Ухвала суду № 94118940, 13.01.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 340/190/17

Провадження № 1-кп/346/124/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 р.м. Коломия

Колегія суддів Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді : П`ятковського В.І., суддів : Веселова В.М., Калинюка О.П.,

з участю секретаря Матушевської Г.Д.,

прокурора Рижого О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Бандури В.О.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия матеріали кримінального провадження внесені в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12017090000000014 від 17 січня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.ст. 115 ч. 2 п. 10, 152 ч. 4 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Коломийського міськрайонного суду знаходиться дане кримінальне провадження.

В судове засідання не з"явились потерпілі та захисник обвинуваченого ОСОБА_2 , який подав письмову заяву про відкладення розгляду справи у зв"язку із перебуванням на лікарняному через травму.

Захисник обвинуваченого Бандура також подав заяву, яку підтримав у судовому засіданні, про відкладення розгляду справи у зв"язку із неможливістю прибути в судове засідання іншого захисника обвинуваченого, адвоката Байдащука через травму.

З"ясувавши думку інших учасників судового розгляду, колегія суддів дійшла висновку про доцільність відкладення розгляду справи.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, оскільки такий у нього закінчується, а всі ризики, які враховувалися при обранні вказаного запобіжного заходу передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшились і запобігти їм, шляхом застосування інших, більш м"яких запобіжних заходів неможливо через невідповідність характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого даному запобіжному заходу.

Обвинувачений та його захисник проти продовження строку тримання під вартою заперечили, мотивуюч недоведеністю та надуманістю прокурорм ризиків, визначених кримінальним процесуальним законодавством, які дають підстави утримувати обвинуваченого під вартою, а тому просять змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши заявлене клопотання, взявши до уваги думки учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Вимогами статті 331 ч.1 КПК України визначено, що суд зобов"язаний розглянути клопотання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку визначеного законом та ухвалою суду. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов"язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують.

Згідно правової позиції ЄСПЛ, висловленої судом у п. 79 рішення Суду у справі "Харченко проти України" та у п. 170 рішення Суду у справі "Лабіта проти Італії", таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи.

На даний час по вказаному провадженню досліджуються усні та письмові докази.

Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які визначено покарання тільки у вигляді позбавлення волі, колегія суддів вважає, що з урахуванням особи обвинуваченого та характеру висунутого обвинувачення, тяжкості покарання, що загрожує йому, реальними залишаються ризики можливого ухилення його від кримінальної відповідальності, вчинення нових злочинів та здійснення тиску на свідків і потерпілих при звільненні з-під варти.

Таким чином, колегія суддів виходячи з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора щодо тримання обвинуваченого під вартою та не вбачає підстав змінювати запобіжний захід обвинуваченому на інший більш м`який із викладених вище міркувань.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 139-143, 327, 331, 336, 372 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 13 березня 2021 року.

Судове засідання по кримінальному провадженню № 12017090000000014 від 17 січня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.ст. 115 ч. 2 п. 10, 152 ч. 4 КК України відкласти на 14:00 год. 03 березня 2021 року.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Коломийська виправна колонія № 41".

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення.

Судді: П`ятковський В. І. Веселов В.М. Калинюк О.П.