Рішення № 94124589, 11.01.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2021Справа № 910/17204/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТМ - Україна"

про стягнення 87 413, 08 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТМ - Україна" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 87 413, 08 грн., з яких: 83 895, 00 грн. - основного боргу, 2 613, 12 грн - пені, 653, 28 грн. - 3 % річних та 251, 68 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № ПМ-3627 на проведення рекламної(их) кампанії(й) від 16.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зокрема повідомлено, що відповідач протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

17.11.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "РТМ - Україна" надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в яких відповідач просить суд розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у задоволенні заяви (заперечень) Товариства з обмеженою відповідальністю "РТМ - Україна" проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - відмовлено.

26.11.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "РТМ - Україна" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що він не підписував акт бронювання за червень 2020 року, що з огляду на положення п. 5.2. договору свідчить про нездійснення відповідачем відбору вільних поверхонь спеціальних конструкцій на відповідний період та, відповідно, про ненадання позивачем послуг за спірний період.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РТМ - Україна" (далі - замовник) укладено договір № ПМ-3627 на проведення рекламної(их) кампанії(й), умовами якого передбачено, що виконавець зобов`язується протягом строку дії договору професійно і якісно проводити рекламну кампанію для замовника або клієнтів замовника на території України на узгоджених сторонами поверхнях спеціальних конструкцій, а замовник зобов`язався прийняти і вчасно й у повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця в строки та на умовах, визначених даним договором.

Рекламна кампанія - роботи та послуги виконавця по розповсюдженню (розміщенню й експонуванню) Реклами (рекламного матеріалу), отриманого від замовника на заброньованих поверхнях спеціальних конструкцій протягом строку, погодженого сторонами у додатках до договору, а також інші роботи та послуги виконавця, передбачені умовами даного договору (п. 1.5. договору).

Акт бронювання - документ, який оформляється у вигляді додатку до договору і після підписання його уповноваженими представниками сторін буде його невід`ємною частиною, узгоджений сторонами в порядку і на умовах, передбачених ст. 5 договору, який містить: строк розповсюдження реклами, місце (місто, адреса) установки спеціальних конструкцій із зазначенням порядкових номерів по базі, кількості і розмір заброньованих на цих спеціальних конструкціях поверхонь (із зазначенням сторін А або Б), тип спеціальної конструкції, вартість рекламної кампанії за певний період та інші необхідні відомості (п. 1.7 договору).

Відповідно до п. 2.2. договору, з метою проведення рекламної кампанії сторонами підписується додаток до договору - акт бронювання.

Згідно п. 3.4.9.15 договору, замовник зобов`язаний здійснювати розрахунки з виконавцем особисто відповідно до умов даного договору (без права покладення своїх обов`язків щодо оплати на третіх осіб). У разі прострочення оплати рекламної компанії, замовник зобов`язаний сплатити виконавцю штрафні санкції, передбачені даним договором та у відповідності до чинного законодавства України.

За умовами п. 4.1 договору, вартість рекламної кампанії залежить від кількості заброньованих поверхонь спеціальних конструкцій, строку рекламної кампанії і зазначається сторонами у додатках до договору. Вартість кожної рекламної кампанії включає податки, передбачені чинним законодавством України.

Оплата здійснюється замовником у формі 100 % оплати протягом 30 (тридцяти) календарних днів після проведення рекламної кампанії (якщо інший строк платежу не буде узгоджено в додатках) безготівковим розрахунком у гривнях та на підставі рахунків фактур виконавця, які виставляються замовнику для оплати не менше, ніж за 5 (п`ять) банківських днів до дати платежу, передбаченої у цьому пункті договору. Для оперативності у взаєморозрахунках рахунок-фактура може виставлятися замовникові шляхом надсилання скан-копії на електронну адресу з наступним наданням оригіналу (п. 4.2 договору)

Пунктом 4.6 договору визначено, що після надання рекламних послуг виконавцем, передбачених кожним окремим додатком до даного договору, виконавець протягом 5 (п`яти) робочих днів направляє замовникові для підписання 2 (два) екземпляри акту прийому-передачі робіт та послуг, підписаних уповноваженою особою виконавця або надсилає на електронну адресу замовника скан-копію акту прийому-передачі робіт та послуг, підписаних уповноваженою особою виконавця. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати одержання акту підписує його та надсилає виконавцю один екземпляр акту з іншою необхідною документацією або направляє виконавцю мотивовану відмову від підписання.

Не підписання замовником акту протягом 10 (десяти) днів з моменту його надсилання виконавцем та не отримання виконавцем мотивованої відмови від підписання, є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем договірних зобов`язань та відсутності претензій (п. 4.6.1 договору).

