Рішення № 94124229, 23.12.2020, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/835/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Головуючого судді Рочняк О. В.

судді Кобецької С.М.

судді Максимів Т.В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Заступника прокурора Івано-Франківської області

вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015

в інтересах держави в особі

Національної академії аграрних наук України

вул. Суворова, 9, м. Київ, 02000

Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

вул. Степана Бандери, 21-А, м. Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: Коломийської міської ради,

просп. М. Грушевського, 1, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78203

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру

03680, м.Київ, вул. Народного ополчення, буд.3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство “Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування”, проспект М. Грушевського, 1, м. Коломия, 78203, Івано-Франківська область, 78203

про визнання незаконним та скасування рішення Коломийської міської ради № 2931-36/2018-36 від 06.09.2018 "Про землекористування в районі об`їзної дороги", скасування запису про державну реєстрацію права власності за Коломийською міською радою на земельну ділянку площею 510,75 га, кадастровий номер 2610600000:01:001:0009 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27851498 від 10.09.2018 та скасування запису про державну реєстрацію права власності за Коломийською міською радою на земельну ділянку площею 197,09 га, кадастровий номер 2610600000:01:003:0029 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27850840 від 10.09.2018

учасники судового процесу:

від Івано-Франківської обласної прокуратури: Верешко Мар`ян Іванович;

від позивача - Національної академії аграрних наук України: Бакун Адрій Юрійович;

від відповідача - Коломийської міської ради: Максим"юк Владислава Ярославівна;

від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру: Волошин Олег Васильович;

від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - КП “Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування”: ОСОБА_1 ; Шелембин Володимир Миколайович

ВСТАНОВИВ: заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України до Коломийської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Коломийської міської ради № 2931-36/2018-36 від 06.09.2018 "Про землекористування в районі об`їзної дороги", скасування запису про державну реєстрацію права власності за Коломийською міською радою на земельну ділянку площею 510,75 га, кадастровий номер 2610600000:01:001:0009 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27851498 від 10.09.2018 та скасування запису про державну реєстрацію права власності за Коломийською міською радою на земельну ділянку площею 197,09 га, кадастровий номер 2610600000:01:003:0029 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27850840 від 10.09.2018.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.09.2018, суд (суддя Фанда О.М.) прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 23.10.2018; встановив відповідачу строк для надання документально-обґрунтованого відзиву на позов та письмових доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

22.10.2018 до відділу документального забезпечення, канцелярії Господарського суду Івано-Франківської області від відповідача - Коломийської міської ради надійшов відзив на позов №1178/01-13/08в від 18.10.2018 (вх.№16269/18), до якого приєднано копію технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в районі об"їзної дороги м. Коломиї.

23.10.2018 до відділу документального забезпечення, канцелярії Господарського суду Івано-Франківської області від відповідача надішли клопотання №1185/01-13/08в від 22.10.2018 (вх.№15977/18) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру та клопотання №1186/01-13/08в від 22.10.2018 (вх.№15976/18) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 23.10.2018, суд відмовив у задоволенні клопотання за вх.№15977/18 та залучив до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

06.11.2018 до відділу документального забезпечення, канцелярії Господарського суду Івано-Франківської області від позивача - Прикарпатської державної сільськогосподарської станції Інституту сільського господарства НААН України надійшло клопотання від 05.11.2018 (вх.№17219/18) про прийняття додаткових доказів, до якого приєднано в т.ч. копію проекту внутрігосподарського землеустрою Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції від 1985 року.

07.11.2018 до відділу документального забезпечення, канцелярії Господарського суду Івано-Франківської області надійшло:

- від прокуратури Івано-Франківської області - заява №05/1-295 вих-18 від 06.11.2018 (вх.№16912/18) про зміну підстав позову з додатками;

- від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - пояснення №9-0.6-6684/0/2-18 від 06.11.2018 (вх.№17336/18) з додатками.

14.11.2018 до відділу документального забезпечення, канцелярії Господарського суду Івано-Франківської області від позивача - Прикарпатської державної сільськогосподарської станції Інституту сільського господарства НААН України надійшло клопотання від 14.11.2018 (вх.№17794/18) про прийняття додаткових доказів, до якого приєднано копію агрохімічного паспорту полів дослідної обласної сільськогосподарської станції Коломийського району Івано-Франківської області.

19.11.2018 до відділу документального забезпечення, канцелярії Господарського суду Івано-Франківської області надійшло:

- від прокуратури Івано-Франківської області - відповідь на відзив №05/2-299 вх-18 від 16.11.2018 (вх.№17947/18) з додатками;

- від відповідача - клопотання №1306/01-13/08в від 16.11.2018 (вх.№17950/18) про виклик спеціаліста та заперечення №1307/01-13/08в від 16.11.2018 (вх.№17949/18) з додатками.

23.11.2018 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду надійшло:

- від прокуратури Івано-Франківської області - відповідь на заперечення №05/1-365 вих-18 від 23.11.2018 (вх.№18375/18);

- від позивача - Прикарпатської державної сільськогосподарської станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України - клопотання №01/8-260 від 22.11.2018 (вх.№18359/18) про прийняття додаткових доказів та клопотання №01/8-259 від 22.11.2018 (вх.№17953/18) про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.

10.12.2018 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду надійшло:

- від позивача - Прикарпатської державної сільськогосподарської станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України - клопотання №01/8- від 07.12.2018 (вх.№19238/18) про прийняття додаткових доказів;

- від відповідача - заперечення №1407/01-13/08в від 05.12.2018 (вх.№19285/18) щодо клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.12.2018, суд призначив у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручив експертам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; зупинив провадження у справі № 909/835/18 до отримання висновку експерта.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2019, суд поновив провадження у справі; призначив до розгляду клопотання судового експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про погодження строків проведення експертизи, надання додаткових матеріалів та проведення оплати експертизи по справі №909/835/18.

На виконання вимог суду відповідачем 25.02.2019 та 06.03.2019 подано клопотання (вх.№3229/19 та вх.№3972/19) про надання витребуваних наявних доказів.

Згідно з ухвалою від 06.03.2019, суд задовольнив клопотання судового експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про погодження строків проведення експертизи, надання додаткових матеріалів; погодив виконання судової земельно-технічної експертизи у строк більше 90 календарних днів; долучив до матеріалів справи докази, додані позивачем та відповідачем; провадження у справі зупинив; матеріали справи №909/835/18 (Том 3) постановив надіслати до Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для продовження проведення судової земельно-технічної експертизи.

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України зверталася до суду з заявами про вжиття заходів до забезпечення позову, про додаткове забезпечення позову, про роз`яснення ухвал суду від 03.05.2019 та 26.07.2019, які розглянуто судом.

Під час апеляційного провадження по перегляду ухвали Господарського суду Івано-Франківській області від 03.05.2019 про додаткове забезпечення позову, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство “Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування”.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2020, з урахуванням ухвали про описку від 30.01.2020, задоволено заяву про самовідвід судді Фанди О.М. від розгляду справи №909/835/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2020, справу №909/835/18 передано для розгляду судді Рочняк О.В.

06.02.2020 від Національної академії аграрних наук України №06/02/20 від 06.02.2020 (вх.№2163/20 від 06.02.2020) про відвід судді Рочняк О.В. від розгляду справи №909/835/18.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2020, суд поновив провадження у справі №909/835/18; дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2020, суд (суддя Максимів Т.В.) у задоволенні заяви Національної академії аграрних наук України (вх.№2163/20 від 06.02.2020) про відвід судді Рочняк О.В. відмовив.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2020, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2020, суд задовольнив клопотання Комунального підприємства “Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування” Коломийської міської ради №2 від 26.02.2020 (вх.№3433/20); скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2019 у справі №909/835/18 в частині заборони Комунальному підприємству "Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування" Коломийської міської ради вчиняти будь-які дії у відношенні земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 510,75 га кадастровий номер 2610600000:01:001:0009 та площею 197,09 га, кадастровий номер 2610600000:01:003:0029; провадження у справі зупинив.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2020, суд поновив провадження у справі; задовольнив частково заяву Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України про додаткове забезпечення позову №01/8-34 від 06.03.2020 (вх.№4060/20 від 10.03.2020), провадження у справі зупинив.

Вказана ухвала постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 скасована в частині абзацу 2 та абзацу 3 резолютивної частини.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2020, після повернення матеріалів справи з експертної установи, суд (суддя Рочняк О.В.) поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 09.09.2020.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 07.09.2020, суд (суддя Рочняк О.В.) на підставі ст.33 ГПК України призначив колегіальний розгляд справи №909/835/18, до складу якої, відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.09.2020 увійшли: головуючий суддя — Рочняк О.В., суддя Кобецька С.М. та суддя Максимів Т.В.

09.09.2020 через канцелярію суду від представника Комунального підприємства “Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування” адвоката Карплюк Л.Р. надійшло:

- клопотання №311-г/00302/2019-3445 від 08.08.2020 про виклик експерта (вх.№11668/20);

- клопотання № 311-г/00302/2019-3444 про залишення позову без розгляду.

В підготовчому засіданні 09.09.2020 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 23.09.2020.

18.09.2020 через канцелярію суду від представника Комунального підприємства “Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування” адвоката Карплюк Л.Р. надійшло пояснення щодо позову № 311-г/00302/2019-3459 від 14.09.2020 (вх.№12248/20).

23.09.2020 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду надійшли:

- від відповідача - клопотання № 893/01.2-13/16в від 22.09.2020 про витребування у позивачів оригіналів документів, приєднаних до матеріалів справи (вх.№12554/20);

- від Івано-Франківської обласної прокуратури - заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду №15-16 вих-20 від 23.09.2020 (вх.№12557/20).

- від Національної академії аграрних наук України - заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду від 22.09.2020 (вх.№12558/20).

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2020, суд відмовив в задоволенні клопотання Комунального підприємства “Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування” про залишення позову без розгляду; клопотання Комунального підприємства “Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування” №311-г/00302/2019-3445 від 08.09.2020 (вх.№11668/20 від 09.09.2020) задовольнив; викликав в судове засідання судового експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ Олійника В.Л. для роз"яснення висновку експерта за результатами проведеної земельно-технічної експертизи від 25.06.2020 №32/19-22 та надання відповідей на запитання суду та учасників справи; зобов"язав Національну академію аграрних наук та Прикарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України надати оригінали письмових доказів, приєднаних до матеріалів справи для огляду в судовому засіданні; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.10.2020.

В судовому засіданні 21.10.2020 суд заслухав вступне слово учасників справи.

Позиція прокуратури: прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про зміну підстав позову. Просив позов задовольнити у повному обсязі. Зазначав, що звернення прокурора з позовом до суду з метою захисту інтересів держави полягає у недопущенні вилучення з державної власності особливо цінних земель сільськогосподарського призначення, які згідно вимог ст.ст.149, 150 Земельного Кодексу України мають особливий, захищений державою статус та порядок використання та нездійсненні захисту інтересів держави установами, які відповідно до чинного законодавства володіють, розпоряджаються та користуються спірними земельними ділянками. Вказав, що спірні земельні ділянки з 1956 року постійно знаходилися в користуванні державних установ, правонаступником яких є Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН України та відносилися до державної форми власності; спірні земельні ділянки з державної власності в комунальну не передавалися, НААН України від вказаних ділянок не відмовлялося; земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту м.Коломия та не можуть відноситися до земель комунальної власності; зміну меж населеного пункту у встановленому Законом порядку не проведено; оскаржуване рішення прийнято за відсутності позитивного висновку державної землевпорядної експертизи. Таким чином, прийняття Коломийською міською радою оскаржуваного рішення та проведення державної реєстрації за Коломийською міською радою права власності на спірні земельні ділянки суперечить вимогам чинного законодавства України.

Позиція позивача - Національної академії аграрних наук України.

Представник позивача позов прокурора підтримав. Вказав, що НААН України має особливий статус, який передбачено чинним законодавством України; НААН України закріпила за своїми науковими установами та організаціями на праві оперативного управління державне майно та на праві постійного користування землі, які надані державою; установою НААН України на території Івано-Франківської області є Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН; відповідно до розробленого Інститутом землевпорядкування 13.06.1985 проекту внутрішньогосподарського землекористування для Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції Коломийського району Івано-Франківської області, погодженого у встановленому порядку та затвердженого рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів 21 січня 1986 року, за Івано-Франківською обласною дослідною станцією закріплено землі на території Коломийського району; спірні землі відносяться до земель сільськогосподарського призначення, перебували в постійному користуванні державної установи, такі ділянка є державною власністю та не могли бути передані в комунальну власність; доказів припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, що належать НААН, матеріали справи не містять; Коломийська міська рада у 2018 році всупереч наявних на те правових підстав прийняла рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель площею 797,84 га, основним балансоутримувачем і розпорядником яких є Національна академія аграрних наук України, а Прикарпатська дослідна станція як структурний підрозділ НААН України, яка є їх фактичним користувачем, користувалася цими земельними ділянками вільно, відкрито до 2018 року; у технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель міститься довідка інституту землеустрою про те, що на цих двох спірних ділянках землі є особливо цінні землі сільськогосподарського призначення; приймаючи рішення про затвердження технічної документації і визнання цих земельних ділянок комунальною власністю, Коломийська міська рада фактично змінила цільове використання земель сільськогосподарського призначення, внаслідок чого держава втратила особливо цінні сільськогосподарські землі, які перейшли у комунальну форму власності з можливістю їх передачі під забудову і фактичне знищення родючого шару ґрунту.

Правом на участь представника в судовому засіданні позивач - Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України не скористалася, хоча належним чином повідомлена про дату, місце і час розгляду справи.

Позиція відповідача:

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченні. В спростування позовних вимог зазначила, що

позивачі мають всі повноваження на здійснення самостійного захисту, а відтак немає необхідності у представництві інтересів прокурора у даній справі; позивачами не підтверджено право постійного користування спірними земельними ділянками відповідними документами; такими документами не є проекти внутрігосподарського землеустрою. Таким чином, позивачем не доведено, в чому полягає його порушене право внаслідок прийняття Коломийською міською радою оспорюваного рішення. Також Коломийська міська рада зазначає, що спірні земельні ділянки раніше і на момент прийняття оспорюваного рішення входили в межі міста Коломия, а відповідно повноваження щодо розпорядження ними належить органу місцевого самоврядування - Коломийській міській раді; сама НААН України визнавала, що спірні земельні ділянки є комунальною власністю, у зв”язку із чим зверталася до Коломийської міської ради, а не до управління Держгеокадастру з питанням стосовно надання цих земельних ділянок у постійне користування; підстави для застосування ст. 150 Земельного Кодексу України відсутні, оскільки земельні ділянки не перебували у постійному користуванні певної юридичної особи, а відповідно підстав для звернення до Верховної ради України про їх вилучення не було; технічна документація погоджена органом, який відповідає за використання та охорону земель.

Позиція третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області:

Проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових поясненнях. Зазначає, що Прикарпатська ДСДС не є належним користувачем спірних земельних ділянок, оскільки право користування відповідно до вимог чинного законодавства за нею не зареєстроване. Відповідно, право постійного користування, в силу положень ст.125 ЗК України, не виникло. Оскаржуване рішення Коломийської міської ради прийнято виключно в межах покладених на неї повноважень, а також у відповідності до чинного законодавства, а відтак не може бути скасовано.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: КП “Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування”.

Проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових поясненнях. Вказує на відсутність підстав для звернення прокурора з позовом до суду; позивачами подавалися докази з порушенням вимог ч.2 ст.80 ГПК України; документально підтверджених відомостей про те, що Прикарпатська ДСДС є правонаступником Станіславської державної сільськогосподарської дослідної станції та Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції позивачами не надано; позивачами не доведено жодними доказами наявність законного та документально підтвердженого права користування спірними земельними ділянками у Прикарпатської ДСДС чи будь-якої іншої установи Національної академії аграрних наук України; жодних порушень Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації при розробці, погодженні та затвердженні технічної документації із землеустрою в районі об"їзної дороги м.Коломиї Івано-Франківської області із цільовим призначенням: землі запасу) не було; матеріалами справи підтверджено розташування спірних земельних ділянок в межах міста Коломиї, починаючи з 1957 року; висновок експерта за результатами проведеної земельно- технічної експертизи від 25.06.2020 №32/19-22 не узгоджується з доказами, наявними в матеріалах справи, відтак не може вважатися допустимим та достовірним доказом. Таким чином, прокурором загалом не доведено факту порушення інтересів держави в особі Національної академії аграрних наук України, Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, відтак у задоволенні позову належить відмовити.

У зв"язку з неявкою в судове засідання 21.10.2020 судового експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ Олійник В.Л., суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення судового розгляду справи по суті на 18.11.2020.

В судовому засіданні, яке відбулося 18.11.2020 в режимі відеоконференції, суд дослідив висновок земельно-технічної експертизи від 25.06.2020 №32/19-22, заслухав судового експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ Олійника В.Л. та задовольнивши клопотання представника третьої особи - КП “Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування” Карплюк Л.Р. постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в судовому засіданні до 08.12.2020.

В судовому засіданні 08.12.2020 суд задовольнив клопотання Національної академії аграрних наук України б/н від 04.12.2020 (вх.18960/20 від 04.12.2020) та замінив третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на правонаступника - Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру (код 3941171), з"ясував обставини справи та дослідив докази у справі, після чого постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в судовому засіданні до 23.12.2020, про що присутні учасники у справі повідомлені під розписку, а Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України та Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру- ухвалою повідомленням.

23.12.2020 у судових дебатах учасники справи виступили із промовами (заключним словом), обмінялися репліками. При цьому, представник третьої особи - Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, процесуальну заміну на яку суд здійснив 08.12.2020, позовні вимоги підтримав.

Після закінчення судових дебатів, суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

За приписами п.3 ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Суд встановив, що на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави в особі позивачів - Національної академії аграрних наук України та Прикарпатської державної дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону, які протягом тривалого часу (2016-2018 р.р.), тобто носить системний характер, не вживали заходів щодо проведення інвентаризації особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та оформлення права постійного користування землею, що в свою чергу призвело до непоодиноких фактів вилучення з державної власності особливо цінних земель, не надавали пропозицій та заперечень до проекту генерального плану м.Коломия, згідно якого на земельних ділянках №2610600000:01:001:0009 та №2610600000:01:003:0029 передбачено здійснення садибної та громадської забудови і як наслідок прийняття Коломийською міською радою оспорюваного рішення №2931-36/2018-36 від 06.09.2018 "Про землекористування в районі об`їзної дороги", (тобто навів підставу для представництва інтересів держави); зазначив, що подання прокуратурою позову мало на меті не допустити протиправну приватизацію, реалізацію, передачу в користування особливо цінних земель сільськогосподарського призначення вищевказаних земельних ділянок, чим обґрунтував порушення інтересів держави (тобто навів підстави для звернення з позовом).

