Рішення № 94125080, 13.01.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3856/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (вул. Ямська, б. 28, літера А, м. Київ, 03038) до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8, м. Харків, 61057) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Бородіна Ю.В. довіреність №144/2020 від 28.01.2020;

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Європейський страховий альянс” звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Акціонерного товариства “Страхова компанія “Мега-Гарант” про стягнення страхового відшкодування у розмірі 23 330,0 грн., пені в сумі 504,85 грн., 3% річних в сумі 126,21грн. Також до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 2 102, 00 грн.

Ухвалою суду від 03.12.2020 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3856/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 21.12.2020 року.

В судовому засіданні 21.12.2020 постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; відкладено судове засідання по суті на "13" січня 2021 року об 11:30 год.

28.12.2020 до канцелярії господарського суду Харківської області надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (вх.№30276 від 28.12.2020) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в якому представник позивача просив надати можливість брати участь у слуханні судової справи №922/3856/20, що призначено на 13.01.2021 об 11:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 грудня 2020 року задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС" (вх. №30276 від 28.12.2020) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі №922/3856/20 та призначено проведення судового засідання на 13 січня 2021 р. об 11:30 год. у режимі відеоконференції з використанням сторонами власних технічних засобів.

В призначене судове засідання 13.01.2021 з`явився представник позивача.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідні ухвали, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач в призначене судове засідання 13.01.2021 своїх представників не направив.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутній в судовому засіданні представник позивача погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.01.2021, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

07.11.2018 між Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" (далі - Позивач) та ТОВ "Телесвіт" (далі - Страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 1062762 (далі - Договір страхування), відповідно до умов якого Страховик зобов`язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв`язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля Фіат, д.н. НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль, №50 в переліку застрахованих ТЗ згідно Додатку № 1 до Договору страхування).

06.02.2020 відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля та автомобіля Ауді, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Учасники даної ДТП скористалися правом, передбаченим ст. 33.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та оформили ДТП без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу МВС України. Особою, винною в скоєнні ДТП, згідно обставин її настання є ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 4.1.4 розділу 4 Частини 1 Договору страхування "база ремонту ТЗ - Гарантійна (авторизована) СТО".

Згідно заяви на виплату страхового відшкодування від 06.08.2020 представник Страхувальника зазначив, що "належну мені суму страхового відшкодування у разі визнання випадку страховими прошу виплатити на СТО за реквізитами.

Відповідно до Рахунку СТО № 2 від 24.02.2020 р. (далі - Рахунок СТО) вартість ремонтних робіт склала 23330,00 грн.

20.03.2020 Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування Страхувальнику відповідно до умов Договору страхування та на підставі Заяви представника Страхувальника у розмірі 23 330,00 грн, шляхом переведення грошових коштів на рахунок СТО, що підтверджується платіжним дорученням №3260 від 20.03.2020 (арк.30).

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу, який є винним у настанні ДТП, була застрахована в AT "СК "Мега-Гарант" (далі - Відповідач) за Полісом серії АО № 2538235.

Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, за даним Полісом складає 130 тис. гривень, розмір франшизи складає 0 грн.

Позивач із метою досудового врегулювання спору, 17.06.2020 року звернувся до Відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування (у порядку суброгації) у розмірі 23330,00 грн, за вих. № 2010/8.

Однак, кошти сплачені не були.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно пункту 3 статті 20 Закону України “Про страхування” страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України “Про страхування” визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ “Європейський страховий альянс” здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок станції технічного обслуговування у розмірі 23330,00 грн., на підтвердження чого надано платіжне доручення №3260 від 20.03.2020.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, здійснивши виплату страхового відшкодування у визначеному розмірі за договором страхування, позивач в силу положень статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України “Про страхування”, набув права вимоги до відповідача як страхової компанії, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність винної особи.

Відповідно до ст. 36.5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Враховуючи зазначені положення діючого законодавства України, встановлені обставини, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Отже, враховуючи правову природу спірних правовідносин, вимога про сплату страхового відшкодування є грошовим зобов`язанням та у разі неналежного виконання такого зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати пені, інфляційних втрат та 3% річних.

За підрахунками позивача за період з 20.09.2020 по 22.10.2020 та з 23.10.2020 по 24.11.2020 стягненню з відповідача підлягають сума пені у розмірі 504,85 грн., сума 3% річних у розмірі 126,21 грн.

Перевіривши правильність нарахування пені та трьох відсотків річних, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 504,85 грн. та трьох процентів річних у розмірі 126,21 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2102,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 30035289) на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (вул. Ямська, б. 28, літера А, м. Київ, 03038, код ЄДРПОУ 19411125) 23 330,0 грн. страхового відшкодування, 504,85 грн. пені, 126,21 грн. три проценти річних та 2102,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" (вул. Ямська, б. 28, літера А, м. Київ, 03038, код ЄДРПОУ 19411125).

Відповідач: Акціонерне товариство "Страхова компанія "Мега-Гарант" (вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 30035289).

Повне рішення складено "13" січня 2021 р.

Суддя О.О. Присяжнюк