 та сума перерахованої пенсії в розмірі 1039,39 грн. за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року у справі № 803/1933/17 були виплачені позивачу лише 13 липня 2020 року.

Відтак, оскільки відповідач не здійснив вчасно виплату належних позивачу сум пенсії, то суд дійшов висновку про наявність підстав для компенсації останньому втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Враховуючи правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2018 року по справі №681/423/15-а (провадження К/9901/5192/18), у розумінні Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” пенсія є доходом громадянина, вона не носить разового характеру навіть у випаду її присудження за рішенням суду.

За таких обставин, коли тривале ненарахування пенсії за минулі періоди відбулося з вини відповідача, а фактична виплата проведена лише після набрання законної сили судовими рішеннями, а не з моменту виникнення права на підвищення пенсії, тому суд вважає, що позивач маю право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих і виплачених йому на підставі рішень суду.

Доводи відповідача про те, що виплата перерахованої пенсії позивачу за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року на підставі рішень суду є одноразовим платежем та не є доходом, на який нараховується компенсація є безпідставними, оскільки вищенаведені кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі. Тобто, вказані кошти є доходом в розумінні статті 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати”.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 липня 2018 року по справі №521/940/17.

Посилання відповідача на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду” для відмови у нарахування та виплаті позивачу компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії також є безпідставними, оскільки вона визначає лише механізм погашення власне самої заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Жодної норми щодо заборони нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати ця постанова не містить, так як дані правовідносини регулюються Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та Порядком №159.

Механізм нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є чітко визначеними у статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та в пункті 4 Порядку №159.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб” від 21 лютого 2018 року №103, як на підставу для відмови у задоволенні позову є помилковими, оскільки зазначена постанова не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

Також безпідставними є посилання відповідача на Закон України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27 березня 2014 року №1166-VII, оскільки доводи відповідача спростовані у вищенаведеному рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі № 803/1025/18, яке набрало законної сили.

З урахуванням вищезазначеного позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідач не довів належними та достатніми доказами правомірність відмови у нарахуванні та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати позивачу пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року, та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року.

Відповідно до вимог статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 16 грудня 2020 року №83.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук