Рішення № 94125180, 14.01.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2021 р. Справа № 924/1234/20

Господарський суд Хмельницької області у складі: судді Гладія С.В., за участю секретаря судового засідання Маєвської Н.В., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Олія+О" м. Волочиськ, Хмельницької області

про стягнення 56219,38 грн.

Представники сторін: не викликалися

Встановив:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" м. Київ звернулося з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Олія+О" м. Волочиськ, Хмельницької області про стягнення 56219,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.11.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 924/1234/20 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено наступне:

30.05.2017 року між приватним акціонерним товариством "Страхова Компанія "ПЗУ Україна" (позивач, страховик) та ПП Охорона – 003 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів Серія АМ № 110571.

Відповідно до договору позивач прийняв на себе обов`язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу „RENAULN LOGAN”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (застрахований автомобіль).

28.02.2018р. у м. Києві по вул. Антоновича сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля „RENAULN LOGAN”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 (Потерпілий), який належить ПП ОХОРОНА-003 та автомобіля „FORD”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який належить ТОВ „УЛФ-Фінанс”.

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.04.2018р. (справа № 752/5014/18) ОСОБА_2 за вчинення вказаного ДТП (порушення п. 10.3) було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до рахунку-фактури №18032043 від 20.03.2018р., складеного ТОВ „Кий Авто Холдинг”, вартість ремонтних робіт транспортного засобу „RENAULN LOGAN”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 87736,12 грн.

Страховим актом №UA2018022800001/L02/01 від 02.05.2018р. пошкодження транспортного засобу „RENAULN LOGAN”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано страховим випадком та призначено до виплати суму страхового відшкодування в розмірі 87736,12 грн.

Згідно платіжного доручення №15593 від 03.05.2018р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ „Кий Авто Холдинг” в розмірі 87736,12 грн.

31.05.2018р. позивач на адресу ПАТ „СК „АХА Страхування” надіслав вимогу в порядку суброгації №211/2018 в якій просить здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 87736,12 грн.

03.01.2020р. позивач на адресу ТОВ „УЛФ-Фінанс” надіслав претензію щодо відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП автомобілем „FORD”, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в якій просить сплатити непогашену суму збитку в розмірі 56219,38 грн.

16.01.2020р. ТОВ „УЛФ-Фінанс” на адресу позивача надіслало відповідь на претензію від 03.01.2020р. в якій повідомив, що автомобіль „FORD Fiesta”, державний номер НОМЕР_2 згідно акту прийому-передачі від 31.03.2017р. предмету лізингу до договору фінансового лізингу №66-01/03/17-В від 29.03.2017р. було передано Лізингоодержувачу ТОВ „Олія+О” .

16.01.2020р. позивач на адресу ТОВ „Олія+О” надіслав претензію щодо відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП автомобілем „FORD Fiesta”, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в якій просить сплатити непогашену суму збитку в розмірі 56219,38 грн., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0420919987196. Згідно поштового повідомлення претензія щодо відшкодування шкоди повернута на адресу ТДВ „Інтер-Ріск Україна” з відміткою „за закінченням встановленого строку зберігання”.

Враховуючи те, що на момент звернення до суду відповідач не здійснив перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, останній був вимушений, з метою ефективного захисту своїх прав і законних інтересів, звернутись до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 56219,38 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля „FORD Fiesta”, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП України встановлено постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.04.2018р. (справа № 752/5014/18).

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП 28.02.2018р., цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу „FORD Fiesta”, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , застрахована у АТ „СК „Аркс” (реорганізовано з ПАТ „СК АХА страхування”) відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/6330851.

31.05.2018р. позивач на адресу ПАТ „СК „АХА Страхування” надіслав вимогу в порядку суброгації №211/2018 в якій просить здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 87736,12 грн.

ПАТ „СК АХА страхування” частково здійснило виплату відшкодування на суму 315619,74 грн.

03.01.2020р. позивач на адресу ТОВ „УЛФ-Фінанс” надіслав претензію щодо відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП автомобілем „FORD”, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в якій просить сплатити непогашену суму збитку в розмірі 56219,38 грн.

16.01.2020р. ТОВ „УЛФ-Фінанс” на адресу позивача надіслало відповідь на претензію від 03.01.2020р. в якій повідомив, що автомобіль „FORD Fiesta”, державний номер НОМЕР_2 згідно акту прийому-передачі від 31.03.2017р. предмету лізингу до договору фінансового лізингу №66-01/03/17-В від 29.03.2017р. було передано Лізингоодержувачу ТОВ „Олія+О” .

16.01.2020р. позивач на адресу ТОВ „Олія+О” надіслав претензію щодо відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП автомобілем „FORD Fiesta”, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в якій просить сплатити непогашену суму збитку в розмірі 56219,38 грн., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0420919987196. Згідно поштового повідомлення претензія щодо відшкодування шкоди повернута на адресу ТДВ „Інтер-Ріск Україна” з відміткою „за закінченням встановленого строку зберігання”.

З матеріалів справи вбачається, що вартість матеріального збитку відповідно до страхового акту від 02.05.2018р. № UA20180228000001/L02/01 складає 56219,38 грн.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України та ст.16 Закону України «Про страхування» за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика (Позивач), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Спеціальні норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза -. частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Положеннями статті 29 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено статтею 1194 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). .

За ч. 1 ст. 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

З огляду на те, що позивачем виплачено суму страхового відшкодування, до нього перейшло право вимагати від відповідача відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки згідно договору фінансового лізингу №66-01/03/17- та акту від 31.03.2017р. прийому-передачі до предмету лізингу, автомобіль „FORD Fiesta”, державний номер НОМЕР_2 було передано Лізингоодержувачу, а саме ТОВ „Олія+О”, відповідач є особою на яку покладено обов`язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля „FORD Fiesta”, державний номер НОМЕР_2 , на час спірної ДТП.

Відповідачем доказів сплати позивачу страхового відшкодування суду не надано, в зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у зв`язку з задоволенням позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Олія+О" м. Волочиськ, Хмельницької області про стягнення 56219,38 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Олія+О" (м. Волочиськ, Хмельницької області, вул. Паркова,15, код 40155921) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, ідентифікаційний код 20782312) 56219,38 (п`ятдесят шість тисяч двісті дев`ятнадцять гривень 38 коп.)страхового відшкодування, 2102 (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням ч. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення".

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України.

Повний текст підписано 14.01.2021р.

Суддя С.В. Гладій

Відрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців,40)(реком. з повід.)

3 - відповідачу (31200, м. Волочиськ, Хмельницької обл., вул. Паркова,15)(реком. з повід.)