За умовами п. 5.1. договору, виконавець за допомогою електронної пошти або іншим способом надсилає замовникові (на його запит) адресну програму з переліком вільних поверхонь спеціальних конструкцій на вказаний замовником період майбутньої рекламної кампанії, яка повинна бути розглянута замовником протягом 24 годин, якщо більший строк не буде узгоджено сторонами додатково. При відсутності вільних поверхонь спеціальних конструкцій, виконавець повідомляє про це замовника електронною поштою.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що по закінченні відбору вільних поверхонь спеціальних конструкцій сторонами підписується додаток до договору. Замовник підписує наданий виконавцем додаток до договору після закінчення відбору вільних поверхонь спеціальних конструкцій. Виконавець повідомляє на запит замовника технічні характеристики спеціальних конструкцій, а саме технічні умови до рекламного матеріалу - точні розміри для кожної конструкції та у разі необхідності вимоги до розташування написів і зображень щодо країв рекламного матеріалу, шляхом надсилання електронного повідомлення з такими технічними характеристиками з електронної адреси виконавця на електронну адресу замовника. Підтвердженням отримання замовником такого листа є надсилання ним повідомлення про отримання технічних характеристик.

Відповідно до п. 6.1 договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 17.10.2019), договір є чинним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, що виникли у зв`язку з договором та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Згідно п. 7.2.2. договору, при порушенні замовником зобов`язань з оплати замовник зобов`язаний заплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за весь період прострочення, без додаткової вимоги виконавця.

У відповідності до п. 10.3. договору, сторони погодили наступний порядок обміну повідомленнями шляхом надсилання на електронну адресу: виконавець надсилає повідомлення з електронної адреси та отримує повідомлення на електронну адресу у доменному імені @prime-group.com.ua, замовник надсилає повідомлення з електронної адреси та отримує повідомлення на електрону адресу у доменному імені @rtm.ua. Електронні адреси для надсилання повідомлень у вказаних доменних іменах можуть бути погоджені сторонами додатково. Сторона, що отримала повідомлення у відповідь надсилає підтвердження про отримання повідомлення. Лист, надісланий електронною поштою вважається отриманим іншою стороною після надсилання у відповідь повідомлення про його отримання.

02.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РТМ - Україна" (замовник) укладено додаткову угоду № 6 до договору № ПМ-3627 на проведення рекламної(их) кампанії(й) від 16.11.2018, відповідно до якої сторони домовились доповнити положення розділу 10 «Заключні положення» договору новим пунктом 10.4.1. наступного змісту: Сторони домовились, що протягом строку дії договору, вони мають право використовувати при здійсненні своєї діяльності електронні документи та призначений для цього електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис».

Сторони визнають будь-які документи, складені та надані будь-якою стороною іншій в електронному вигляді із застосуванням ЕЦП як оригінали, що мають юридичну силу. Сторони визнають, що ЕЦП за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) виконавця та замовника у разі, якщо: ЕЦП підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Як зазначає позивач, за допомогою електронної пошти відповідачем було здійснено відбір та бронювання вільних поверхонь спеціальних конструкцій на період проведення рекламної кампанії в червні 2020 вартістю 83 895, 00 грн.

Також позивач зазначає, що бронювання вільних поверхонь спеціальних конструкцій на період проведення рекламної кампанії в червні 2020 було підтверджено та зберігалося за відповідачем відповідно до електронного листування, проте Товариством з обмеженою відповідальністю "РТМ - Україна" не було підписано акт бронювання № 34 від 18.05.2020 на період проведення рекламної кампанії в червні 2020.

Акт бронювання №34 від 18.05.2020 в порядку п. 10.4.1 договору (з урахуванням додаткової угоди № 6 від 02.03.2020) було надіслано відповідачу в електронному варіанті за допомогою системи М.Е.Dос.

Тож позивач вважає, що на виконання умов договору № ПМ-3627 на проведення рекламної(их) кампанії(й) від 16.11.2018, за червень 2020 року ним були надані послуги на загальну суму 83 895, 00 грн, на оплату яких позивачем було виставлено рахунок на оплату № У-2278 від 18.05.2020, а також передано відповідачу акт надання послуг № Б-2036 від 30.06.2020, на підтвердження чого долучено до позовної заяви акт прийому-передачі документів від 03.07.2020.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг, зокрема щодо погашення заборгованості у розмірі 83 895, 00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 613, 12 грн - пені за період з 01.08.2020 по 04.11.2020, 653, 28 грн. - 3 % річних за період з 01.08.2020 по 04.11.2020 та 251, 68 грн. - інфляційних втрат за період серпень-вересень 2020.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлялась вимога № 15851 від 09.10.2020, в якій позивач просив відповідача погасити наявну заборгованість та підписати акт бронювання № 34 від 18.05.2020, акт надання послуг № Б-2036 від 30.06.2020 на суму 83 895, 00 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 09.10.2020.

