Рішення № 94124524, 14.01.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.01.2021Справа №910/13888/20

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 62 327,97 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 62 327,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" стверджує, що внаслідок незабезпеченого Акціонерним товариством "Українська залізниця" збереження вантажу під час перевезення за залізничною накладною №46992616, утворилась недостача, про що складено комерційний акт №415207/100 від 17.07.2020 про недостачу вантажу в вагоні №59782102. Вартість недостачі вантажу за розрахунком позивача становить 62 327,97 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 відкрито провадження у справі №910/13888/20; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 16.09.2020 була надіслана відповідачу 18.09.2020 на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення №0105474959054 дана ухвала вручена Акціонерному товариству "Українська залізниця" 23.09.2020.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №910/13888/20 встановлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Акціонерне товариство "Українська залізниця" повинне було подати відзив на позов у строк до 08.10.2020 включно.

15.10.2020 засобами електронного зв`язку від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов відзив на позовну заяву з доказами його направлення позивачу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" з тих підстав, що останнім здійснено розрахунок вартості недостачі вантажу без врахування норми природної втрати, яка складає 0,5%. За розрахунками відповідача вартість нестачі складає 57 976,46 грн. Крім того, посилаючись на встановлення режиму дистанційної роботи працівників апарату управління регіональної служби "Одеська залізниця" у зв`язку з виявленням та підтвердженням випадків захворювання на COVID-19 працівників апарату, відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву на позов, оскільки на його підготовку був необхідний час більший ніж встановлений ухвалою від 16.09.2020.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши наведені відповідачем у відзиві причини пропуску встановленого судом процесуального строку, суд вважає їх поважними з огляду на те, що обставини виявленням та підтвердженням випадків захворювання на COVID-19 працівників апарату та запровадження в управлінні регіональної служби "Одеська залізниця" протиепідеміологічних заходів, які полягають, в тому числі, в переході співробітників на дистанційний режим роботи, підтверджуються долученим до відзиву наказом №339 від 06.08.2020, а тому зважаючи на те, що порушення відповідачем строку на подання відзиву було незначним (три робочих дні), суд поновлює Акціонерному товариству "Українська залізниця" строк на подання відзиву та приймає до розгляду даний документ.

26.10.2020 засобами поштового зв`язку від Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" надійшла відповідь на відзив (здана до установи поштового зв`язку 20.10.2020) з доказами його направлення відповідачу, в якій відповідач вважає застосування норми природної втрати та граничного розходження безпідставним, оскільки відповідачем не доведено, що катанка стальна (вантаж у спірному вагоні) має властивості зменшувати свою масу внаслідок перевезення.

Згідно інформації з пошукової системи відстеження поштових відправлень Акціонерного товариства "Укрпошта" примірник відповіді на відзив був вручений Акціонерному товариству "Українська залізниця" 22.10.2020, однак відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив у визначений у п. 7 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №910/13888/20 строк.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

25.03.2019 між Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" (покупець) укладено договір №МКЗ-960523/03/19-Э/19-0361-01 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти і оплатити матеріали - металопродукцію (ресурси), кількість та номенклатура яких вказується у специфікаціях до Договору, які є його невід`ємною частиною.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що поставка ресурсів здійснюється видами транспорту, зазначеними у специфікаціях. Постачальник зобов`язується поставити ресурси на умовах поставки, вказаних у специфікаціях відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року.

У Специфікації №41 від 24.06.2020 до Договору погоджено, що Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" поставить Товариству з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" мотки катанки у загальній кількості 975 тон +/- 5% загальною вартістю 12 817 923,30 грн. на умовах СРТ у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року.

Згідно Специфікації №41 від 24.06.2020 вантажоодержувачем є філія Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт" для Товариства з обмеженою відповідальністю "МТА Сервіс ЛТД" за дорученням Geometal LTD.

Строк оплати поставленого товару - на умовах відтермінування платежу на 150 календарних днів з дати відвантаження товару. Датою поставки (відвантаження) товару вважається дата календарного штемпеля станції відправника, вказана у залізничній накладній (квитанції) (пункт "Додаткові умови" Специфікації №41 від 24.06.2020).

При цьому, 20.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (замовник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) було укладено договір про надання послуг №10774/ЦТЛ-2018-18-0213-02 (надалі - Договір перевезення), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 Договору перевезення).

Згідно п. 2.3.2 Договору перевезення перевізник зобов`язується приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.

Строк дії договору встановлено з 20.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернулася письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги (п. 12.1 Договору перевезення).

Доказів припинення дії договору №10774/ЦТЛ-2018-18-0213-02 від 20.02.2018 сторонами не надано, отже він є діючим та приймається судом до уваги.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами у даній справі договір є договором перевезення, який підпадає під правове регулювання глави 64 розділу ІІІ книги 5 Цивільного кодексу України, глави 32 Господарського кодексу України, положень Закону України "Про залізничний транспорт".

