Вирок № 94120090, 13.01.2021, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1655/20

Провадження №1-кп/433/43/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2021

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Певної О.С.

з участю секретаря судового засідання - Шаповалова Д.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Троїцьке кримінальне провадження за №12020130590000205 від 18 листопада 2020 року у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Троїцьке Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, встановленої групи інвалідності не має, мешкаю чого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого:

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263-1, ч.1 ст.263 КК України, який надійшов з угодою про визнання винуватості

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор - Наджотов О.О.,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник обвинуваченого - адвокат Євсюков А.А.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , приблизно в квітні 2020 року, перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , та у вказаний час отримав від останнього у подарунок двоствольну гладкоствольну мисливську рушницю моделі «ТОЗ-Б», яку в подальшому переніс за місцем свого мешкання.

В кінці жовтня 2020 року у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на незаконну переробку вогнепальної зброї, а саме двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці «ТОЗ-Б» 16-го калібру. В цей же день, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій проти громадської безпеки, передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді створення сприятливих умов для вчинення злочинів із використанням зброї, ОСОБА_1 , в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 з послідуючими змінами та доповненнями, з метою зміни технічних характеристик вказаної гладкоствольної вогнепальної зброї, за допомогою пилки по металу відпиляв частину стволів та задню частину прикладу мисливської рушниці «ТОЗ-Б» 16-го калібру, чим переробив її в обріз зазначеної рушниці.

Згідно висновку судової експертизи зброї № 19/113/7/5-526е від 24.11.2020: наданий на дослідження предмет є гладкоствольною вогнепальною зброєю; наданий на дослідження предмет є гладкоствольною вогнепальною зброєю - обрізом мисливської рушниці 16-го калібру «ТОЗ-Б» б/н; надана на дослідження рушниця, виготовлена промисловим способом, в яку внесено зміни саморобним способом шляхом укорочування стволів до залишкової довжини 375 мм; наданий на дослідження обріз рушниці «ТОЗ-Б» б/н до стрільби придатний.

Таким чином, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.263-1 КК України, тобто незаконна переробка вогнепальної зброї.

Крім цього, 17 листопада 2020 року ОСОБА_1 , не припиняючи свої протиправні дії, маючи умисел, спрямований на незаконне носіння, зберігання вогнепальної зброї, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій проти громадської безпеки, передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді створення сприятливих умов для вчинення злочинів із використанням зброї, ОСОБА_1 , в порушення вимог постанови ВРУ № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна» з послідуючими змінами та доповненнями, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 з послідуючими змінами та доповненнями, взявши виготовлений ним обріз мисливської рушниці «ТОЗ-Б» 16-го калібру та прослідував до місця мешкання свого знайомого ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , де продемонстрував останньому виготовлений обріз мисливської рушниці. 17 листопада 2020 року, під час огляду за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , співробітниками поліції в житловому будинку в приміщенні спальної кімнати на дивані було виявлено та вилучено обріз мисливської рушниці «ТОЗ-Б» 16-го калібру, який належав ОСОБА_1 .

Згідно висновку судової експертизи № 19/113/7/5-526е від 24.11.2020: наданий на дослідження предмет є гладкоствольною вогнепальною зброєю; наданий на дослідження предмет є гладкоствольною вогнепальною зброєю - обрізом мисливської рушниці 16-го калібру «ТОЗ-Б» б/н; надана на дослідження рушниця, виготовлена промисловим способом, в яку внесено зміни саморобним способом шляхом укорочування стволів до залишкової довжини 375 мм; наданий на дослідження обріз рушниці «ТОЗ-Б» б/н до стрільби придатний.

Таким чином, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, тобто незаконне носіння, придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

26 листопада 2020 року між прокурором Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури Сафоновим Є.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження процесуального керівника у кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно укладеної угоди, ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується на сприяння в розслідуванні кримінального провадження, а саме: проведення слідчого експерименту, та беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст. 263-1 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч.1 ст. 263 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

Суд зазначає, що практика укладання угод в кримінальному провадженні неодноразово була предметом розгляду у Європейському суді з прав людини (справи «Ніколов проти Болгарії», «БабарАхмад та Інші проти Сполученого Королівства» та інші). Європейський суд з прав людини зазначав, що застосування спрощеної процедури на підставі угоди про визнання винуватості та загалом спрощення процедур на підставі Рекомендації № К (87)18, безперечно має переваги для обвинуваченого та правосуддя загалом, оскільки скорочує тривалість кримінального провадження, швидко визнаючи винуватість особи та міру її відповідальності, крім того, спрощує вирішення питань цивільної відповідальності та відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, але наголосив на дотриманні умови - відповідність угоди фактичним обставинам справи.

Вислухавши думку учасників підготовчого провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з таких обставин.

Згідно п.1 ч. 3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України є тяжкими злочинами. Потерпілих у кримінальному провадження немає, вчиненим злочином шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

Таким чином, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про визнання винуватості, відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання, що він підтвердив під час проведення підготовчого судового засідання. Обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що підтверджено прокурором, обвинуваченим та захисником під час підготовчого судового засідання.

Зміст угоди відповідає вимогам ст.472 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зобов`язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч.7 ст.474 КПК України.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння в розкритті злочинів.

Згідно ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює, має постійне місце мешкання, за яким характеризується посередньо, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

Процесуальні витрати на підставі ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого по справі.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

До набрання вироком законної сили відносно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.373, 374, 376, 394, 475 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 26 листопада 2020 року по кримінальному провадженню №12020130590000205 від 18 листопада 2020 року, укладену між прокурором Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури Сафоновим Є.М. та підозрюваним ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.263-1, ч.1 ст. 263 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання:

- за ч.1 ст.263-1 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- за ч.1 ст.263 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

З урахуванням ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації і повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та/або навчання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведену по кримінальному провадженню експертизу зброї у сумі 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 25 коп., перерахувавши їх на користь держави (Отримувач: ГУК у Луг.обл./СТГсмт.Троїцьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37991110, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN): UA608999980313070115000012433, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження).

Речові докази по кримінальному провадженню №12020130590000205 від 18 листопада 2020 року, а саме: обріз мисливської рушниці «ТОЗ-Б», два ватних тампони, первинне упакування, які знаходяться в спеціальній полімерній упаковці «Експертна служба МВС України» № 4184658, що передані на тимчасове відповідальне зберігання до складу озброєння ГУНП в м. Сватове Луганській області - знищити.

Відповідно до ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право впродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Луганського апеляційного суду через Троїцький районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити (направити) прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Суддя О.С. Певна