Листом № 362 від 19.10.2020 відповідач надав відповідь на вимогу позивача, в якому відповідач зазначає, що між сторонами починаючи з 01.06.2020 не було жодних договірних зобов`язань щодо проведення рекламних компаній у червні 2020 року та її оплати. Також відповідач зазначив, що не замовляв проведення рекламних кампаній у червні, не підписував акт бронювання та не отримував жодного фото звіту щодо розміщеного рекламного матеріалу, у зв`язку з чим відповідач вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо сплати боргу за червень 2020 року у розмірі 83 895, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № ПМ-3627 від 16.11.2018, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 5.1. договору, виконавець за допомогою електронної пошти або іншим способом надсилає замовникові (на його запит) адресну програму з переліком вільних поверхонь спеціальних конструкцій на вказаний замовником період майбутньої рекламної кампанії, яка повинна бути розглянута замовником протягом 24 годин, якщо більший строк не буде узгоджено сторонами додатково. При відсутності вільних поверхонь спеціальних конструкцій, виконавець повідомляє про це замовника електронною поштою.

Як зазначає позивач, за допомогою електронної пошти відповідачем було здійснено відбір та бронювання вільних поверхонь спеціальних конструкцій на період проведення рекламної кампанії в червні 2020 вартістю 83 895, 00 грн., проте Товариством з обмеженою відповідальністю "РТМ - Україна" не було підписано акт бронювання № 34 від 18.05.2020 на період проведення рекламної кампанії в червні 2020, який було надіслано відповідачу в електронному варіанті за допомогою системи М.Е.Dос.

Також позивач зазначає, що на виконання умов договору № ПМ-3627 на проведення рекламної(их) кампанії(й) від 16.11.2018, за червень 2020 року ним були надані послуги на загальну суму 83 895, 00 грн, на оплату яких позивачем було виставлено рахунок на оплату № У-2278 від 18.05.2020, а також передано відповідачу акт надання послуг № Б-2036 від 30.06.2020, на підтвердження чого долучено до позовної заяви акт прийому-передачі документів від 03.07.2020, у зв`язку з чим, на думку позивача, наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 83 895, 00 грн.

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.2. договору, з метою проведення рекламної кампанії сторонами підписується додаток до договору - акт бронювання.

Рекламна кампанія - роботи та послуги виконавця по розповсюдженню (розміщенню й експонуванню) Реклами (рекламного матеріалу), отриманого від замовника на заброньованих поверхнях спеціальних конструкцій протягом строку, погодженого сторонами у додатках до договору, а також інші роботи та послуги виконавця, передбачені умовами даного договору (п. 1.5. договору).

Акт бронювання - документ, який оформляється у вигляді додатку до договору і після підписання його уповноваженими представниками сторін буде його невід`ємною частиною, узгоджений сторонами в порядку і на умовах, передбачених ст. 5 договору, який містить: строк розповсюдження реклами, місце (місто, адреса) установки спеціальних конструкцій із зазначенням порядкових номерів по базі, кількості і розмір заброньованих на цих спеціальних конструкціях поверхонь (із зазначенням сторін А або Б), тип спеціальної конструкції, вартість рекламної кампанії за певний період та інші необхідні відомості (п. 1.7 договору).

Пунктом 5.2. договору передбачено, що по закінченні відбору вільних поверхонь спеціальних конструкцій сторонами підписується додаток до договору. Замовник підписує наданий виконавцем додаток до договору після закінчення відбору вільних поверхонь спеціальних конструкцій. Виконавець повідомляє на запит замовника технічні характеристики спеціальних конструкцій, а саме технічні умови до рекламного матеріалу - точні розміри для кожної конструкції та у разі необхідності вимоги до розташування написів і зображень щодо країв рекламного матеріалу, шляхом надсилання електронного повідомлення з такими технічними характеристиками з електронної адреси виконавця на електронну адресу замовника. Підтвердженням отримання замовником такого листа є надсилання ним повідомлення про отримання технічних характеристик.

Відповідно до п. 3.2.2. договору, виконавець зобов`язується розмістити рекламний матеріал замовника відповідно до умов даного договору та додатків до нього протягом: по м. Києву протягом 3 календарних днів від дати розміщення рекламних матеріалів, зазначеної замовником в базі взаємообміну; по інших містах протягом 4 календарних днів від дати розміщення рекламних матеріалів.

Тобто, відповідно до умов договору, саме акт бронювання, який оформлюється у вигляді додатку до договору та є його невід`ємною частиною, в якому визначається строк розповсюдження реклами, місце (місто, адреса) установки спеціальних конструкцій із зазначенням порядкових номерів по базі, кількості і розмір заброньованих на цих спеціальних конструкціях поверхонь (із зазначенням сторін А або Б), тип спеціальної конструкції, вартість рекламної кампанії за певний період є єдиною підставою для здійснення виконавцем (позивачем) рекламної кампанії.

