Рішення № 94124930, 12.01.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2021 р. Справа № 917/1765/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О.І., розглянувши справу № 917/1765/20

За позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", вул. Іллінська, 8, м. Київ,04070

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1, пров. Молодіжний, 52, м. Горішні Плавні, Полтавська область,39800

про стягнення 7 901,46 грн. страхового відшкодування в порядку суброгації

Без виклику учасників справи

Встановив :

09.11.2020 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до відповідача Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 про стягнення 7901,46 грн. страхового відшкодування в порядку суброгації.

Ухвалою суду від 11.11.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 917/1765/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.11.2020 року була надіслана учасникам справи 11.11.2020 року рекомендованим листом за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (яка співпадає з адресами, зазначеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.11.2020 року, яка направлялась на адресу третьої особи, наявну в матеріалах справи, повернулася без вручення адресату, з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені за місцем їх реєстрації про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи (поштові повідомлення про вручення даної ухвали наявні у матеріалах справи).

27.11.2020 року від відповідача надійшов відзив на позов вх. № 13242, відповідно до якого проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що в діях відповідача відсутня протиправна поведінка, яка полягає у неналежному виконанні КЖРЕП № 1 покладених на останнього обов`язків по утриманню будинку № 8 по вул. Строни в м. Горішні Плавні, в тому числі його внутрішньобудинкової водопровідно-каналізаційної системи. Також відповідач вважає необґрунтованим розмір страхового відшкодування.

22.12.2020 р. позивач надав суду додаткові пояснення вх. № 14191, в яких заперечив проти доводів відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги.

31.12.2020 р. відповідач надіслав заперечення на додаткові пояснення вх. № 14379. В додатки до вищезазначених заперечень відповідач надав суду копії «Плану-графіку поточного ремонту (сантехнічні роботи) житлових будинків КЖРЕП № 1 на 2019 рік; зведений перелік матеріалів, витрачений КЖРЕП № 1 при проведенні робіт поточного ремонту трубопроводів опалення, холодного та гарячого водопостачання і каналізації житлового будинку по вул.. Сторони, 8 за 2019 р. з копіями актів списання матеріалів. Враховуючи викладене, відповідач просить суд додати вищезазначені копії до матеріалів справи та врахувати при прийнятті рішення по суті.

За змістом частин третьої, восьмої, дев`ятої статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду відповідні докази разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Оскільки відповідачем не було подано з відзивом на позов копій «Плану-графіку поточного ремонту (сантехнічні роботи) житлових будинків КЖРЕП № 1 на 2019 рік та зведеного переліку матеріалів, витрачених КЖРЕП № 1 при проведенні робіт поточного ремонту трубопроводів опалення, холодного та гарячого водопостачання і каналізації житлового будинку по вул.. Сторони, 8 за 2019 р. з копіями актів списання матеріалів, суд не бере останні до уваги.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Позивачем по справі (ідентифікаційний код 20474912) було здійснено зміну найменування з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.06.2019 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - Страховик) та ОСОБА_1 (далі – Страхувальник) було укладено електронний договір комплексного страхування майна (далі - Акцепт) №DNHENBR від 13.02.2019 р. до Оферти № 142 від 10.11.2017 p. (а.с. 14-23), що в сукупності становлять договір (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням за п. 5.1 Договору, а також з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, внаслідок володіння, користування та розпорядження майном, зазначеним у п. 5.1 Договору, яке знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 (другий поверх п`ятиповерхового будинку).

26.06.2019 року о 04 год. 25 хв. за адресою: АДРЕСА_2 сталося залиття частини житлового приміщення, а саме: ванної кімнати, коридору та кухні.

Як, вказує позивач, Комунальним житлово ремонтно-експлуатаційним підприємством № 1 (далі - КЖРЕП № 1) у складі членів комісії : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Стронский Б.О. було складено акт про залиття від 26.06.2019 р., відповідно до якого причиною залиття є протікання стояка холодного водопостачання (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 24).

08.07.2019 р. фахівцем відділу врегулювання складних не моторних збитків АТ "СК "АРКС" Горобець Я.П. було складено кошторис відновлювального ремонту внутрішнього оздоблення та калькулятор визначення вартості виконання ремонтно-відновлювальних робіт, яким зазначено наступний перелік внутрішніх оздоблювальних робіт:

1) збивання штукатурки:

2) обробка штукатурки нейтралізуючим розчином (антисептування):

3) шпаклівка стель ремонт (заміна) сухої штукатурки на стелі - багаторівнева стеля - горизонтальна частина;

4) зняття шпалер;

5) обклеювання стін шпалерами - шпалери класу "Стандартна якість";

6) фарбування стель водоемульсійною фарбою.

Згідно з умовами п. 6.1.4 Акцепту та п. п. 6.5, 11.1.4, 15.1. 15.10, 15.11.2. 15.11.3 Оферти, на підставі страхового акту № ARX2479163 від 10.07.2019 р. було розраховано та виплачено страхове відшкодування у розмірі 7 901,46 грн. на рахунок Страхувальника, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 1 від 11.07.2019 р. та строкою № 2 відомості розподілу масових виплат АТ "СК "АРКС".

Згідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі вищезазначеного, до позивача перейшло право зворотної вимоги (суброгації) до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків на суму 7 901,46 грн..

Задля врегулювання спору в досудовому порядку відповідачу була направлена претензія у розмірі 7 901,46 грн. за вих. № EЛ_4452В від 22.11.2019 р. з проханням компенсувати грошові кошти на користь позивача.

На момент подачі позову сума боргу залишилась не компенсована.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача про стягнення 7901,46 грн. страхового відшкодування в порядку суброгації.