Представник позивача - НААН свою позицію щодо порушення інтересів держави жодним чином не висловив, про наміри самостійно звернутися з позовом чи провести перевірку щодо виявлених прокуратурою фактів не заявив, водночас не спростував й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства. Такі дії були оцінені прокурором як бездіяльність.

З огляду на вищевикладене, наведення прокурором у цій справі підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді є законним та обґрунтованим.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Оспорюваним рішенням Коломийської міської ради №2931-36/2018-36 від 06.09.2018 "Про землекористування в районі об”їзної дороги" вирішено затвердити Коломийській міській раді технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель загальною площею 707,84 га (в тому числі земельна ділянка площею 510,75 га з кадастровим номером 2610600000:01:001:0009 та земельна ділянка площею 197,09 га з кадастровим номером 2610600000:01:003:0029 в районі об”їзної дороги із цільовим призначенням: землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); зобов"язано міськрайонне управління у Коломийському районі та м. Коломиї Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області внести відомості до Державного земельного кадастру згідно прийнятого рішення (т.1 а.с. 26).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об”єктів нерухомого майна щодо об”єкта нерухомого майна від 18.09.2018, міськрайонним управлінням у Коломийському районі та м.Коломиї Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області 07.09.2018 здійснено державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровим номером 2610600000:01:001:0009 площею 510,75 га та кадастровим номером 2610600000:01:003:0029 площею 197,09 га з цільовим призначенням: землі запасу; 10.09.2018 право власності на вищевказані земельні ділянки зареєстровано за Коломийською міською радою (код ЄДРПОУ 04054334) з комунальною формою власності (т.1 а.с.27-28, 29-30).

Згідно з додатком до наказу Міністерства Радгоспів Української РСР №195 від 18 травня 1956 року "Про передачу радгоспів Міністерства радгоспів УРСР в систему Міністерства сільського господарства УРСР Міністерства промисловості продовольчих товарів УРСР і Міністерства вищої освіти УРСР" відповідно до Постанови ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР від 10 травня 1956 року "Про заходи по поліпшенню роботи науково- дослідних установ по сільському господарству" радгосп "Коломийський" передано Станіславській державній сільськогосподарській дослідній станції Станіславської області (т.1, а.с.41).

Відповідно до архівної довідки Державного архіву Івано-Франківської області №0118-34 від 11.02.2005, згідно з постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 14.02.1956 №253 на території Станіславської області на базі радгоспу “Коломийський” Міністерства радгоспів УРСР була створена Станіславська державна сільськогосподарська дослідна станція (т.1. а.с. 42).

Постановою Ради Міністрів Української РСР №112 від 10 березня 1983 року "Про організацію Івано-Франківської науково-дослідної станції хрестоцвітих культур Міністерства сільського господарства Української РСР" у відповідності з дозволом Ради Міністрів СРСР від 11.02.1983 створено Івано-Франківську науково -дослідну станцію хрестоцвітих культур Міністерства сільського господарства Української РСР на базі відділу селекції, насінництва і технології вирощування ріпака Науково-дослідного інституту сільського господарства Нечорноземної зони Української РСР і радгоспу "Перемога" Міністерства плодоовочевих господарств Української РСР; передано радгосп “Перемога” з підпорядкуванням Міністерства плодоовочевих господарств УРСР у відання Міністерства сільського господарства УРСР станом на 1 січня 1983 року (т.1 а.с.45).

Згідно з наказом Міністерства сільського господарства УРСР № 76 від 23 березня 1983 року "Про організацію Івано-Франківської науково-дослідної станції хрестоцвітних культур" організовано Івано-Франківську науково-дослідну станцію хрестоцвітних культур на базі відділу селекції, насінництва, і технології вирощування ріпака Науково-дослідного Інституту сільського господарства Нечорноземної зони УРСР; прийнято у встановленому порядку, станом на 1 січня 1983 року землі радгоспу “Перемога” Міністерства плодоовочевого господарства УРСР і створено дослідне господарство “Перемога”, підпорядкувавши його дослідній станції (т.1 а.с. 46).

Матеріали справи містять копію технічного звіту №І-8-930 ДСП від 13.06.1985, розробленого Івано-Франківським філіалом республіканського проектного інституту по землевпорядкуванню Укрземпроект на замовлення Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції по перенесенню в натуру проекту внутрігосподарського землевпорядкування Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції Коломийського району Івано-Франківської області, з додатків до якого, в т. ч. актів від 05.06.1985 та 07.06.1985 вбачається, що роботи по перенесенню в натуру проекту по дослідній станції виконані в повному об"ємі (т.1 а.32-40).

Постановою президії Верховної Ради Української РСР "Про статус Української академії аграрних наук" № І370-ХІІ від 29 липня 1991 року встановлено, що Українська академія аграрних наук є самоврядною організацією, яка входить до складу агропромислового комплексу республіки. Академія діє на основі законів Української РСР та власного Статуту і разом з Академією наук Української РСР забезпечує розвиток фундаментальних досліджень, здійснює підготовку наукових кадрів та спеціалістів вищої кваліфікації; закріплено за Українською академією аграрних наук землю, всі основні фонди та інше державне майно, що знаходиться в розпорядженні її установ. Порядок володіння та використання їх визначається виключно Президією академії (т.1. а.с.48).

Наказом Української академії аграрних наук №103 від 15.04.1992 "Про використання основних та обігових фондів наукових установ, господарств, підприємств та організацій, що входять до складу Української академії аграрних наук" на підставі Закону України "Про основи державної політики в сфері науки й науково- технічної діяльності", Земельного кодексу України та постанови президії Верховної Ради Української РСР "Про статус Української академії аграрних наук": закріплено за науковими установами, господарствами, підприємствами і організаціями землю, будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, техніку та інші основні засоби станом на 1 січня 1992 року згідно додатком; зобов"язано генеральних директорів науково -виробничих об"єднань, директорам інститутів, дослідних станцій, філіалів, господарств суворо дотримуватися положень Земельного кодексу України, згідно з якими, в т.ч.: не допускається передача у колективну та приватну власність земель наукових і навчальних закладів, дослідних, елітно-насінницьких та насінницьких господарств, забороняється вилучення земель сільськогосподарських та науково- дослідних установ і навчальних закладів для несільськогосподарських потреб, а також вилучення для будь-яких цілей земель дослідних полів, забороняється вилучення земель місцевими органами влади без згоди на те землеволодільця або землекористувача; встановлено, що вилучення земель для різних потреб керівники науково-дослідних установ, господарств та підприємств можуть здійснювати тільки з дозволу Президії Академії (т.1, а.с. 49-50).