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

11.07.2020 на виконання умов договору №МК3-960523/03/19-Э/19-0361-01, з урахуванням специфікації №41 від 24.06.2020, відповідно до залізничної накладної №46992616 вантажовідправником - Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат", відправлено катанку сталеву у кількості 65 675 кг у вагоні №59782102. Одержувач вантажу - філіал ПАТ "Судохідна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт".

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України, відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (надалі - Статут), Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Таким чином, відповідачем взято на себе зобов`язання з перевезення вантажу на підставі залізничної накладної №46992616 від 11.07.2020.

Згідно із ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Статтею 52 Статуту встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

На станції "Миколаїв-Вантажний" Одеської залізниці було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №59782102 з масою вантажу, яка була зазначена у накладній, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом комерційного акту №415207/100 від 17.07.2020.

Так, у комерційному акті №415207/100 від 17.07.2020 вказано: вантаж - катанка сталева (діаметр 5,5 мм), 28 місць, вага одного бунту перевищує 100 кг. Вага пристосування - 252 кг, вага нетто - 65 675 кг. Вантаж маркований вапном. Верхній ярус 14 бунтів. Фактично виявлено: вантаж катанка сталева у бунтах, навантаження у вагоні в два яруси, у верхньому ярусі 12 справних бунтів. Над 3-м та 4-м розвантажувальними люками верхнього яруса мається два вільних місця. На 26 справних бунтах ув`язки не порушені, в наявності. Після вивантаження вантажу згідно бірок по специфікації вивантажувальних місць була визначена загальна маса 26 справних бунт - 60 934 кг. Також складена специфікація вивантажувальних місць і була визначена маса брутто 2-х відсутніх бунтів за номером плавки 032745, номером партії 1527, недостача 2-х відсутніх бунтів склала - 4 741 кг (пачка №5 вагою 2 374 кг, пачка №1 вагою 2 367 кг). Вагон прибув технічно справним.

У відповідності до ст. 2 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002) комерційні акти складаються для засвідчення (крім іншого) обставин невідповідності маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Згідно ч. 1 ст. 115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Позивач, здійснюючи розрахунок збитків у вигляді нестачі, виходив із вартості товару (катанок сталевих) відповідно до Специфікації №41 від 24.06.2020, в якій було зафіксовано що 1 тонна товару коштує 13 146,59 грн. з ПДВ, та договору №МК3-960523/03/19-Э/19-0361-01 від 25.03.2019, тобто з дотриманням вимог абз. 1 п. 115 Статуту залізниць України.

За розрахунками Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" вартість втраченого вантажу становить 62 327,97 грн. (13 146,59 грн. х 4,741 тону втраченого вантажу).

В той же час, відповідач, заперечуючи проти правильності здійсненого позивачем розрахунку, вказував, що при такому розрахунку Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" не враховано норми природної втрати, яка складає 0,5%. За розрахунками відповідача вартість нестачі складає 57 976,46 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м`ясо свіже; 1,5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м`ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м`ясні всякі; 0,5% маси всіх інших вантажів.

Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

Як встановлено в комерційному акті №415207/100 від 17.07.2020 маса нетто вантажу в вагоні №59782102 становила 65 675 кг.

Таким чином, відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, норма природної втрати вантажу у вагоні №59782102 складає 0,5%, що дорівнює 328,375 кг.

Однак позивачем при розрахунку недостачі маси вантажу не враховано норму природної втрати, незважаючи на те, що відповідно до приписів п. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно із комерційним актом №415207/100 від 17.07.2020 нестача склала 4 741 кг. Отже, враховуючи норми природної втрати, кількість фактичної нестачі становить 4 412,63 кг (4 741 кг - 328,375 кг = 4 412,25 кг (4,412625 т).

Таким чином, відповідно до розрахунку суду, здійсненого на підставі зазначених положень законодавства, загальна вартість недостачі вантажу, виявленої у вагоні №59782102, з урахуванням норми природної втрати, складає 58 010,97 грн. (13 146,59 грн. х 4,412625 т).

Відповідно до ст. 130 Статуту залізниць право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно з ст. 133 Статуту залізниць передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

На зворотному боці залізничної накладної №46992616 міститься переуступний напис, який свідчить про передачу права на пред`явлення претензії та позову від філіалу ПАТ "Судохідна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт" до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", тобто, від вантажоотримувача до вантажовідправника. Переуступний напис засвідчений підписами директора і головного бухгалтера та скріплений печаткою вантажоодержувача - філіал ПАТ "Судохідна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт".

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що в даному випадку, який стосується заявлених позивачем, вимог про стягнення з відповідача збитків у зв`язку із незбереженням вантажу при перевезенні, позивачем належними і допустимими доказами доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Таким чином, приймаючи до уваги встановлений судом факт втрати частини вантажу, та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" підлягають частковому задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Соборна, буд. 18-Б; ідентифікаційний код 05393043) вартість втраченого вантажу у розмірі 58 010 (п`ятдесят вісім тисяч десять) грн. 97 коп. та судовий збір у розмірі 1 956 (одна тисячі дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 41 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 14.01.2021.

Суддя Р.В. Бойко