Рішення № 94119271, 12.01.2021, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

12.01.2021 Провадження №2/389/139/20

ЄУН №389/625/20

Заочне рішення

Іменем України

12 січня 2021 року, Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Ябчик Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Данильчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс», третя особа без самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Юлія Володимирівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 16.07.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кубою Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1140, про стягнення заборгованості на користь ТОВ «Платинум Фінанс» у розмірі 7164,15 гривень, що виникла за кредитним договором №500143299 від 14.07.2008 року, укладеним з ПАТ «Альфа-Банк», та стягнути з відповідача понесений судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

Вимоги обґрунтувала тим, що в лютому 2020 року, отримавши за місцем роботи заробітну плату, розмір якої відрізнявся від звичайного, їй стало відомо про існування відносно неї виконавчого провадження ВП №60266952, відкритого 08.10.2019 року, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пімахової Д.В., якою на адвокатський запит за №07 від 06.02.2020 року, ПВВО м. Києва надано копію виконавчого документу, на підставі якого відкрито провадження та винесено постанову про звернення стягнення на дохід боржника – виконавчого напису, вчиненого 16.07.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кубою Ю.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1140, про стягнення заборгованості на користь ТОВ «Платинум Фінанс» у розмірі 7164,15 гривень.

14.07.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Альфа-Банк» укладено кредитний договір на суму 786,50 доларів США під 40% річних з остаточною датою повернення кредиту 14.07.2010 року. За період з 2008 по 2010 рік в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на користь ЗАТ «Альфа-Банк» сплачено 4976,60 гривень, на доказ чого надано копію Додатку №1 до Договору №500143299 від 14.07.2008 року. Як вбачається з тексту виконавчого напису, 30.09.2009 року, згідно договору відступлення права вимоги, право вимоги вказаного боргу відступлено ТОВ «Кредитні Ініціативи». Згідно договору факторингу №2012-2-1/2 від 18.12.2012 року, укладеному між ТОВ «Кредитні Ініціативи» та ТОВ «Купер Прайс», право вимоги за кредитним договором №500143299 від 14.07.2008 року, відступлено ТОВ «Купер Прайс». Згідно договору факторингу №0104/2019 від 01.04.2019 року, укладеним між ТОВ «Купер Прайс» та ТОВ «Платинум Фінанс», право вимоги за кредитним договором №500143299 від 14.07.2008 року відступлено ТОВ «Платинум Фінанс».

Крім того, зазначила, що категорично не згодна із вчиненням виконавчого напису від 16.07.2019 року про стягнення з неї давно простроченої заборгованості за межами позовної давності. Вказаний у виконавчому написі розмір заборгованості не є безспірним, стягуються кошти зі спливом строку позовної давності, тому виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню, а отже нотаріусом порушено норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції та п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

До позову долучено попередній розрахунок очікуваних судових витрат у якому вказано про сплату судового збору у розмірі 840,80 гривень, які позивач просить стягнути з відповідача на її користь.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява, в якій сторона позивача просить суд позов задовольнити та справу розглянути за їх відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засіданні не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, своїми процесуальними правами на подання відзиву або зустрічного позову не скористався. В матеріалах справи наявні рекомендовані поштові повідомлення про отримання відповідачем судових повісток.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, своїми процесуальними правами не скористалася.

Відповідно до положень частини 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів, які вказують на права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та законності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.07.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кубою Ю.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1140, за яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №500143299 від 14.07.2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк», кінцевим правонаступником якого є ТОВ «Платинум Фінанс» (код ЄДРПОУ 41489737, місцезнаходження: 02140, вул. Лариси Руденко, будинок 6А офіс 525 м. Київ).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімаховою Д.В. від 08.10.2019 року відкрито виконавче провадження №60266952 щодо виконання спірного виконавчого напису.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 6 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в пункті 1 даної Постанови визначено, що нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язань.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Разом з тим стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм суд дійшов наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішення спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 753/787/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16, від 07 листопада 2018 року у справі № 199/3452/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 14 серпня 2019 року у справі № 335/3462/16-ц та узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права сформульованому у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 84цс19).

