Рішення № 94123984, 14.01.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2021р. Справа № 904/5433/20

За позовом: Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа», м. Жовті Води

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Енергопрогрес», м. Жовті Води

Про: стягнення 108 978, 38 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

КП «Жовтоводськтепломережа» (позивач) звернулося з позовом до ТОВ «Компанія Енергопрогрес» (відповідач) про стягнення 108 978, 38 грн. (в т.ч.: 48 143, 14 грн. - основна заборгованість; 48 143, 14 грн. - штраф; 10 458, 64 грн. - пеня; 897, 45 грн. - інфляційні втрати та 1 336, 01 грн. - 3% річних) заборгованості, що виникла внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасного внесення орендних платежів за договором оренди службових приміщень КП «Жовтоводськтепломережа» №011-1/14 від 28.04.14р. (укладеним між сторонами) за період квітень-жовтень 2019р.

Ухвалою від 13.10.20р. було відкрите провадження у справі №904/5433/20 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ТОВ «Компанія Енергопрогрес» (відповідач) у відзиві на позов (поміж-іншим) проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що ним фактично не використовувалися орендовані приміщення з лютого 2019р. у зв`язку з їх незадовільним станом та небезпекою для здоров`я ти життя персоналу відповідача. Відповідачем було погашено основу заборгованість за договором в розмірі 48 143, 14 грн. відповідно до платіжного доручення №1748 від 06.10.20р. ; а тому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині (оскільки до відкриття провадження у справі суму основної заборгованості було погашено відповідачем). Також зазначає, що позивачем не були зареєстровані податкові накладні за жовтень 2017р., лютий, липень-вересень 2018р. на загальну суму втраченого відповідачем податкового кредиту 8 968, 88 грн., що є збитками відповідача; загальна сума не отриманого податкового кредиту відповідачем на момент подачі позову існувала майже три роки в сумі 17 943, 19 грн. Враховуючи вищевикладене, відповідач також просить зменшити розмір штрафу у сумі 48 143, 14 грн. та пені у сумі 10 458, 64 грн. на 99%.

КП «Жовтоводськтепломережа» (позивач) у відповіді на відзив заперечував проти обставин, викладених відповідачем, зазначаючи, що усі податкові накладні у спірному періоду за договором були зареєстровані позивачем; а відповідач розрахувався за надані послуги за договором лише 06.10.20р., тобто майже через рік після його закінчення. Твердження відповідача про не задовільний стан орендованих приміщень спростовується актом спільного огляду технічного стану приміщень службового корпусу від 28.04.14р. (який складений між сторонами за договором), згідно якого ці службові приміщення придатні для експлуатації та передачі в оренду; з умов договору оренди вбачається, що саме на відповідача у справі покладено обов`язок по проведенню поточного та капітального ремонтів орендованих нежитлових приміщень . Враховуючи вищезазначене, позивач просить в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 48 143, 14 грн. провадження у справі закрити; в іншій частині позовних вимог - задовольнити у повному обсязі.

ТОВ «Компанія Енергопрогрес» (відповідач) своїм правом на подання до суду заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк (встановлений законом). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. № 1236 продовжено період карантину до 28.02.2021р.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Від сторін жодних заяв, клопотань про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом, не надходило.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.14р. між КП «Жовтоводськтепломережа» (орендодавець) та ТОВ «Компанія Енергопрогрес» (орендар) було укладено договір оренди службових приміщень КП «Жовтоводськтепломережа» №011-1/14 , відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові службові приміщення (майно) площею 190 кв.м., які розташовані на першому та третьому поверхах службового корпусу за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Залізнична, 15-14, що перебуває на балансі КП «Жовтоводськтепломережа»; загальна вартість службового корпусу (А), загальною площею 1816, 4 кв.м. визначена згідно зі звітом про оцінку і становить за незалежною оцінкою 2 264 880, 00 грн. без ПДВ. (п.1.1. договору).

Згідно з п. 2.1. договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, зазначений в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна.

Поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем майна за його рахунок (п.2.5. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Постанови КМУ №786 від 04.10.1995р., в становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку 3 686, 34 грн.; орендна плата за перший повний місяць оренди - травень 2014р., визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за квітень 2014р. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. (п.3.2. договору). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3. договору). Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.(п.3.5. договору).

Згідно з п.3.6. договору орендна плата перераховується орендодавцю (балансоутримувачу) щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати. (п.3.7. договору).

В п.3.8 договору сторони погодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 100% від суми заборгованості. Відповідно до п.10.1. договору, цей договір укладено строком на 35 місяців, що діє з 28.04.14р. по 27.03.16р. включно (а.с.18-20). Додатковими угодами №3 від 15.12.16р., №4 від 15.12.17р., №5 від 21.05.2018р. та №6 від 28.12.18р. до вищезазначеного договору оренди, строк дії договору було продовжено до 31.10.19р. включно (а.с.26-29).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивач свої зобов`язання за вищезазначеним договором виконав належним чином, надав послуги з оренди майна (у період квітень-жовтень 2019р.) на загальну суму 48 143, 14 грн. та виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг оренди за вищезазначений період.

З матеріалів справи вбачається, що 31.10.19р. відповідач повернув позивачу орендоване майно за договором , що підтверджується відповідним актом приймання-передавання службових приміщень КП «Жовтоводськтепломережа» від 31.10.19р., підписаним сторонами (а.с.30).

Однак в порушенням прийнятих на себе зобов`язань відповідач свої зобов`язання з повної оплати орендної плати за договором у строк, визначений сторонами у договорі, не виконав; у зв`язку з чим (відповідно до наданого позивачем розрахунку ), на час звернення з цим позовом до суду у відповідача рахувалась заборгованість в розмірі 48 143, 14 грн.

Окрім того - позивач відповідно до приписів ст.625 ЦК України та пунктів 3.7 та 3.8. договору нарахував відповідачу: 48 143, 14 грн. - штраф; 10 458, 64 грн. - пеня; 897, 45 грн. - інфляційних втрат та 1 336, 01 грн. - 3% річних.

На час прийняття рішення у справі відповідачем були надані докази оплати основної заборгованості за договором в розмірі 48 143, 14 грн. (що не заперечується позивачем). Однак доказів сплати заборгованості (з урахуванням пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних) перед позивачем не надано.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 ЦК України). За користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлений договором найму ( ст. 762 ЦК України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду. Якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.2 ст. 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з п.2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» роз`яснено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду. У підпункті 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 цієї постанови пленуму зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 10 458, 64 грн. - пені; 897, 45 грн. - інфляційних втрат та 1 336, 01 грн. - 3% річних. Одночасно, суд користуючись правами , наданими йому ст.233 ГК України та 551 ГК України, вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити загальний розмір штрафу (передбаченого п.3.8. договору оренди ) до 10 000, 00 грн. (оскільки внаслідок порушення відповідачем умов договору позивачу не завдано реальних збитків.). В іншій частині позовних вимог суд вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі приписів п.2 ч.1. ст. 231 ГПК України (оскільки після звернення позивача з позовом до суду (01.10.20р.) відповідачем було сплачено (06.10.20р.) основну заборгованість за договором в розмірі 48 143, 14 грн.).

Судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі, оскільки сплата основної заборгованості за договором здійснена відповідачем вже після звернення позивача з цим позовом до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Енергопрогрес» (52204, м. Жовті Води, вул. Залізнична, буд. 15-28; код ЄДРПОУ 37481831) на користь позивача - Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» (52204, м. Жовті Води, вул. 8 Березня, 42; код ЄДРПОУ 23645975): 10 000, 00 грн. - штрафу; 10 458, 64 грн. - пені; 897, 45 грн. - інфляційних втрат; 1 336, 01 грн. - 3% річних та 2 102, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В іншій частині позовних вимог - закрити провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 14.01.21р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Ю.Васильєв