Постановою президії Української академії аграрних наук протокол №13 від 26 листопада 1998 року "Про впорядкування мережі наукових установ Української академії аграрних наук", з метою оптимізації мережі наукових установ УААН, оперативного керівництва, концентрації та більш ефективного використання наявного наукового потенціалу постановлено створити Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва з правом юридичної особи на базі Інституту хрестоцвітих культур, Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції та Прикарпатського відділення Інституту агроекології та біотехнології, які ліквідувати. Організації, які входили до мережі зазначених установ, що ліквідуються, підпорядкувати новоствореному інституту (т.1 а.с. 51).

Указом Президента України №8/2010 від 06.01.2010 надано Українській академії аграрних наук статус національної та перейменовано її в Національну академію аграрних наук України.

Відповідно до наказу Національної академії аграрних наук України № 69 від 07 вересня 2010 року "Про найменування установ, підприємств та організацій Національної академії аграрних наук України, визначено найменування наукових установ, підприємств та організацій, що входять до сфери управління Національної академії аграрних наук України згідно з додатком; визначено, що установи, підприємства і організації Національної академії аграрних наук України є правонаступниками в частині майна, землі, майнових прав і зобов”язань установ, підприємств і організацій, що входили до відання Української академії аграрних наук (т.1 а.с. 52).

Згідно з додатком до вищевказаного наказу, визначено перелік наукових установ, підприємств та організацій, що входять до складу Національної академії аграрних наук України, в т.ч. Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (п.240), до мережі якого входять: Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (п.241); державне підприємство “Дослідне господарство “П”ядицьке” Івано-Франківського Інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України” (п.242); державне підприємство “Дослідне господарство “Перемога” Івано-Франківського Інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України” (п.243) (т.1 а.с. 52-56).

На виконання постанови Президії Національної академії аграрних наук від 18.05.2011 (протокол №10) "Про оптимізацію мережі наукових установ НААН, наказом Національної академії аграрних наук України №10 від 25.01.2012 "Про перейменування Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва НААН" перейменовано Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України у Прикарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію, передавши її разом з мережею підприємств у безпосереднє підпорядкування Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України; затверджено найменування дослідної станції: Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України; встановлено, що Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України є науковою бюджетною установою державної форми власності з правами юридичної особи, безпосередньо підпорядковується Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, діє на підставі свого статуту і є правонаступником майнових та немайнових прав, основних засобів і матеріальних цінностей, землі, майна та зобов”язань Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України.

Також вищевказаним наказом підпорядковано Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України зі збереженням юридичної особи Державне підприємство “Дослідне господарство “П”ядицьке” Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, затвердивши його найменування - Державне підприємство “Дослідне господарство “П”ядицьке” Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України та Державне підприємство “Дослідне господарство “Перемога” Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України”, затвердивши його найменування - Державне підприємство “Дослідне господарство “Перемога” Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України”; встановлено, що вказані господарства є юридичними особами державної форми власності, які здійснюють свою діяльність на засадах повного господарського розрахунку, діють на підставі свого статуту, і є правонаступниками землі, майна, майнових та немайнових прав та зобов”язань відповідно Державного підприємства “Дослідне господарство “П”ядицьке” Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України” та Державного підприємства “Дослідне господарство “Перемога” Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України” (т.1 а.с. 56-57).

Наказом Національної академії аграрних наук України №227 від 30.10.2014 "Про підпорядкування Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції та її мережі", прийнятого на виконання постанови Президії Національної академії аграрних наук України від 25.09.2014 (протокол №18) "Про зміну підпорядкування Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН":

- виведено Прикарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію Національної академії аграрних наук України разом з Державним підприємством “Дослідне господарство “Перемога” Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” та Державним підприємством “Дослідне господарство “П”ядицьке” Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” з підпорядкуванням Національної академії аграрних наук України і передано їх в підпорядкування Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України;

- затверджено такі найменування: Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00704273), Державне підприємство “Дослідне господарство “Перемога” Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 25790150), Державне підприємство “Дослідне господарство “П”ядицьке” Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України” (код ЄДРПОУ 31774060);

- встановлено, що Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України є правонаступником землі, майна, майнових та немайнових прав та зобов”язань Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України; Державне підприємство “Дослідне господарство “Перемога” Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України” є правонаступником землі, майна, майнових та немайнових прав та зобов”язань Державного підприємства “Дослідне господарство “Перемога” Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України”; Державне підприємство “Дослідне господарство “П”ядицьке” Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України” є правонаступником землі, майна, майнових та немайнових прав та зобов”язань Державного підприємства “Дослідне господарство “П”ядицьке” Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” (т.1 а.с. 58-59).

Постановою президії Національної академії аграрних наук України від 26.02.2014 (протокол №2) "Про затвердження Порядку розгляду Національною академією аграрних наук України земельних питань" затверджено Порядок розгляду Національною академією аграрних наук України земельних питань; визначено, що постанова Президії від 21 грудня 2011 року (Протокол № 23) “Про затвердження Порядку надання документів для розгляду питань вилучення земель (припинення права постійного користування на землю) в установах, підприємствах та організаціях, що перебувають у відання НААН” вважати такою, що втратила чинність; постанова Президії від 21 грудня 2011 року (Протокол № 23) "Про затвердження Положення про комісію з розгляду майнових та земельних питань Президії Національної академії аграрних наук України" діє в частині, що не суперечить цій постанові (т.1, а.с. 60).

Відповідно до розділу 1 Порядку розгляду Національною академією аграрних наук України земельних питань, затвердженого постановою президії НААН від 26.02.2014 (протокол №2), земельні ділянки, які надані у постійне користування Національній академії аграрних наук України та організаціям, що віднесені до її відання, перебувають у державній власності. Порядок володіння, користування та розпорядження земельними ділянками визначається виключно президією в межах визначених повноважень. Президія приймає рішення із земельних питань в межах, визначених законодавством повноважень, в тому числі: надає згоду на вилучення земельних ділянок, надає згоду на встановлення права земельного сервітуту, приймає рішення (надає згоду) на вчинення інших дій, які стосуються земельних відносин, в межах наданих їй повноважень (т.1, а.с. 61).

Згідно з довідками Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 02-11/11 від 16.01.2017, №02-11/26 від 22.01.2018, №1051/174-18 від 10.09.2018 "Про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами (за даними форми 6 - зем)" по Коломийській міській раді за Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН обліковується земельна ділянка загальною площею 707, 8400 га (в межах населеного пункту), з них: державна власність - 707, 8400 га (т.1, а.с.62-64).