Судом встановлено, що 14 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» укладено кредитний договір №500143299 на загальну суму 786,50 доларів США з відсотковою ставкою 40% на рік шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок клієнта з остаточною датою повернення 14.07.2010 року.

Зі змісту наявної в матеріалах справи заяви (а.с.12) вбачається, що позивачу було видано платіжну картку та відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 для розміщення на ній кредитних коштів.

За клопотанням позивача ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.05.2020 року було витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куби Юлії Володимирівни належним чином завірені копії документів, на підставі яких нею вчинено виконавчий напис від 16.07.2019, зареєстрований в реєстрі за №1140, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №500143299 від 14.07.2008 року, укладеним між нею та ПАТ «Альфа-Банк», права вимоги за яким відступлено ТОВ «Кредитні Ініціативи», потім ТОВ «Купер Прайс», а пізніше ТОВ «Платинум Фінанс»

На виконання ухвали, 24 вересня 2020 року на адерсу суду від нотаріуса надійшли матеріали нотаріальної справи, а саме: копія виконавчого напису, заява ОСОБА_1 від 14.07.2008, договір факторингу від 30.09.2009, договір факторингу №2012-2-1/1 від 18.12.2012, договір факторингу №0104/2019 від 01.04.2019 року, протокол загальних зборів ТОВ «Платинум Фінанс», виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія витягів з Додатків №1,2 до договору факторингу, розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Суд відзначає, що така заборгованість не є безспірною, адже нарахована відповідачем станом на 15.05.2019 року, тобто поза межами строку позовної давності, оскільки кінцевим терміном виконання зобов`язань за кредитним договором зазначено 14 липня 2010 року.

А тому, вирішуючи спір, суд враховує доводи позивача про те, що вказана у виконавчому написі заборгованість не є безспірною, виходячи з наступного.

Відповідно положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

За повідомленням позивача, останній платіж по погашенню кредиту вона вносила 24.02.2010 року, після чого кошти не сплачувала.

Позивач суду надала суду копію Додатку №1 до кредитного договору, в якому наявний графік платежів, який справно заповнювався позивачем та в якому зазначені дати та суми погашення заборгованості (а.с.13).

На доведеність обставин наявності фактичного існування заборгованості у зазначеному у виконавчому написі розмірі, з урахуванням вимог закону щодо стягнення з фізичних осіб заборгованості за виконавчим написом у межах трьох років та неустойки у межах одного року, будь яких доказів відповідачем суду не надано.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було перевірено безспірність наявної суми заборгованості, зокрема довідки про наявність заборгованості наданої стягувачем, крім того не повідомлено боржника про щодо вчинення такого напису та надання можливості останньому висловити свої заперечення щодо заборгованості, а також те, що виконавчий напис нотаріуса не містить відомостей на підставі яких документів вчинено даний виконавчий напис, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений останньою судовий збір в дохід держави у розмірі 840,80 гривень.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За правилами частини 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно положень частини 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на ті обставини, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, суд покладає витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 гривень на ТОВ «Платинум Фінанс».

Керуючись Законом України «Про нотаріат», ст. ст. 11, 15, 16, 1054 ЦК України, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 95, 133, 134, 141, 223, 229, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс», третя особа без самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Юлія Володимирівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кубою Юлією Володимирівною, вчинений 16 липня 2019 року та зареєстрований в реєстрі за № 1140, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс» заборгованості в розмірі 7164,15 гривень, що виникла за кредитним договором №500143299 від 14 липня 2008 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс», код ЄДРПОУ 41489737, місцезнаходження: 02140 вул. Лариси Руденко, буд. 6А оф. 525 м. Київ на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 , зареєстрованої: АДРЕСА_2 .

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс», код ЄДРПОУ 41489737, місцезнаходження: 02140 вул. Лариси Руденко, буд. 6А оф. 525 м. Київ.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Юлія Володимирівна, яка знаходиться: 01033 вул. Жилянська, буд. 41 оф. 3 м. Київ

Повний текст рішення виготовлено 13 січня 2021 року

Суддя Знам`янського

міськрайонного суду

Кіровоградської області Ябчик Н.М.