Позивач як докази обґрунтованості позовних вимог надав копії : витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.06.2019 р.; копія витягу із статуту АТ «СК «АРКС»; довідки Головного управління статистики у м. Києві; Оферти № 142 від 10.11.2017 р.; електронного договору комплексного страхування майна (Акцепту) № DNHENBR-191D1E0.5 від 13.02.2019 р.; акту про залиття; технічного паспорта та плану квартири; технічної характеристики квартири; кошторису відновлювального ремонту внутрішнього оздоблення та калькулятору визначення вартості виконання ремонтно-відновлювальних робіт; фото пошкоджень; розрахунку страхового відшкодування; страхового акту № ARX2479163 від 10.07.2019 р.; платіжного доручення № 1 від 11.07.2019 р. та відомості розподілу масових виплат АТ «СК «АРКС».

Відповідач як докази обґрунтованості заперечень на позов надав копії : «Журналу реєстрації заяв та скарг від населення» за 2018-2019 pp.; актів загального весняного (осіннього) огляду будинку (будинків), розташованого за адресою Строни, 8 за 2018-2019 pp.; копія Договору №С-8 від 31.05.2019 р. про надання послуги з управління багатоквартирним будинком; Статуту підприємства (витяг); витягу з контракту про призначення директора підприємства, розпорядження та додаткова угода; копія витягу з журналів заявок жителів за період 2018-2019 pp.; плану 4-го поверху будинку № 8 по вул. Строни з вказанням місця розташування стояка холодного водопостачання.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій, страхових випадків, визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, і доходів від розміщення коштів цих фондів.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування").

Дана норма кореспондується зі статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 1, 2, 16 ст. 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку; страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку; страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування", встановлюється, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору, позивачем було виплачено потерпілій особі ( ОСОБА_1 ) 7 901,46 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, відповідно до вищенаведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

У пп. 12.3.7 Договору страхування, сторони передбачили, що страховик у межах фактично сплаченого страхового відшкодування може висунути позов до осіб, винних у страховому випадку, з метою отримання від них компенсації за заподіяні збитки.

Предметом дослідження у даній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для покладення на відповідача обов`язку по відшкодуванню шкоди.

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Як вбачається з абзацу 2 ч. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок забезпечення відповідності якості послуги з управління встановленим вимогам та договору покладається на управителя багатоквартирного будинку.

Як основні докази обґрунтованості позовних вимог позивач посилається на акт про залиття; кошторис відновлювального ремонту, розрахунок страхового відшкодування.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Управителем майна, що знаходиться за адресою: 39801, Полтавська обл., м. Горішні Плавні, вул. Строни, буд. 8 є КЖРЕП № 1. Дана обставина відповідачем не заперечується.

Суд не оцінює акт від 26.06.2019 року як належний та допустимий доказ, оскільки він складений з недотриманням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76.. Так, в акті відсутні відомості щодо присутності зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної; характер залиття та його конкретні причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття, не вказані посади членів комісії, що склали акт.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідна квартира АДРЕСА_3 знаходилася у власності третьої особи по справі ( ОСОБА_1 ).

З акту вбачається, що 26.06.2019 р. об 04 год. 25 хв. заявка поступила від мешканців квартири АДРЕСА_4 . В акті не зазначено про те, що представник зацікавленої особи від потерпілої сторони (власник кв. № 50 чи його представник) був присутній при складанні акту; вказано лише про ознайомлення невідомо коли з даним актом. При цьому, при ознайомленні з даним актом з боку потерпілої сторони не вказано жодних зауважень до фактів викладених у акті. В акті відсутній висновок щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття, а тільки зазначено, що залиття трапилось внаслідок виникнення аварійної ситуації - протікання стояка. При цьому, в акті взагалі не встановлено конкретну причину виникнення аварійної ситуації та місце виникнення протікання (пошкодження труб, неналежний стан труб, несанкціоноване втручання мешканців будь-якої з квартир у роботу системи, оскільки про аварію повідомили мешканці іншої квартири на іншому поверсі, чи будь-що інше) та особи, які допустили залиття.

Отже, в акті про залиття не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, інші необхідні для такого документа реквізити, тому цей акт не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.

Такими чином, матеріалами справи не підтверджується належними та допустимими доказами вина саме відповідача у залитті квартири третьої особи, висновків експертиз чи клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема, на предмет визначення причин залиття квартири третьої особи позивачем не подано.

Статтею 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Як вже зазначалось судом у описовій частині даного рішення, 08.07.2019 р. фахівцем відділу врегулювання складних не моторних збитків АТ "СК "АРКС" Горобець Я.П. було складено кошторис відновлювального ремонту внутрішнього оздоблення та калькулятор визначення вартості виконання ремонтно-відновлювальних робіт, яким зазначено перелік внутрішніх оздоблювальних робіт.

Суд критично оцінює даний доказ, оскільки він складений працівником позивача, відсутні докази, що ця особа є сертифікованим суб`єктом оцінної діяльності, які в передбаченим законом порядком пройшли таку підготовку й має відповідний сертифікат, що підтверджує кваліфікацію. З наданого кошторису відновлювального ремонту квартири не вбачається, які для розрахунку ремонту взяті матеріали, чи враховано, які матеріали були у позивача до залиття. Також, об`єми робіт, зазначені в кошторисі не відповідають об`ємам заподіяної шкоди, що зазначені в акті залиття.

Інших доказів, зокрема, акту оцінки, висновку експерта чи експертного дослідження позивач суду не надав, відповідних клопотань не заявляв.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки останні не підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач не довів розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири третьої особи, враховуючи невідповідність акту про залиття квартири вимогам Правил, оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення підписано 12.01.2021 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М.Тимощенко