З приєднаної до відзиву на позов Коломийської міської ради копії технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в районі об"їзної дороги м. Коломиї Івано-Франківської області із цільовим призначенням: землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) (т.1, а.с.79-140) вбачається в т.ч.:

- рішенням Коломийської міської ради №2638-32/2018 від 26.04.2018 "Про землекористування в районі об"їзної дороги" надано дозвіл Коломийській міській раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель орієнтовною площею 707, 84 га в районі об"їзної дороги із цільовим призначенням: землі сільськогосподарського призначення за рахунок земель міської ради (т.1, а.с.82 на звороті);

- технічну документацію розроблено ТОВ "Геоземкадсервіс" на замовлення Коломийської міської ради;

- згідно відомостей ДП "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" №767 від 29.08.2018 про склад агровиробничих груп ґрунтів земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 510,7500 на та 197, 0900 га, розташованих в м.Коломия (район об"їзної дороги), отриманих відповідно до матеріалів ґрунтового обстеження Івано-Франківської обласної сільськогосподарської дослідної станції Коломийського району Івано-Франківської області 1984 року, назва вказаних агровиробничих груп ґрунтів - дерново -підзолисті поверхнево -оглеєні середньосуглинкові осушені грунт (шифр 28 д), дерново опідзолені поверхнево -оглеєні середньосуглинкові ґрунти (шифр 180 д). У примітці цих відомостей вказано, що відповідно до наказу Держкомзему №245 від 06.10.2003 "Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів" ґрунти агрогрупи 28д відносяться до особливо цінних ґрунтів (т.1, а.с.85);

- матеріали технічної документації містять: висновок Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №19-9-0.331-43/60-18 від 12.07.2018 про погодження документації із землеустрою; висновки відділу архітектури та містобудування Коломийської міської ради №177/16-22 від 07.06.2018, №176/16-22 від 07.06.2018; висновок державної експертизи землевпорядної документації №2178-18 від 30.07.2018 з зауваженнями, які враховано та виправлено, про що зазначено у висновку, який підписано начальником Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та листі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №0-9-0.0-5367/0/2-18 від 05.09.2018 (т.1, а.с.122, 123);

- листом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №0-9-0.9-5367/0/2-18 від 05.09.2018 технічну документацію із землеустрою та висновок державної землевпорядної експертизи повернуто із відміткою про усунення зауважень технічної документації (т.1, а.с. 123 на звороті).

Ухвалою Івано-Франківської обласної ради народних депутатів ХХІ скликання від 30 жовтня 1990 року "Про земельну реформу в Івано-Франківській області" погоджено землевпорядні матеріалами, які прийняли районні і міські Ради народних депутатів про визначення меж та закріплення територій місцевих Рад в розрізі усіх населених пунктів області і затверджено уточнені площі та склад основних земельних угідь по районах та містах обласного підпорядкування згідно з додатком № 1 (т.2, а.с.12-17).

Відповідно до додатку №1 до вищевказаної ухвали та експлікації земель, що передаються в розпорядження Коломийській міській раді в межах компетенції, загальна площа Коломийської міської ради складає 4084 га, в тому числі площа населеного пункту 2978 га (т.2. а.с.21).

Як вбачається з акта перевірки Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області дотримання вимог земельного законодавства за об”єктом земельної ділянки №317/0/92-18-ДК/370/АП/09/01-18 від 04.04.2018, згідно даних державної статистичної звітності з кількістю обліку земель станом на 01.01.2016 за Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України на території Коломийської міської ради обліковується земельна ділянка загальною площею 707, 8400 га, з них: ріллі — 681,0 га, 4,0 га — сіножаті, 2, 8400 га — під господарськими будівлями та дворами, (в межах населеного пункту), у тому числі земельні ділянки загальною площею 564, 372 га, щодо яких Постановою Президії НААН України від 25.09.2014 (Протокол № 18) “Про вилучення землі із землекористування ДП ДГ “П”ядицьке” надано згоду на вилучення з користування ДП ДГ “П”ядицьке” Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України та передачу у постійне користування Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України. Головним управлінням Держгеокадастру у Івано-Франківській області, відповідно до повноважень визначених частиною четвертою статті 122 Земельного Кодексу України, накази про передачу земельних ділянок у постійне користування Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України не приймалися. Згідно з відомостями Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, похідне право на вказані земельні ділянки за Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України не зареєстровано (т.2 а.с.42-50).

На підтвердження права постійного користування Івано-Франківською обласною сільськогосподарською дослідною станцією Коломийського району Івано-Франківської області землями в районі об"їзної дороги м.Коломиї, Прикарпатською ДСДС надано Агрохімічний паспорт поля Івано-Франківської обласної сільськогосподарської дослідної станції, виготовлений у 1982 році Івано-Франківською обласною проектно- розвідувальною станцією хімізації сільського господарства (т.2, а.с.65-93) та картограму Івано-Франківської обласної сільськогосподарської дослідної станції Коломийського району Івано-Франківської області, складену на основі матеріалів ґрунтового обстеження 1974 року, відкоректованих у 1984 році (т.2, а.с.164).

Відповідно до довідки відділу архітектури та містобудування Коломийської міської ради №48/16-20 від 14.11.2018, земельні ділянки з кадастровими номерами 2610600000:01:001:0009 та 260600000:01:003:0029 згідно генеральних планів міста Коломиї 1975, 1999, 2014 років на всіх кресленнях розташовані у межі міста (т.2, а.с.128).

За результатами проведеної в рамках справи земельно-технічної експертизи, судовим експертом 25.06.2020 складено висновок №32/19-22, відповідно до якого:

- земельна ділянка за кадастровим номером 2610600000:01:001:0009 накладається на земельні ділянки Відділу № 2 польової сівозміни № 2, що надані відповідно до постанови Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.1991 в постійне користування Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України згідно Проекту внутрішньогосподарського землеустрою 1985 року (з графічними матеріалами), що затверджений виконавчим комітетом Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 21.01.1986 за № 26 та Технічного звіту по перенесенню в натуру проекту внутрігосподарського землевпорядкування 1985 (з графічними матеріалами);

- земельна ділянка за кадастровим номером 260600000:01:003:0029 накладається на земельні ділянки відділу № 2 польової сівозміни № 2, що надані відповідно до постанови Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.1991 в постійне користування Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України згідно Проекту внутрігосподарського землеустрою 1985 року за № 26 та Технічного звіту по перенесенню в натуру проекту внутрігосподарського землевпорядкування 1985 (з графічними матеріалами) (т. 9, а.с. 140-151).