Проте, у матеріалах справи відсутній погоджений та підписаний з боку відповідача акт бронювання за червень 2020, як підставу здійснення позивачем рекламної кампанії.

При цьому, як вбачається з доданих до позовної заяви документів акт бронювання № 34 від 18.05.2020 щодо проведення рекламної кампанії у червні 2020 було надіслано відповідачу в електронному варіанті за допомогою системи М.Е.Dос для погодження та підписання лише 15.10.2020, тобто відповідно до умов договору позивач не мав права до погодження відповідачем акту бронювання проводити рекламну кампанію.

Крім того, згідно п. 3.2.6. договору виконавець зобов`язується надавати замовникові фотозвіт про розміщення реклами на поверхнях спеціальних конструкцій, додаткове розміщення рекламних матеріалів, протягом 3 робочих днів після розміщення рекламного матеріалу шляхом завантаження в базу взаємообміну, де замовник може переглянути їх у особистому кабінеті.

Фотозвіт - кольорові фотографії в електронному вигляді в кількості 2 фотографій на кожну поверхню спеціальної конструкції (ближній та дальній ракурси), на яких відтворено рекламний матеріал замовника, що розміщений виконавцем на поверхнях спеціальних конструкцій згідно додатку до договору за період рекламної кампанії. При наявності освітлення спеціальних конструкцій, виконавець надає фотозвіт у вигляді фотографії в електронному вигляді на кожну поверхню спеціальної конструкції, зроблену в нічний час доби. Виконавець завантажує фотозвіти в базу взаємообміну, а замовник переглядає їх в особистому кабінеті. На письмовий запит замовника фотозвіт також може надаватись в електронному вигляді. Фотографії, що входять до фотозвіту повинні містити чітке зображення рекламоносія, на якому експонується реклама, що дає можливість ідентифікувати місце розташування рекламоносія, підтверджує якість і правильність розміщення реклами відповідно до наданого замовником макету (відсутність обривів, клеймових плям тощо).

Проте, у матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачем відповідачу фотозвітів про розміщення реклами на поверхнях спеціальних конструкцій в червні 2020, на підтвердження проведення рекламної кампанії у червні 2020.

При цьому, суд вважає безпідставним посилання позивача на електронну переписку як на доказ фактичного погодження та укладення акту бронювання на проведення рекламної кампанії в червні 2020, з огляду на наступне.

Так, на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Статтею 5 зазначеного Закону визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За змістом статей 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов`язки, має відповідати положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідно до статей 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, надані позивачем роздруківки електронного листування не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належними доказами у справі.

При цьому, пунктом 4.6 договору визначено, що після надання рекламних послуг виконавцем, передбачених кожним окремим додатком до даного договору, виконавець протягом 5 (п`яти) робочих днів направляє замовникові для підписання 2 (два) екземпляри акту прийому-передачі робіт та послуг, підписаних уповноваженою особою виконавця або надсилає на електронну адресу замовника скан-копію акту прийому-передачі робіт та послуг, підписаних уповноваженою особою виконавця. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати одержання акту підписує його та надсилає виконавцю один екземпляр акту з іншою необхідною документацією або направляє виконавцю мотивовану відмову від підписання.

Суд зазначає, що даним пунктом договору чітко визначено, що виконавець (позивач) виставляє акт надання послуг лише після надання рекламних послуг виконавцем, передбачених кожним окремим додатком до даного договору, тобто актом бронювання, проте у даному випадку сторонами не погодженого та не підписано акт бронювання, що свідчить про те, що послуги відображені в акті № Б-2036 від 30.06.2020 попередньо не погоджені та не передбачені сторонами окремим додатком до договору.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи викладене вище, оскільки саме погоджений та підписаний з боку відповідача акт бронювання за червень 2020, який оформлюється у вигляді додатку до договору є єдиною підставою для здійснення виконавцем (позивачем) рекламної кампанії, і такий акт у матеріалах справи відсутній, при цьому позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження фактичного розміщення будь-якого рекламного матеріалу отриманого від замовника (відповідача), відповідних фотозвітів тощо, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 83 895, 00 грн.

Крім того, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РТМ - Україна" 2 613, 12 грн - пені, 653, 28 грн. - 3 % річних та 251, 68 грн. - інфляційних втрат відповідно до ст.ст. 611, 625 Цивільного кодексу України також не підлягають задоволенню, як похідні вимоги від основної вимоги, у задоволенні якої судом відмовлено.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТМ - Україна" про стягнення 87 413, 08 грн не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С. О. Щербаков