За наслідками заслуховування пояснень судового експерта, суд встановив, що фактично експерт не встановлював правонаступництво позивача у справі, а на підставі Проекту внутрішньогосподарського землеустрою 1985 року та Технічного звіту по перенесенню в натуру проекту внутрігосподарського землевпорядкування 1985 року зробив висновок про накладення земельних ділянок за кадастровими номерами 2610600000:01:001:0009 та 260600000:01:003:0029 на земельні ділянки відділу № 2 польової сівозміни № 2, що надані відповідно до постанови Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.1991 в постійне користування Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.

В підтвердження того, що Прикарпатська ДСДС визнавала той факт, що спірні землі відносяться до комунальної власності, третя особа - КП "Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування" надала суду докази звернення установами НААН до Коломийської міської ради з проханням про виготовлення дозвільних документів для реєстрації земель та рішення міської ради за наслідками розгляду таких звернень (т.13, а.с.38-45). Крім того, третьою особою надано суду копію довідки Коломийського міського відділу земельних ресурсів від 12.01.2000, згідно якої в користуванні Коломийської дослідної станції знаходяться землі загальною площею 724 га; довідки відділу Держкомзему у м.Коломиї Головного управління Держкомзему в Івано-Франківській області від грудня 2012 року, відповідно до якої за Коломийською дослідною станцією Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва НААН України рахується загальна площа землі 707, 84 га; довідки відділу Держкомзему у м.Коломиї Головного управління Держкомзему в Івано-Франківській області від 16.01.2009, згідно з якою за Коломийською дослідною станцією землі не зареєстровано, а згідно статистичної форми 6-зем до земель сільськогосподарських науково-дослідних установ відноситься "Державна сільськогосподарська станція", за якою зареєстровано площу 707, 84 га (т.13, а.с.46-48).

Відповідно до статуту Національної академії аграрних наук України, затвердженого 07.04.2016 загальними зборами НААН, зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.07.2016 та міститься у загальному доступі, Національна академія аграрних наук України - це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа. НААН є правонаступницею Української академії аграрних наук, яка заснована постановою Ради Міністрів УРСР від 22 вересня 1990 року. Майновий комплекс НААН складається з усіх матеріальних та нематеріальних активів, які перебувають на балансі НААН і наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у її віданні, закріплені державою за НААН в безстрокове користування або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів, одержаних в результаті фінансово-господарської діяльності, чи набуті іншим шляхом, не забороненим законом. Використання державного майна, переданого Національній академії аграрних наук України, здійснюється з урахуванням норм Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" та чинного законодавства. НААН, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу, забезпечує реалізацію прав держави як власника таких об`єктів, ефективно їх використовує та розпоряджається у межах, визначених законодавством. НААН відповідно до законодавства та цього Статуту користується основними фондами, переданими їй державою у безстрокове безоплатне користування без права зміни форми власності, а також обіговими коштами та земельними ділянками, що надаються їй у постійне користування або в оренду відповідно до земельного законодавства. Відчуження нерухомого майна наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у віданні НААН, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вилучення земельних ділянок наукових установ, організації підприємств НААН та припинення права постійного користування ними може здійснюватися лише за згодою Президії НААН, відповідно до Земельного кодексу України. Зміна цільового призначення та припинення права постійного користування земельними ділянками наукових установ, підприємств та організацій НААН, що віднесені до особливо цінних земель, допускається лише для розміщення на них об`єктів, що визначені Земельним кодексом України та в порядку, встановленому законодавством.

Зі статуту Прикарпатської державної сільськогосподарської станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України 15.02.2018, вбачається, що Станція є державною, бюджетною, неприбутковою, науковою установою. Наукова установа є правонаступником Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України згідно з Постановою Президії НААН від 25 вересня 2014 року (протокол № 18) “Про заміну підпорядкування Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН”, наказом Національної академії аграрних наук України № 227 від 30 жовтня 2014 року “Про підпорядкування Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції та її мережі”. Наукову установу створено на базі Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, яку у свою чергу було створено Наказом Національної академії аграрних наук України № 174 від 16 грудня 2013 року “Про перепідпорядкування Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції та її мережі”. Прикарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію Національної академії аграрних наук України створено на базі Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України шляхом виведення її з підпорядкування Інституту сільського господарства НААН і передачі в безпосереднє підпорядкування Національної академії аграрних наук України (наказ НААН № 174 від 16.12.2013). Прикарпатська державна сільськогосподарська станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України була створена згідно Постанови Президії НААН від 18 травня 2011 року (протокол № 10) “Про оптимізацію мережі наукових установ Національної академії аграрних наук України” та наказу НААН № 10 від 25 січня 2012 року “Про перейменування Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва НААН”. У 2011 році, на виконання Постанови Президії НААН від 18 травня 2011 року (протокол № 10) “Про оптимізацію мережі наукових установ Національної академії аграрних наук України”, до складу Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва НААН згідно наказу НААН № 267 від 25 жовтня 2011 року. Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України був перейменований згідно з наказом НААН № 69 від 07 вересня 2010 року “ Про найменування установ, підприємств та організацій Національної академії аграрних наук України з Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук. Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук створений згідно наказу УААН № 29 від 25 лютого 1999 року є правонаступником Інституту хрестоцвітних культур УААН (наказ УААН № 14 від 27.01.1192), який в свою чергу є правонаступником Івано-Франківської науково-дослідної станції хрестоцвітних культур (наказ Міністерства сільського господарства УРСР № 76 під 23 березня 1983 року). Прикарпатська державна сільськогосподарська станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України безпоосередньо підпорядкована Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України. Наукова установа перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України як органу управління державним майном. Наукова установа заснована на державній власності. На балансі Наукової установи знаходиться майно, закріплене за нею Академією на праві оперативного управління, придбане за рахунок коштів, загального або спеціального фондів Державного бюджету. За Науковою установою закріплені земельні ділянки, які використовуються для забезпечення наукової діяльності установи та надані їй на праві постійного користування, що посвідчується у встановленому законом порядку. Вилучення земельних ділянок та припинення права постійного користування ними може здійснюватися лише за згодою Президії Академії відповідно до Земельного кодексу України (т.9, а.с.231-240).

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статей 13, 19 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статей 317, 319, 321 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Частина 2 вказаної статті визначає, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із частиною 4 статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону.

У пункті 6 розділу «Перехідні положення» ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у пункті 6 розділу «Перехідні положення» ЗК України, визнаний неконституційним Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005. Зазначено, що ЗК УРСР 1970 року встановлював безстрокове і тимчасове користування землею. Поняття користування землею у ЗК УРСР 1990 року поряд з постійним передбачало тимчасове користування.

ЗК України визначив право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, проте не надав визначення праву тимчасового користування, яке продовжує існувати на підставі рішень, прийнятих у відповідності до вимог чинного на той час законодавства.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний ЗК України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки. Крім того, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визнаються державою.

Відповідно до постанови Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.1991 за Українською академією аграрних наук закріплено землю, всі основні фонди та інше державне майно, що знаходиться в розпорядженні її установ.

Рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки. Вказані положення містяться в пунктах 1 і 7 розділу X «Перехідні положення» ЗК України.

Як ЗК УРСР 1990 року так і ЗК України від 1991 року зі змінами і доповненнями, в т.ч. на час прийняття оспорюваних рішень, серед підстав припинення прав користування земельними ділянками не передбачено не оформлення або не переоформлення раніше наданих прав.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов"язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доведенню таким чином, аби задовольнити. як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Суд звертається до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 86 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов"язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Державою за Українською академією аграрних наук, яка в подальшому перейменована в Національну академію аграрних наук України, закріплено в т.ч. і спірні земельні ділянки.

Відповідно до частини п"ятої статті 116 ЗК України, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Стаття 141 ЗК України визначила підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема й добровільну відмову від такого права.

Частинами третьою та четвертою статті 142 ЗК України встановлено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

За приписами статті 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук і земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної форми власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, згідно з ч.2 ст.117 Земельного кодексу України, в т.ч. належать земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Наведена норма узгоджується з пунктом 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 вересня 2012 року № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», за змістом якого з дня набрання чинності цим Законом у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу (частина третя статті 149 ЗК України).

Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті (частина п`ята статті 149 ЗК України).

Відповідно до пункту "а", "в" частини першої статті 150 ЗК України до особливо цінних земель відносяться у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття; землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів.

Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пункті "в" і "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України (частина друга статті 150 ЗК України).

На підставі відомостей ДП "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" №767 від 29.08.2018 про склад агровиробничих груп ґрунтів земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 510,7500 га та 197, 0900 га, розташованих в м.Коломия (район об"їзної дороги) (т.1, а.с.85), суд встановив, що ґрунти агрогрупи 28д відносяться до особливо цінних ґрунтів відповідно до наказу Держкомзему №245 від 06.10.2003 "Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів".

Відповідно до частин першої, третьої статті 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» об`єкти майнового комплексу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук використовуються відповідно до законодавства України, а також статуту Національної академії наук України та статутів національних галузевих академій наук, а також статутів організацій, що віднесені до їх відання. Вилучення земельних ділянок Національної академії наук України та національних галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою Президії Національної академії наук України та президій національних галузевих академій наук відповідно до Земельного кодексу України.

Відтак, спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності не могли передаватися у комунальну власність органом місцевого самоврядування без згоди Президії Національної академії наук України, як постійного користувача з особливим статусом, а взагалі належать до особливо цінних земель.

Факт накладення спірних земельних ділянок із земельними ділянками, право комунальної власності на які зареєстровано за Коломийською міською радою, підтверджується висновком судового експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведеної земельно-технічної експертизи №32/19-22 від 25.06.2020.

Доказів добровільної відмови НААН України від права постійного користування земельними ділянками матеріали справи не містять. Примусове припинення права користування позивача земельною ділянкою з підстав, у порядку і за умов, визначених законом також не відбувалось.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

За встановлених судом обставин того, що спірні земельні ділянки належать до особливо цінних земель державної форми власності, закріплені за Національною академією агарних наук України, в установленому статтею 150 ЗК України порядку у землекористувача не вилучались, відсутності доказів добровільної відмови від права постійного користування земельними ділянками НААН України, суд дійшов висновку, що рішення Коломийської міської ради №2931-36/2018-36 від 06.09.2018 "Про землекористування в районі об`їзної дороги" суперечить актам цивільного законодавства, порушує права Національної академії аграрних наук України щодо володіння, користування чи розпорядження належним їй земельними ділянками, у зв"язку з чим його належить визнати незаконним та скасувати.

Інші докази не мають юридичного значення для правильного вирішення спору.

У зв"язку із скасуванням рішення Коломийської міської ради № 2931-36/2018-36 від 06.09.2018 "Про землекористування в районі об`їзної дороги", яким затверджено Коломийській міській раді технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель загальною площею 707,84 га (в тому числі земельна ділянка площею 510,75 га з кадастровим номером 2610600000:01:001:0009 та земельна ділянка площею 197,09 га з кадастровим номером 2610600000:01:003:0029 в районі об”їзної дороги із цільовим призначенням: землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) та зобов"язано міськрайонне управління у Коломийському районі та м. Коломиї Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області внести відомості до Державного земельного кадастру згідно прийнятого рішення, позовні вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності за Коломийською міською радою на земельну ділянку площею 510,75 га, кадастровий номер 2610600000:01:001:0009 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27851498 від 10.09.2018 та скасування запису про державну реєстрацію права власності за Коломийською міською радою на земельну ділянку площею 197,09 га, кадастровий номер 2610600000:01:003:0029 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27850840 від 10.09.2018, які є похідними, також підлягають до задоволення.

Частинами 1-3 ст. 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та належать до задоволення.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Коломийської міської ради № 2931-36/2018-36 від 06.09.2018 "Про землекористування в районі об`їзної дороги".

Скасувати запис про державну реєстрацію права власності за Коломийською міською радою на земельну ділянку площею 510,75 га, кадастровий номер 2610600000:01:001:0009 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27851498 від 10.09.2018.

Скасувати запис про державну реєстрацію права власності за Коломийською міською радою на земельну ділянку площею 197,09 га, кадастровий номер 2610600000:01:003:0029 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27850840 від 10.09.2018.

Стягнути з Коломийської міської ради (просп. М. Грушевського, 1, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78203, код ЄДРПОУ 04054334) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул.Грюнвальдська,11, м.Івано-Франківськ, 76000, код 03530483) - 5286 (п"ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.

Повне рішення складено 14.01.2021

Головуючий суддя О.В. Рочняк

Суддя С.М. Кобецька

Суддя Т.В. Максимів